Чому сумують у штабі Януковича

“Нехай би ці люди зі штабу краще працювали, а потім очікували кращих результатів”, – сказав Колесніков... “З того, кого ми хотіли, нам не вдалося лише взяти Ані Лорак”. Репортаж

“Нехай би ці люди зі штабу краще працювали, а потім очікували кращих результатів”, – сказав Колесніков... “З того, кого ми хотіли, нам не вдалося лише взяти Ані Лорак”. Репортаж

Повалій кушала з Чечетовим і Шуфричем

– Вітаю вас, Борисе Вікторовичу, – сказала Ганна Герман, цвітучи всіма весняними квітами до Бориса Колеснікова. Вони міцно поцілувалися й пішли на прес-конференцію коментувати дані екзит-полів. Якби ви бачили пані Ганну!..

Вона так раділа, так сміялася на всі зуби. Раділа, допоки не почула результати соцопитувань. Помітно було, як одразу змінилася в лиці. Команда Януковича сподівалася на значно більший розрив. Проте Герман швидко себе опанувала собою й нагадла слова Юлії Тимошенко: «Премога в десять голосів – це теж перемога».

Колесніков теж намагався приховати розчарування, потім, спілкуючись кулуарно з журналістами, сказав:

– Знаєте, ще вчора нам показували соціологію, і розрив був 9,4 відсотка. Зараз важко щось прокоментувати, треба розібратися, у чому проблема.

Одне слово, дух ейфорії, який панував у штабі до оголошення екзит-полів, помітно спав, проте іся команда не втомлювалися повторювати, що країна обрала нового Президента – Віктора Януковича.

У штаб намагалися підігнати всіх зірок, які протягом виборчої кампанії співали за Януковича. Ось за столом з відомими “яструбками” Михайлом Чечетовим, Вадимом Колесніченком та Нестором Шуфричем сидить золотий голос Таїсія Повалій зі своїм чоловіком Ігорем Ліхутою. Ця пара стабільна в підтримці Януковича вже чимало років.

На протилежному кінці зали видніється оперно-попсовий співак Володимир Гришко, який ще кілька років тому вважався близьким до Віктора Андрійовича. Сам він себе позиціонує як істинний джентльмен – коли бачить будь-яку даму, одразу рветься до руки, аби її поцілувати, і видає: «Я люблю вас, сонечко!» Хоча співак одягнувся по-оперному – у загострених штиблетах і білій краватці, – його все ще не допускають до «регіональних» віп-столиків, наприклад, де сидить той же Чечетов... Усе ще треба заслужити...

А “регіонали” добре пам’ятають, коли хтось їм хоч колись у чомусь допомагав. Ось, наприклад, В’ячеслав Піховшек – активний борець проти помаранчевих у 2004 році. Але чомусь сумує Славко...

– В’ячеславе, чому ви не випромінюєте щастя? Вас теж засмутив “незначний розрив”? – запитую в нього. – Ви ж казали, що вам якусь посаду запропонували…

– Я не погоджуся!

– Чому?

– Бо не знаю, яку політику проводитиме Янукович і чи справді будуть реальні кроки, – щось таке пояснив Піховшек. – Зрештою, зараз є багато молодих, обдарованих людей, нехай вони й працюють. Ось мені у п’ятницю Янукович заборонив казати будь-що погане про Ющенка. І як я маю бути?! Значить, вони таки домовилися. Так, як свого часу Кучма домовився з Ющенком. А розрив і справді занадто малий…

Видрін: Тимошенко кине всі свої сили, бо це її передостанній, а можливо, й останній бій

Традиційно – починаючи з першого туру виборів – у штабі Януковича панує святкова атмосфера, тож ми поцікавилися, як і де команда святкуватиме перемогу.

– Я зовсім не очікував такого запитання, – сказав спантеличено Гришко. – Я поки що про це не думав. Я знаю точно, що хочу піти звідси з почуттям виконаного мною обов’язку, оскільки я агітував за лідера. Мене ресторани не цікавлять. Я завтра сам сяду й вип’ю келих шампанського.

– А якщо ваш лідер попросить вас заспівати щось для нього?

– Заспіваю йому «Многая літа» і «Два кольори». Гадаю, йому сподобається, бо всі українці люблять ці пісні.

Співак налаштувався провести в штабі цілу ніч, бо йому «небайдужа українська культура».

Перший віце-спікер Олександр Лавринович теж про святкування ще не думав, а келих шампанського в кінці дня вип’є точно, коли будуть позитивні результати. Мабуть, “регіонали” налаштувалися на довгу й виснажливу боротьбу, бо Лавринович теж про ресторан ще не замислювався, каже, спочатку інавгурація, а потім гуляння, до того ж велелюдне.

Нестор Шуфрич так працював у останні дні на перемогу свого лідера, що геть забув про сон, каже, що другу добу не змикає очей.

– Я собі не уявляю святкування в ресторані – каже він. – Ми спочатку відзначимо в штабі, а потім у колі своїх родин, яких ґвалтували й катували останніх п’ять років.

Заступник секретаря РНБО Дмитро Видрін, який поки що числиться в команді чинного Президента, теж завітав у штаб на запрошення його “доброї подруги” Ганни Герман.

– Пане Дмитре, тут мені один чоловік сказав, що ви прийшли сюди підшукати собі посаду при новому Президенті?

– Я дуже лінива людина, і мене робота завжди сама шукає. Та поки рано говорити про нову роботу, треба спочатку пережити сьогоднішню ніч.

– Який ваш прогноз на розвиток подальших подій?

– Гадаю, розрив буде дуже незначний, тож Юлія Тимошенко намагатиметься оспорити результати юридично, через вулицю, натовп, міжнародну думку. Вона кине всі свої сили, бо це її передостанній бій, а можливо, й останній.

Колесніков: Нам не вдалося взяти тільки Ані Лорак

У Бориса Колеснікова дещо інша думка на політичне майбутнє Тимошенко, він вважає, що в прем’єрки нарешті з’явився шанс стати справжнім європейським політиком:

– Якщо Тимошенко визнає перемогу Януковича, то врешті стане європейським політиком. Досі для цього вона не зробила жодного кроку, тільки слова. Модно одягнутися, походити з Меркель попід ручку – це ще не означає крок до Європи. Захід жорстко присік її кліпи з європейськими політиками. У неї було б хороше політичне майбутнє, якби вона вчинила демократично...

– Деякі люди у вашому штабі ходять просто розчаровані результатами…

– Нехай би ці люди приходили й краще працювали, а потім би очікували кращих результатів. На минулих парламентських виборах ми теж виграли в Тимошенко більш як чотири відсотки, і нам не вистачило на коаліцію. Ось це була проблема, а зараз Янукович виграє в півтора мільйона голосів, тож про що тут говорити? Нехай іде й судиться.

– Якщо вона все-таки піде по судах, на блокування роботи ЦВК? Ось не визнають вашу перемогу і все. Що ви робитимете? – запитав хтось із журналістів.

– Вони вириють собі політичну могилу й стануть маргінальною партією. Бовтатимуться десь у районі Тягнибока. Повірте мені: якщо вона піде європейським шляхом – визнає вибори, – то вона буде дуже сильним опозиціонером. Будучи при владі, вона програє лише на п’ять відсотків, це при тому, що в країні катастрофа за великим рахунком. А якщо не визнає… Вона талановита людина, але, на жаль, її талант має не економічне, а більш таке голлівудське застосування. Але й з Голлівуда Рейган став президентом Америки.

– Багатьох людей зараз цікавить розклад сил у парламенті…

– Було б нормально сформувати зараз швидко антикризову коаліцію і приступити до роботи, аби парламент приймав антикризові закони, щоб витягнути економіку. Але я твердо можу сказати, що ми не бігатимемо по Верховні Раді й не переманюватимемо людей Тимошенко. Давайте два-три дні почекаємо. Гадаю, найближчим часом ми висловимо недовіру уряду.

– Кажуть, Віктор Янукович домовився з Віктором Ющенком, надавши йому гарантії – такі, які свого часу дав Ющенко Кучмі, – взамін на голоси своїх людей у парламенті, котрі ще вважаються його.

– Ніяких обіцянок Ющенку ніхто не давав. Але в Януковича в цьому плані зразкова репутація. Він був у владі вже при Ющенку, мав у своєму розпорядженні міністра внутрішніх справ, і не було переслідування. Я молив Бога, аби цього пройдисвіта Пенчука посадили при помаранчевій владі, аби потім не казали, що ми прийшли до влади й почали мститися. Мстива команда – це «Наша Україна», такі собі мстиві карлики.

– А «пройдисвіта» Луценка?

– На щастя, Луценко зараз каже, що він тільки «озвучував папери, які йому давала прокуратура». Я його не переслідуватиму.

– Ось ви кажете, що ваша команда не мстива, – кажу до Бориса Вікторовича. – А навіщо ви так осоромили Наталю Могилевську за те, що вона співала за Тимошенко. Казали, що тиждень спала в штабі, просила три мільйони доларів…

– Я б цього в житті не сказав, якби вона не сказала, що тоді (у 2004 році) вона співала за минуле, за все погане. «А сьогодні я співатиму за майбутнє», – заявила вона (пояснюючи свій прихід до Тимошенко). А раніше я приходив зранку в штаб, вона сиділа на дивані, ішов – вона знову сиділа. І так цілий тиждень. Хотіла три мільйони за тур і все інше. Їй цього не дали. І після цього вона робить такі заяви. Це ж некоректно. Правда? З того, кого ми хотіли взяти, нам не вдалося лише взяти Ані Лорак. Ми дали можливість багатьом молодим співакам заробити гроші й ім’я.

– Кажуть, що ви Гришку заплатили мільйон…

– Це неправда. Набагато менше. У Гришка було дуже мало концертів – 15-20, у той час як молоді співаки давали по п’ятдесят. Усім співакам, які за нас співали, ми допоможемо пробитися на телебачення, помагатимемо всіма способами.

– А чи повернеться Інна Богословська й Раїса Богатирьова у ваші лави?

– Я не можу зараз це обговорювати, – скривився Колесніков, – щодо Інни Германівни, то вона себе спробувала як самостійний політик, тож я їй бажаю творчих успіхів у самостійному плаванні. Щодо Богатирьової, то, гадаю, у неї були емоції. Раїса Василівна все-таки дорога партії.

Льовочкін: Янукович дотримався кодексу честі

Ще один близький радник Януковича Сергій Льовочкін теж запевнив нас, що домовленостей між Януковичем і Ющенком немає, закликає не слухати тих, хто це каже. А свою виборчу кампанію його лідер проводив найчеснішим чином:

– Ми не намагалися працювати на розрив. А просто прагнули перемоги, чесної перемоги. Нам була важлива якість цієї перемоги. Віктор Янукович не застосував жодного елементу нечесної виборчої боротьби. Жодного разу не образив свого опонента, він єдиний, хто дотримався принципів кодексі честі, які в одноосібно порядку підписав.

Рудьковський заглянув Януковичу в вічі

Очікуючи на свого лідера, уся біло-голуба рать вітала одне одного з неоголошеною поки що перемогою.

Усі чекали, коли своє слово скаже Віктор Федорович. Ганна Герман оголосила, що Віктор Янукович виголосить лише заяву, а запитання йому можна буде поставити лише після остаточного підрахунку голосів.

По обидва боки трибуни розставляють «золоту» біло-блакитну молодь з прапорцями, якій дають відповідні настанови, депутатів і артистів. Завдання всіх – при появі лідера махати прапорцями й щось кричати.

Масовка з завданням справилася відмінно, її лідер задоволено усміхнувся й сказав… Не українською мовою... Подякував усім, хто голосував і хто не голосував за нього. Щоправда, забув про свою дорогу дружину:

– Я поздравляю вас всех с победой на выборах, поздравляю вас и весь украинский народ. Мы прошли непростой путь в первой победе, мы предложили перемены, которые очень нужны стране… Мы сделали первый шаг к объединению страны, что очень важно и что мне очень нужно… Я сделаю все, чтобы граждане Украины, независимо от того, в какой географической точке они живут, чувствовали себя спокойно, в стабильной стране. Я буду делать такие реформы, что позволят нам уже в первое время преодолеть последствия экономического кризиса. Мы должны побороть таких врагов, как бедность, безответственность, коррупция… Спасибо Господу Богу, что он помог нам открыть новую страницу в истории нашей страны. Спасибо!

Серед масовки, яку нашвидкуруч зорганізували для Януковича, в останню мить опинився скандальний екс-міністр транспорту Микола Рудьковський. Він жадібно вдивлявся в очі Віктору Федоровичу, коли той проходив повз нього, тримав руку напоготові – щоб поручкатися з майбутнім Президентом, – але Янукович мовчки пройшов повз нього.

– Пане Миколо, то ви тепер у команді біло-блакитних? – поцікавилася я в любителя блондинок.

Він, однак, не вважав за потрібне мені відповідати. Я ще раз перепитала. Рудьковський, побачивши мій диктофон, почав відпихати його рукою. Потім нарешті видушив:

– Я інтерв’ю не даю, ідіть когось іншого запитайте.

– Я хочу вас…

– А ви одружена?

– Яка вам різниця?

– Може, вона хоче в Париж з тобою злітати? – регочучи, кинув хтось із чоловіків, натякаючи на скандал навколо Рудьковського.

Рудьковський швидко зник.

– Чи для Рудьковського готується якась посада? – поцікавилася я в Лавриновича.

– Ні, його сюди ніхто не зарошував, мабуть, він сам собі прийшов. Мені дуже важко увити собі його на будь-якій посаді.

Далі всі почали розходитися, очікуючи важкої ночі…

Ксеня Лесів

УНІАН в Google News