Підприємницький Майдан: новий оберт

Влада вжила всіх зусиль, щоб нейтралізувати «податковий» Майдан, порушити кримінальні справи на його лідерів... Вирішено створити Раду підприємців при парламенті, її лідери вже визначені...

Влада вжила всіх зусиль, щоб нейтралізувати «податковий» Майдан, порушити кримінальні справи на його лідерів... Вирішено створити Раду підприємців при парламенті, її лідери вже визначені...

Словосполучення «підприємницький Майдан» давно вийшло за рамки поняття «зібрання торговців, які протестують проти скасування спрощенки». Підприємницький Майдан сьогодні - це активісти, організатори, лідери стихійно створених бізнес-ассоціацій і вже легалізованих у місцевих “мін’юстах” підприємницьких профспілок, які зараз активно спілкуються між собою. Це зріюча можливість повторити Майдан справжній, якщо влада не врахує своїх помилок.

Нагадаємо, що під час протестів підприємців і самозайнятих журналісти під мікроскопом вивчали, чи потраплять лідери Майдану в обійми політиків, чи обмежаться вони вимогою не скасовувати спрощенку? З одного боку було помітно, як протестувальники дистанціюються від політиків (хоча пакети з теплими шкарпетками брали і наметами депутатів користувалися, але ні під чиї прапори не ставали), що, загалом, робило честь їх обережності. З іншого боку було очевидно, що без грамотного і досвідченого керівництва, а також чітко оформлених вимог важко говорити про організоване майбутнє всієї цієї підприємницької сили. Не маючи можливості реально вплинути на політику, весь протестний потенціал міг звестися до епізодичних мітингів з нагоди того чи іншого закону або підзаконного акту. Мітингам, які б ставали щораз слабші. Адже влада за цей час вживала всіх зусиль, щоб нейтралізувати Майдан, порушити кримінальні справи на його лідерів. Виявилось, що гранітна плитка на Майдані може «псуватися», попри двомісячний термін просто від того, що на ній колись кріпилися намети протестувальників. Чим не привід зменшити запал громадських активістів?

Останні дні підприємницького Майдану, так само як і весь період після нього, виявився корисним не тільки для влади, яка заходилася наполегливо “запрошувати” на допити учасників. Цей період був використаний підприємцями для роздумів, очищення і формування стратегії.

На ранок після нічного знесення наметів і фейєрверку, влаштованого владою з нагоди ветування створеного владою ж Податкового кодексу, у кафе над Майданом сиділи підприємці і міркували, що робити далі. Це були ті самі люди, хто мерз у наметах в найперші дні акцій протесту. Тоді було ухвалено обмежитися прес-конференцією в УНІАН, постежити за подіями і визначитись із стратегією. За цей час бізнесмени допомагали відбиватися від міліції своїм колегам, налагодили адвокатську допомогу, відсіяли тих, хто виявився засланим козачком. Після цього було вирішено створити Раду підприємців при парламенті і визначитися з лідером. Вибір був очевидний: Наталія Королевська, голова парламентського комітету з підприємництва, при цьому член комітету реформ при президентові. Славу своєрідного омбудсмена економічних свобод вона заслужила ще в листопаді-грудні, коли учасники Майдану потрапляли до неї в парламентський комітет просто з вулиці. Сама – в минулому бізнесмен, сьогодні – не парламентська тушка, що говорить багато.

Необхідність в існуванні такого органу назріла давно. По-перше, Рада – це, перш за все, майданчик для законодавчих ініціатив, інструмент як публічного захисту прав і свобод підприємців України, так і зворотного зв`язку із суспільством у сфері економічної політики держави. Сам статус Ради при парламенті дає можливості для лобіювання інтересів малого і середнього бізнесу. За задумом творців, він формується знизу і не має політичного забарвлення. Від інших подібних організацій Рада відрізняється тим, що до неї ввійшли представники реально діючих підприємницьких організацій.

По-друге, подібна Рада в майбутньому може бути не тільки каналом комунікації з владою, а й єдиним координаційним центром у разі подальших акцій. Нагадаю, що слабким місцем підприємницького Майдану була роз`єднаність, лідери часто говорили не в один голос, то додаючи, то урізуючи основні вимоги. Рада при парламенті включає підприємців-піонерів Майдану і тому зберігає авторитет колишньої координаційної ради (на думку експертів, найавторитетнішої з численних керівних структур Майдану) і не залишає сумнівів у здатності організувати нові протести. На сайті Ради є докладна інформація про повноваження, структуру, проблеми бізнесу та шляхи їх рішення. Автори структурували і оформили те, що спочатку було ініціативою підприємницького співтовариства.

Керівниками Ради є два співголови: вже згадана голова профільного парламентського комітету Наталія Королевська і Євген Шаповаленко, голова підприємницького руху Львівщини. Перед публічною презентацією Ради її співголова Наталія Королевська на різних майданчиках провела внутрішні дебати, обговорення, круглі столи. Слухаючи виступи громадських активістів, я подумки порівнювала їх хай щирі, але відчайдушні та хаотичні промови початку підприємницького Майдану з нинішніми чіткими доповідями, і думала, що, можливо, це і є зародження громадянського суспільство. Лише два місяці (3 грудня був розігнаний Майдан) знадобилося розрізненим організаціям, щоб усвідомити нові загрози, об`єднатися, зрозуміти, як треба працювати, створити план дій. Про те, якою бачать роботу Ради – говорять його учасники, добре відомі активісти-підприємці, а також співголови Наталія Королевська і Євген Шаповаленко.

Наталія Королевська, народний депутат України, співголова ради підприємців:

ТІЛЬКИ ПІДПРИЄМЦІ МОЖУТЬ ПРОВЕСТИ НАРОДНІ РЕФОРМИ

Ідея створити незалежний майданчик для діалогу людей справи і владою народилася на Майдані. Це мав бути орган, який не був би ні під владою, ні під будь-якою іншою політичною силою.

І я рада, що такий майданчик створено. До Ради ввійшли близько двохсот підприємницьких організацій і профспілок. Він представляє людей, які дають 16% ВВП, 1 мільйон робочих місць і 11 мільярдів відрахувань до соціальних фондів за рік. Це люди, які зацікавлені працювати легально і жити в цивілізованій країні. Я хотіла б наголосити, наша мета – не протистояти владі, а відвернути помилки. Ціна кожного промаху дуже висока. Наше завдання – побудувати інноваційну економіку, а зробити це можуть тільки реальні підприємці. Чиновник ніколи не зрозуміє, що потрібно підприємцеві – тому що ніколи не відчував ні такої відповідальності, ні такої свободи. Наше завдання – примусити владу виконувати свої зобов`язання перед суспільством з боротьби проти корупції, з детінізації економіки, підвищення якості життя людей. Щоб боротьба з корупцією, дерегуляція, спрощення умов ведення бізнесу були в реальному житті, а не тільки на папері. Ми повинні вивести бізнес з резервації і відкрити повітря для економіки, яка задихається.

Євген Шаповаленко, координатор підприємницького руху Львівщини, співголова Ради підприємців:

АБО ВЛАДА НАВЧИТЬСЯ НАС СЛУХАТИ, АБО МИ ЗНОВУ ВИЙДЕМО НА МАЙДАН

Двадцять років ми, підприємці, ходили по колу і щоразу опинялися на повороті. Сьогодні ми хочемо вийти на цю пряму, яка виведе нас до розвитку підприємництва в Україні. Саме тому і створено Раду підприємців в Україні. Через регіональні представництва ми одержуватимемо інформацію з усіх куточків України, розподілятимемо проблемні питання по тематичних комітетах і реагуватимемо на проблеми. У нас сьогодні діє п`ять комітетів. Це комітети із законодавства, із зв`язків з громадськістю, з юридичних питань, моніторингу і аналізу, а також з протидії незаконним перевіркам.

Рада спирається на реальну підприємницьку ініціативу, багато хто був учасником підприємницького Майдану. На жаль, ми так і не вийшли на постійний діалог з владою. Але наша мета – не протидіяти владі. Навпаки, ми організувалися, щоб допомогти владі уникнути чергових ляпів і помилок. Це в наших інтересах і інтересах всього суспільства.

Ми хочемо створити цей майданчик діалогу при Верховній Раді, тому що саме тут приймаються закони. Ми вже підготували положення про Раду підприємців і передали відповідні документи керівництву Верховної Ради. Сьогодні є два шляхи розвитку ситуації. Якщо керівництво парламенту підтримає нашу ініціативу, Рада підприємців стане унікальною трибуною, завдяки якій законодавці зможуть з перших рук дізнатися про проблеми підприємців, і матимуть можливість своєчасно реагувати на них. Якщо наша пропозиція не буде прийнята, то нам нічого не залишається, крім як виходити на площі і відстоювати наші інтереси.

Андрій Панайотов, член Координаційної ради Асамблеї підприємців малого і середнього бізнесу:

РАДА ПОТРІБНА, ЩОБ УНИКНУТИ ПОМИЛОК ПРИ СТВОРЕННІ ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ

Де-факто Рада підприємців вже працює. Вона почала працювати під час свого створення, з часів підприємницького Майдану, продовжує активну роботу сьогодні і продовжуватиме її завтра, незалежно від того, затвердить керівництво парламенту положення про Раду чи ні. Підприємці – це не тільки люди, пов`язані з бізнесом. Це, перш за все, люди з активною життєвою позицією, у них є сім`ї, діти і старі батьки. Нам як нікому знайомі всі проблеми в цій країні, і ми готові дати реальну оцінку роботі керівництва країни і законам, які походять з цієї поважної установи. Створення Ради підприємців при Верховній Раді – це можливість для законодавців і керівництва країни мати зворотний зв`язок з тими, для кого вони, власне, і працюють. Йдеться не тільки про питання, пов`язані з веденням бізнесу в Україні. Рада підприємців вже зараз є чудовим майданчиком, де представлені всі регіони країни, громадські організації і профспілки різних напрямів і галузей. Такий зворотний зв`язок дуже важливий, щоб уникнути повторення помилок Податкового кодексу.

Святослав Швецов, в.о. голови київської міської профспілкової організації «Столиця-регіони»:

ПО ВСІЙ КРАЇНІ ЙДУТЬ ТОТАЛЬНІ ПЕРЕВІРКИ ПІДПРИЄМЦІВ

Незважаючи на те, що звітність за новим Податковим кодексом піде тільки в лютому, вже нині цей недопрацьований і квапливо введений документ дозволяє податковій адміністрації трактувати положення Податкового кодексу як завгодно. Бухгалтер, який приходить здавати звіт, не знає, як йому звітувати, а податкові інспектори йому нічого не можуть пояснити. При цьому податковий інспектор у фразі «страчувати не можна помилувати» може поставити кому в будь-якому місці. У результаті Податковий кодекс, який був заявлений розробниками як механізм боротьби з корупцією, призвів до того, що корупція на місцях тільки розвиватиметься. А наш найчесніший в світі податковий інспектор тільки цього і чекає.

Дві найболісніші точки Податкового кодексу, які вже виявили себе. Перше – завдяки праву проводити контрольні перевірки без попереджень і узгоджень по всій країні йдуть тотальні перевірки підприємців. Друге – широко розрекламоване так зване автоматичне повернення ПДВ не працює, тому що за критеріями, розробленими урядом, компаній, які б їм відповідали, в нашій країні просто не існує.

Юрій Єременко, голова ГО «Громадська рада національної безпеки і оборони»:

ЗАРАЗ НА ДОПОМОГУ ПІДПРИЄМЦЮ ПРИХОДЯТЬ ВСІ ЮРИСТИ УКРАЇНИ

Нами розроблені відповідні методики, які дозволяють підприємцеві захистити себе і свій бізнес. Ми створили методичні рекомендації, які дозволяють підприємцеві відстежувати правомочність дій працівників контролюючих органів від початку перевірки до підписання останнього документа. Підприємець може самостійно контролювати законність вимог, які висувають йому перевіряючі. Якщо в нього недостатньо правових знань, на сайті Ради підприємців є телефони юристів, які можуть надати консультативну допомогу. В особливо складних випадках, на допомогу підприємцеві приходять юристи з усіх кінців України. Такі випадки були в Луганську, і наші механізми взаємодопомоги спрацювали, ми досягли позитивного результату. Спільними зусиллями ми переможемо корупцію і зможемо захистити підприємця від незаконних дій властей.

Олена Мігачова

УНІАН в Google News