СБУ і МЗС побачили загрозу Україні з боку Чехії?

Коли в шпигунські ігри грається Росія, то там хоч населення, згодоване антизахідною пропагандою, підтримує дії своїх правителів... Українці ж тільки знизують плечима...

Коли в шпигунські ігри грається Росія, то там хоч населення, згодоване антизахідною пропагандою, підтримує дії своїх правителів... Українці ж тільки знизують плечима...

Учора чиновник з Міністерства закордонних справ Олег Волошин (керівник департаменту інформаційної роботи МЗС) у телефонній розмові з однією з авторок цих рядків бідкався, що журналісти сякі-такі ніколи не хвалять МЗС... Ми, мовляв, такі класні, ось відповідь росіянам було дали щодо їхньої реакції на події у Львові 9 травня. «А ви хоч би слово добре написали чи хоч би сказали», – дорікав нам пан Волошин.

Та ми б залюбки похвалили вас, панове з МЗС, але...

Тут напрошується порівняння зовнішньополітичного відомства з депутатом Олегом Ляшком, який після відомої відеозйомки, у якій він розповідає про свої інтимні відносини з якимсь Борисом, тепер на кожне свято завішує своїми біг-бордами всю Україну. Ось Ляшко вітає жінок з 8 Березня, а он маму просить «шанувати»… Та як би він не старався, усі пам’ятають про того грошовитого Бориса...

 

На подвір`ї музею Кафки в Празі

Так і МЗС України... Після року ганебної здачі позицій у всіх напрямках воно раптом грізно заявило про “ворогів” української державності – двох чеських шпигунів, які нібито цікавилися в Україні контрактами в авіабудуванні.

Ця клоунада з висилкою шпигунів виглядає особливо смішно, якщо пригадати те невдоволення, яке українське МЗС висловлювало з приводу того, що чехи надали політичний притулок колишньому міністру економіки Богдану Данилишину. Який, до речі, практично в один час із викриттям чеських шпигунів презентував у Празі громадську організацію «Українська Європейська перспектива».

– Так, переконаний у тому, що в кожної країни є свої таємниці, – каже екс-міністр закордонних справ Володимир Огризко, – які вона, безумовно, має охороняти. Те саме стосується й України: у нас є речі, які є державною таємницею і охороняються нашою державою. Це загальна практика для будь-якої країни. І є спроби в не зовсім законний спосіб отримати доступ до цих державних таємниць. Це, на жаль, поширено, і нічого нового тут немає. Інше питання – як на це реагувати. Форма реакції нашого МЗС, як на мене, не є адекватною. Зазвичай, це робиться без залучення ЗМІ. Тому, на мою думку, міністр закордонних справ Чехії Карел Шварценберг, якого я знаю особисто і який підтримує нас у нашому прагненні до європейської інтеграції, можливо, і мав рацію, коли казав, що в такий спосіб не варто реагувати на такі події. На мою думку, можна було знайти й інші форми з’ясування всіх обставин, більш дипломатичні.

Експерт з міжнародних питань Олександр Палій теж каже, що в Європі намагаються робити такі речі тихіше.

– Зрозуміло, що європейські держави спостерігають одне за одними щільно й уважно, але не роблять з цього галасу. Тобто ми ніколи не почуємо всередині ЄС якихось шпигунських скандалів, бо вони вирішують такі питання тихо. Україна порушила ці принципи... Звісно, багато що залежить від масштабу правопорушень, але, швидше за все, це помилка. Треба було тихенько діяти, але якщо влада захотіла дати публічну відповідь Чехії за Данилишина, - тоді все зрозуміло.

Та МЗС України й не збиралося шукати інші, дипломатичні форми, навпаки.

– Ми пішли на такий публічний захід, аби іншим була наука, – гордо заявив пан Волошин із МЗС.

Але чому МЗС так скромно висловлювалося з приводу Росії, коли там демонстративно закривали українські організації та бібліотеку (не кажучи вже про діяльність їхніх шпигунів, агентів, сексотів, якими просто кишить Україна)?!

– Схоже, це таки була "відповідь Чемберлену", тобто чехам, за наданий ними притулок нашим політв’язням, персонально Данилишину, – припускає Олександр Палій. – Такий збіг дає підстави для підозр...

Олег Волошин

Що ж до пана Волошина, то він на це питання відповідати не хоче й відсилає до СБУ:

– Це питання не до нас, а до Служби безпеки. Ми шпигунами не займаємося. Ми виходили з того, що був великий обсяг зловживань... Я розумію, на що ви натякаєте, але ж ми не придумали цю історію... Якщо шукати тут якусь політику, то політика може бути лише одна: СБУ викрила людей, які завдавали шкоди, і чому про це ми не можемо розповісти?!

Щодо СБУ, то вона, схоже, знову перетворилася на філію КДБ-ФСБ. За дивним збігом обставин перед чеським скандалом одинадцять офіцерів СБУ на чолі з першим заступником голови Володимиром Хімеєм літали... у Воронеж. (Саме там розташовано Воронезьке акціонерне літакобудівне товариство).

Марина Остапенко, незмінна речниця СБУ, визнала, що така поїздка справді була.

– Це була десята нарада делегацій СБУ та ФСБ Росії, яка відбувалася 26-28 квітня у місті Воронежі. Такі наради проводяться щороку. На них розглядаються питання взаємодії в боротьбі з транснаціональною злочинністю, у прикордонній співпраці наших та ефесбешних органів, спрямованій на перекриття каналів контрабанди, наркотиків, тероризму. Це абсолютно планові речі. Щось у цьому побачити можуть лише хворі на голову...

Водночас такі дії СБУ щодо “чеських шпигунів” виглядають дуже дивно на тлі всепрощенства відносно шпигунів російських. 27 січня минулого року (ще за старої влади) в Одеській області СБУ затримала п`ятьох службістів ФСБ Росії, які намагалися отримати відомості у військовій та оборонній сферах, що є військовою таємницею. Представник ФСБ Володимир Носков спеціально прибув з Москви для керування шпигунською операцією. Усі затримані російські “специ” в`їхали в Україну з Придністров`я. Було встановлено, що кілька місяців тому вони захопили на території Придністров`я громадянина України, доставили його на військову базу, де, погрожуючи його життю і здоров`ю, а також його родині, змусили до співпраці. Стосовно пана Носкова було порушено кримінальну справу за ст. 114 (шпигунство) Кримінального кодексу України і рішенням Шевченківського райсуду Києва засуджено. Решту співробітників ФСБ після допитів та отримання від них вичерпних пояснень щодо діяльності на шкоду безпеці України вислали із забороною в`їзду на п’ять років.

Та недавно з’ясувалося, що Україна (уже за нинішньої влади) раптом звільнила російського злочинця. Це відбулося відразу після зустрічі голови СБУ Хорошковського з головою ФСБ Олександром Бортниковим. Усе це відбулося тишком-нишком. У прес-службі СБУ пресі тоді повідомили, що про ситуацію зі звільненням злочинця нічого не знають. Проте вчора річниця СБУ пані Остапенко не заперечувала, що Носкова таки відпустили.

– А що, ми тут його годуватимемо?! – сказала вона.

Про російських шпигунів СБУ нічого не знає, натомість виявило чеських...

Олександр Палій

– Агенти впливу у владних органах фактично відкрито діють на користь іншої держави, - каже Олександр Палій. - Що є політичною і безпековою проблемою. Та СБУ не виявляє в цьому напрямі особливої активності. Гадаю, це пов’язано з тим, що Служба безпеки не отримувала такого завдання – захищати безпеку України з усіх боків. Думаю, якби в нас піклувалися про безпеку, то значна частина нинішньої влади давно загриміла б за ґрати. На жаль, система безпеки як така на сьогодні не працює. Є лише корпоративна безпека щодо приватних інтересів.

У той час як чиновники МЗС тішилися своїй “реабілітації”, Чехія дала зустрічну відповідь – вислала українського військового аташе. 

– Відповідь чехів була передбачувана, - продовжує Палій. - Водночас вони відповіли акуратно – висилали одного замість двох. Це свідчить про те, що вони хочуть цю ситуацію пом’якшити. Не думаю, що цей інцидент якось позначиться на відносинах Чехії та України. Обидві держави зацікавлені, аби це залишилося епізодом. Адже Україна веде діалог з Євросоюзом, а Чехія є частиною ЄС, і навряд чи чехи бажали б якимось чином порушити цей діалог.

...Загалом якось дурнувато все це виглядає. Коли в шпигунські ігри грається Росія, то там хоч населення, згодоване антиєвропейською пропагандою, підтримує дії своїх правителів, спрямовані проти “багатих європейців”. Українці ж тільки знизують плечима. І що ця влада хоче цим сказати? Що нам уже не треба в Європу? Що нам не потрібні шенгенські візи? Чи що Хорошковський раптом почав захищати українські “Ани” від іноземних посягань?

І навіщо вони чехам? Там давно літають на боїнгах...

Усе виглядає як чергова спроба підставити пана Януковича й догодити справжнім недругам України за рубежем. Провокація з чеськими дипломатами дуже логічно лягає в один ряд із аналогічною акцією – затримкою в червні минулого року керівника представництва німецького Фонду Конрада Аденауера Ніко Ланґе, якому упродовж майже півдоби не дозволяли в’їхати до України за вказівкою СБУ. А ще були спроби посварити Україну з Румунією та Польщею...

У тридцяті роки минулого століття на багатьох судилищах над “ворогами народу” звучало дивне звинувачення – в шпигунстві на користь... Польщі. Це було б смішно, якби не так трагічно...

Звинувачення в шпигунській активності Чехії – особливо на тлі діянь Російської Федерації на території Української державі – сприймаються теж як абсурдні (навіть якщо для них і був якийсь привід)... Вони теж виглядали б смішно, якби від цього не було так сумно.

Ксеня Лесів, Оксана Охрімчук