Київ – плацдарм наступу БЮТ на Нашу Україну та Віктора Ющенка?

Київ – плацдарм наступу БЮТ на Нашу Україну та Віктора Ющенка?

Ця стаття – не просто відповідь на матеріал мого союзника з об’єднання „Демократичний Київ”... Я мушу відреагувати на ту свідому «чорнопіарну» атаку, яку повів у Києві БЮТ проти „Нашої України” та Віктора Ющенка...

Ця стаття – не просто відповідь на опублікований на сайті агенції УНІАНматеріал мого колеги й союзника з об’єднання „Демократичний Київ” Олександра Бригінця. Я мушу відреагувати на ту явно свідому й продуману «чорнопіарну» атаку, яку повів у Києві Блок Юлії Тимошенко проти партії „Наша Україна” та її лідера Віктора Ющенка.

З повагою ставлюся до Олександра Бригінця як до депутата з безкомпромісною громадянською позицією. Але маю чітке враження, що в даній ситуації він просто виконує настанови піарників центрального штабу БЮТ. Утім, як і сама Юлія Володимирівна. Схоже, їхні дії продиктовані не політичними домовленостями, не зобов’язаннями перед союзниками, а логікою передвиборчою кампанії. Мовляв, у БЮТ та „Нашої України” є значний спільний сегмент електорату, і боротися за нього потрібно будь-якими, навіть брудними методами. У тому числі пускаючи стріли в Президента, адже рейтинг НУ, і це не секрет, напряму пов’язаний з рейтингом почесного голови партії. Не дивно, що саме столиця, з її переважно помаранчевими настроями, стала плацдармом наступу БЮТ на Президента та його партію.

Чим іще пояснити паралельність – і взаємодоповнюваність – звинувачень на адресу „Нашої України” та Віктора Ющенка з вуст Юлії Тимошенко та Олександра Бригінця? Лідерка БЮТ на прес-конференції 29 червня фактично звинуватила фракцію „Наша Україна” в Київраді в тому, що вона бере участь у сесійних засіданнях Київради й тим самим нібито сприяє меру Л.Черновецькому, а Віктор Ющенко не володіє ситуацією в Києві і навіть „не знає, що відбувається на київських вулицях”. У свою чергу, О.Бригінець 27 червня пише, що Президент „поки не зайняв чіткої позиції по відношенню до мера” і пов’язує це з „особистою симпатією до Леоніда Михайловича його друзів і родичів”

Є така християнська формула: залишити облудні слова на совісті тих, хто їх промовив. Але в даному разі слова були сказані публічно, їх почули й прочитали багато людей. Тому без відповіді ці слова залишити неможливо.

Хто дав право діячам БЮТ бездоказово розмірковувати про особисті симпатії родини Глави держави й окреслювати його позицію щодо мера? Невже вони забули про численні заяви Президента з осудом діяльності Черновецького, про особисте втручання Віктора Ющенка в історію з захмарним підвищенням тарифів?

Нагадую також нашим союзникам (хотілося б думати, вони ще не розглядають нас як конкурентів на виборах), що фракція „Наша Україна” в Київраді не проголосувала за ЖОДНЕ рішення, яке б не пройшло ретельного вивчення та експертизи щодо корисності для киян. І це наша принципова позиція.

Що ж до участі в пленарних засіданнях, то ми мали на те дуже серйозні мотиви. І дуже шкода, що БЮТ та Блок Кличка не підтримали нашу ініціативу щодо запровадження мораторію на підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги та цін на хліб у Києві до кінця поточного року. Внести цей проект з-за стін Київради було фізично неможливо. І промерська більшість не посміла „провалити” наш проект, розуміючи, що такий удар по репутації знищив би навіть ті рештки рейтингу, які ще залишилися в Черновецького. Упевнений, якби ми отримали підмогу „ДемКиєва”, то проект рішення був би прийнятий не за основу, а одразу в цілому.

Звичайно, найлегше прикривати свою бездіяльність сподіваннями на те, що ціни на хліб не дасть підняти прокуратура (чому не Інтерпол?), з виглядом знавця пророкувати, що, мовляв, мораторій на тарифи нічого й запроваджувати, бо все одно восени скасують. Це нагадує знаменитого гончаровського персонажа Іллю Обломова, який не хотів мити руки, бо все одно згодом забрудняться. Звичайно, якщо сидіти склавши руки, то всякого понаскасовують і понаприймають. Але ці бездіяльні руки чистими не залишаться, оскільки бувають ситуації, коли гучний локаут межує з дезертирством.

Зацікавила мене і єзуїтська теза про те, що чим більше депутатів повиходить з фракцій певних політичних сил, тим більше ці сили „очистяться”. Одне „але”. Якби ж то сили очищалися, а оці „лушпайки” дівалися десь у „сірих безвістях”. Але на практиці „очистки” переходять до лав наших політичних опонентів. Тому „очищення” перетворюється насправді на посилення супротивника. Тому то й стали можливими ганебні та шкідливі для киян голосування в Київраді, що 15 депутатів БЮТ і 5 – Блоку Кличка – гарантували Черновецькому стійку більшість. Голосування тепер не залежать від фракції „Наша Україна”.

І якщо Олег Антіпов, Інга Вершиніна, Дмитро Видрін, Олена Вітенко, Михайло Гладій, Олексій Данілов, Олександр Єдін, Костянтин Жеваго, Микола Замковенко, Олександр Ковтуненко, Дмитро Крючков, Володимир Куренной, Павло Лебедєв, Максим Луцький, Олег Надоша, Володимир Олійник, Святослав Олійник, Сергій Поліщук, Сергій Потімков, Сергій Сінченко, Любов Стасів, Володимир Ткаченко, Василь Хмельницький, Валерій Чичков ідуть з БЮТ (формально в ньому залишаючись), то вони не анігілюються, а по факту поповнюють парламентську більшість імені Мороза–Януковича.

А тут почитаєш деякі тексти – і виявиться, що це великий гріх для фракції „Наша Україна” в Київраді, що в неї лише один перебіжчик до Черновецького. Ясна річ, це не брехня. Це – пропаганда.

І саме міркуваннями пропаганди продиктована теза про те, що, мовляв, ми застосуємо до Київради той самий механізм, що й до Верховної Ради – і досягнемо успіху. Схоже, автори цієї тези свідомо не хочуть бачити того, що ситуації є кардинально різними. Верховна Рада розпущена Президентом України на підставах, передбачених Конституцією. Колізія з Київрадою лежить у царині судової тяганини, яка, на жаль, може протривати невизначений час. Тому в оглядному майбутньому всі розмови про переформатування або розпуск Київради, про відставку мера (звідки голоси візьмуться?) є не чим іншим, як не заснованим на політичних та законодавчих реаліях передвиборчим піаром.

Ми, нашоукраїнці, не менше, ніж наші союзники з БЮТ та Блоку Кличка, прагнемо позбавити Київ корумпованих мера та більшості Київради. Але, будучи реалістами, чекаємо на дострокові вибори міського голови та Київської міської ради орієнтовно навесні наступного року, які буде призначено новообраною Верховною Радою внаслідок політичних домовленостей.

Сподіваємося, що на цей період наші політичні союзники відмовляться від надзвичайно небезпечної практики „чорного піару” стосовно інших дружніх, демократичних сил, дотримуватимуться політичних домовленостей та правил добросовісної політичної конкуренції.

Невже нас нічому не навчили уроки 2005–2006 років?

Зорян Шкіряк, депутат Київської міської ради

 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter