Суд над Тимошенко в Москві вважають способом дискредитувати Росію

Від самого початку судового розгляду справи лідера опозиції Росія невпинно стежить за подіями в Печерському суді... Не дивно: адже на кону репутація і майбутнє не тільки Тимошенко, а й самої Москви...

Від самого початку судового розгляду справи колишнього українського прем`єр-міністра Росія невпинно стежить за тим, що відбувається. Не дивно: адже на кону репутація і майбутнє не тільки Тимошенко, а й самої Москви як основного газового партнера і підписанта скандальних контрактів зими 2009 року. Адже дискредитація цих домовленостей за допомогою суду над Тимошенко означатиме дискредитацію самої Москви і її керівництва як другої сторони горезвісної угоди.

Цю думку ось уже місяць намагається донести українській владі і тим, хто ініціював суд над Тимошенко, російський істеблішмент. Одними з перших прозвучали заяви на цю тему від російського МЗС. У будинку на Смоленській площі впевнені, що «всі «газові» угоди 2009 року укладено в суворій відповідності до національного законодавства двох держав і міжнародного права, і на їх підписання були одержані необхідні вказівки Президентів Росії і України». Таку заяву зробив російський МЗС 5 серпня.

Надалі цю тезу повторювали ще неодноразово різні російські державні мужі. А пізніше з надр Кремля в кращих «візантійських традиціях» випірнули навіть закулісні подробиці тих горезвісних переговорів. Зокрема, російські новинні агентства поширили інформацію джерела в Кремлі про те, що в телефонних розмовах з Дмитром Медведєвим екс-президент України Ющенко нібито прямо заявляв, що повністю довіряє Тимошенко, і вона має всі необхідні повноваження для досягнення угод. Журналістам, які працюють у Москві, не треба пояснювати: такі інформаційні зливи не бувають випадкові і з`являються лише в потрібний час. Хоч би як там, але ця думка Кремля - хай і не офіційна - набагато виразніше демонструє позицію Москви щодо газових судів Києва.

Свій погляд висловив і головний енергетик Росії, член урядової команди Путіна Сергій Шматко. Міністр енергетики Росії не сумнівається, що підписані контракти на постачання газу між Росією і Україною, легітимні. 

А безпосередній учасник переговорного процесу - глава російського Газпрому Олексій Міллер - і поготів волів відбутися жартами. Це було на його підсумковій прес-конференції в червні. На запитання власкора УНІАН в Москві про те, що він думає про суд над Тимошенко, Міллер немов іронічно відповів:

- Це, мабуть, найважче запитання за час всієї прес-конференції, - посміхаючись, сказав він. - Дати оцінку українському судові? Ви знаєте, я не буду сильно оригінальний, якщо пригадаю радянську кінокласику і скажу, що, мабуть, український суд - найсправедливіший суд у світі.

Чому ж Росія так активно захищає контракт, що привів Тимошенко на судову лаву?

У російських експертів з цього приводу єдина думка - Москва виступає зовсім не за Юлю, а за свої «кровні». Росії зовсім не вигідний перегляд умов контракту в бік зменшення ціни. А на цьому, як відомо, наполягає український уряд. Кремль готовий піти на такі поступки лише за умови передачі контролю над всією українською газотранспортною системою або ж після вступу України до Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану.

Євген Мінченко

- Ніяких сентиментальних почуттів ніхто до Юлії Володимирівни не має, але її засудження у «газовій справі» може тлумачити як підстава для опротестовування чинного газового контракту. У цьому сенсі російську владу ця історія не влаштовує, - сказав УНІАН директор Міжнародного інституту політичної експертизи (Росія) Євген Мінченко.

За його словами, позиція російської влади дуже проста: суд над Тимошенко - це ваші внутрішні «розбірки», а ось «контракти - це святе». Мовляв, підписали - виконуйте. Політолог упевнений, у той час Україна могла одержати вигіднішу формулу ціни, але «Юлія Володимирівна сказала, що ціна не принципово, головне, щоб не було Фірташа, щоб у спонсора Януковича не було грошей».

- Якщо вони цього хотіли, вони за це переплатили, - каже Мінченко. - Якщо ви намагаєтеся за рахунок нас вирішити свої внутрішні завдання - платіть більше.

Зараз, вважають російські фахівці, говорити про базову формулу ціни на газ взагалі безглуздо. Адже політичні поправки на неї виникають постійно.

- За Тимошенко політичний коефіцієнт був у бік збільшення, за Януковича - в бік зменшення. Свого часу російська влада, природно, коммунікувала з Юлією Володимирівною, оскільки у неї були шанси стати президентом. Було б нерозумно з нею не спілкуватися. Вона чимало обіцяла, причому більше, ніж Янукович.

У 2009 році Ющенко і Тимошенко створили високий рівень політичних ризиків для газових постачань, і це зумовило ціни на газ. Це нормальна бізнес-логіка, - намагається пояснити Мінченко логіку російської влади.

На такому тлі заяви українських політиків про необхідність викликати до суду свідками представників російської сторони в Москві взагалі сприймають як щось неоковирне. Експерти нагадують: у газовому контракті сказано: всі суперечки вирішуються в Стокгольмському арбітражі. Крім того, згідно із світовою практикою, високопосадові іноземці можуть свідчити в національних судах інших країн тільки з власного бажання.

- Хоч яке рішення ухвалить Печерський суд, на юридичну складову це не вплине. Хоча українська сторона може одержати іміджеві переваги - мовляв, ми розібралися і з`ясували, що був факт національної зради, що є підставою для перегляду. Проте це навряд чи вплине на Стокгольмський суд, адже легітимність українського процесу над Тимошенко в очах європейської громадськості достатньо сумнівна, - вважає Мінченко.

Утім, навіть якщо припустити, що Росія піде на анулювання контракту, за який судять Тимошенко, Україні буде надана скоріше «ведмежа послуга», ніж благо. Такої думки, зокрема, генеральний директор Фонду національної енергетичної безпеки (РФ) Костянтин Симонов. В інтерв`ю УНІАН він сказав:

- Якщо не буде контракту, то це означає, що ми (Росія і Україна. - Авт.) на порозі серйозного газового конфлікту. Залишитися без юридичної підстави, перш за все на транзит газу через територію України, означатиме створити колосальні ризики на порозі зими.

Підписаний 2009 року контракт Росію сьогодні, безумовно, влаштовує, і з цим сперечатися складно, каже експерт. Втім, і Україна, нагадує Симонов, підписувала договір у присутності прем`єра (Тимошенко).

- Розмови про те, що у неї не було повноважень, смішні. Тоді виникає питання, в чому функції прем`єра, якщо він не може вирішувати господарські питання, - риторично запитує російський політолог.

Одним словом, схоже, Росія захищатиме невигідні Україні контракти до останнього.

Як діятиме Україна?

Роман Цимбалюк, Москва