Поради Януковичу на переговорах з Путіним і Медведєвим

На чорнуху по ТБ не треба взагалі зважати... Якщо Путін скаже матом, то і Янукович має відповісти матом... РФ навмисне створює враження, що вступ у МС – єдиний вихід для України... Думки експертів

24 вересня президент України Віктор Янукович полетить на зустріч з керівництвом РФ, яку ініціював президент Росії Дмитро Медведєв. Стало відомо, що до них приєднається й прем’єр-міністр Путін. Тобто Путін з Медведєвим, з одного боку, і Янукович (без Азарова) – з другого. Днями у ЗМІ з’явиласяінформація з посиланням на джерело в Кремлі про те, що Путін з Медведєвим тиснутимуть на пана Януковича, аби той остаточно зробив вибір, з ким він: з Росією чи з Європою, бо, мовляв, на двох стільцях усидіти вже не вийде.

Зважаючи на ту складну ситуацію, у якій опинився президент разом з усією Україною, ми вирішили за допомогою авторитетних експертів, політиків дати йому кілька порад – як він має триматися на переговорах з російським керівництвом, які має використовувати козирі перед Росією і де пролягає та межа, за яку Янукович жодного разу не повинен переходити...

Олександр Палій, політолог:

ВАРТО ПРОСТО ВИКОРИСТОВУВАТИ ДОСВІД І ПРИРОДНІ ІНСТИНКТИ ДОНБАСУ

У відносинах з Росією президентові варто просто використовувати досвід і природні інстинкти Донбасу. Як там кажуть, "у лоха жизнь плоха". Тому дуже важливо не виглядати зламаним. Ще варто пам’ятати приказку “Москва сльозам не вірить”.

Погляньте на відносини Москви з Білоруссю. До офіційного Мінська в Москві ставлення значно гірше, ніж до країн ЄС і НАТО саме тому, що ця країна загнана в глухий кут.

Інший принцип, який необхідний Україні, – доводити ділами, а не "понтами". На "понти" в Москві своїх майстрів вистачає, їх цим не проймеш. Тому якщо влада каже про зменшення споживання газу, треба реально його зменшувати. Якщо йдеться про збільшення видобутку, треба його реально фінансувати з бюджету, а не вдавати, що слона ніхто не помітить.

При цьому треба розуміти, що нині Москва не налаштована на компроміс. Ціна на нафту падає, така тенденція, швидше за все, триватиме. У Росії без нафтових і газових доходів у бюджеті була б колосальна дірка завбільшки до 15% ВВП, або до половини бюджету. При цьому в Москві при зменшенні розмірів бюджетного "хутра" його й між "своїми" ділити важко, а тут ще президент України... Зрозуміло, це викликає роздратування.

Крім того, слід враховувати, що конфліктність – це стиль міжнародних відносин нинішньої Росії. Нещодавно один російський блазень у рясі на прізвище Охлобистін, якого Кремль несподівано висунув для балотування в президенти, а потім так само несподівано "засунув", сказав одну цікаву фразу: "Росія не конкурентноздатна в мирних умовах". Чим цікаві такі блазні так це тим, що вони говорять те, що інші в Кремлі думають. Зараз по всьому периметру кордонів, за невеликим винятком, у Росії "цікаві" відносини з сусідами. Було б занадто оптимістично сподіватися, що ми станемо винятком. Тому Москва вимагатиме за свою знижку захмарно високу ціну, яку країна просто не зможе підняти. І це ще не факт, що дасть. Бо Білорусі пообіцяли, та зрештою так і не дали обіцяного.

Тому я не радив би президентові занадто концентруватися на мріях про перегляд газової угоди.

Варто робити свою справу реально – не на словах, а на ділі знижувати енергоспоживання, збільшувати власний видобуток, у тому числі за допомогою іноземних інвесторів.

Щодо інформаційної кампанії проти Януковича в Росії, то така вже доля всіх "проросійських" президентів, котрі хочуть щось залишити й собі, а не лише все віддати "старшому". Гадаю, президентові боятися особливо нічого – про нього й так усе всі знають. Он уже й Табачник у підручники записав, що президент "сидів". Тому потрібно спиратися на свій власний народ.

Що нинішній владі не вистачає? Грошей? Не смішіть. Тому треба зрозуміти просту істину – що всі гроші світу не заробиш і навіть не вкрадеш.

Якось Олександр Македонський попросив поховати себе з відкритими руками, які стирчали б з труни, аби всі бачили, що він на той світ нічого з собою не взяв. Головне, чого не вистачає нинішній владі – це здатності робити й говорити правильні речі. Єдиний порятунок від великих потрясінь я бачу в тому, що влада дуже швидко вчитиметься, хай би як ідеалістично це не звучало. Головне для влади, якщо вона збирається в нашій країні жити, – дати зрозуміти народові, що її справді цікавлять інтереси країни та її людей, а не лише власна кишеня.

Що стосується питання вступу до НАТО як засіб впливу на Росію, то його цілком можна порушувати. Нинішня влада здуру здала це питання Росії задарма, хоча Москва готова була платити десятки мільярдів, щоб стримати наш рух до НАТО. Інша справа, що на таку зміну курсу влада може відважитися радше після виборів.

Гадаю, влада б навіть здивувалася, яку підтримку отримали б її дії, якби вони були хоч мінімально адекватні інтересам України.

Віктор Коваленко, фахівець з комунікацій, медіа-експерт:

НА ЧОРНУХУ ПО ТБ НЕ ТРЕБА ВЗАГАЛІ ЗВАЖАТИ

Віктор Янукович опинився як президент України в критичній ситуації – на нього чиниться шалений тиск з обох боків: із Заходу та Росії. Обома сторонами задіяні потужні пропагандистські ресурси. З одного боку, президента шельмують за арешт опозиційного лідера Юлії Тимошенко, мусуючи ідею про непідписання угоди про Асоціацію з ЄС. З іншого – маємо ситуацію, коли очільники РФ не припиняють зусиль затягнути Україну у сферу свого впливу.

Зрозуміло, що Віктору Януковичу доведеться комусь із переговірників рано чи пізно сказати “ні”. Хочеться вірити, що цієї суботи він скаже “ні” своїм колегам у Москві й не погодиться на Митний союз, дотримавши свого слова про курс України винятково на євроінтеграцію.

Наслідки остаточної відмови президента повести Україну в Митний союз можуть бути болісними як в економічному, так і в соціальному плані. Україна може ввійти в штопор шокової терапії, коли реформи доведеться проводити й утримувати владу на тлі масових протестів.

Контрпропагандистських зусиль стає явно недостатньо в ситуації між молотом і ковадлом. Якісною контрпропагандою в українських інтересах у нас ніколи й не вміли займатися ані уряди, ані глави держави. Тому навіть якщо Янукович скаже в Москві тверде “ні” Митному союзу, виборці в Україні почують, що він нібито сказав зовсім не “ні”, а може, навіть навпаки “так”.

Порада для Віктора Януковича на переговорах з Москвою може бути одна – лишатися президентом України, як би це важко іноді не було. Гадаю, він це й сам чудово розуміє. Козирі в нього є – незалежність країни, яку не розмінюють, інтереси виборців, які делегували його у владу разом із Партією регіонів для відстоювання їхніх інтересів, і очікуваний цивілізаційний вибір – увійти до сім’ї європейських народів. Якщо він забезпечить реалізацію цього вибору, назавжди ввійде в історію як справжній лідер нації. Якщо ж схибить – що ж, тоді поповнить когорту осіб, котрі просто колись обіймали найвищі посади.

Чи може бути козирем на переговорах у Москві вступ України до НАТО? Ні, не може. Україна – позаблокова. Козиряти такою перспективою – значить, поводитися нерозумно. Ми вже бачили, до яких політичних результатів призвів цей нібито козир у руках Віктора Ющенка. Адже не в НАТО справа – а в євроінтеграції. Якщо Україна максимально зблизиться з ЄС через заплановану угоду про асоціацію, то питання вибору інструментів безпеки вирішиться саме собою.

На можливі погрози запустити якусь чорнуху на російському телебаченні – варто взагалі не звертати уваги. Ніяка чорнуха не затьмарить тих нормальних справ, кроків і реформ, які він запланував – і саме за його діями Віктору Януковичу даватимуть оцінку виборці тут в Україні. Та й у якийсь великий шквал компромату проти Януковича з Росії мало віриться. Хоч би як російські лідери погрожували – повністю посваритися з Україною вони собі не дозволять, і їхні виборці цього теж не простять.

Ходять чутки, що переговори в Москві можуть сягнути рівня “чоловічої розмови”… Інколи це буває корисно – після таких розмов справжні чоловіки стають справжніми друзями.

Леонід Кравчук, перший Президент України:

ЯКЩО ПУТІН СКАЖЕ МАТОМ, ТО І ЯНУКОВИЧ МАЄ ВІДПОВІСТИ МАТОМ

Спершу скажу найважливіше: президент Янукович – президент незалежної держави, яка називається Україною, а не генерал-губернатор, скажімо, Білгородської губернії, яка входить до складу Росії. І з цього треба починати. Треба говорити скрізь і в усьому, що президент представляє інтереси незалежної нації і незалежної держави. І що б ви, росіяни, на нього не казали – чорнуху, не чорнуху, - для нас, українців, це не має принципового значення. Для нас має значення поведінка та дії президента в незалежній Україні: як він відстоює національні стратегічні інтереси України. А те, що вони собі кажуть проти Януковича, – їхні проблеми, вони цим принижують не його, а себе.

У випадку з Росією підходить прислів’я «не було б щастя, так нещастя помогло». Ми розуміємо, чого хоче Росія – використати Україну у своїх інтересах, а не в спільних українсько-російських інтересах. Для цього російське керівництво піде на все, у тому числі й на приниження…

Вони вже показували чорнуху про Лукашенка (сам бачив), але Лукашенка вибирали білоруси, а не росіяни. За Януковича голосуватиме теж український народ, а не російський. Саме український народ робитиме висновки не з того, як скажуть росіяни, а як самі відчувають.

Президент Янукович має сказати дуже просто, що в нас є свої стратегічні національні інтереси, що Росія загнала Україну в глухий кут, що вона досі не сприймає – я відповідаю за свої слова, - Україну як незалежну державу.

Я нещодавно прочитав багато книжок, у тому числі й підручники з історії, за якими вчаться російські студенти та учні. Так ось у цих підручниках прямо сказано, що українці не є нацією, що це «народність». І це не просто так, а це підручники, затверджені міністерством освіти і Академією наук Росії. І через 20 років з цих людей, які сьогодні вчаться за цими підручниками, будуть обрані «медведєви» і «путіни», і уявіть собі, як вони думатимуть про Україну. До речі, Путін уже неодноразово висловлювався, у тому числі й у Європі, що Україна – це не держава, це випадковість, яка довго не проіснує, тому з нею не варто мати серйозних справ.

Мені б хотілося, аби ті люди, які криком кричали, що врешті-решт прийшов до влади президент, якого Росія обціловуватиме, зрозуміли, що світом правлять інтереси і що Росія ніколи не поступиться своїми інтересами. Ніколи! І якщо ми не займемо жорстку позицію щодо своїх інтересів, то ніколи не станемо державою!

Тому Януковичу на зустрічі з Путіним і Медведєвим потрібно поводитися так, як він говорив у інтерв’ю «Комерсанту». Я нагадаю, він казав, що нікому не дозволить принижувати Україну і що він її захищатиме, що не вимагає нічого надзвичайного, а вимагає справедливості. А дружня країна не може заради дружби брати з України більше доларів, ніж із Німеччини.

Український народ хоче жити за європейськими стандартами. Так, у нас є проблеми, але ми їх самі розв’язуватимемо, і тут Росії зась.

…Якщо Януковичу Путін скаже матом, то Янукович повинен відповісти йому матом. На мат може бути тільки мат. На рейку можна використати тільки рейку.

Межа, за яку Янукович не повинен переступати, – інтереси українського народу.

Ми не приходимо до них як бідні родичі, ми їдемо до Москви домовлятися як до партнера. І не треба нам цієї «дружби», краще – партнерство, бо дружба – це таке: молодший брат, старший брат… Єльцин казав: вставай і думай про Україну, а насправді за цими словами стояло: вставай і думай, як ограбити Україну. Тому нам не можна давати слабинку!

Анатолій Гриценко, голова Комітету ВР з з питань національної безпеки і оборони:

ЯКЩО ЯНУКОВИЧ ВСТУПИТЬ У МС, МІЛЬЙОНИ ЛЮДЕЙ ЙОГО ПРОКЛИНАТИМУТЬ

Янукович повинен витримати тиск і за жодних умов не погодитися на вступ України до Митного союзу. І мій прогноз, незважаючи на весь тиск, Янукович не погодитися на вступ у МС. Тут інтереси опозиції, народу і влади збігаються... Таке рішення в Україні не сприйметься в принципі. Якщо Янукович усе-таки це зробить, він вляпається в таку історію… Мільйони людей його проклинатимуть.

Януковичу я б радив згадати, як рухнули всі його сподівання після підписання Харківського пакту. Він думав, що Росія піде йому на зустріч після підписання угоди про продовження базування ЧФ, а вона не пішла на це й не піде.

Щодо чорнухи… Якщо російськими телеканалами, які працюють в Україні, формуватиметься з українців образ ворога, якщо дискредитуватиметься політика України на європейському напрямку, то я б на місці керівництва держава припинив на території України мовлення таких російських каналів.

Володимир Огризко, екс-міністр закордонних справ:

РФ НАВМИСНЕ СТВОРЮЄ ВРАЖЕННЯ, ЩО ВСТУП У МС – ЄДИНИЙ ВИХІД ДЛЯ УКРАЇНИ

Найважливіше для Януковича – не втрачати почуття гідності й спокою, бо Україна – велика європейська держава, яка має величезний потенціал. І про це треба пам’ятати на переговорах з будь-якою країною.

Ми з Росією взаємозалежні, у тому числі в газовому питанні. Бо якщо не буде української труби, не буде транспортування російського газу.

Я не вважаю, що сьогоднішня ситуація, яка склалася між Україною і Росією, є програшна. Усе залежить від того, як побудувати переговори… Це ж не останній день у історії людства. Зрештою, переговори можна й перенести, експерти можуть працювати над пропозиціями…

Зараз росіяни хочуть спеціально створити враження, що ми в глухому куті, з якого нібито є лише один вихід – вступ у Митний союз. Це далеко не так, і головне – не піддатися.

Якщо буде чорнуха, то на неї взагалі не варто заважати, адже зрозуміло, що це останній засіб впливу на політичного діяча.

Оксана Климончук

УНІАН в Google News