Чи може Тимошенко втратити контроль над своєю партією?

Заміна Кириленка на Кожем’якіна, якого багато хто вважає людиною Турчинова, означає, що Олександр Валентинович хоче не просто закріпити за собою статус другої людини у БЮТ, а фактично взяти під контроль і партію, і фракцію...

Поки пані Тимошенко сидить у в’язниці, у її «Батьківщині» вирує життя. Спочатку голова фракції Іван Кириленко нібито пообіцяв регіонам голосувати за всі для них бажані законопроекти, аби тільки відпустили ЮВТ. Та не пройшло й кількох годин, як він відмовився від своїх слів і одразу ж подав у відставку. Посаду голови фракції отримав генерал-майор СБУ Андрій Кожем’якін. Що означає ця заміна для БЮТ? Яких ще змін у фракції слід очікувати? Чи може це призвести до розколу БЮТ? Про це ми запитали в експертів.

Володимир Фесенко, політолог:

МІСЦЕ ТИМОШЕНКО ХОЧЕ ЗАЙНЯТИ ТУРЧИНОВ

Формальний привід змін у керівництві відомий – це заява Кириленка про те, що треба обміняти декриміналізацію статті Тимошенко на підтримку деяких владних законопроектів. Але це лише привід. Гадаю, заміна керівника фракції не тільки де-факто, а й де-юре ставить фракцію БЮТ під контроль Турчинова.

У фракції зосереджено багато самостійних центрів упливу, які, не кажу, що є, але можуть бути конкурентними щодо Турчинова. Тому, гадаю, він і хоче взяти фракцію під свій цілковитий контроль. Заміна Кириленка на Кожем’якіна, якого багато хто вважає людиною Турчинова, означає, що Олександр Валентинович хоче не просто закріпити за собою статус другої людини у БЮТ, а фактично взяти під контроль і партію, і фракцію.

На мій погляд, такі процеси посилюватимуть напругу в Блоці Юлії Тимошенко, яка вже стає очевидною. По перше, у фракції є достатньо авторитетних людей, крім відставленого Івана Кириленка, який вважається людиною, близькою до Юлії Тимошенко. Це і віце-спікер Микола Томенко, і голова опозиційного уряду Сергій Соболєв, і Наталія Королевська – лідер нової молодої хвилі БЮТ. До речі, у цій хвилі теж дуже багато яскравих людей: Андрій Шевченко, Євген Суслов…

По друге, багато рішень самого Турчинова і деякі голосування фракції демонструють наявність і внутрішніх суперечностей, і внутрішньої напруги. Наприклад, голосування за закон про вибори народних депутатів. Своєю більшістю БЮТ підтримав цей закон, але проголосували далеко не всі бютівці, і цей законопроект викликав багато критики. Зокрема, виникло питання, чи було воно узгоджене, як і останні кадрові рішення у фракції, з самою Юлією Тимошенко.

Нинішня ситуація в БЮТ потребує розвитку внутрішньої партійної демократії. Якщо це відбудеться, це викличе позитивні настрої, емоції як з боку прихильників Юлії Тимошенко, так і з боку прихильників опозиційних рухів. Якщо гору візьмуть авторитарні методи, це може посилити кризові тенденції в Блоці Юлії Тимошенко. І, гадаю, це один з найбільш небезпечних викликів (окрім тиску влади), перед яким зараз стоїть БЮТ.

Проте я не думаю, що зараз ідеться про розкол. Наразі йдеться про посилення напруги та внутрішніх політичних протиріч. Протиріч не тільки і не стільки особистісних… Мова не про те, що комусь не подобається Турчинов, а про те, що багато рішень ухвалюються без узгодження. Вони викликають або нерозуміння, або критику з боку навіть самих бютівців, і це є серйозною проблемою для цієї політичної сили.

Це також пов’язано з тим, що раніше був один беззаперечний авторитет і ключовий центр ухвалення рішень. Юлію Тимошенко ув’язнили, і виник певний вакуум. Зараз цей вакуум намагається заповнити Турчинов, але в нього нема такого авторитету, як у Тимошенко. Тому й виникають протиріччя.

Ігор Лосєв, аналітик:

МИ БАЧИМО ЗРАДУ, ТУШКАНІЗАЦІЮ БЛОКУ

Проблема в тому, що БЮТ недієздатний без лідерки, без Юлії Тимошенко – вона сама є і партія, і блок.

Нічого не хочу і не можу казати поганого про людину, яку фактично піддають тортурам в ув’язненні. Але, на превеликий жаль, саме кадрова політика цієї партії призвела до того, що ми зараз бачимо: до цієї зради і тушканізації блоку.

Кадрова політика опозиції не є кращою від кадрової політики влади. Хіба там нема того самого блату, корупції, родинно-кланових зв’язків? Хіба там діє обіцяна Ющенком на Майдані політика трьох “П”: професіоналізм, патріотизм, порядність? Ні!

Ми кажемо про династії олігархів, провідників нинішньої влади, але ж з’явилися й династії, так би мовити, “опозиційної аристократії”. Зовсім юні люди стають народними депутатами тільки тому, що їхні батьки колись були визначними діячами парламентської опозиції.

Ми бачимо, як між собою воюють два клани – клан влади і клан опозиції. І обидва вони страшенно далекі від народу. А народ тільки може дивитися на них, як на гру двох футбольних команд: спостерігай скільки завгодно, але самому вибігати на зелений газон – зась.

Я не бачу принципової різниці між Кириленком і Кожем’якіним, як зрештою і більшістю цього угрупування. Вони себе показали від самого початку, коли провалили недопущення ратифікації Харківських угод у Верховній Раді. Ніколи не повірю, щоб 100 депутатів були не здатні заблокувати трибуну. Часто це робила і значно менша кількість депутатів.

Зараз вони фактично пішли на змову з владою щодо закону про вибори, де їх просто кинули як останніх дурнів, хоча влада вже була готова йти на поступки й погодитися на блоки та зниження виборчого бар’єра до 4%.

Наша опозиція, на превеликий жаль, є в моральному, ідеологічному і політичному сенсі гнилою. І народ це інстинктивно відчуває, тому не поспішає її підтримувати. Саме тому, ті проценти, які втрачає влада, не переходять до опозиції.

Ігор Жданов, політолог:

ТИМОШЕНКО ТАКА ЛЮДИНА, ЯКА НАВІТЬ З КАМЕРИ СІЗО ЗДАТНА УПРАВЛЯТИ ПАРТІЄЮ

Відбулася проста формалізація впливу Турчинова, який він має на фракцію. Турчинов практично й керував діями БЮТ як у фракції, так і в партії, а Кожем’якін – це його стовідсоткова людина, на відміну від Кириленка, який мав відповідний статус і міг бути певною противагою тим двом політикам.

З іншого боку, зрозуміло, що після того, як Турчинов фактично застовпив за собою керівництво фракцією через Кожем’якіна, дії фракції, на мій погляд, стануть більш радикальними. До цього фракцію підштовхуватимуть дії самої влади, і той факт, що Турчинов знаходиться поза парламентом, і його дії будуть зорієнтовані не на парламентські методи боротьби, а на вуличні, позапарламентські. Ми вже сьогодні спостерігаємо, який порядок денний запропоновано – брати штурмом Апеляційний суд. Тобто є намагання радикалізувати БЮТ на вулиці, бо сьогодні в БЮТ немає серйозних важелів впливу на ситуацію в парламенті.

Гадаю, більшого розколу в БЮТ, ніж є зараз, не буде, бо вже всі, хто хотів, відкололися. Так, можливо, ще пара людей вийде, я цього не виключаю, але класичного розколу не буде.

Не думаю, що заміна голови фракції відбулася без погодження з Тимошенко. Без Тимошенко жодне стратегічне рішення не приймається. Можливо, якесь тактичне, але стратегічне – ні. У цьому я переконаний, бо мені здається, що Тимошенко така людина, яка навіть з камери СІЗО здатна управляти партією. І візит Фюле тому свідчення. Знаєте, це показово, що Фюле був і в Януковича, і в Тимошенко.

Віктор Небоженко, політолог:

ТИМОШЕНКО СИЛЬНО ВТРАЧАЄ КОНТРОЛЬ НАД СВОЇМ БЛОКОМ

Навіть у найстрашнішому сні БЮТ і сама Тимошенко ніколи не підозрювали, що лідерство в опозиційній партії очолить генерал СБУ. Це взагалі фантастика. Кожем’якіну варто було б триматися в тіні, бо заслуга працівників спецслужб у опозиційних і пропрезидентських силах – це вміння триматися в тіні. Кожем’якін, схоже, вирішив, що він великий політик, і це, звісно, свідчить про те, що Тимошенко втрачає контроль над своїм блоком.

Та, гадаю, у кінцевому результаті розгорнеться боротьба між Кожем’якіним і Турчиновим за контроль над списками та обласними організаціями. Наступним, кого приберуть після Кириленка, – керівника секретаріату фракції Ярослава Федорчука. Щоб на його місці була обов’язково своя людина, бажано з погонами.

Ну а потім розгорнеться боротьба за політичний спадок Тимошенко.

Тут також вступає в силу людський фактор: коли людина сидить у тюрмі, у неї, як правило, залишається, дуже мало друзів.

Це може дуже погано позначитися на самій партії. Розкол можливий, якщо Турчинов зрозуміє, що Кожем’якін грає свою гру, тоді спробує його зняти... Адже Кожем’якін – у Верховній Раді може брати участь в обмінах за «позитивне» голосування, а Турчинов – за межами ВР, тому протиріччя невідоротне... І невідворотна спроба Турчинова змусити Кожем’якіна виконувати домовленості.

Яна Солнцева, Маргарита Сокільська

УНІАН в Google News