На прес-конференції Янукович розповів, хто в усьому винен
На прес-конференції Янукович розповів, хто в усьому винен

На прес-конференції Янукович розповів, хто в усьому винен

17:40, 21.12.2011
9 хв.

«Це був важкий рік, але ми заклали фундамент для поступально руху вперед». «Я не можу втручатися в дію судової системи і журналістам не раджу»...

«Це був важкий рік, але ми заклали фундамент для поступально руху вперед»... «Я не можу втручатися в дію судової системи і журналістам не раджу»...

Сьогодні Віктор Янукович у Києві в Українському домі давав свою прес-конференцію. Ця прес-конференція відбулася після проваленого саміту Україна – ЄС і на тлі вчорашніх газових переговорів із РФ, результатом якого стане ймовірна здача українських активів. Принаймні, до цього нас готують експерти Банкової.

Ситуація, що склалася в країні, не налаштовувала на щире і тим більше тепле спілкування.

Відео дня

На підсумкову прес-конференцію президента України в Києві зібралося більше двохсот журналістів центральних, міжнародних і регіональних ЗМІ. Перед входом у конференц-зал на столиках журналістам пропонувалися сік, чай, кекси. Ненав`язливо і недорого, типу для приїжджих ЗМІ. Журналісти зібралися в залі за годину до початку, можна було записатися на запитання.

Перші півгодини свого виступу Віктор Янукович в основному рапортував про успіхи. На табло висвічувалися слайди, графіки макроекономічного зростання, список заходів із дерегуляції бізнесу, побудованих доріг і мостів, стадіонів і нових електричок.

«Це був важкий рік, але ми заклали фундамент для поступального руху вперед», – коментував президент. До своїх особистих успіхів він відніс також те, що земля дала хороший урожай. І що наступного року в Україні має народитися п`ятсот тисяч малюків. Янукович пояснив це підвищенням виплат на народження дитини, ймовірно, не знаючи, що й старі виплати вже по два місяці породіллям не виплачуються.

Обіцяючи реформи й поліпшення життя, президент дав зрозуміти, що звільнятиме міністрів і при цьому запевнив, що співпрацюватиме з журналістами, всіляко обіцяючи відвертість і діалог.

У цьому вступному слові не було ані слова про провал євроінтеграції, про вчорашні газові переговори й Тимошенко. Далі Янукович запропонував ставити запитання.

Піарники глави держави, дотримуючи видимість діалогу, створили дуже комфортну для нього обстановку. Журналісти ставили свої запитання поперемінно: спочатку – центральні ЗМІ, потім – регіональні. Які питання задають регіональні ЗМІ, ви й самі знаєте. Нехай вибачать мені колеги з регіонів, залежні від місцевих органів влади.

Київські ЗМІ писали, що обладміністрації напередодні заходу обдзвонювали їх і просили надати запитання для президента. Регіональні журналісти, наприклад, просили президента розповісти про держпрограму очищення річок (Віктор Федорович завівся про французькі очисні системи в Криму), про програму «Питна вода», про будівництво автобану на Канів. Та й серед центральних ЗМІ першими ставили запитання лояльні до президента медіа.

Перші питання звучали м`яко: «Ви обіцяли поліпшення життя, а народ бастує. Як же так?»

Президент поскаржився, що йому дісталася стара валіза популістських законів, що їх понаприймали політики за всі двадцять років незалежності перед виборами, і що все це потрібно вирішувати, але пообіцяв, що різати по живому не буде.

«Ви обіцяли міняти міністрів. Коли? Кого?» – цікавилися колеги.

«Я не відмовляюся, але так буває, що у людини відкрилося друге дихання. Ну як не дати цьому міністру другий шанс?» – запитанням на запитання відповідав Віктор Федорович.

Нарешті цей полюбовний діалог перервав журналіст Мустафа Найем: «Вікторе Федоровичу, ось життя погіршується, ви пояснюєте це реформами. А особисто ваше життя поліпшується. Орендується дорогий вертоліт за мільйон доларів у фірми, яку контролює ваш син. У Межигір’ї йде будівництво фірми, яку контролює ваш син. Чому в країні все так погано, а у вас все так добре?»

Повисла пауза.

Потім, без видимої напруги (він готувався, судячи з усього витримати удар) Віктор Федорович почав відповідати: «Я вам скажу, те, що ви так бурхливо розвиваєте, мене це абсолютно мало цікавить. І скажу чому. Тому що у мене дуже мало часу для насолоди, дуже мало. Вчора, наприклад, я близько третьої години ночі приїхав додому, і сьогодні встав о шостій ранку. Позавчора було трохи раніше. Тому про яке солодке життя ви говорите, я не знаю, і обговорюєте тему моєї сім`ї. Я вам хочу сказати, що я вам не заздрю».

Янукович посміхнувся, зал теж сміявся.

«Ми з вами один одного знаємо і добре розуміємо. Інше додумаєте самі», – додав Янукович і розсміявся.

Болюче питання про ситуацію з газовими переговорами було одним з останніх. Президента запитали: на що Україна готова піти заради перегляду газових контрактів і як ідуть переговори щодо перегляду ціни на газ. А також – як Україна погоджуватиме вимоги РФ і свої зобов`язання перед Європейським енергетичним співтовариством. Віктор Федорович почав розповідати, що таке компроміс.

«Компроміс, – пояснив він, – це коли країна від чогось відмовляється, а щось отримує. Ми маємо приклади поганих компромісів, а маємо приклади хороших».

Віктор Федорович не уточнив, яким компромісом він вважає Харківські угоди.

Далі пан президент почав розповідати про умови компромісу, який сам, судячи з усього, вважає хорошим. «Безумовно, ми ставимо за мету створити тристоронній газотранспортний консорціум. Коли це буде створено, важко сказати. Ми бачимо, що Україну ігнорують наші колеги в Енергетичному співтоваристві. Приймаються рішення, які йдуть врозріз із національними інтересами України. Ми не бачимо розуміння того, як буде далі. Якщо зберігатиметься така динаміка, для чого це нам? Для галочки, чи це дань моді?” – запитував Янукович.

У журналіста не було можливості уточнити, а що зробила Україна як член Європейського енергетичного співтовариства. Чому, маючи план імплементації в співтовариство, прийнятий за Тимошенко, новий уряд не прийняв жодного підзаконного акту, який би, наприклад, запускав закон про ринок газу? Де реформування Нафтогазу, яке передбачається вимогами енергетичного законодавства? Чи воно повинне лягти на жертовник «хорошого газового компромісу» від Юрія Бойка, який мало не всівся під час переговорів на російський бік? Ці питання ніхто не поставив, і Віктор Федорович продовжив енергопросвіту аудиторії:

«Ми члени Енергетичного співтовариства, а вони будують Північний потік», – поскаржився президент. Він, напевно, забув, що Північний потік почав будуватися в 2005 році, а ми вступили в Європейське енергетичне співтовариство в 2010-му. Якби було прийнято рішення про будівництво Північного потоку, а Україну запросили б як рівноправного партнера... Але хоч би запропонуєте нам брати участь у цьому проекті – вкладайте кошти, і одержуватимете від роботи газотранспортної системи свій інтерес. Цього не відбулося. До того ж це було зроблено демонстративно. Показали, що ми зможемо без вас обійтися».

Ще Віктор Федорович сказав, що немає відповіді на запитання, чи РФ вкладатиме в модернізацію білоруської ГТС, яку вони недавно забрали. «Чи буде Росія з Європою будувати Південний потік, який перетворить нашу ГТС на металобрухт? – розмірковував Віктор Федорович, – не знаю. Але вони почали будувати. Будують підземні сховища в Сербії». Судячи з усього, уявлення Віктора Федоровича про події у сфері енергетики формують у Газпромі. У Брюсселі не було навіть найменшої бутафорської презентації Південного потоку. Далі Янукович перейшов до обгрунтування необхідності консорціуму.

«Правильною була позиція України розділити і можливості, і відповідальність газотранспортної системи між споживачем – Європою, постачальником газу – Росією – і транзитером – Україною. Тобто створення газотранспортного консорціуму. Ми побачили, що пройшов час і, як то кажуть, нам утерли носа. Соромно зараз повертатися до цього питання чи ні? Я скажу: не соромно. Ми можемо втратити багато що, і замість того шуму про те, що це наше багатство, надбання, ми одержимо металобрухт. Я не хочу, щоб наша ГТС була відкинута на узбіччя і нікому не була потрібна.

Ми докладатимемо зусиль, щоб створити консорціум, щоб від його роботи платилися податки на території України», – сказав Янукович.

Він не уточнив, чи буде Україна ділити тільки відповідальність від використання труби чи отримає щось від такого консорціуму.

Два останні запитання стосувалися Тимошенко. «Чи буде звільнена Тимошенко? Чи буде підписаний Договір про асоціацію з ЄС?»

Впродовж двадцяти хвилин зал вислуховував роздуми президента. Ми дізналися, яким непосильним вантажем лягли газові контракти на Україну і те, що президент не може підміняти собою суд.

Віктор Федорович переконував нас: «Я добре знаю, що це таке. Я не можу втручатися в слідчі дії і дію судової системи і журналістам не раджу».

«Всі ми не без гріха, – зітхав Віктор Федорович, – але треба пам`ятати і про презумпцію невинності і про невідворотність покарання».

Відповіді президента про Тимошенко супроводжувалися звинуваченнями щодо недосконалості правової системи, яка звичайно ж реформуватиметься. Чітко про амністію Тимошенко і європерспективу країни нічого сказано так і не було.

Маша Міщенко

Фото УНІАН

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся