Вибори мера: чи є кандидати крім Попова?

19 липня секретар Київради Галина Герега направила до парламенту клопотання про призначення виборів київського міського голови. Але навряд чи вони найближчим часом відбудуться.

Нагадаємо, що за тиждень  до цього Київрада прийняла відставку Леоніда Черновецького, який написав заявку про дострокове складання повноважень. 

Леонід Черновецький

Правда, через неоднозначність трактування виборчого законодавства деякі експерти вважали, що повноваження Черновецького сплили ще в травні. 

Але вічно мандруючий мер, чий імунітет за нинішньої влади є незаперечним, повідомив, що він склав свої повноваженя усе-таки саме «достроково».

Утім, це питання технічне. Наразі маємо: відставку Київрада прийняла. Клопотання про вибори мера пані Герега до парламенту відправила. Чи означає це, що вищий біло-блакитний істеблішмент дозрів до проведення виборів мера столиці? Директор Інституту міста Олександр Сергієгко переконаний, що це – лише данина процедурі, що столична рада доручила Герезі направити клопотання у ВР, тож вона і направила, а от жодних дат столичних виборів зараз парламент призначати не буде. Мовляв, рейтиг Попова нижчий за рейтинг Кличка, столицю про-регіональна більшість і так контролює, тож, вибори наразі владі не портібні. Опозиція, до речі, теж на виборах не наполягає – там, судячи з усього, немає адекватного кандидата: усі думають наразі про вибори до Верховної Ради. Тобто, на сьогодні суто процедурно інтереси влади і опозиції щодо виборів столичного голови цілком співпадають: ні першим, ні другим не хочеться, щоби вибори виграв якийсь випадковий кандидат, а у представників влади стовідсоткової певності, що виграє «свій», наразі немає.

Віталій Кличко

Зокрема, Кличко, який десять років працюював на те, щоб стати мером, однозначної відповіді, чи буде він балотуватися, не дає, публічно на столичній кампанії не наполягає – він працює на парламентські вибори. Хоч якби дипломатично він не казав про те, що зараз (після розділення посад голови Київської адміністрації та голови Київради) голова Київради фігура номінальна, очевидно, що столиця перестала бути його мрією, схоже, тепер він думає про інше крісло. Зрештою, засуджувати Кличка важко, можливо, ті, хто пепеконав його, що парламент буде для нього кращим політичним трампліном, мали рацію. Час покаже.

До речі, про номінальність посади мера. У розмовах із дослідниками, які займалися муніципальними проблемами, ми чули зовсім протилежну думку. Вагомість посади мера залежить не лише від поєднання мерських та губернаторських повноважень, а й від того, кто, власне, посаду міського голови обійматиме. Розділивши адміністративну та виборчу посади міського начальника регіонали створили конфлікт. Якщо посаду мера обійматиме не представник Партії регіонів (або особа, підконтрольна ПР чи безпосередньо Адміністрації президента), а людина, налаштована на активну відкриту політичну діяльність, готова йти на конлікт із владою, то такий мер міг би стати вельми корисним для киян. «Уявіть, що посади голови КМДА та мера обіймають у 2007 році відповідно Ющенко та Тимошенко, - жартує фахівець з виборчого права Олександр Барабаш. - Київрада залишається розпорядником власності та розпорядником землі. Вона приймає рішення. А її голова підписує рішення. Якщо зарядитися на боротьбу, на конфлікт, то ми б побачили, що повноваження мера міста доволі серйозні». Але на цю посаду, яку сильна людина могла б зробити вагомою, у опозиції, судячи з усього, наразі планів нема. Опитані нардепи від БЮТу відмовилися давати коментарі УНІАН на цю тему, сказавши дослівно таке: це важкий коментар, ми не знаємо й не можемо нічого сказати. Однак, на наші запитання відповів представник Партії Регіонів.

Володимир Олійник, народний депутат України, Регіони:

- Коли Верховна Рада призначить вибори міського голови?

- Є два варіанти вирішення. Перший: вони відбудуться разом із парламентськими виборами. Другий: вони відбудуться одночасно із місцевими виборами. Варто було б уніфікувати дату проведення місцевих виборів для всіх населенних пунктів, бо ми наробили багато плутанини, коли по всій країні відбуваються десятки місцевих виборів через те, що колись у тому чи іншому населенному пункті вони були достроковими. Гадаю, що тут треба подумати, і восени парламент прийме рішення та призначить дату виборів.

- Але ж, якщо необхідно всі місцеві вибори проводити, як чергові, то вони відбудуться аж 2015 року! Нинішня публіка з Київради буде сидіти там сім років?!

- Ну, тут справа не лише в кількості днів. Це не дуже добра практика, коли мер приходить, а Київрада вже фактично провела каденцію, та їй залишається працювати рік. Це як сідати за стіл з тими, хто вже пообідав. Приходячи разом, мер та рада створюють управлінські команди, разом формуються якісь плани. Ми вибилися з алгоритму, і потрібно, щоб мер обирався разом із Київрадою, так само, як бажано, щоб вибори проводилися одночасно у всій країні, а не кожні півроку у різних селах та селищах, де колись вони були достроковими. Підкреслю, ми приймемо рішення, яке буде в рамках Конституції.

- Можливо, ви не готові оголосити вибори мера зараз, бо побоюєтеся, що киян не так просто «завоювати», образно кажучи, вчасним вивезенням сміття? Я до того, що, після розділення повноважень мера та голови КМДА разом із відтягуванням виборів не додає легітимності Попову в очах киян.

- Нагадаю, що, хоча киян «не так просто завоювати», вони двічі обирали мером Черновецького. І можна скільки завгодно думати про інструменти, але скажіть, чи київська громада пишалася таким мером та головою КМДА, яким був попередник Попова? Я, до речі,  вважаю, що об`єднання повноважень мера та голови КМДА в тій чи іншій формі повинно існувати.

І ще про киян. В Європі вважається, що якщо є дороги, є світло, є послуги та все працює, то людям все одно, хто мер. Серед киян багато людей, які найбільше поважають своє юридичне право на вибори голови міста. Я теж поважаю право територіальної громади на вибори. Втім, ми бачили, скільки часу політики зусиль вкладали у промови, у обіцянки, а нічого в місті не мінялося. А Олександр Попов з його досвідом багато робить для міста. Це, на мій погляд, більш важливо, ніж юридичне оформлення його статусу. Ну, не потрібні столиці джеки восмьоркіни, щоб з прапорами ходити. Але ми повинні йти тим шляхом, щоб і де-юре, і де-факто співпадала політична воля та вільний вибір громади.

Спитають дозволу у суду

Депутати Київради цими днями подали в Конституційний Суд представлення, щоб там надали роз’яснення щодо того, чи повинні вибори Київського міського голови та депутатів Київради проходити одночасно з місцевими виборами по всій Україні, чи в інші строки. Тобто, столичні обранці запитують у суддів, чи мають вони право сидіти у КР сім років.

Одна з невід`ємних ознак демократії – розумна періодичність виборів, кожен рік перебування при владі без підтвердження мандату довіри від виборців – це відхід від демократії. Конституційний суд зарекомендував себе як дуже гнучкий інститут. Тож, швидше за все, на останнє представлення він відповість столичним депутатам, що відповідати на їх питання має парламент. А що думає парламент – відомо: депутат Олійник вище сформулював популярну з цього приводу думку серед представників більшості, а опозиція, яка підштовхувала Кличка на вибори, зараз мовчить. Бо там не має кандидата. Бо для опозиції, як пояснили її представники кореспонденту УНІАН, «це важка розмова».

P. S. Зрештою, якщо говорити відверто, наразі ми, кияни, самі не наполягаємо на виборах міського голови – бо ж немає відповідних пікетів перед стінами КМДА, Конституційного суду, Верховної Ради чи Адміністрації президента. Ба навіть в інтернеті, де зазвичай випускають пару не готові йти та публічно відстоювати права люди, зараз доля столичного мерського крісла мало кого обходить. Тому, вочевидь, ми все це заслужили: і саму цю ситуацію, і семилітню каденцію Київради.

Лана Самохвалова

УНІАН в Google News