Волков заб’є кабана, Томенко вшанує Президента, Пилипишин мріє не проспати

Яворівський уже заготував мишей... Ольга Герасим’юк мріє про корову... Олена Бондаренко зміцнюватиме чоловікові прес на животі... Костенко нап’ється червоного вина... Чечетов ностальгує за автоматом...

Ми опитали політиків, як вони святкуватимуть Новий рік.

Володимир Яворівський уже заготував мишей

Останні років 10–15 у нас в родині заклалася традиція – святкувати Новий рік дома. Ми віримо в звичай – де зустрінеш Новий рік, там тобі буде затишно, і ти триматимешся цього місця. Раніше святкували в Києві, на вулиці Олеся Гончара, у нашому письменницькому будинку. Це святкування мало досить колоритний характер. Ми, письменники – я, Микола Жулинський, покійні вже Олександр Лук’яненко і Володимир Дрозд перевдягалися, гримувалися, одягали панчохи на голову, придумували якийсь сюжет і ходили по хатах. Хтось перевдягався в Карла Маркса і носив під пахвою книжку “Капітал”, а ми збирали підписи за відновлення Комуністичної партії. Це, звичайно, викликало стільки сміху. Іншого разу ми організували “групу лікарів” і ходили по хатах, вимірювали “рівень таланту”. На превеликий жаль, багато письменників відійшло, дехто просто поміняв квартиру. Тепер уже нема з ким зробити таку команду – нікому йти, а по-друге, нема до кого йти. Є Ліна Костенко, але вона не завжди таке сприймає...

Цього року зустрічатимемо свято на дачі. Будуть мої діти, онука. З Білої Церкви, напевно, приїдуть наші свати. Це буде абсолютно родинне свято. Дружина дуже гарно готує – тому страви будуть на будь-який смак. До години 4–5-ї будемо сидіти за столом, бавитися, співати.

Прямо перед будинком я посадив ялинку. Ми її приберемо, я вже купив гірлянди, усілякі цяцьки.

У нас родині заведено, що на Новий рік ми даруємо символічні подарунки – ніяких дорогих. Можу зізнатися, що я вже накупив всіляких мишок.

Олександр Волков заб’є кабана і подарує дружині себе

Останні десять років зустрічаю Новий рік у родинному колі, обов’язково в присутності батьків. Мій дім завжди відчинений: стоїть пляшка шампанського, віскі, вино. І всі мої друзі знають, що після отримання вітань у своєму родинному колі вони можуть сісти в машину, під’їхати до мне і продовжити святкування Нового року.

Традиційні страви – обов’язково смажена риба, запечена ніжка дикого кабанчика чи оленя, хороше шампанське... щоправда, я шампанського не п’ю, а п’ю хороше вино. Думаю, цього року я порадую родину стравами з дичини. 28 грудня їду на закриття полювання в Сумську область і абсолютно впевнений, що застрелю невеликого кабанчика чи оленя – це те, що любить моя сім’я.

Найбільший подарунок для дружини – це я сам, і вона цим користується сповна.

А ось моя донечка дуже любить коників. Вона сьогодні до мне прибігла о восьмій ранку перед тем, як іти до садочка, і каже: “Тату, а де мої “подарунки”. Я їй подарував коника. Я порахував – до Нового року залишилося 8 днів, отже мені потрібно 8 коней. От щойно купив на Червоноармійській у магазині іграшок і тепер щодня до Нового року вона отримуватиме в подарунки коника.

Я сам до подарунків ставлюся доволі спокійно. Для мене найбільший подарунок – коли до мене додому приїжджають мої друзі, щоб розділити зі мною свято, з’їсти шматок дичини й випити келих вина. Зазвичай, на Новий рік телефонують усі – і сьогоднішні прем’єр-міністри і вчорашні, у всякому разі – усі, кого я поважаю і кого називаю своїми друзями.

Ольга Герасим’юк мріє про корову

Цей Новий рік відзначатиму на Полтавщині, у мами, у домі, де я народилася. Там збереться вся родина. На свято ми всі разом вбираємо ялинку, намагаємося прикрасити її не сучасним іграшками, а зробленими власноруч – ще з нашого дитинства. Це нас колись вчила робити наша бабуся. Треба випити з яйця через тоненьку дірочку, проколоту голкою, увесь вміст, а яєчко розмалювати – очі, червоні щічки, усміхнений ротик. Зверху можна приклеїти ковпачок – буде клоун, щось інше – їжачок чи свинка. Ці іграшки для мене найдорожчі. У нас на ялинці вони будуть і цього року, а також буде снігурка, яку мама купила в дитинстві.

Ми любимо готувати полтавські страви, тому в нас обов’язково буде холодець із півня з хріном.

Що даруватиму рідним – не можу сказати. Ви ж напишете – а вони дізнаються... Мати, як правило, дарує теплі шкарпетки чи капці. Не тому, що вона не може щось інше купити, а тому, що я люблю отримувати це з її рук. Також дуже люблю, коли мені дарують корів. Я збираю корів – у мене вся хата в них: великі, малі, розмальовані, веселі. Є навіть корова з парасолькою і корова-самурай.

Віктор Пилипишин сподівається не проспати свято

Ми завжди святкуємо Новий рік дома. Інколи до нас приходять друзі. Звичайно, будуть троє моїх дітей. Молодшій донечці три роки, а онучці буде трохи більш як два місяці. Цей рік я стріну в новому статусі – тепер уже діда: уперше святкуватиму з онукою.

Олів’є і шуба – традиційні страви на нашому столі – це з дитинства. Я живу в приватному будинку і маю гарну піч, де протягом майже півдоби до свята обов’язково готується порося чи гуска.

Я роблю прагматичні подарунки, замовлення на цей Новий рік досі приймаю. Кілька разів було навіть таке, що я взагалі Новий рік проспав...

Микола Томенко вшанує Президента й вимкне телевізор

У студентсько-аспірантський період новорічні свята для нас були святами київськими. Після того, як зима стала відходити з Києва, ми пішли на компроміс і святкували Новий рік у Києві, а потім числа першого-другого виїжджали в гори, щоб побачити справжню зиму, подихати гірським повітрям, долучитись до зимових розваг: покататися на лижах, на ковзанах. Але вже другий рік поспіль Новий рік починає нагадувати загальноміські змагання з алкоголізму, то ми вирішили: поки культура відпочинку не повернеться в Київ, Новий рік святкуватимемо подалі від міст, у сільській місцевості. Цього року їдемо на зимовий курорт на Буковину – поспілкуватися з природою, побачити зиму.

Останнім часом ми з друзями намагаємося деідеологізувати Новий рік і відійти від усталених радянських традицій, які пропагуються в новорічну ніч, – страв і фільмів. Так довго жити минулим неправильно. Треба створювати власні традиції. Бачачи, наскільки “прогресивним” виявляється телебачення у святкуванні Нового року, зазвичай, ми майже не дивимося його, крім звернення Президента як формальної ознаки початку Нового року. Намагаємося запропонувати власну версію відпочинку – без телевізора.

Наш подарунковий цикл більше пов’язаний зі Святим Миколаєм. У нас був такий підхід – приносити подарунки повинен Святий Миколай, тому ми вчили сина писати листи, а потім він їх вивішував у вікно чи клав на стіл. Хоча дарувати подарунки бажано кожний день. Тому на Новий рік біля ялинки в кожного теж буде свій подарунок.

Олена Бондаренко зміцнюватиме чоловікові прес на животі

Насправді, традицій не так вже багато, щоб ними розкидатися. Найголовніше, коли стаєш старшим, і тим паче маючи таку тяжку роботу, – крім, як в родині, ти більш ніде не хочеш зустрічати Новий рік. Хоча раніше зустрічали в колі друзів. Першого-другого числа обов’язково відвідуємо батьків чоловіка і моїх батьків. Збираємося всі разом – з сестрами, братами, племінниками за великим круглим столом. Обов’язковою стравою є не салат олів’є, а так звана шуба. І друге, що має бути на столі в обов’язковому порядку, – це мамин сметанник. Його люблять і діти, і дорослі.

Я привчила всю родину, що не люблю сюрпризів і неочікуваних подарунків. Ми завжди домовляємося про те, хто кому що подарує. Маю на увазі дуже близьких людей. Цього року я вже подарувала чоловіку тренажер для зміцнення пресу – саме такий, який він попросив. Над своїм подарунком я ще думаю, але скоріш за все він теж буде пов’язаний зі здоров’ям, підтриманням форми. Дитина сказала, що хоче сюрпризу цього року, тому ми ламаємо голову – що ж їй купити. Та, оскільки дитина захоплюється написанням романів і віршів ще з 5 років, скоріше за все це будуть або якісь оригінальні канцтовари, або набір дитячих книжок.

Юрій Костенко нап’ється червоного вина

Як правило, новорічні свята ми з сім’єю проводимо на природі. Відвідуємо печери чи гори. В Україні дуже багато печер – у Тернопільській і Львівській областях, Криму. Цього року все залежатиме від того, як працюватиме Верховна Рада. Адже було таке, що приймали бюджет 31 грудня о 22.00. Як буде цього року – невідомо. Але я планую поїздку в гори, хочу покататися на лижах. 

Питання подарунків у нашій сім’ї виглядає дещо по-іншому, ніж у традиційний спосіб. Наприклад, усі чоловіки вважають, що квіти потрібно дарувати 8 березня. А Юрій Костенко вважає, що треба дарувати квіти незалежно від свята. Так само з подарунками. Ми даруємо їх не тоді, коли свято, а коли я чи дружина отримуємо від цих подарунків найбільшу насолоду, коли хочеться подарувати, щоб зробити близьким щось приємне. А на Новий рік хочеться свята, а свято – це дещо інший стан душі, ніж подарунок.

Я традиційно з дружиною п’ю червоне сухе вино. Це те, що корисно для організму.

Михайло Чечетов ностальгує за автоматом

Новий рік – це традиційне сімейне свято, тому я завжди святкую його з родиною. Завжди запікаємо гуся. А взагалі усі страви на столі – з української кухні.

Приїжджають діти. Звичайно, готуємо подарунки. Кожному даруємо за інтересами. Онучці кладемо під ялинку іграшки, дочці даруємо щось молодіжне і зятю – теж.

Було в моєму житті два роки поспіль (у 19 і 20 років) найромантичніше святкування Нового року: я з автоматом у руках захищав південні рубежі нашої “могутньої батьківщини”. Уся країна святкує, а ти на вночі з автоматом на коні на кордоні держави. А коли тобі телефонували рідні, то, окрім вітань, чув бій курантів, музику, а сам розумів, що за твоєю спиною мир, спокій і безпека всієї країни. Що може бути романтичніше?   

Опитувала Анна Ященко

УНІАН в Google News