Кориневич: Крим для РФ - це війський плацдарм / УНИАН

Антон Кориневич: Є побоювання, що РФ буде шукати формальний привід для відкритої збройної агресії з території Криму

13:38, 23 квітня 2021
18 хв. 2220 Інтерв'ю

Постійний представник президента України в АР Крим Антон Кориневич розповів УНІАН, що думають в Криму про показове нарощування військ Росії, як кримчанам захистити право власності на земельну ділянку, як має працювати "Кримська платформа", та чи може російська пропаганда завадити Україні отримати міжнародну підтримку щодо питання Криму.

Нарощування військ, незаконні затримання, примусовий призов – українські громадяни в тимчасово окупованому Криму живуть в жорстокій реальності восьмий рік. Здається, світ поза Україною до цього звик. Але цього року українська влада планує повернути питання щодо деокупації Криму та захисту прав кримчан на міжнародний порядок денний. Певні кроки вже зроблені, але головні – попереду. 

Про ситуацію у Криму, як Україна опікується своїми громадянами на окупованій території, чи діють санкції та навіщо потрібна Кримська платформа УНІАН розповів постійний представник президента України в АР Крим Антон Кориневич.

Росія проводить військові "навчання" біля українських кордонів. І показово нарощує кількість своїх військ в Криму. Чи можете прокоментувати, які настрої щодо цього у кримчан? 

Кримчани давно зрозуміли, що для Російської Федерації Крим - це військовий плацдарм для активної участі у Чорноморському басейні, Середземноморському басейні. Про долю цивільного населення ніхто турбуватися і не збирався. Так звані кримський (чи керченський) міст, траса таврида були побудовані не для задоволення потреб цивільного населення, а щоб сприяти логістиці військових сил. Маючи ці незаконно зведені споруди, Російська Федерація може швидко передислокувати на територію Криму значну кількість особового складу, сил та засобів. 

РФ в Криму не має підтримки - Кориневич / УНІАН, Євгеній Кравс

Російська Федерація дійсно збільшує угруповання своїх військ в Криму. Це психологічно тисне на людей, бо невідомо, що очікувати. Адже в Криму немає і не буде підтримки держави-окупанта. Люди побоюються, що Російська Федерація може звинуватити Україну в провокаціях, в діяльності диверсійно-розвідувальних груп. Тобто шукати casus belli - формальний привід для відкритої збройної агресії з території півострова. 

А ви чекаєте таких звинувачень від Росії? 

Від Російської Федерація треба очікувати чого завгодно і бути готовими до всього.

Якщо дійсно почнуть звинувачувати Україну в провокаціях в Криму, як це сприймуть наші міжнародні партнери?

Всі партнери розуміють, що не може бути й думки про таке. За роки відновлення своєї незалежності в 1991 році Україна не дала жодному міжнародному партнеру приводу сумніватися у своїй прихильності та повазі до суверенітету, територіальної цілісності, непорушності кордонів інших держав. Міжнародні партнери бачать нарощування сил та засобів Російської Федерації біля кордонів України та в Криму і все розуміють. 

З 1 квітня в Росії стартувала призовна кампанія, тож окупанти будуть намагатися затягнути до своїх лав українських громадян в Криму. Що порадите людям, якщо прийшла повістка? 

Це один із найбільш систематичних воєнних злочинів держави-окупанта в Криму, який вчиняється постійно з весни 2015 року. Станом на зараз вже понад 28 тисяч наших громадян незаконно призвані до збройних сил держави-окупанта Російської Федерації. Розглядаємо наших громадян, які призиваються в Криму до збройних сил Російської Федерації, як жертв злочину. Держава розуміє, що вони не є суб'єктами вчинення злочину. 

Держава-окупант не має права призивати населення тимчасово окупованих територій до своїх збройних сил. В Міжнародному гуманітарному праві є чітка заборона на це. Ба більше, це традиційно вважається воєнним злочином відповідно до положень Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС). 

Радив би, за можливості, звертатися до правоохоронних органів України, щоб фіксувати факт призову. Ці факти можуть бути використані як в межах національних кримінальних проваджень, так і в цілях процесу, який зараз йде в Офісі прокурора Міжнародного кримінального суду (МКС).

Що порадите робити українським громадянам в Криму через указ Путіна про обмеження володіння землею для негромадян Російської Федерації?

Цим питанням займаємося системно. Так само це робить прокуратура Автономної республіки Крим та міста Севастополя, правозахисні неурядові організації. Ми спільно проводили кілька брифінгів, які доступні онлайн. Також запустили окремий веб-сайт, який дає поради, що робити в цій ситуації. І зробили відповідну секцію в нашому чат-боті з порадами @CrimeaIsUaBot (доступний у месенджерах телеграм та вайбер). 

Важливо консультуватися з українськими правоохоронними органами та фіксувати правопорушення. Радимо звертатися до юристів, які ведуть справи щодо захисту права власності в Європейському суді з прав людини. Бо розуміючи, як працюють так звані суди держави-окупанта, найбільш ефективним є варіант руху по треку захисту своїх інтересів у ЄСПЛ. 

Кориневич радить фіксувати правопорушення в Криму / Офис президента Украины

Постійно порушується питання постачання води в Крим. Чи всі наші партнери підтримують Україну в її рішенні? 

По-перше, чітка позиція особисто моя та органу, в якому зараз працюю, - ніякої води в Крим до деокупації. 

По-друге, така позиція - це вже частина правової системи. Водопостачання в Крим може відновитися тільки після деокупації - це чітко закріплено у Стратегії деокупації та реінтеграції Криму. 

По-третє, за час роботи багато разів спілкувалися з міжнародними партнерами, чули зацікавленість, мовляв, що там з водопостачанням в Криму. Але не чули жодних питань щодо цього до України, як до держави. Це логічно, адже за міжнародним гуманітарним правом, за правом збройних конфліктів, саме держава-окупант має розв’язувати питання щодо постачання ресурсів на тимчасово окуповану територію. 

Останні місяці з’являться все більше новин та обговорень щодо Кримської платформи, установчий саміт якої має відбутися у серпні. Яких результатів очікуєте? Як вимірювати успішність Кримської платформи?

Тут треба говорити про два вектори - успішність Кримської платформи як переговорного майданчика, і успішність проведення установчого саміту. 

Успішність установчого саміту - це про те, як він відбудеться в Києві 23 серпня 2021 року. Добре, якщо на саміті буде підписана, як планується, Кримська хартія - політична заява щодо відношення до питання Криму, підтримки суверенітету та територіальної цілісності України з боку всіх держав, які візьмуть участь в установчому саміті. 

Другий вектор - це питання успішності Кримської платформи як майданчика для роботи. Україна має зробити так, щоб 23 серпня не було кульмінацією і кінцем. А стало початком роботи Кримської платформи. В короткостроковій перспективі буде добре, якщо Кримська платформа стане певним хабом, за допомогою якого реалізуються проекти щодо Криму за участі міжнародних партнерів, донорів. В довгостроковій перспективі успішність Кримської платформи - це деокупація та реінтеграція Криму. 

Наприклад, які проекти можуть бути? 

Це може бути підтримка проектів щодо запровадження онлайн-послуг для кримчан, щодо збереження культурної ідентичності та національної самобутності, зокрема, корінного кримськотатарського народу. Певну чернетку меню проектів напрацювали спільно з колегами з правозахисних неурядових організацій - Медійна ініціатива за права людини, КримSOS, Кримська правозахисна група, боюся когось не згадати... 

Кримська платформа може бути в хорошому сенсі посередником між партнерами, які хочуть допомагати, і українськими державними органами, які будуть втілювати це на місцях. Бо часто чуємо від партнерів: "Що можемо зробити, щоб ми побачили та відчули результат? Готові допомагати". 

Окупанти утискають права кримських татар / Фото УНІАН

Росія на ідею Кримської платформи реагує істерично. Заявляли, що будуть розглядати участь будь-яких країн як недружній до Росії крок і посягання на її територіальну цілісність. Така позиція Росії заважає Україні в діалозі з партнерами?

Російська Федерація, напевно, найбільший порушник міжнародного права у сучасному світі. Пішов восьмий рік, як вона тимчасово окуповує частину нашої території та намагається легітимізувати спробу анексії. Звичайно, вона буде реагувати істерично на такі ініціативи України та буде намагатися запобігати всьому, що пов'язано з Кримською платформою. Іншої реакції Російської Федерації бути не могло. Але нам своє робити.

Кримська платформа - це ініціатива України, президента Володимира Зеленського. Саме Україна мала виходити з ініціативою до міжнародних партнерів, бо це частину нашої території окупували. Дії України зрозумілі, правильні та підтримуються нашими партнерами. 

Очікується, що на установчий саміт Кримської платформи мають приїхати голови різних держав та урядів. Голова Євроради вже пообіцяв приїхати. Можете озвучити, кого загалом чекаємо?

Я знаю, але офіційну комунікацію з нашими партнерами веде зовнішньополітичне відомство, а маємо етично ставитися до розподілу повноважень. Поважаю колег з МЗС, а це питання до них. 

Сподіваємося мати найвищий рівень представництва на цьому саміті. Україна зробить все можливе, щоб якомога більше глав держав та урядів залучити до установчого саміту. 

24 березня указом президента була затверджена Стратегія деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної республіки Крим та міста Севастополя. Чому це не черговий декларативний документ? Поясніть, чому ухвалення Стратегії реально важливе?

Державі, у якої дві невіддільні складові території тимчасово окуповані, потрібен політичний документ, який визначає рамки діяльності всіх органів щодо деокупації та реінтеграції Криму. Мають бути виписані ключові меседжі, на основі яких мають всі працювати. Щоб, наприклад, зміна керівництва в якомусь органі не вплинула на роботу. В цій Стратегії меседжі виписані. Ми отримали чітке спрямування - от так треба працювати щодо деокупації та реінтеграції Криму. Тому поява Стратегії важлива для державних органів України, це по-перше. 

По-друге, прийняття Стратегії важливо для громадян України. Вони можуть онлайн відкрити указ президента та побачити, що Україна робить з тих чи інших питань, пов'язаних з деокупацією та реінтеграцією Криму. Так, це певна декларація, як держава працює. І це відкритість.

По-третє, це серйозний меседж міжнародним партнерам, особливо сьогодні, напередодні проведення установчого саміту Кримської платформи. Ми не тільки просимо партнерів про підтримку, а самі приймаємо сильні позиційні юридично обов'язкові рішення щодо Криму. Декілька років до цього ці рішення не приймалися, цікаво було б знати, чому.  

Влада приймає сильні рішення щодо Криму, каже Кориневич / фото УНИАН

Наприклад, ми багато говоримо про сильні резолюції по Криму у сфері діяльності міжнародних організацій. Посилаємося на резолюції Генасамблеї ООН щодо ситуації з правами людини на тимчасово окупованій території Криму, на резолюцію 68/262 "Територіальна цілісність України". Але до цього не мали в себе таких важливих рішень. І це треба було змінити. Нам потрібні були відповідники, найважливіші ключові акти всередині держави. Стратегія відповідає на цей запит. 

Раніше ви зауважували, що це рамковий документ. 

Безумовно, і не може розв’язати всі питання. Але окреслює ключові напрямки. Сподіваємося, план заходів, який буде розроблений Кабінетом міністрів, включатиме конкретні кроки на шляху до реалізації Стратегії. 

Зараз реально приймаємо сильні позиційні рішення по Криму, яких раніше не було. І приймаються вони на рівні указів глави держави. Це системна політика. Наведу кілька прикладів, щоб було розуміння.

26 лютого 2020 року президент підписав указ про встановлення 26 лютого в Україні Днем кримського спротиву російській окупації. На базі указу формуємо наратив - згадуємо не річницю окупації, а саме річницю спротиву. Це питання історичної пам'яті. 

26 лютого цього року президент підписав указ про окремі заходи, спрямовані на деокупацію та реінтеграцію тимчасово окупованої території Автономної республіки Крим та міста Севастополь. Цей указ об'єднує три складові. Утворює організаційний комітет Кримської платформи (тепер це частина національної правової системи України). Дав доручення РНБО розробити Стратегію деокупації та реінтеграції Криму (і от нині вона вже є). Дав доручення Кабміну розробити Стратегію розвитку кримськотатарської мови, розробити алфавіт на основі латинської графіки (Концепція розвитку кримськотатарської мови вже затверджена Кабміном 7 квітня).  

24 березня президент затверджує Стратегію деокупації та реінтеграції Криму. Щиро вважаю це історичним рішенням для України. 13 квітня розширив повноваження свого Представництва в Криму та затверджує Стратегію діяльності нашого органу. 

Чому затвердження Стратегії вашого органу указом президента – це важливо? 

Це про інституційну спроможність та сталість роботи органу незалежно від персоналій, які його представляють. 

Чи дає вам це більше інструментів для допомоги людям, які стають жертвами незаконних затримань у Криму? За інформацією правозахисників, за останні три місяці відбулося 150 затримань. 

Захист громадян у нашому пріоритеті. Тих, які проживають на тимчасово окупованій території Криму, і тих, які є внутрішньо-переміщеними особами. Минулого року опрацювали понад 5800 звернень громадян (таких цифр в цього органу не було ніколи, особливо з часу тимчасової окупації Криму). Цього року, станом на середину квітня, вже опрацювали понад 1800 звернень. І будемо далі працювати по треку захисту прав та інтересів громадян. 

Якщо говорити про жертв незаконних затримань, то в Україні діє міжвідомча комісія по наданню правової та соціальної допомоги політв'язням та їх родинам. Ми в ній беремо участь. Також на постійному контакті з кримчанами, з родичами політв'язнів та організаціями, які їх представляють. Коли отримуєш аудіозапис політв'язня, який незаконно утримується в Російській Федерації, на якому людина за щось дякує або щось коментує - це багато означає.

В цілому, держава реагує в межах можливостей, адже восьмий рік не маємо доступу до тимчасово окупованої території. Крим - це реально сіра зона. Це територія, де так звані правоохоронці можуть увірватися до тебе о четвертій ранку, затримати та ні за що ув’язнити на п'ятнадцять років.

І все-таки, 150 затримань за три місяці. Як не випускати це питання з порядку денного? Вимагати збільшення санкційного тиску на Росію? 

Використовувати всі можливості всередині держави для підтримки родин політв'язнів. А на міжнародній арені постійно говорити про посилення тиску та санкційного режиму, щоб схилити Російську Федерацію до слідування міжнародному праву. 

В цьому питанні можуть допомогти міжнародні судові інстанції. Всі ці порушення документуються українськими правоохоронними органами, діє відповідний департамент щодо збройного конфлікту в Офісі Генпрокурора, працюють прокуратура Автономної республіки Крим та міста Севастополя, головне управління Нацполіції АРК та міста Севастополя, головне управління СБУ Криму, багато правозахисних організацій. Все це вивчається, зокрема, в Офісі прокурора Міжнародного кримінального суду в Гаазі. 

РФ окупувала Крим у 2014 році / УНІАН

Чи, на ваш погляд, українське суспільство усвідомлює важливість теми кримських політв’язнів? 

Правозахисники та державні органи - точно. Сподіваємося мати в Україні окремий закон, який регулює питання соціального і правового захисту для політв'язнів, військових полонених та цивільних заручників. З такою ініціативою працюємо вже більше півтора року. 

Щиро вірю, що українське суспільство переймається питаннями політв'язнів. Питання тимчасово окупованих територій - як Криму, так і Донбасу - мають бути на верхівці порядку денного. Бо це наш спільний дім, наша земля, наша держава. Але ж не можемо говорити за все суспільство. 

Розкажіть про законопроект, який регулює питання соціального і правового захисту. Яка з ним ситуація, зареєстрований?

Ні, він в Офісі президента України на опрацюванні. Працюємо для того, щоб врешті-решт цей закон мав хороше майбутнє та був прийнятий.

Як довго він вже доопрацьовується?

Певний час.

Знаю, що довго. Яка перспектива зареєструвати його цього року?

Треба вірити та працювати. 

"Той, хто вважає, що тиск на путінську Росію через анексію Криму та війну на Донбасі може привести до того, що Кремль погодиться відмовитися від окупованих територій, не зрозумів суті путінського режиму і його політичної логіки. Росія, схоже, краще сама стане ізольованим Кримом, ніж віддасть Крим", - вважає відомий журналіст Віталій Портников. Така позиція поширена. Як прокоментуєте?

Не хочу коментувати тезу експерта, але прокоментую, в цілому, ситуацію. 

Колись видатний нідерландський юрист Гуго Гроцій написав працю "Про право війни і миру". Власне, міжнародне право довгий час розглядалося саме як або право війни, або право миру. Сьогодні міжнародне право має багато складових. Але багато в чому залишається право війни та миру. У нас існує дипломатія, як право миру, тобто політико-дипломатичні засоби. І існують військові варіанти. Безумовно, Україна прихильна саме політико-дипломатичному шляху. А цей шлях означає посилення тиску, посилення санкційного режиму та притягнення держави агресора до міжнародно-правової відповідальності. 

Коли пишемо про санкції проти Росії, в коментарях часто зауважують, мовляв, санкції та дипломатичний тиск не мають впливу на агресора. Що відповісте нашим читачам?

Держава-окупант Російська Федерація засобами своєї пропаганди намагається створити образ того, що санкції не працюють: "Все одно контролюємо Крим". Але хочу сказати - санкції працюють, це важливо. 

Бачимо, наскільки санкції створюють проблеми Російській Федерації у певних галузях. Бачимо, наскільки санкції мають відношення до всього, що відбувається в Криму. Наприклад, там не може бути нічого, пов'язаного з міжнародною співпрацею. Це все впливає. Тому треба посилювати санкційний тиск на рівні України та на рівні міжнародних партнерів. Треба активно використовувати трек міжнародних судових органів, що і робить Україна. Звісно, в міжнародних судах розгляди не бувають швидкими. Але це все веде нас до деокупації та реінтеграції Криму. На цьому шляху маємо застосовувати всі можливі механізми та інструменти.

Ірина Петренко

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Новини партнерів
завантаження...

Чи подобається Вам сайт?
Залиште свою думку

+
Погоджуюся
Ми використовуємо cookies