Києво-Печерська Лавра - державний заповідник, але частину його нерухомості давно віддали в оренду монастирю Московського патріархату / УНІАН

Святі комбінатори. Як церковники заробляють на Києво-Печерській лаврі

23:19, 21.01.2019
14 хв.

У Києво-Печерській Лаврі розгорнули окремий бізнес – там, як з’ясувалося, під видом храму існує готель! Яку ще діяльність приховують від сторонніх очей на території заповідника, наскільки вона є законною та чи отримує держбюджет від цього податки?

Києво-Печерська лавра, головна святиня країни. Навколо знаменитої дзвіниці – хмари густого диму. Пожежники відчайдушно гасять полум’я. Горить один із корпусів Лаври. На щастя – другорядний.

Новина про пожежу облетіла всю країну. Тоді говорили: після невпинних скандалів навколо Лаври – це наче знак небес! Але мало хто звернув увагу – хто саме керував тим злощасним будинком…

Взагалі, Києво-Печерська Лавра – то державний заповідник. Але ще багато років тому левову частку нерухомості і майна віддали в оренду монастирю Московського патріархату. Після пожежі церковники від постраждалого будинку почали одразу відхрещуватися. Мовляв, я-не-я, і хата не моя. Все –  тому, що отримав Московський патріархат її із неймовірним скандалом.

Відео дня

«У 2013 році будинок був швиденько відселений. Заповідник передав його у користування монастирю», - розповідає журналістам співробітниця заповідника Наталія Загріла.

Так само передали і величезну кількість інших цінних будівель у лаврі. Ця історія вивела нас на цілу схему «загарбання» території державного заповідника.

Святі загарбники

Наталія Загріла працювала тут із 1994 року, відповідала за збереження архітектурних пам’яток. Тож буремну історію цієї будівлі, що горіла минулого тижня, знає добре.

«Це є пам’ятка архітектури», - наголошує спеціаліст.

У історичній будівлі Лаври, що горіла минулого тижня, раніше була лікарня для важкохворих / УНІАН

Ще за імперських часів тут побудували лікарню для важкохворих. Тодішні монахи по-християнськи допомагали нужденним. З часів незалежності тут був головний центр лікування хворих на ВІЛ, гепатити та інші інфекційні хвороби. Чому «був»? Та тому, що у ситуацію втрутився скандальний намісник Лаври – владика Павло.

«Так, я являюся ініціатором, щоби виселили інфекційну лікарню звідси. Ви хотіли б, щоби у вашому під’їзді, біля вашої квартири був притон?», - коментував тоді ситуацію з виселенням владика Павло.

У результаті – хворих виселяли силою! Тоді, коли для них ще навіть не добудували новий корпус. А владика Павло «вже традиційно» сипав справжньою християнською любов’ю…

«Мені неприємно, що людина, яка гуляла, дістала всі хвороби які тільки можна – а я тут молюся – і мене нагородили якоюсь хворобою», - «людяно» обурювався тоді церковник.

Згодом стало зрозуміло, за що насправді переживав Павло – дуже швидко історична будівля у самому центрі Києва відійшла монастирю. Ласий шматок! І колишню лікарню почали швидко перебудовувати під власні потреби.

«Почалася реконструкція, але ми не могли контролювати того», - бідкається Наталія Загрій.  

Як виявилося, перероблювати заходилися й купу інших пам’яток.

«Перебудовувати, добудовувати, змінювати їх вигляд – було не можна!», - пояснює жінка.

Спеціаліст нагадує, що при реконструкції Лаври в жодному разі не можна відходити від першопочаткових планів архітекторів / УНІАН

Адже тут кожна цеглинка – історична спадщина. Уся Києво-Печерська лавра – під захистом закону. Будувати чи реставрувати будь-що можна тільки за окремим дозволом. І то – лишень так, аби не спотворити безцінну архітектуру.

«Відходити від цих першопочаткових планів архітекторів не можна ні в якому разі!», - додає Наталія Загрій.

Але нинішня лавра – уже зовсім не схожа на ту історичну пам’ятку. Стародавню святиню перебудували та перетворили на досконалу машину для заробляння грошей. А держава фактично втратила свої безцінні архітектурні пам’ятки світового значення.

Прокльони для захисту бізнесу

…На тижні чергове інтерв’ю владики Павла зчинило справжній фурор.

«Там музейники проводили свої роботи, може щось підробляли» - це Павло хвалиться тим, як відібрав у державного музею цінну старовинну споруду.

«Я їм сказав – якщо не підете звідти – я вас прокляну… троє людей померло у той же день», - немов справжній майстер вуду та окультних сил розповідав на камеру нібито християнський священник.

Це – вже справжній сатанізм у християнській «шкурі». Прокляттями, погрозами та інтригами цю будівлю таки відібрали на користь підконтрольної Москві церкви. Цікаво, що ж там такого хотіли зробити?

«Там був храм і я зроблю там храм», - говорив тоді Павло.

Але що ж там зробили насправді?

Відреставрована будівля, власна парковка, новенький фасад. На храм не схоже. Ні тобі купола, ні церковного подвір’я… Всередині – багатий інтер’єр, виглядає цілком по-світськи.

«У нас тут є номери», - розповідають нашому журналісту вже у будівлі.

Як виявилось замітсь обіцяного церковниками храму – тут справжнісінький готель!

Монастир МП відібрав державну будівлю, аби зробити там своє комерційне підприємство / УНІАН

«Паломники у нас селяться», - пояснюють відвідувачам у будівлі.

Однак, це мають бути не прості паломники – бо ж готель досить недешевий. Номери, що є в наявності, коштують по 500 та по 800 гривень за одну ніч.

Виходить, монастир відібрав державну будівлю, аби зробити там своє комерційне підприємство! Мало того, ще і серйозно його перебудував. Наталія Загрій каже, що музейники скаржилися на таке неподобство.

«Ми постійно доносили цю інформацію. Не було нормальної реакції», - говорить жінка. Натомість і сама отримала прокляття від владики! Він мені погрожував особисто», - додає жінка.

Буквально проклинати усіх, хто заважає власному бізнесу – це для владики Павла уже традиція.

«Він мені каже: «Що б ти здох!». «Та що ви кажете?!», – питаюсь я. – «Що б ти здох!», - передає зміст спілкування з предстоятелем Лаври Павло Лашкевич. Він понад 15 років служив у Лаврі на дзвіниці. Тому історичну пам’ятку знає, як свої п’ять пальців.

«Зміни дуже помітні. Люди не одразу бачать, а я цей динамізм бачу. Це вже інша Лавра», - каже священник.

Йому не сподобалося, що храм Божий перетворюють на торговий центр. За це чоловік заслужив ненависть та пішов з роботи.

«Ту, стару Лавру я згадую як непошкоджену», - говорить Лашкевич.

На чому заробляє Києво-Печерська Лавра

Журналісти вирішили провести експеримент – пройти шлях звичайного паломника. Подивитися, що змінилося за останні роки та як монастир перетворився на «базар». За що платить простий віруючий та скільки грошей залишає у монастирі?

На одному із входів до монастиря одразу бачимо зовсім новеньку будівлю. Це магазин церковного вбрання. Розкішні облачення для священиків – за дуже немаленькі гроші. Наче і нічого такого – ну, продає церква товари для своїх служителів. Але, насправді, вбрання церковного тут дуже мало.

Журналісти вирішили перевірити, на чому заробляє Києво-Печерська Лавра / УНІАН

«Заходьте, дивіться. Ось на вас пальто буде», - кличе нас продавець.

Пальта, взуття, сумки. Навіть сорочки відомих брендів. «Це Воронін у нас. Давно закупили його», - розповідає продавець.

Тож комерційна торгівля у монастирі іде повним ходом! І цей магазин тепер навіть зіпсував старі історичні види.

«Це новобудова. Вона із оглядового майданчика закриває вид на Дніпро та Монастирський сад», - говорить нам звонар Павло.

Поруч із магазином – історичний мур. Тепер він перекритий справжнім рестораном… та цілим торговельним комплексом!

«Монастирська стіна виглядала досить аскетично раніше. Зараз же там кафешки із мансардами», - додає Павло.

Прекрасні краєвиди закривають торгові лотки. Там продають цілком світські сувеніри. Російські матрьошки, наприклад...

«Підходьте, ось така матрьошка - 120 гривень», - показує нам продавець одну з них.

До речі, продавці подейкують – оренда такої торгової площі коштує від тисячі гривень за метр! Але ж ми не за покупками прийшли – хочемо доторкнутися до християнських святинь – легендарних печер. Тож знаходимо паломницький відділ. За екскурсію печерами тут правлять 50 гривень.

«Давайте гроші, запишу вас у чергу», - пояснює гід.

Наче і не багато, але тут організували справжню міжнародну туристичну агенцію. І одразу бачимо ще купу пропозицій поїхати у паломництво – і до далекого зарубіжжя, і до Росії.

«От, вибирайте, і вас проконсультують», - говорять продавці.

Приміром, поїздка до Санкт-Петербургу коштує майже 15 тисяч російських рублів. До Єрусалиму – від 550 доларів. До Греції – майже 1000 євро. І це – тільки мінімальні платежі.

Ідемо до знаменитих печер. На вході ще обов’язково треба купити свічку. Ціни – від 3 до 10 гривень, є свічки за навіть більші гроші. Наче і небагато – але це теж бізнес Лаври.

«Свічки робляться на власному заводі Лаври. Він там ретельно схований біля резиденції Павла, і ніхто зайвий туди не зайде», - сказав нам Павло.

«Собівартість свічки – це копійки. Тому це одна із головних статей доходу»,- розповідає професор Інституту філософії НАН України, релігієзнавець Олександр Саган.

А відтак, на потоку віруючих заробляються чималі гроші. Купуємо свічку за 5 гривень та ідемо до печер. Жінці-журналістці треба ще обов’язково покрити голову. Доводиться заплатити і за платок – від 25 гривень. І можна, нарешті, спуститись до печер.

Виявляється, через активні та неузгоджені із архітекторами забудови у печерах навіть були обвали. «Там навіть відкрилися цвинтарі часів монголо-татарського нашестя!» - дзвонар Павло.

Після поклоніння мощам у печерах паломник зазвичай хоче подати церковну записку, аби відомі монахи у такому святому місці помолилися за нього та близьких. А це – що б ви думали – теж платно. Навіть цілий прейскурант є! Ціни – від 1 гривні до 500.

«Краще зробити так…на 40 днів», - консультує жінка у церкві.

Беремо середній варіант та платимо 50 грн. Після відвідування печер хочеться перекусити. Для цього тут поставили багато справжніх «мафів», тобто торгових точок, де продають вироблене та вирощене у Лаврі. Тут тобі і випічка, і солодощі, і навіть алкоголь. Беремо фірмове тістечко за 10 грн.

А це ж державний заповідник, де будувати такого не можна! Наталія Загріла розповідає, як намагалася із цим боротися. Так, як виявилось, заважати бізнесу церковників – справа невдячна… «Був постійний тиск, догани, навіть і погрози. І після цього мене звільнили… Прямим текстом казали: хто тобі дозволив туди лізти?! Ти моніторити цей об’єкт не будеш!», - розповідає Наталія.

А моніторити там було що. Якщо пройтись стародавнім кварталом Лаври, можна побачити купу вивісок, що рекламують трапезні – тобто ресторани – на будь-який смак. Заходимо в один із них – непоганий інтер’єр, велике меню, чимало м’ясних страв. Ціни – як у середньому столичному кафе. Повноцінний обід обійдеться десь у 100 гривень. «Це все наше, Лаврське», - хваляться співробітники ресторану.

Продукти виробляють на власному фермерському господарстві під Києвом, яке записано особисто на владику Павла. Більше, ніж трапезних у Лаврі нині – хіба церковних крамниць. Вони тут – ледь не у кожному старовинному корпусі. Сотні видів книг, переважно власного або російського виробництва.

Кожен паломник зазвичай купує хоча би щось – це теж стаття прибутку. Звісно ж, купує на пам’ять ікони. А ціни на них подекуди – вражають!

Комерційна торгівля у Лаврі іде повним ходом / УНІАН

«Ось це писані ікони нашого виробництва. Від 10 тисяч», - кажуть продавці.

Церковне приладдя везуть переважно із Росії. «Ось це із Софрино кадила», - зазначають продавці. Софрино – це величезний російський церковний завод-монополіст. Тож Київська Лавра дає йому чималенький ринок збуту. Цікаво, що окрім товарів церковних – продають цілком світську «ювелірку». На десятки та сотні тисяч гривень. І знову ж – переважно з Росії! «Це от Кострома, Санкт-Петербург робить, це Ярославль», - не приховують продавці у Лаврі.

Наші кореспонденти підрахували: рядовий паломник, аби один день переночувати в готелі, відвідати печери, тричі поїсти, дати записки, купити ікони, літературу – має витратити від 800 до 1300 гривень. За день! І це – мінімум, не рахуючи добровільних пожертв та крупних покупок! Тож грошей Лавра приносить неймовірно багато. І до речі, жодних чеків нашим журналістам ніде не видали, тому до сплати податків – великі питання...

Чийого гніву боїться Мінкульт?

Невже у Міністерстві культури, яке і відповідає за Лавру, не знають про ці порушення? Та ні, знають. Роками знають.

«На сьогоднішній день, наскільки мені відомо, є розпочате кримінальне провадження за усіма цими фактами, тому що окремі приміщення введені в експлуатацію, хоч законних підстав для цього не було», - пояснили нам представники міністерства.

Державні посадовці кажуть, що не хочуть провокувати конфлікт та відбирати Лавру у Московського патріархату / УНІАН

А, що найцікавіше – у договорі на користування Лаврою від церковників вимагали дотримання закону. Якщо він був порушений – то чи можна договір розірвати?.. «Держава не буде робити цього на даному етапі», - парадоксально відповідають нашим журналістам у Мінкульті.

Чиновники пояснюють: не хочуть провокувати конфлікт та відбирати Лавру у Московського патріархату. Тож, безмитна торгівля у храмі Божому, судячи з усього, таки продовжуватиметься…

Андрій Засаднюк, Анастасія Заремба

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся