Нафтогаз перетворять на великий бізнес і «зростять» із Газпромом?

Підлеглий Тимошенко - голова Нафтогазу Дубина виступає за продаж НАК... Видобувати нафту й газ на Чорноморському шельфі він пропонує разом з російським Газпромом...

Підлеглий Тимошенко - голова Нафтогазу Дубина виступає за продаж НАК. Видобуток нафти і газу на Чорноморському шельфі він пропонує вести разом з російським Газпромом.

У суботу в пресі вийшло інтерв’ю з головою правління НАК «Нафтогаз України» Олегом Дубиною, в якому він зробив відразу дві сенсаційні заяви.

На його думку, сьогодні необхідно, по-перше: почати підготовку до оцінки і продажу Нафтогазу, причому продавати «не окремо узяту ГТС, не свердловини, а всю компанію» цілком. На базі нинішньої національної акціонерної компанії, вважає її голова, треба побудувати «великий бізнес», який поставиться до українського внутрішнього газового ринку з украй жорсткої позиції. Дубина спеціально підкреслив, що український газовий монополіст не має бути донором «в цінах на газ для населення, підприємств теплокомуненерго. Заплатив – отримуй газ. Ні – то й ні».

А по-друге: Дубина запропонував власний план розробки родовищ нафти та газу на Чорноморському шельфі. А саме – вести видобуток разом з російським Газпромом, «і віддавати їм нафту в обмін на газ, який нам більше цікавий». Йдеться про спільно видобуті енергоносії. Такий спосіб розділу Дубина пояснив тим, що нафта Україні не цікава – вона і так вся комерційна. Тому він і каже про газ, бо для Нафтогазу нафта – «вже не бізнес», мовляв, умови зараз такі.

Зрозуміло, перш ніж приступати до реалізації «плану Дубини», доведеться розібратися із вже існуючими розробниками родовищ газового конденсату на Чорноморському і Азовському шельфах. Серед них Дубина згадав канадську Shelton Canada Corp і британську CBM Oil. Але тут, як вважає глава Нафтогазу, проблем виникнути не повинно: ці компанії вже повідомили “про розірвання угод про спільну діяльність». Нібито, на підставі того, що вони «не те, що не віддають державі її частку, вони не віддають газ для населення, – їм невигідно». Дивно тільки: Дубина прямо не згадав, що називається подібна поведінка не інакше як порушенням умов угоди (звичайно, в тому випадку, якщо така умова дійсно фігурує в документах). Або все не так просто?

У війні з Vanco відкрили новий фронт?

За дивним збігом в один день з «планом Дубини» з`явився й коментар секретаря РНБО Раїси Богатирьової, яка прагне запобігти загрозі національній безпеці України в енергетичній сфері... негайною розробкою запасів нафти і газу на Чорноморському шельфі. При цьому в її словах був і один цікавий нюанс: «Невідкладне освоєння шельфу дозволить уникнути критичної залежності України від постачань вуглеводнів з одного джерела – Російської Федерації». І для повноти картини Богатирьова додала, що національні можливості при розробці континентального шельфу майже не використовуються, оскільки «державним компаніям не вистачає належних фінансових та техніко-технологічних ресурсів для здійснення такого масштабного проекту».

Тобто вести розробки в Чорному морі треба терміново, інакше національна безпека опиниться під загрозою, але при цьому у якості розробника родовищ не можна розглядати ані Газпром, ані українські компанії. Методом простого виключення отримуємо: Vanсo International Ltd, яка у присутності Віктора Ющенка підписала угоду про розробку саме Чорноморського шельфу, після передала свої права Vanco Prykerchenska, рішенням Кабміну Юлії Тимошенко була позбавлена ліцензії, визнала це незаконним і почала міжнародну арбітражну процедуру проти уряду України.

Нагадаємо, що Ющенко відкрито втрутився в ситуацію, припинивши своїм указом дію розпорядження уряду від 21 травня №740-р «Про припинення Угоди між Кабінетом Міністрів України і компанією «Венко интернешнл лимитед» про розділ вуглеводнів, які видобуватимуться в межах Прикерченської ділянки надр континентального шельфу Чорного моря», і заявивши, що у разі звернення компанії до суду, Україна може втратити близько 200 мільярдів доларів тільки на відшкодування збитків Vanco. Також нагадаємо, що у Vanco були задоволені консультаціями із створеною Президентом комісією (на чолі з Богатирьовою), яка мала була допомогти уряду врегулювати проблему з компанією.

З урахуванням всього сказаного «план Дубини» може мати на меті ініціювати втручання Газпрому (як ще однієї зацікавленої сторони) в суперечку навколо Vanco на стороні Юлії Тимошенко. А може трапитися і так, що російський монополіст погодиться виплатити Vanco компенсацію за розірвання угоди з Україною в обмін на якісь преференції  увласній угоді про розділ продукції з Києвом. Скажемо на дозвіл реалізувати на внутрішньому українському ринку свою частину видобутку на додачу до вже існуючого прямого виходу на ринок України (на сьогоднішній день – лімітованому), який Газпром отримав в обмін на згоду ліквідувати посередника «Укргазенерго».

Два монополісти для одного ринку – чи не забагато буде?

Окрім того, що запропонований Дубиною продаж українського газового монополіста в приватні руки може бути цікавий сам собою (в першу чергу, для потенційних власників компанії), приватизацію НАК можна розглядати як створення противаги допущеному на український ринок Газпрому. І це може стати необхідною операцією, за умови, що подальша стратегія розвитку газових відносин з Росією передбачає розширення присутності Газпрому в економіці України.

Як аргументи для «народних мас» можна пригадати численні скарги Нафтогаза на масові неплатежі, збиткову «за визначенням» діяльність, балансування компанії на межі банкрутства, про що твердять знов-таки не перший рік. Подібні месіджи до речі будуть корисними і в процесі оцінки компанії.

Ще один факт: все тієї ж суботи, після того, як Кабмін приступив до затвердження змін в бюджет-2008, у Секретаріаті Президента заявили, що Кабмін Тимошенко ігнорував пропозиції голови держави. Зокрема, щодо надання мільярда гривень на стабілізацію фінансової ситуації в Нафтогазі. І додали, що наполягатимуть на внесенні цієї поправки при розгляді бюджету у Верховній Раді.

Нагадаємо, що раніше РНБО ініціював реструктуризацію НАК «Нафтогаз України». Йшлося про те, щоб роздрібнити НАК на кілька компаній, а саме: «розмежувати видобуток, транспортування, розподіл і постачання природного газу як окремі види діяльності».

В принципі ідею РНБО (з або без подальшої приватизації) можна розглядати як повноцінну альтернативу продажу Нафтогазу цілком. Переваги тут очевидні: сам же Дубина і визнав: газовою доброчинністью компанія після приватизації займатися не буде. А конкуренція на ринку може не дозволить задушити вітчизну цінами на газ. Втім, очевидні й недоліки: держава Україна на даному етапі не здатна ефективно контролювати газові компанії, незалежно від їхнього розміру. І, скажімо, вибух побутового газу в житловому будинку в Дніпропетровську це наочно продемонстрував.

Втім, поки що є надія, що не знадобиться ані приватизація, ані роздроблення Нафтогазу. Призначений за квотою БЮТ голова НАК користується репутацією успішного кризового менеджера. Серед його успіхів в цій області можна пригадати виведення з кризи Алчевського металургійного комбінату (1998–1999) і Криворіжсталі (1999–2001). Щоправда, обидва підприємства згодом опинилися в приватних руках...

Олена Перегуда