У Києві шаман Ооржак чаклує під джаз

Він знову в Україні. Тувинський шаман Микола Ооржак, який власним голосом здатний відтворювати чи не всі звуки природи... Він входить в інших людей не тільки через барабанні перетинки, а й через очі, шкіру і душу...

Він знову в Україні. На сцені залу київського Будинку архітектора - Микола Ооржак, тувинський шаман, людина-оркестр, яка власним голосом і зв`язками, практично без музичних інструментів, здатна відтворювати чи не всі звуки природи - від шуму річок і гірських вітрів до потріскування вугілля в багатті й завивання вовків у степу. Утім, Ооржак має деякі музичні інструменти. Це, перш за все, бубон, який символізує безсмертну душу людини, губна пластинка - варган, і щось довге двострунне, така собі тувинська скрипка. Все, більше шаману нічого не потрібно, щоб відобразити картину світу.

Низьким горловим звуком Ооржак заводить свою пісню - це історія його життя. Розповідь починається з того часу, коли шаман ще був в утробі своєї матері. Одного разу мати впала до ями – дитина сильно злякалася, боялася так і не народитися. Але природа була милостива до неї – невдовзі все залагодилося, і Микола з`явився на світ, щоб відобразити цей світ у своїх піснях.

А народився Ооржак 1949 року в невеликому селі Корум-Даг в західній Туві. Після закінчення школи кілька років працював пастухом. Тут, серед степів, він почав опановувати горлові звуки, яких його навчали батько і дідусь. Після служби в армії Микола вступає до інституту культури в Улан-Уде, закінчивши який став працювати директором народного театру, де йому часто доводилося виконувати роль шамана. Періодично після таких спектаклів Микола мав головний біль і нездужав. Виявилося, що він страждає від надлишку енергії, і його покликання – стати шаманом, лікувати людей звуком. Після цього батьки Миколи відкрили йому таємницю: він спадкоємний шаман.

Ооржак їздить з виступами спочатку Союзом, потім світом, знайомиться з практиками своїх колег як із Старого, так і з Нового Світу. Він – бажаний гість різних шаманських конгресів і друг індійців. Микола перебуває в постійному пошуку, вдосконалюючи свою майстерність, у нього не тільки один концерт не схожий на іншій, в його репертуарі навіть важко знайти дві схожих одна на одну пісні.

Свій виступ в київському Будинку архітектора Ооржак почав з обряду очищення простору – шаман запалив свічки і взявся медитувати. Для тих кількох десятків його прихильників, що зібралися на той концерт, це був не просто яскравий зразок фольклорної екзотики, а найсправжнісіньке живе дійство: люди закривали очі і відкривали долоні цілющої енергії, що лилася зі сцени. Ооржак входить в інших людей не тільки через барабанні перетинки, а й через очі, шкіру і душу.

Утім, виступ Ооржака, за всієї потужності його колоритної постаті, так і залишився б звичним черговим концертом, якби він не заспівав у парі з Володимиром Соляником, джазменом номер один в Україні. Коли пальці Соляника легко забігали по клавішах фортепіано, а шаман затягнув горлову пісню, зал прийшов в екстаз.

Але ніби цього мало, тут таки Ооржак виступив разом з групою «Джам», нещодавно утвореним колективом, що складається з іранських студентів київської консерваторії. «Джам», що в перекладі означає «Чаша», виконує традиційну музику послідовників суфізму, для яких є характерним єднання метафізики з вченням про любов до аллаха. І це був контрольний постріл у голову: гарячі ритми середньовічної Персії з`єдналися з горловими звуками тувинської землі. Іранці і тувинець співали, перебуваючи в медитації, приводячи в схожий стан своїх слухачів.

Змалювати те, що відбулося, простими словами неможливо, але не побоюся сказати, що 14 квітня на сцені київського Будинку архітектора народилася нова музика рівня таких визнаних світових майстрів стилю «new age» (звуків, що оспівують прихід нового століття), як Karunesh і «Oliver Santi&Friends». Хто не згоден, може кидати в мене камінням і всім, що нагодиться під руку.

Мені вдалося поставити кілька запитань Ооржакові:

- Це вже не перший Ваш візит до Києва. Скільки разів Ви тут були?

- Не пам`ятаю. Я тут вже шостий або сьомий раз. Крім того, я часто буваю в Одесі, Дніпропетровську, Харкові, Донецьку. Виступаю з концертами, проводжу семінари – навчаю людей горлового співу. Лікую за допомогою звукотерапії.

- Чим Вас приваблює Україна?

- Тут багато людей, які хочуть щось зрозуміти. І розуміють. Українці швидко навчаються горлового співу, хоча Тува так далеко розташована від України.

- Над чим Ви зараз працюєте?

- Опановую методи активізації Кундаліні, внутрішньої енергії, яка є в людині. Використовую для цього дихальні практики і мантри – священні звуки.

- Кажуть, Ви можете за допомогою звуків виправляти карму людини, коригувати її долю.

- Так. Проте головне тут – знайти порушення. Потрібно встановити, коли ці порушення відбулися – в цьому житті, в минулому або дісталися нам від батьків. Якщо в цьому житті, то виправити легше, спадкова карма виправляється складніше. Але можливо все. Треба тільки знати і хотіти, як це робиться.

P.S. Микола Ооржак буде в Києві до 18 квітня. Протягом найближчих днів він проводитиме семінари з горлового співу в училищі джазу.