Чи допоможе мораторій приборкати аптечні ціни?

Торговці ліками активно виконують «плач Ярославни», лякаючи засиллям неякісного фальсифікату на полицях аптек і дефіцитом товару... Не треба нас лякати, відповідають експерти...

Торговці ліками активно виконують «плач Ярославни», лякаючи засиллям неякісного фальсифікату на полицях аптек і дефіцитом товару... Не треба нас лякати, відповідають експерти...

Ціни б`ють по кишені навіть депутатів ВР?

Українська нація сьогодні – це нація переважно хворих людей. Більшість українців мають хронічні захворювання – від серцево-судинних до онкологічних, в країні процвітають епідемії туберкульозу, СНІДу, гепатитів, накриває хвиля психічних розладів. І всі ці хвороби потребують довічного лікування, часто дорогими лікарськими препаратами, ціни на які за останній рік нестримно зростають.

Прем`єр Тимошенко ще в грудні минулого року пообіцяла назвати прізвища політиків, які давали "команди заробляти на горі людей, на фінансовій кризі і необгрунтовано підвищувати ціни на лікарські препарати". Тоді ж члени Міжвідомчої комісії з питань ціноутворення на лікарські засоби, яку очолював генерал СБУ, заявляли, що результати їх перевірки – на столі у Президента України. У документі були прізвища всіх, хто причетний до подорожчання ліків. Члени комісії були тоді упевнені, що це допоможе надалі контролювати ціноутворення медпрепаратів. Пройшов майже рік, але нічого не змінилося. Прізвища і політиків, і фармбізнесменів також «під сукном», а ліки, здавалося б, ну куди вже, – дедалі дорожчають і дорожчають.

Аптечні ціни зачепили навіть такий небідний прошарок нашого суспільства, як депутатів. Перший заступник голови парламентського комітету з питань охорони здоров`я професор Вячеслав Передерій, розповідає, що до нього звертаються обурені колеги по Верховній Раді. «Ціни на ліки в Україні – ну просто неможливі. Хтось б`ється за свої надприбутки, а хворі не можуть купити медикаменти. До мене підходять навіть депутати з гіпертензією, які сидять по кілька років на якомусь препараті, і розповідають, що, якщо раніше їм вистачало півтори-дві тисячі, тепер потрібно 5 тисяч гривень», – каже Передерій.

Можливо, тому, а можливо, і до початку президентської кампанії депутати стурбувалися життям громадян, зокрема високими цінами на ліки. І на початку жовтня ВР в першому читанні прийняла закон, який встановлює мораторій на підвищення цін і тарифів на ліки та вироби медичного призначення на період фінансової кризи. Документ передбачає, що лікарські препарати українського виробництва повинні реалізовуватися за цінами, регульованими державою, а імпортні препарати – за цінами, які склалися станом на 1 липня 2008 року.

Самі учасники фармринку називають мораторій таким самим абсурдним, якби парламент наклав мораторій на зростання іноземних валют, і запевняють, що не зможуть знизити вартість ліків. Проте, як бути «маленькому» українцеві, якщо йому або його близьким життєво необхідні ліки?

«Український» корвалол – найдорожчий

Представники фармацевтичного бізнесу не заперечують, що ціни на ліки справді підвищилися: на вітчизняну продукцію на 26%, на імпортну – на 56%. Але таке зростання фармацевти пояснюють не бажанням нажитися на споживачах, а суто економічними причинами – зростанням долара і євро. А оскільки європейські ліки купують в іноземній валюті – то дистриб`ютори закладають в ціну ймовірні ризики. Та й українські виробники 40% всіх субстанцій для фармпрепаратів везуть з Європи. Тому, ймовірно, ціни на ліки зростатимуть, доки зростатиме валютний курс. При цьому аптекарі стверджують, що ціни на ліки зросли непропорційно – нижче, ніж могли б, адже долар зміцнився до гривні на 80%, а євро – на 100%.

Іншої думки професор Передерій. «У теперішні ціни на ліки вже давно закладений курс один долар – 15 гривень. Ми проаналізували ціни 500 найменувань лікарських препаратів за 2005, 2006 і 2009 роки. Причому не в гривні, а саме в доларовому еквіваленті. Знаєте, на скільки зросли ціни – на 300%! Ось, наприклад, ми порівняли ціни на корвалол в Україні, Росії і Білорусі. Виявилось, що російський коштує 19 центів, білоруський – 17 центів, а український (який випускає наш «Фармак») аж – 89 центів», – обурений Передерій.

Хоча оператори фармринку запевняють, що введення мораторію призведе до дефіциту препаратів, адже аптеки собі в збиток працювати навряд чи будуть, тим більше зараз, за їх даними, рентабельність аптечного бізнесу нібито становить від мінус 2% до плюс 3–5%. «Здешевити нічого не вдасться. Ми не можемо порушувати закон про оподаткування і торгувати нижче собівартості. Щоб не порушувати закон, ми просто припинимо відпускати ліки, і це стосується абсолютно всіх препаратів. Я думаю, дистриб’ютор навряд чи нам продасть препарати за ту ціну, за яку ми повинні їх реалізувати, відповідно, виробник не продасть дистриб’ютору препарати за тими цінами, які хочуть бачити депутати», – упевнена член правління Аптечної професійної асоціації України Надія Численко.

Екс-міністр охорони здоров’я професор Микола Поліщук вважає, що основна причина зростання цін в тому, що сьогодні в Україні взагалі немає державної політики щодо ціноутворення на ліки. «У цивілізованих країнах введена цінова політика – вище певної межі ціну ніколи не піднімають. А у нас ніхто не знає, за якою ціною завозять імпортні ліки і лікарські субстанції для виробництва вітчизняних ліків. Не ведеться контроль, за якою ціною ліки купуються за кордоном, яке мито за них платять», – зазначає Поліщук.

Але відмовитися від імпорту ліків навіть при такому підвищенні курсу валют Україна навряд чи зможе – більше 75% ринку становить імпортна продукція, та й ліки, вироблені в Україні, часто виготовлені з імпортної сировини. Хоча, наприклад, в сусідній Польщі, попри значне коливання національної валюти поляків – від 2 злотих за долар в липні 2008-го до 3,9 в лютому цього року ціни за останній рік залишалися стабільними, а в регіонах ліків на 10–30% дешевше, ніж у столиці.

Чи контролюється фармацевтичний ринок в Україні?

Сьогодні аптеки абсолютно безконтрольні, вважають медексперти. Як немає контролю за якістю медикаментів і за продажем їх за призначенням. Саме тому аптеки ставлять будь-яку ціну – яку тільки захочуть. У різних аптеках можна бачити і різні ціни на ліки з різницею до 30%. Зокрема, інгалятор беротек (без якого астматик просто не виживе) в київських аптеках можна придбати від 85 грн. 30 коп. на Вокзальній і до 131 грн. 88 коп. в аптеці на Гарматній, а локрен – життєво необхідний для хворого з артеріальною гіпертензією – може коштувати на лівому березі Дніпра – 40 грн. 65 коп., а на тій же Вокзальній – вже 70 грн.

Такі речі повинен контролювати Кабмін і відповідно регулювати ці процеси. Проте уряд, не маючи поки інших механізмів (а може, просто бажання), продовжує регулювати українські ринки абсолютно не ринковими методами – обмеженням рентабельності, введенням мораторіїв на підвищення цін, встановленням максимальних роздрібних цін.

Аптекарі ж заявляють, що на сьогодні держава регулює ціни більш ніж на 60% препаратів, які продаються в аптеках. «Є два закони, де чітко прописані націнки, механізми і список медикаментів, які віднесені до життєво необхідних і на які держава встановила жорсткі ліміти», – говорить Численко. Але очевидно, що регулювання не дає позитивного ефекту. Оператори ринку впевнені, що проблему дорогих ліків можна вирішити інакше – за прикладом розвинених країн. У таких країнах найбільшим покупцем препаратів є держава (або через страхові компанії, або безпосередньо з бюджету), тоді як в Україні на сьогодні держзакупівлі не перевищують 15% фармацевтичного ринку, а головний покупець – населення. Частка держави в закупівлях мала для того, щоб ефективно впливати на ринок, а прямі споживачі навряд чи можуть що-небудь змінити.

«У розвинених країнах держава виступає найбільшим покупцем, і може - при розумному справедливому тендері - знизити закупівельну ціну на великих об`ємах до розумних цифр. Відповідно такий демпінг державою веде до того, що і решта цін тримаються на потрібному рівні. Плюс знижується обсяг споживання безпосередньо, оскільки пацієнти одержують ці медикаменти по страховці», - пояснила Численко. Тільки ставши активним учасником ринку, держава отримає важелі впливу на цінову ситуацію. Але це складніше - набагато простіше накласти мораторій…

Чи ветує Президент закон про мораторій?

Виробники ліків і аптекарі в один голос заявляють про негативний вплив прийнятого документа на ринок і розцінюють його виключно як популістський крок перед виборами.

Голова новоствореного Союзу споживачів медичної продукції Владислав Онищенко стверджує, що введення мораторію призведе до появи на ринку здешевлених копій препаратів, які можуть бути не тільки не корисними, а й небезпечними для здоров`я людей. А Надія Численко впевнена, що певні структури захочуть заробити на дестабілізації галузі – ввозитиметься контрабанда, можливо, нелегальні препарати «хімічитимуть» десь по підвалах.

Оператори фармацевтичного ринку в надії, що Президент ветує прийнятий закон, зараз активно виконують «плач Ярославни», лякаючи засиллям неякісного фальсифікату на полицях аптек і дефіцитом ліків.

Вони застерігають, що вже за кілька тижнів після заморожування цін на ліки з українських аптек може зникнути більшість препаратів – і імпортних, і вітчизняних.

Передерій закликає українців в жодному разі не боятися порожніх аптечних полиць часів Радянського Союзу, якими лякає нас фармбізнес. «Якщо вони не постачатимуть, за це візьмуться інші. Не треба нас лякати. Беззаконня в українській фармації вже перевершило всі межі. І вони страйкуватимуть?! У цивілізованому світі ліки купуються за бюджетні гроші, працює страхова медицина – це і є державне регулювання цін. При чому настільки жорстке, що ви собі навіть не уявляєте. Це знає весь світ. Тільки ми не знаємо, і думаємо, що будуємо капіталізм. Ніякого капіталізму у нас немає, у нас є монополії, беззаконня, відсутність конкуренції і величезна корупція, страшна дозвільна система. За веденням бізнесу, наприклад, Білорусь на сьомому місці в світі, а ми – на 138-му (з 152 країн світу). Тому не треба залякувати. Адже в нас за все люди платять, хворі!» – обурюється професор Передерій.

Що ж, бути мораторію чи не бути, повинен вирішити Президент. І споживачі, і фармацевти чекають його рішення – перші сподіваючись на доступні ліки, другі, – на безперешкодне ведення бізнесу.

Лілія Коваль, Марія Турчина

УНІАН в Google News