Порівняно з деякими рекордами України «Гіннес» відпочиває

В Україні живе найстаріша людина на Землі, а також - найсильніша і найвища. Є ще багато чого «най-най». Але бюрократія заважає їм потрапити до Книги рекордів Гіннеса...

Зустрітися з Ігорем Підчибієм, керівником проекту «Книга рекордів України», виявилося не такою простою справою: його графік - дуже напружений. По-перше, доводиться часто їздити різними куточками країни, щоб зафіксувати чергове досягнення. По-друге, як виявилось, Книга - це не більш ніж хобі для нього. І тому Ігорю доводиться займатися ще й бізнесом. Так, нещодавно Підчибій повернувся з Львівської області, де зафіксував черговий рекорд.

ТРІШКИ СВЯТИЙ ДІДУСЬ

Ігор Підчибій

- Ігор, що було на Львівщині?

- Я там зустрічався з найстарішою людиною на землі. Його звуть Григорій Нестор, він живе в селі Старий Яричів, що за двадцять хвилин їзди від Львова. Зараз йому 116. Мені дуже сподобалося спілкуватися з дідусем Нестором. Це дуже позитивна в усіх відношеннях людина, яка не виглядає ні старезною, ні страшною. У мене навіть склалося враження, що він, можливо, трохи святий.

- Його ім`я буде вписано у всесвітню Книгу рекордів Гіннеса?

- Ми подали туди відповідну заявку, але нам пред`явили свої вимоги. У Лондоні попросили паспорт СРСР, який нам, напевно, не вдасться знайти, виписки з церковних книг, копію пенсійного посвідчення і так далі. Усього попросили п`ять-шість документів, і я вже зв`язався з людьми з архівів. Так чи інакше, ми спробуємо підтвердити, що він народився у 1891 році. Втім, вони можуть і не зареєструвати його. Так, у них лежать документи на українця Леоніда Стадника. Це найвища людина на землі, зріст якої складає 2 метри 53 сантиметри, але у них найвищим записаний китаєць, який нижче за українця практично на двадцять сантиметрів.

- У чому ж справа?

- Кілька років тому у Книги змінився власник. Зараз «Гіннес паблішер» належить корпорації, яка займається виробництвом домашнього відео, і це домашнє відео продається у всьому світі. Їх цікавлять шокуючі і епатажні рекорди. Тому таких рекордсменів, як наші Стадник, Нестор, Вірастюк (найсильніша людина на планеті), вони ігнорують. При цьому вони реєструють Чорнобильську катастрофу, що я вважаю найвищим цинізмом.

- Які ваші відносини зі всесвітньою Книгою? 

- Ми акредитовані партнери Книги рекордів Гіннеса, але не є їх представниками. Ми також періодично - від одного до п`яти разів на місяць - подаємо туди інформацію про українські досягнення незалежно від того, зареєструють вони їх потім чи ні. Разом з тим у мене немає фактів, щоб представники Книги приїжджали до України.

- Які заявки надходять до вас?

- Я б розділив усі заявки на дві категорії. У першій опиниться те, що  нас не цікавить, другій - що цікавить. Що саме не цікавить?  Те, що наш колектив не вважає видатним досягненням. Наприклад, недавно з’явилася людина, яка може з`їсти тридцять градусників. Він відкушує головки з ртуттю і ковтає їх. Хтось крутить головою чотириста разів в один бік, чотириста - в інший, хтось винаходить вічний двигун, хтось харчується виключно сонячним світлом. Це все не наш формат.

Але, наприклад, ми дуже зацікавилися таким рекордом, коли в Рівному три тисячі чоловік зібралися у вишиванках в один час в одному місці: там були всі - від двотижневого немовляти до людей похилого віку. Або найкрасивіший рекорд. Його встановили у Київській академії перукарського мистецтва півтора роки тому. Там зробили найбільшу в світі модельну зачіску, висота якої склала два метри п`ятдесят три сантиметри. Над нею працювали вісім майстрів, було використано штучні локони.

Є такі факти, які можна віднести і до першої категорії, і до другої. Наприклад, нам написала лист людина, у якої рік за роком впродовж трьох років народилося по синові на двадцять третє лютого. Зараз думаємо, видатне це досягнення чи ні.

КНИГА, ЯКОЇ ПОКИ НЕМАЄ

- Наскільки мені відомо, наразі Книга рекордів України не видана.

- Сподіваюся, цього року її видадуть. Ми вже зібрали тисячу п`ятсот досягнень. Матеріали для неї зібрані, на 50-60% проведена обробка до друку. Але у нас не вистачає фінансування на її видання: треба п`ятдесят тисяч доларів. Мені доводиться виймати гроші з власної кишені, щоб відвідати той чи інший регіон України і привітати ту чи іншу людину. Адже треба виготовити атрибутику, зібрати пресу, роботу якої теж іноді доводиться оплачувати. Поки над українською Книгою працює троє людей, потрібно - тридцять. Але нам ніхто не допомагає. А взагалі найбільша моя мрія - це знайти постійного спонсора.

- Що конкретно буде в Книзі?

- Там буде близько тридцяти п`яти розділів. Це «Архітектура», «Мистецтво», «Унікальні можливості людини». Там буде триста-чотириста українських рекордів, близько двохсот сторінок формату А-4. Скажімо, ті рекорди, які заслуговують більшої уваги, будуть представлені об`ємніше і, відповідно, з великою кількістю фотографій. Деякі досягнення можна позначити одним рядком.

Повірте, нам є що показати. Наприклад, не кожен знає, що Одеський оперний театр входить до п`ятірки найкрасивіших будівель у світі, не кожен знає, що в Києві знаходиться унікальний ботанічний театр, де є так само унікальна колекція орхідей, і одна з цих квіточок літала в космос. Тому хотілося б видати цю книгу, скажімо, п`ятитисячним тиражем. При тому одну тисячу зробити дуже презентабельною - українською і англійською мовами, з хорошими фото. Ці екземпляри можна було б роздати представникам державної влади. І добре було б, якби примірники такої книги мав Президент, щоб він дарував їх своїм колегам. Бо що у нас дарують президентам інших держав? Булави, горілку. Краще б презентували таку книгу. Це була б та візитка, яка би представляла Україну.

- Розкажіть про інші національні проекти рекордів.

- Загалом у світі існує близько тридцяти подібних проектів. Є Книги рекордів Малайзії, Індії, Росії, в Німеччині - Клуб рекордсменів «Саксонія»... Це наші партнери, з кожним з яких ми спілкуємося, ведемо регулярне листування. Тому що по кожному досягненню ми проводимо експертизу на чистоту рекорду, щоб не було так: ми заявимо, мовляв, це найкраще, найбільше, а потім журналісти скажуть, що це не так.

ДОЦІЛУЄМО І ПЕРЕЦІЛУЄМО ЧИЛІ!

- Як Ви відстежуєте досягнення?

- По-перше, у нас є близько сорока тисяч записів у власній базі, друге - ми моніторимо ЗМІ, третє - відправляємо запити в усі країни, щоб дізнатися про те чи інше досягнення. Протягом двох місяців можна отримати інформацію.

- Яких рекордів можна чекати в Україні найближчим часом?

- Важко щось прогнозувати в таких справах, але в кінці літа в Україні, сподіваюся, буде встановлений рекорд в категорії «Масові поцілунки». До сьогодні подібне було в Москві, в Чилі, де зареєстрований рекорд - цілувалося близько п`яти тисяч пар. У нас планується така акція в десяти містах на головних площах. Сподіваємося перецілувати їх.

Напевно, поставить рекорд львівський нейрохірург Андрій Слюсарчук - людина з унікальною пам`яттю. Так, щоб вивчити роман «Війна і мир», йому знадобилося шість днів. Він за три роки закінчив школу, за три роки здобув дві вищі освіти. Його учні перекривають досягнення, зареєстровані в Книзі рекордів Гіннеса, вдесятеро. Йому потрібно двадцять п`ять днів для того, щоб запам`ятати іноземну мову. Він хоче продемонструвати запам`ятовування десяти мільйонів цифр числа Пі, попереднє досягнення - мільйон чи п`ять мільйонів. Невдовзі він привезе до Києва дванадцять томів медичних довідників. У кожному томі тисяча сторінок. І журналісти зможуть влаштувати йому своєрідні іспити на знання того, що написане в цих томах. Це людина, яку я по-дружньому називаю інопланетянином. Слюсарчук може за три години навчити людину запам`ятовувати число з п`ятдесяти цифр. Якщо він не знайде підтримки на батьківщині, то може емігрувати, і буде дуже прикро, якщо така людина від нас виїде. 

Антон Зікора