"Дайте дихати". Що відбувається з киснем для ковідних лікарень

Кисень сьогодні - важливіший за найдорожчі ліки. Пацієнти благають про нього лікарів словами "Дайте дихати!". А медики з тривогою чекають: чи встигне доїхати машина з рятівною цистерною?

Кисень, по суті, безальтернативні ліки, які рятують уражені ковідом легені. Вірус буквально зупиняє їх природну здатність видобувати О² з повітря. Вдихати - вдихаєш, але у кров нічого не потрапляє. Ефект - ніби на шиї затягується зашморг. Як сильно він затягнувся на ковідній жертві, описують терміном сатурація. Нижче 94 відсотків - вам буде дуже зле. А доходить і до 30.

Сьогодні штучно видобутий кисень став найдефіцитнішим товаром. Бо раптом українським лікарням, які воюють з ковідом, довелося битися за балони з живильним газом. Але чи справді йдеться про змову кисневих заводів?

ТСН.Тиждень відвідав Калуш. Тут, на хімічному заводі, можна побачити колір зазвичай невидимого кисню. Ба більше, його навіть наливають у п’ятилітрове відро…

Керівник цеху розділення повітря місцевого хімічного заводу Михайло Кизинишин розповідає ТСН.Тижню, як цей супер-дефіцитний медичний кисень роблять – з повітря: "Весь процес розділення повітря починається з всмоктування атмосферного повітря на установку".

Гігантські витяжки всмоктують і зразу очищають повітря від вуличного пилу. Далі його стискають.

"Стиснуте повітря проходить очистку від вологи і частково від вуглеводів. По трубах переходить у блок розділення. І там вже проходить повністю процес", - розповідає ТСН.Тижню пан Михайло.

Повітря, яким ми дихаємо, на 78% складається з азоту, на 21% - кисню, і ще 1% - це домішки. Принцип добування простий - охолодити повітря до мінус двісті градусів, перетворивши його на рідину. Далі - трохи підігріти, азот закипить уже при мінус 196 градусів і випарується. А в гігантській "каструльці" лишиться тільки одна рідина - кисень. Бірюзова водичка, охолоджена до -184 градусів, перетворюється в повітря, коли нагрівається.

Головними кисневими постачальниками в Україні є саме хімічні та металургійні заводи. Для них головний – азот, а кисень – побічний продукт, одна складова з довгого ланцюжка виробництва хімічних сполук, чавуну, сталі. Його називають технічний.

В лікарнях є спец обладнання, яке перетворює рідкий кисень у газ / ілюстрація  REUTERS

Аби цей технічний кисень став медичним, його треба доочищати. Вимоги суворі. На 99,5% у ньому мають бути самі лише молекули кисню. 

Як вже згадувалось вище, у рідкому стані кисень зберігається лише за температури -184. Його переливають у спеціально обладнані автоцистерни-термоси (бо звичайне залізо таких екстремальних температур не витримує) і розвозять по Україні. В лікарнях є спец обладнання, яке перетворює рідкий кисень у газ.  

У скільки він їм обходиться? І чи справді хтось хотів нажитися на кисні у піковий час пандемії?

ТСН.Тиждень побував в одній з найкращих ковідних реанімацій Івано-Франківська. Тут - найновіше обладнання, є всі необхідні ліки. Але ніщо не допоможе витягнути тяжкого хворого без кисневої підтримки.

"Всі є киснезалежними", - каже ТСН.Тижню лікарка Іванна.

Штам "Дельта" - особливо злий. Адже навіть під апаратом з киснем у деяких пацієнтів сатурація не дотягує навіть до 90. Ковід тромбує судини легень. І наш внутрішній кисневий завод буквально глохне.  Лиш сильний потік кисню здатен урятувати тканини самих легень та пробитися до крові хворого, аби та рознесла кисень по тілу.

В лікарні журналістів з камерою ніхто не помічає. Кожен пацієнт сконцентрований на одному – вдихнути і видихнути. Навіть зовсім молоді.

Ось, 33-річний чоловік. Навесні у цій реанімації помер його батько. Та навіть це не змусило його вакцинуватися. Тож, як розповідає ТСН.Тижню лікарка-анастезіолог Іванна, два тижні тому хлопець теж потрапив до реанімації з двобічною пневмонією. Зараз пішов на поправку. Допомогла киснева терапія і молодість. Його переведуть до терапевтичного відділення. Але без кисневого балона він ще довго жити не зможе. Почне задихатися.

"До нас більше не вертайся!", - проводжають чоловіка лікарі реанімації.

А вже за годину на його ліжко покладуть іншого тяжкого. 

Ілюстрація REUTERS

Карети швидких одна за одною підвозять киснезалежних. ТСН.Тиждень стає свідком, як бригада Дмитра виїжджає на виклик до 70-літньої жінки. З кисневою маскою на обличчі її доправлять до цієї ж лікарні.

"Старший лікар щоранку має інформацію про кількість ліжок по місту", - розповідають ТСН.Тижню на "швидкій".

В лікарні взагалі перестали забирати пацієнтів, які ще можуть дихати самі. Без кисню.

Треба розуміти: коли лікарі кажуть про вільні ліжкомісця, то йдеться не про саме ліжко з ковдрою й подушкою, яке стоїть у лікарні, а про наявність вільної кисневої точки, балону чи концентратора. І персоналу, який за цим всім стоїть.

"Ми мали за минулий місяць три випадки, коли кисню залишалося на 2 години, а машина була ще в дорозі. Тому ми працюємо "з коліс", в екстремальному режимі. Ми не маємо запасу хоча б на одну добу. Працюємо з сьогодні на сьогодні", - розповідає ТСН.Тижню заступник головного лікаря Центральної міської клінічної лікарні м. Івано-Франківськ Володимир Вовчук.

"Мене цікавить одне – щоб до мене приїхав кисень. Звідки? Хоч з неба. Головне, щоб він у нас був", - додає головний лікар цієї лікарні Тарас Масляк.

Так думали лікарі по всій Україні останні три тижні. В Одесі, коли посеред ночі закінчився кисень, медикам довелося екстрено евакуювати 43 пацієнти до іншої лікарні.

Річ у тім, що з 23 кисневих заводів, 2 найбільших, які забезпечували 70% потреб, закрились на регламентні роботи, ще на одному - у Львові - навантажень не витримало обладнання. Чи йдеться тут про змову кисневих заводів?

У медзакладах ТСН.Тиждень запевнили: кисень хоч і став дефіцитом, але не здорожчав. Кисневу змову заводів заперечили і чиновники у Міністерстві охорони здоров’я.

"Ми відпускаємо цю продукцію на благодійній основі. До нас зверталися і Хмельницька область, і Херсонська, і Одеська область, і Київ… Ми поставляли і на Львівщину… Виробляємо до 14 тонн на добу", - розповів ТСН.Тижню генеральний директор ТОВ "Карпатнафтохім" Іван Підсадюк.

У Калуську районну лікарню безкоштовно приїхало 2 тонни. Цей кисень розійшовся менш ніж за добу. Адже якщо кілька днів тому тут було зайнято 90% ліжок з киснем, то нині – усі 100%.

Одного балона на 50 літрів вистачає лікарні на 12 хвилин / ілюстрація REUTERS

В Івано-Франківську вивантажать ще 2 тонни. Іван Васильович, який відповідає за їх прийом, розповідає ТСН.Тижню, що кисень привозять з Калушу, а останню машину – з Черкас. На його плечах відповідальність і за те, щоб лікарняні установки справно переробляли зріджений кисень у газ, щоб подача йшла без перебоїв. І для цього, про всяк випадок, є ще резерв – газ у балонах.

"Одного такого балона на 50 літрів вистачає лікарні на 12 хвилин. У цій кімнаті балонів вистачить на 3 години життя", - каже Іван Васильович.

Менш ніж за тиждень чоловік спокійніше спатиме ночами. У цю лікарню привезли кисневу станцію, яка працюватиме як окремий заводик. З повітря сама діставатиме кисень і подаватиме його до лікарняних палат.

А найоптимістичніша новина в тому, що кисневу незалежність здобудуть більшість ковідних лікарень. Цього тижня з бюджету виділили додаткових 800 мільйонів гривень на встановлення таких кисневих станцій.

"Рішення по кисневих станціях є правильним. Крім того, що воно забезпечує лікарню безперебійно, це також дешевше. Коли лікарня залежить від зовнішнього постачання, вона постійно повинна купувати кисень ззовні. А станція - один раз треба поставити, інвестувати гроші, і лікарня зекономить в 5 разів", - розповіла ТСН.Тижню народна депутатка Інна Совсун.

І це правда. Лікарні Прикарпаття на кисень, в середньому, витрачали понад 5 мільйонів гривень на рік. І це при тому, що один з постачальників кисень увесь рік давав безкоштовно. Власна киснева станція окупиться вже за півроку.

Дотепер життя однієї людини залежало від роботи десятків інших - керівника заводу, машиністки кисневого цеху, водія авта з кріоциліндром, головного лікаря медзакладу, що мусить вчасно замовляти нові партії кисню, наглядача станції, який запускає найважливіші ковідні ліки до палати, і... медсестри, яка під’єднає кисневу маску хворому, щоб він дихав. Зараз же "деталей" цього ланцюжка життя, в будь-якій може статися збій, зменшиться. І зменшиться ймовірність збоїв.

Наталія Ярмола, Олександр Аліфанов

УНІАН в Google News