IDS Ukraine передала на благодійність води приблизно на 30 мільйонів гривень / фото з особистого архіву героя

Гендиректор компанії, що володіє "Моршинською", Марко Ткачук: Це є боротьба за життя і ми добре розуміємо, як маємо чинити

11:16, 03.08.2022
17 хв. 9053

Генеральний директор великого виробника мінеральних вод України – групи компаній IDS Ukraine, до якої належить бренд "Моршинська", розповів УНІАН про те, як війна вплинула на ринок бутильованої води України загалом та роботу компанії зокрема, та чи дійсно серед акціонерів IDS Ukraine є російський бізнес.

Група компаній IDS Ukraine, що керує такими відомими брендами питної води як "Моршинська", "Миргородська", Borjomi, переживає 30 відсотків падіння порівняно з минулим роком, разом з усім українським ринком бутильованої води.

З початку війни група компаній IDS отримала широкий спектр економічних проблем – втрату виробництва, що знаходиться на тимчасово окупованій території Херсонської області, руйнування інфраструктури партнерів у Київській та інших областях України, серйозні втрати цільової аудиторії, що виїхала за кордон, зміну формату споживання продукції тими, хто лишився в Україні, трансформацію в соціальну компанію.

Генеральний директор компанії Марко Ткачук в інтерв’ю УНІАН розповів про виклики для бізнесу бутильованої води під час війни та про те, на чому компанія сфокусована сьогодні.

24 лютого розділило життя українців на "до" та "після". Як початок війни вплинув на ваш бізнес, та як вам довелося переформатувати бізнес-процеси усередині компанії?

Першого ж дня у нас, як і в усіх, сталися кардинальні і драматичні зміни. Так, ми готувалися до того, що може бути щось подібне. Я повторював, наче мантру: "Хочеш миру – готуйся до війни". І ми готувалися. Придбали обладнання, необхідне для зв’язку, запасні сім-картки, продумали, яким чином будемо евакуйовувати працівників, як і куди саме будемо вивозити обладнання. Ми зробили дублікати документів, вивезли їх в безпечне місце. Ще до початку активних військових дій 24-го лютого ми вже підписували на папері мінімальну кількість документів, все було онлайн. Втім, як і більшість людей, ми не вірили в те, що буде саме так, як це сталося.

У перші дві доби, це були четвер і п’ятниця, робочі дні, на логістику було надзвичайно велике навантаження. Через неможливість використання великого транспорту компанія фактично зупинилася на 2-3 дні. Це стало головною проблемою. Були перерізані шляхи забезпечення необхідними матеріалами, поставок продукції нашим партнерам. Перші бомбардування, паніка серед населення, яке масово вирушило на захід України, потік людей та машин на кордоні – це все миттєво позначилося на бізнесі. Варто зазначити, багато що відновилося досить швидко.

Шалений опір українських захисників та громадян загальмував наступ росіян. Почали звучати заклики до необхідності підтримувати економіку. Ми розуміли, що нам слід діяти активно. Частина офісу була переміщена  на захід України, до Моршина. Вже приблизно за два тижні ми вийшли на свій звичайний рівень роботи. Звісно, це не був нормальний обсяг виробництва чи постачання, але ми нормалізували щоденну роботу, порядок ухвалення рішень, повністю відновили всі процеси в онлайн-режимі. 

Що потребувало фокусування після нормалізації діяльності компанії? 

Як компанія, ми по-новому побачили свою соціальну складову. Вона існувала завжди, але тепер вийшла на перший план – усвідомлення того, що ми несемо відповідальність за три тисячі шістсот працівників та їхні сім’ї, за допомогу армії, волонтерам, людям, яких потрібно підтримати. 

Наш статус сьогодні – соціальна компанія, яка повинна сплачувати заробітну плату людям, податки державі, підтримувати ЗСУ, тероборону, доброчинні організації - а для цього маємо забезпечити стабільні операції компанії, тобто виробництво, логістику та роботу з партнерами. Усвідомлення цього полегшило нам розуміння нашої  мети та власної тактики – для чого ми, за великим рахунком, і працюємо. 

Компанія створила фонд для тих співробітників, хто зазнав великих втрат. Оплачували квітень і майже весь травень перебування людей поза межами їхніх звичних місць проживання. Основною своєю задачею ми вважали і вважаємо забезпечення людей регулярною заробітною платою.

Всі витрати, які можна було відтермінувати, ми відклали. Точно знаємо, що реалізацію певних проектів, чи заплановані інвестиції ми зробимо пізніше, адже твердо віримо в майбутнє. Знаєте, у Бучі я бачив картоплю, що росте просто біля підбитого російського танку, люди садять цю та іншу городину, бо вірять у завтрашній день. І ми так само віримо. 

Хоча ситуація продовжує бути складною для нас, адже ми інвестували чимало грошей до цих подій і зараз мали вийти на новий рівень виробництва, новий асортимент продукції, а ще й інший її тип. Ми не встигли цього зробити, але точно зробимо, незважаючи на те, що наші плани суттєво змінилися.

З початку війни група компаній IDS отримала широкий спектр економічних проблем

Чого передусім торкнулися зміни? 

Тепер базуємося на короткочасній потребі ринку, тому запустили продукт, виробництво якого колись припинили, - це негазована "Миргородська Лагідна" для забезпечення потреб східного регіону України. Ми розуміли, що люди потребують саме негазованої води і потрібно надійно забезпечити їх у всіх регіонах Україні. На момент ухвалення рішення ще були істотні перебої в логістиці з Моршина у Дніпро, Харків і так далі, були перекриті дороги. І сьогоднішня ситуація показує, що наше рішення щодо повернення цієї води було абсолютно вірним.

Одне з наших виробництв зараз знаходиться на тимчасово окупованій території Херсонської області. Ми його повністю закрили, виплативши зарплати працівникам за кілька місяців наперед. Підприємство зупинили та законсервували. Частина співробітників виїхала на підконтрольні Україні території, а частина залишилася там через сімейні обставини. Нами подано заяву в СБУ про захоплення нашого підприємства окупантами – це має бути включено до списку злочинів рф. 

Який у вас термін планування сьогодні – тиждень, два тижні, місяць? 

Ми підходимо до моменту планування наступного року. Бізнес не може жити одним днем, і важко жити місяцем, а планувати на довгий період зараз практично неможливо. Ми чудово розуміємо, що ймовірність виконання довгострокового плану – невелика. 

Тим не менш, наша компанія має налагоджений процес планування, який працює вже давно. Плануємо на півроку-рік, і спостерігаючи, як план реалізовується, вносимо корективи. 

Сьогодні ми бачимо, що буде тяжка осінь і тяжка зима. До того ж, сам ринок істотно змінився. Тепер ще додалася нещодавня зміна курсу долара. Фіксування курсу НБУ на рівні 36,59 гривень за долар призведе до збільшення вартості таропакувальних матеріалів, зростуть витрати на логістику. Відтак, уникнути подальшого удорожчання продукції не вдасться нікому. 

Крім того, змінюється структура споживання. Ми навіть не говоримо зараз про тимчасово окуповані території, або регіони, де тривають активні військові дії. Ідеться про те, що однією з цілей озвірілого агресора є витіснення з України якомога більшої кількості людей. З початку війни понад 1/3 громадян України покинули свої домівки. Так, 23 відсотків громадян і сьогодні перебувають не вдома, 13 відсотків повернулись. 

Повернення - це дуже поступовий процес. За даними опитувань, 65 процентів тих громадян, які виїхали за кордон, планують повернутись, але ми не можемо не зважати і на те, що велика кількість біженців заявляють, що мають можливість залишитись на новому місці. І з кожним місяцем зростатиме число не тільки повернень, а й кількість тих, хто зважиться змінити місце проживання.

Виїхала переважно наша цільова аудиторія – жінки, мами з дітьми. Основний наш споживач – молода активна жінка 25-45 років і саме цей сегмент переважно виїхав. Це не тільки для "Моршинської" проблема, а взагалі для ринку України.

До цього додати загарбані тимчасово окуповані території. Плюс території, куди неможливо завезти воду. Приміром, до Миколаєва наші друзі -волонтери возять воду під обстрілами. Ми з перших тижнів війни безоплатно доставляємо воду до цього міста. 

Отже, ринок істотно змінився. На наших планах далися взнаки зміни і в споживанні бутильованої води. Люди стали менше приділяти часу прогулянкам, спорту. До того ж, у 65 відсотків громадян, згідно з опитуванням, зменшилась заробітна плата. Відтак, знизився попит на воду в маленьких упаковках – за рахунок дитячих продуктів, спортивних варіантів пляшок, класичних упаковок по 0,5 літра. Тобто, все те, що споживалось поза домом, суттєво втратило попит. Це досить великі об’єми, особливо, коли ми говоримо про лідера ринку і найбільш популярну воду в Україні - "Моршинську". Натомість, 6-літрові пакування втратили незначно, адже це – формат для домашнього споживання, ціна за літр у великому пакуванні більш вигідна.

В світлі цих тенденцій, цілком зрозумілим є падіння вдвічі продажів на АЗС та в аптеках, і більш ніж у два рази – в закладах громадського харчування.

Ми, звичайно, пристосовуємось до цих змін, але намагаємося більше думати навіть не про бізнес, а про компанію. Це полегшує нам роботу в контексті розуміння основних цілей. Ми бачимо, що знизилася прибутковість і сприймаємо це як реалії сьогодення.

Збільшилась вартість палива, перевезень, доступність транспорту. Наш партнер у Харкові розбомблений, постраждав основний постачальник скляної пляшки - в Гостомелі повністю знищено завод. Ми їдемо в Європу, шукаємо там таропакувальні матеріали, а це вже означає, що собівартість продукції зростає. Йде боротьба за виживання, і ми добре розуміємо, як маємо чинити. Є фактори, які неможливо ігнорувати. Ні бізнесу, ні споживачам.

Як ви забезпечуєте водою гарячі точки?

Ми самі довозимо воду до точок, звідки забирають її волонтери або армія. 

Показовою є ситуація з одеськими волонтерами. Хлопці і дівчата з "Платінум Добро", ризикуючи життям, возять воду та інші продукти до інших міст. Вони роблять гігантську роботу. Допомагають багато інших волонтерських організацій, наприклад, Київський міський благодійний фонд "Фудбенк", "Благодійний фонд "Харків з тобою", Благодійна організація "Благодійний фонд "Життєлюб", ГО "Харків Еко Сіті" та багато інших, ми також працюємо напряму з обласними держадміністраціями, ЗСУ, ТРО. 

Загалом за період від початку березня ми вже передали води більше, ніж 4,5 мільйонів літрів. 

Скільки це у грошах? 

Приблизно на 30 мільйонів гривень ми передали води на благодійність. Крім цього близько 15 мільйонів гривень витратили на допомогу українській армії, волонтерським організаціям та нашим працівникам: 5 мільйонів гривень ми перерахували на рахунок ЗСУ і приблизно стільки ж – благодійним фондам, які опікуються потребами армійців. Понад три мільйони гривень витратили на закупівлю обладнання, амуніції для наших працівників (хлопців та дівчат, які пішли в армію). Це спеціальне військове спорядження, каски, бронежилети, берці, аптечки, придбали та відремонтували декілька автомобілів. Крім наших співробітників ми підтримуємо інших українських воїнів: передали близько 100 бронежилетів на потреби українських захисників. Регулярно допомагаємо грошима.

Компанія приблизно на 30 мільйонів гривень передала води на благодійність

Як зараз почувається ринок бутильованої води загалом? 

Почувається він не дуже добре, ми фіксуємо приблизно 30 відсотків падіння порівняно з минулим роком. При цьому починався рік цілком оптимістично. В січні – на початку лютого ми фіксували зростання на 8 відсотків порівняно з минулим роком. В березні-квітні падіння обчислювалось вже двозначними значеннями, хоча на початку війни були ознаки підвищення попиту. Перш за все, за рахунок формування запасів. Повною мірою задовольнити цей попит змоги не було через перервані ланцюги постачання: труднощі з транспортом та дорогами. Далі дався взнаки фактор міграції та втрати фізичного доступу до значної частини споживачів внаслідок окупації. 

Зниження споживання відбувалось також і за рахунок того, що всі три весняні місяці були холодними, холоднішими, ніж у попередні три роки. І лише з настанням літа темпи падіння ринку знизились. Нам вдалось налагодити логістику, почалось поступове повернення громадян додому. Далось взнаки і літнє тепло.

Якими є ключові ризики сьогодні, зважаючи на ці обставини?

Ключові ризики – це забезпечення матеріалами та питання доставки продукту до споживача. Безперечно, девальвація гривні. 

Чи є адекватна реакція державних регуляторних органів на актуальні проблеми?

Немає ніяких негативних змін, що заважали би працювати, навпаки, на початку війни досить швидко було внесено відповідні зміни до списку критичного імпорту. І якби не це, ми би стояли без води вже у квітні. Так що тут якраз є значна допомога від держави і розуміння пріоритетних потреб. 

Чи дійсно серед акціонерів IDS Ukraine є компанія, пов’язана з російським бізнесом, про що неодноразово говорилося у медіа?

Зазначу, що безпосереднім акціонером групи компаній IDS Ukraine (входять Миргородський і Моршинський заводи, а також дистрибуційна компанія "ІДС") є кіпрська компанія "IDS". Вирішальний вплив на діяльність групи компаній маючи сукупно у власності більше 52 відсотків акцій та право контролю, здійснюють лише наступні акціонери: члени сім’ї Бадрі Патаркацишвілі, що є громадянами Великої Британії (близько 34%), уряд Грузії (7,73%) та низка міноритарних акціонерів (близько 10%).

Акціонери, які мають подвійне громадянство, одне з яких – російське, мають опосередкований стосунок до нашого бізнесу. Ніхто з них, включаючи часто згадуваного у пресі Михайла Фрідмана, не впливають на діяльність нашої групи компаній і не мають права контролю ні над бізнесом, ні над ухвалюваними менеджментом рішеннями.

IDS Ukraine не має будь-яких підрозділів в росії та не має жодних бізнес- чи фінансових зв’язків з росією. 

Відтоді, як у 2012 році прийшли нові акціонери, ніхто жодного разу нам не диктував, що треба говорити або робити. Ми презентували нашу стратегію, наші кроки, говорили про наші потреби. Вони дивилися, висловлювали своє задоволення/незадоволення, але як працювати, що робити – це наша відповідальність.

Як акціонери відреагували на війну, на всі події з 24 лютого?

Акціонери групи компаній чітко заявили, що засуджують військову агресію рф проти України. 

Прокоментуйте ситуацію з арештом корпоративних прав? Чому акціонери групи компаній наполягають, що цей арешт є неправомірним? 

Наша позиція - арешт корпоративних прав не повинен вплинути на операційну діяльність компанії, яка є основною ціллю менеджменту. Важливо, щоб компанія працювала, платила зарплати, податки, давала воду для армії і народу.

Треба зазначити, що арешт всіх корпоративних прав торкається також інтересів групи компанії та її акціонерів, щодо яких не застосовуються міжнародні чи українські санкції. Саме ці акціонери здійснюють вирішальний вплив на діяльність групи компаній IDS Ukraine, маючи у власності більше 52 відсотків акцій та право контролю.

Тому ці акціонери законно вимагають поновлення своїх прав. Ці питання вони будуть вирішувати самі, в українських та міжнародних судах за допомогою міжнародних юристів, але це не повинно впливати на роботу українського бізнесу.

З 2014 року ми сплатили податків на більш ніж 3,3 мільярди гривень. А рівень інвестицій склав більше 2,9 мільярдів гривень, що складає 70 відсотків від чистого прибутку компанії! Як ви бачите, внесок у розвиток компанії та України зроблено колосальний!

Акціонери групи компаній чітко заявили, що засуджують військову агресію рф проти України

Чи маєте ви вже стратегію на подальший розвиток, у якому напрямку рухатися після нашої довгоочікуваної перемоги? 

Звичайно. Перемога України буде однозначно. І ми будуємо сценарії розвитку і віримо у завтрашній день.

Маємо в голові, як розвиватимемо компанію після війни, після перемоги. Будемо робити те саме, що робили та почали робили, тільки в більшому об’ємі. Буде більше інвестицій, відкриються нові горизонти.

Що буде після перемоги? Буде швидке відновлення економіки, зростання. Звичайно ж буде проблема з робочими місцями на початку, але  їх треба  створювати і це має бути пріоритетом. Також, слід думати про хлопців, які прийдуть з війни, допомогти їм адаптуватися до нових умов. 

Ми плануємо всіх наших, хто пішов на війну, незалежно від того з яких посад і чи збережуться у нас ці посади, забезпечити роботою після їх повернення. Я вважаю, це дуже важливо для соціальної адаптації людей, а також для економіки. Вона повинна працювати.

Зараз ми на 30 відсотків менші, ніж минулого року. У нас є вільні потужності, які ми збираємося заповнити вже після перемоги. Будемо розширювати їх і збільшувати асортимент. Магазини будуть відбудовуватися, і більша кількість людей залучатиметься до роботи. 

Економісти очікують, а ми всі маємо надію, що після нашої перемоги чималі гроші прийдуть в Україну, сприяючи її розвитку. Ви поділяєте такі сподівання?

Ми маємо самі будувати своє життя. Звичайно, що повинна бути відбудова країни, і це стане справою всіх, але передусім - людей, які тут живуть, для яких це Батьківщина. Звісно, нам допомагатиме діаспора, Захід, нам усі допоможуть, але розраховувати все одно треба передусім на себе. Тому ми думаємо про те, як працюватимемо в Україні та для України.

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся