Підручників школярам завше не вистачає / фото УНІАН, Олександр Синиця

Освіта без діджиталізації. Що не так зі шкільними підручниками

19:45, 12 вересня 2021
13 хв. 7226

Початок навчального року завжди супроводжується скандалами по всій країні, адже підручників, на які з держбюджету витрачаються мільйони, школярам завше не вистачає. Ба більше, у тих посібниках, які надаються для навчання, часто-густо можна зустріти помилки. І українські школярі змушені щодня носити до школи кілограми непотрібної "макулатури", замість одного зручного гаджета.

Книжковий дефіцит

Новий навчальний рік почався зі старими проблемами. Батьки нервово гадають: коли дітей знову відправлять на дистанційну. Й докуповують підручники, бо… вистачило не всім.

Мама семикласниці однієї зі столичних шкіл Наталія Долнеко разом з ТСН.Тижнем перераховує, скількох підручників не вистачило їхньому класу. Української літератури – 12 штук, фізики – 14 штук, історії – 15, хімії – 9… У паралельних сьомих – ситуація та сама.

"Ходять чутки, що в цьому навчальному році не надруковані всі підручники. І придумали – за батьківські гроші покрити дефіцит", - розповідає жінка.

Читайте також"Раму може мити і тато": в українських підручниках пропишуть гендерну рівність

В інтернет-спільнотах батьки шукають порад, як оперативно придбати алгебру, історію або хімію: "За два дні до початку навчального року з'ясувалось, що на клас бібліотека може видати 50% підручників з основних предметів". Цей допис почали коментувати батьки з різних регіонів. Не вистачило багатьом: "Львів. Така сама проблема. Підручників на всіх не вистачило", "Запоріжжя. Дітям вистачило підручників, вчителям – ні. І так – третій рік поспіль"…

Проблеми з підручниками в Україні тривають десятиріччями, розповідає ТСН.Тижню мама і співзасновниця громадської організації "Смарт країна" Оксана Макаренко. І біда не тільки в хронічних запізненнях видавництв. Біда в середньовічних підходах до посібників.

"Наш рух почався з букваря і математики. Буквар починався не з літер, а великих текстів, які містили несучасні персонажі, якісь герої з радянського союзу… А підручник математики містив 153 помилки на 148 сторінках. Там 12 на 12 поділити – 12, купа фактологічних, купа антинаукових… Трутень має зібрати мед!.. Ми зрозуміли, що не готові до того, щоб наші діти вчилися по таких підручниках", - розповідає Оксана Макаренко ТСН.Тижню.

За її словами, саме по таких книжках вчився її син у 2013 році. Та за вісім років відверті наукові ляпи чи банальні технічні помилки нікуди не поділися.

Шукати помилки в шкільних підручниках стало своєрідною національною батьківською грою. Карта України без Криму, а українські військові - у російській формі, у хімії для дев’ятого класу онкологію автор пропонував лікувати содою, у рекомендованому МОН підручнику для першого класу написали, що Київ був заснований у 19 столітті, у підручник з всесвітньої історії за десятий клас потрапило фото актора Кіану Рівза замість відомого фото "Обід на хмарочосі", а в укрмові для третього класу знайшли приховану рекламу мінеральної води…

Але ж у нас є ціла Академія педагогічних наук! Спеціальний Інститут модернізації змісту освіти - ІМЗО, який і має відповідати за зміст та друк підручників. Втім, в установи брудна репутація ще з часів міністра МОН Табачника. Коли тендери на друк книжок вигравали потрібні видавництва, а книжки держава купувала ледь не по тисячі гривень за одну.

ІМЗО активісти між собою прозвали ІМ-ЗЛО. Екс-очільниця МОН Лілія Гриневич намагалася той дивний інститут ліквідувати, але не вийшло. Інститут і сьогодні визначає, по яких книжках будуть вчитися наші діти.

"Знову повернули цю процедуру конкурсного відбору підручників в інститут модернізації змісту освіти, який 20 років закуповує ці підручники. Знову повернули конкурсну комісію, в якій 7 людей механічно рахують голоси, експертні висновки… Все зроблено знову, щоб повернути корупційну складову закупівлі підручників, щоб можна було закупити не кращий підручник, а той, який переміг на конкурсі", - розповідає ТСН.Тижню Оксана Макаренко.

Читайте такожІгор Щупак: Щодо певних тем гумор, меми, анекдоти чи сатира у підручниках є неприйнятними. Але ніхто не казав, що вивчати історію має бути сумно

Щоб потрапити на парти, підручник має пройти експертизу. Вона і є найбільшою бідою, вважає авторка численних підручників і посібників з історії, правознавства та етики Олена Пометун. Фах експертів сумнівний. Імена зашифровані. Час на експертизу - мізерний.

"Надішлють три підручники і дають два тижні. Як може людина зробити експертизу за два тижні? Неможливо!", - каже пані Олена ТСН.Тижню.

На жаль, у ритмі перегонів шкільні підручники не лише експертну оцінку проходять, а й взагалі пишуться.

"Робота методиста, який має скласти програму річну, далі - зібрати колектив авторів, створення текстів, дизайн, верстка, вичитка… І все це ми мали зробити за 10 - 12 робочих днів! Як на мене, так підручник не пишеться! Так реферат не пишеться! І по цьому підручнику діти мають вчитися 5 років", - розповідає ТСН.Тиждень співзасновниця курсів англійської мови Наталя Лотоцька.

Але така процедура і вимоги МОН. І дарма, що вона вбиває створення цікавих шкільних книг.

"Мало авторів розробляють з нуля. Зазвичай беруться старі тексти, старі ілюстрації, і вони просто адаптуються під нові програми. Видавництва зазвичай латають старі підручники, які у них були", - каже пані Лотоцька.

Нові підручники з кожного предмета українські школи отримують кожні 5 років / фото УНІАН, Михайло Марків

Нові підручники з кожного предмета українські школи отримують кожні п’ять років. І це - шалені гроші й підкилимні війни. Цьогоріч міністерство взялося передруковувати підручники для 4 й 8 класів, та створювати нові для 5-го класу за програмою нової української школи. Англійську для п’ятикласників взялася створювати команда пані Наталі, яка понад 10 років тому заснувала дитячі курси англійської мови. І вона - біла ворона, бо намагається зруйнувати старі підходи.

"Я думаю, що у нас є всі шанси не пройти далі, бо ми зараз заходимо з ідеєю цифрового підручника – акцент на онлайн ресурсах, розроблених онлайн тренажерах, вправах, відео, аудіо. Папір в нашому розмінні - це 10% від того, що отримають діти. Зараз електронний підручник вважається однією з сучасних інновацій. Ми підручник надрукували і він незмінний роками, а коли у нас є за цією рамочкою цифрова копія, вона може бути розвиненіша, жива!", - каже Наталія Лотоцька.

Розумні підручники

На сьогодні у дев’ятикласника в Україні 14 книжок, 3 збірники задач з фізики, алгебри, геометрії, і два підручники з іноземних мов. Всього - понад 3 тисячі сторінок. І понад вісім кілограмів. Здогадуєтесь, скільки всього можна розмістити в гаджеті? І мова ж не лише про вищеназвані, а й тисячі інших яскравих, зручних інтерактивних книжок.

Читайте такожУ МОН обіцяють кардинально змінить підходи до відбору шкільних підручників

ТСН.Тиждень побував на уроці історії у восьмому класі в одній з приватних шкіл столиці. На ньому усі діти – з гаджетами. Так само – інтерактив з гаджетами відбувається в одинадцятому класі.

Леся Юрчишин – вчителька Новопечерської школи, одна з кращих вчителів країни вже давно на своїх уроках не використовує рекомендовані міністерством підручники, бо… "діти жаліються, що вони написані неживою мовою, або мова має дуже багато незрозумілих для них понять, термінів".

"Ти маєш відкрити і щоб тобі захотілось переглядати цей підручник. Мова і про якість паперу, і про розмір шрифтів, кольори. Сучасним дітям має бути красиво. Якщо красиво, вони затримуються і читають далі, якщо ні – ми їх втратили", - розповідає ТСН.Тижню Леся Юрчишин.

Учениця Новопечерської школи Злата Бєдарєва показала ТСН.Тижню свій рюкзак. В ньому не те, що немає кілограмів книжок, в ньому немає жодної книги. Адже паперові підручники для дівчини – це важко і незручно. В рюкзаку лише кілька зошитів та гаджет, який замінює тисячі книжок.

"Зручно переключатися між текстом, свідченням учасників подій… Якби це була паперова версія, було б важче. Зручно робити замітки в онлайн-форматі, зручна підготовка до іспитів, зручно вставляти кюаркоди, посилання…", - розповідає ТСН.Тижню Злата Бєдарєва.

Тисячі учнів та вчителів в Україні лише мріють про сучасні інтерактивні підручники / Фото УНІАН

Їй пощастило. Тисячі учнів та вчителів в Україні лише мріють про такі сучасні інтерактивні підручники. Та максимум, що пропонує держава сьогодні - незручні пдф-копії шкільних підручників. Тобто фактично мертвий перефотографований підручник.

Але ще цікавіше, що держава, яка платить за книжки і лише цьогоріч віддала за друк понад 500 мільйонів гривень, не має прав на макети підручників! Вони належать видавництвам. Така собі банальна корупційна хитрість.

"Мати права на оригінал і макетів підручників - це життєво необхідно. Навіть пдф-сторінки, які держава має швидко розповсюджувати… там можна виправляти помилки, а не передруковувати", - розповіла ТСН.Тижню ініціаторка ГО "Батьківський контроль" Зоя Звиняцьківська.

А все могло бути інакше, якби у 2018-му розпочатий МОН експеримент по створенню електронних підручників не провалили. Тоді й гроші виділили - понад 40 мільйонів, і гаджети в пілотні школи закупили, і навіть перші електронні книжки створили.

Директор студії з розробки електронних підручників Євген Дубовик з колегами виграв державний конкурс й розробляв на замовлення міністерства підручник з мистецтва.

"Паперовий підручник ми перетворили на таку велику комп’ютерну програму, яка працює на великих тачекранах, на віндовсі, на телефонах. Замість ілюстрацій - чудові 3Д моделі. Нас пускали в оперу, в архіви, нам давали оцифровувати речі, які ніколи не були оцифровані… Ми це все вкладали в підручник", - розповідає він ТСН.Тижню.

Права на макети підручників належать видавництвам / фото УНІАН, Борис Корпусенко

Але далі експерименту діло не дійшло. Розробники не отримали за роботу ані копієчки.

"Оцінювали роботу у два мільйони, але ми не бачили тих грошей", - каже Євген Дубовик.

І що найважливіше: створити таку програму для шкіл - не дорожче, ніж друкувати мільйони паперових підручників. Та ще й змінювати їх кожні п’ять років. Рахуйте самі. Таку програму створять за два мільйони гривень. Друк одного паперового підручника обходиться від 50 до 120 гривень. Першачків - 400 тисяч. Маємо 20 мільйонів. І це - без транспортування. Наприклад, цьогоріч лише щоб розвести книжки держава витратила 14 мільйонів гривень.

Фінські підручники

Шкільна освіта у Фінляндії вважається однією з кращих. Урок математики в шостому класі державної школи в місті Гельсінкі виглядає так: перед кожним з учнів - паперові підручники, а на цифровій дошці вчителька на ім’я Мірка може гортати його ж електронну версію. Всі разом розв’язують задачі.

"Коли ми замовляємо книжки на школу, нам також можуть надати всі діджитал матеріали для використання в класі", - розповідає ТСН.Тижню вчителька середньої школи міста Гельсінкі Мірка Сілланпяя.

В середньому, один підручник коштує 20-30 євро, як і в нас. Але обирають книжки самі вчителі.

"В школі ми маємо певний бюджет на підручники, і щороку ми з іншими вчителями обговорюємо, які книги варто купити", - каже пані Мірка.

Підручники тут радше нагадують розважальні журнали, в них повно ігр та малюнків. Учень шостого класу середньої школи міста Гельсінкі Артем Сергєєв розповів ТСН.Тижню, що підручники йому подобаються, "бо тут ясно, де що, і дуже прикольні завдання". Так, в підручнику з фінської мови та літератури відомий класичний твір "Семеро братів" написаний коміксами.

Всі підручники мають спеціальну версію для вчителів. Різниця у тому, що в них на одній частині сторінки все те ж саме, що і в учнів, на другій - матеріали для вчителя. Там відповіді на завдання і різні поради, наприклад, у що можна пограти з дітьми.

Кожен паперовий посібник має свою електронну версію, але до шостого класу дітям обов'язково видають паперовий.

"В сьомому класі всі діти отримують комп’ютер в користування від школи, там вже можна користуватися електронними підручниками", - розповідає вчителька Мірка Сілланпяя.

Шкільна освіта у Фінляндії вважається однією з кращих / фото ua.depositphotos.com

В Україні ТСН.Тиждень запитав у керівника інституту модернізації змісту освіти, чому всім не вистачило книжок? Коли нарешті зникнуть помилки в підручниках і чому експеримент з електронними підручниками провадився?

Отже, держава цьогоріч надрукувала не всі книжки, бо… не вистачило коштів.

"Це 120 млн гривень. Але це підручники для 8 класу. У вересні переглянуть кошти і якщо нам дадуть, протягом вересня додрукуємо і розвеземо в школи", - розповів керівник ІМЗО Євген Баженков.

Він обіцяє, що помилки зникнуть, а підручники стануть сучаснішими. Восени ж запрацює нова відкрита процедура експертизи шкільних підручників. Готується МОН і до запровадження електронних посібників…

Читайте такожТетяна Стус: Шкільна програма - одна з причин, чому діти не люблять читати. Їм не цікаво

"Електронний підручник має бути невід’ємним додатком до паперового, батьки й діти мають обрати, по якому вони будуть навчатися. Таким чином, кількість паперових зменшиться, а електронних зросте", - каже Євген Баженков.

Звучить обнадійливо… Та це заслуга, скоріше, пандемії, ніж чиновницької ініціативи. Дистанційна освіта таки змусила державу думати про електронні підручники, а отже створити їх – інтерактивні та сучасні.

"Без реформи українського підручника Нова українська школа не відбудеться. Бо більшість вчителів працює по підручнику, і якщо підручник поганий, незрозумілий, з помилками, то і освіта така у дітей", - підкреслює Оксана Макаренко.

На жаль, 1 вересня 2021 року маленькі українці пішли в школу з державою в смартфоні та з непідйомним портфелем.

Оксана Радіонова, Галина Сергеєва, Ілля Шинкаренко, Геннадій Бориско, Павло Бориско

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Новини партнерів
завантаження...

Чи подобається Вам сайт?
Залиште свою думку

Погоджуюся
Ми використовуємо cookies