У першому випадку можна запастися дровами, торфом, вугіллям, придбати генератор, якусь кількість пального / фото ua.depositphotos.com

Прості речі рятують життя: як підготуватись до важкої зими

17:47, 27.09.2022
12 хв. 18659

Росія продовжує гатити ракетами по українських ТЕС, ТЕЦ, ГЕС, ГАЕС та навіть АЕС. Тож ні у кого в Україні не має бути ілюзій: тактика росіян – залишити нас взимку без світла, води та тепла - не змінилася. І хоча українська влада, звісно, намагатиметься цьому протистояти та швидко відновлювати пошкоджене, варто підготуватися й особисто.

Коли мова заходить про підготовку до умовного "постапокаліпсису", експерти, у своїй більшості, звертають увагу на кілька важливих речей: готуватися варто до виживання в умовах відсутності тепла, світла, води та їжі. При цьому, поради з приводу такої підготовки, часто-густо можуть здаватися банальними. Ну, правда, кожен з нас начебто в курсі, що, наприклад, треба вимикати з мережі електроприлади, закупитися батарейками та мати запас води. Проте, чим ближче холоди, тим краще "звірити компас" іще раз.

Президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар вважає, що варто сподіватись на краще, але готуватись до гіршого. Однак одна річ, якщо родина мешкає десь в приватному будинку під містом або в сільській хаті, й зовсім інша, якщо мова про мешканців великих міст.

"У першому випадку можна запастися дровами, торфом, вугіллям, придбати генератор, якусь кількість пального. Таким чином можна забезпечити себе на якийсь час електроенергією та теплом. В другому випадку, якщо щось трапляється в місті на кількасот (сотень) тисяч людей, ніяка буржуйка на 25-му поверсі багатоповерхівки не допоможе. І дрова туди тягати ніхто не буде, й генератор на балконі не поставиш", - нагадує він.

На його думку, якщо у містян немає родичів у селі, або власного заміського будиночка, то про них треба подумати вже зараз.

"Тоді, у випадку екстраординарної надзвичайної ситуації, буде змога виїхати й перебути зиму за межами холодної пастки, в яку, по суті, перетвориться багатоквартирний будинок", - каже Михайло Гончар.

Та навіть якщо більшість містян переїдуть до приватних будинків, у містах все одно лишатиметься багато людей. Тож директор Нафтогазового консультаційного центру "Ньюфолк" Андрій Закревський радить обов’язково переїхати тим українцям, які проживають в зоні бойових дій, або дуже близько до лінії фронту (варто поцікавитись темою обов’язкової евакуації, це безкоштовно).

"Якщо ви перебуваєте у таких регіонах, і у вас є поряд немічні старі, або діти, ви повинні виїхати з цієї зони. Щоб побачити, яким буде життя у цих місцях, можна подивитись на Маріуполь, де люди готують у дворах багатоквартирних будинків на багатті. Те саме буде чекати людей, які не евакуюються. Тільки ще й мороз", - каже експерт.

Втім, українці вже чудово розуміють, що далеко від лінії фронту геть не означає стовідсотково безпечно. Тому готуватися до важкої зими важливо будь-де.

Якщо у містян немає родичів у селі, або власного заміського будиночка, то про них треба подумати вже зараз / фото REUTERS

Важливі закупи

Після 24 лютого вже всі українці, здається, в курсі про "тривожну валізку". На додаток до неї інструктор з виживання, керівник школи виживання "Білі вовки" Сергій Білоус радить насамперед придбати сірники та свічки.

"Якщо є можливість – ліхтарик та запасні батарейки, або ліхтарик з сонячною батареєю чи акумуляторний. Також можна придбати газову лампу. Для приготування їжі бажано – туристичні пічки, але треба пам’ятати, що балонів вистачає ненадовго, потім їх треба замінити, а це теж не дешево", - каже він.

Експерт нагадує, що, у разі відсутності світла, можуть бути й проблеми з водою, яку доведеться економити. Тож їжа, яку варто запасти заздалегідь, повинна бути не лише білковою та поживною, а й не потребувати для приготування багато води. Тобто мова про м'ясні та рибні консерви, каші швидкого приготування. Також можна завчасно придбати чорний гіркий шоколад.

"Зважаючи на ймовірність проблем з водою, важливо завчасно дізнатись, де є криниця або колонки, в яких її можна буде набрати", - зазначає Сергій Білоус.

Не зайвими будуть і вологі серветки, якими можна "обмитися" у разі відсутності води.

Директор Нафтогазового консультаційного центру "Ньюфолк" Андрій Закревський нагадує, що відсутність води означає й відсутність каналізації. Тому мешканцям багатоквартирних будинків варто подумати про мусорні торбинки. "Подумайте, як вам буде зручніше ходити в туалет – на відро чи в унітаз, і потім у цих торбинках викидати фекалії. Але робити це треба не у смітники, а вже зараз викопати у дворі спеціальну яму. Щоб взимку не бити для цього замерзлу землю ломами", - пояснює він.

Дорожчі "заготовки"

За словами Андрія Закревського, якщо дозволяють фінанси, у квартиру можна придбати маленьку "сонячну електростанцію" та бути енергонезалежним. "Навіть взимку її вистачить, щоб зарядити телефон та бути на зв’язку", - каже він.

Директор аналітико-дослідницького центру "Інститут міста" Олександр Сергієнко розповідає, що в будинках з газовими котлами, які працюють лише за наявності електрики, також слід мати або акумулятор, або генератор, щоб заживити газовий котел, а також дизпальне пальне чи бензин для нього. Якщо ж мова про квартиру, то в неї можна купити потужний акумулятор.

Експерт також нагадує, що мешканці багатоквартирних будинків, щоб підготуватися до зими, можуть зараз замінити старі внутрішньобудинкові мережі, адже через відсутність опалення люди почнуть вмикати електрообігрівачі, а через велике навантаження проводки можуть виходити з ладу.

"Якщо організоване ОСББ, то це наразі нескладно зробити, кошти навіть може виділили місто", - сказав він.

З такою думкою погоджується доцент кафедри мікроелектроніки КПІ ім. Ігоря Сікорського Тетяна Обухова, яка зазначає, що від перепадів напруги рятує доволі проста річ – вимикати прилади з мережі. "Чим "розумніший" прилад, тим більш критичними для нього є перепади напруги. Відповідно найбільше страждатимуть високотехнологічні прилади - телевізори, програмовані побутові гаджети. Найкращий захист - вимикати їх з мережі", - каже вона.

Проте, якщо це не можливо, то варто перевірити стан "автоматів" біля лічильника. "Якщо вони ще часів вашої бабусі, краще вкластися в їх заміну", - підкреслює спеціалістка.

За її словами, для тих приладів, які мають бути увімкнені постійно, є сенс придбати реле (стабілізатор) напруги.

Також можна встановити позаду батарей тепловідбивні екрани з алюмінієвої фольги / фото ua.depositphotos.com

"Кімната тепла"

Ще одна порада, яка допоможе вижити взимку – створити "кімнату тепла".

"Я вважаю, що вона має бути на кухні, бо там можна одразу готувати їжу й заодно грітися. Тобто, притягнути на кухню тапчан чи диван, щоб відпочивати і відігріватись", - каже Андрій Закревський.

При цьому важливо утеплити двері та вікна. Як саме це краще зробити, УНІАН писав тут.

Зокрема, загерметизувати вікна хоча б у цій "кімнаті тепла", а також натягнути на вікна плівку, створивши додаткову "камеру", яка допоможе зберегти більше тепла. Також можна встановити позаду батарей тепловідбивні екрани з алюмінієвої фольги. Якщо батареї будуть теплими, то це дозволить трошки збільшити кількість цього тепла.

За словами інструктора з виживання Сергія Білоуса, саме в такій "кімнаті тепла" варто спати усім мешканцям квартири. "Це важливо, щоб гріти один одного тілами", - каже він.

Крім того, як зазначає експерт, треба правильно вдягатися – за принципом "капусти".

"Багатошаровий одяг працює як термос. Але якщо будете робити якусь роботу, краще трохи роздягтись, щоб не спітніти. Адже піт забиратиме тепло з організму у 25 разів швидше за повітря", - зазначив він.

Свій до свого

Насправді будь-який апокаліптичний сценарій з виживання у квартирі може бути розрахований на досить обмежений термін. Адже ні запастися харчами та водою на кілька місяців, не кажучи вже про те, щоб виживати ці кілька місяців без тепла та світла, у багатоповерхівці нереально.

"Якщо відбудеться якась техногенна аварія, сім’я, яка живе в панельці, яка навіть утеплила квартиру, придбала спальники, має газові горілки та якийсь запас харчів та води, може якийсь час протриматися навіть при мінусовій температурі. Та якщо проблему з теплом та світлом місто за якийсь час вирішить, то запаси їжі на той момент або вже можуть бути використані, або можуть зіпсуватися", - зазначає керівник команди ініціативи "Сади Перемоги" проекту міжнародної технічної допомоги "Супровід урядових реформ в Україні" (SURGE) Артем Біденко.

За його словами, є два елементи продовольчої безпеки – це громади та сім’ї. Проте кожна має діяти у свій час та у своїх межах.

"Сім’ям ми рекомендуємо робити консервації, запастися консервами з магазину. Банки витримають в умовах до мінус 5. А ключова технологічна порада, якщо дуже холодає – глибше в землю. Земля зберігає тепло, за цим принципом діють теплові насоси. Тому, якщо є можливість мати землянку чи якийсь підвальчик, там буде надійніше зберігати консервацію, ніж на десятому поверсі панельного будинку", - каже експерт.

Консервацію варто зберігати у підвалі / фото ua.depositphotos.com

А от історія з зимовою температурою мінус 20, коли зникає електроенергія, вода та газ, за словами Артема Біденка, це виключно історія не про індивідів, це про громади: "Коли об’єднання колективних зусиль може дати результат. Адже сім’я не збереже консервацію при мінус 15. Тут важлива роль громади".

Мова про створення продуктових резервів. Для цього, по-перше, громади, які підтримали програми "Сади перемоги", облаштовують підвальні приміщення (де тепліше) для зберігання харчів. По-друге, консервують помідори, огірки, роблять тушкованку.

"У березні багато громад мали проблему – не було хліба, подекуди його не було місяць. Тому багато громад замислилися про власні пекарні. Це – частина резервів, - розповідає Біденко. – Я був у Буках, де під склад облаштували підвал закинутої лікарні. Його утепляють сіном, зносять туди консервацію, яка врятує населення у разі проблеми. Або Чигирин – роблять те саме".

Експерт переконаний, що якщо маленькі міста й містечка спроможні створити резерви для населення, то величезні громади на кшталт Києва чи Дніпра – набагато багатші, тож можуть створити навіть резерви з мобільними станціями теплопостачання, генераторами, запасами палива та великими підземними приміщеннями-складами для харчів.

"Задача міських голів зараз – перевірити усе це і, за необхідності, закупити те, чого ще не вистачає. Зайвим нічого не буде", - переконаний директор аналітико-дослідницького центру "Інститут міста" Олександр Сергієнко.

Своєю чергою директор Нафтогазового консультаційного центру "Ньюфолк" Андрій Закревський вважає, що не зайвими взимку будуть намети обігріву. "Громадам варто подумати про закупівлю дрів, поставити в цих наметах пічки та потужні генератори, щоб можна було безкоштовно відігрітись та зарядити телефони. Щоб погрітися та випити гарячого чаю могли усі члени громади, зокрема й безхатченки", - каже він.

Але, хоча останнім часом Росія більше береже свої ракети, ніхто не дасть гарантій, що останній «салют» РФ здійснить по цивільній інфраструктурі / фото ua.depositphotos.com

До аварій готові?

Такий собі "аварійний запас" живлення на випадок ракетних атак на енергетичні об’єкти готує НЕК "Укренерго".

"Ми готуємось до будь-яких сценаріїв, ми готуємо резервні шляхи живлення та аварійний запас. Ми готуємо своїх людей та аварійні ремонтні бригади, які цілодобово будуть обслуговувати мережі, відновлювати їх так, щоб у всіх споживачів було світло в оселі, - зазначив голова правління компанії Володимир Кудрицький. - Наша задача полягає в тому, щоб максимально швидко відновитись після атак. Як показує практика, ми можемо це робити досить успішно".

Свою допомогу обленерго в ліквідації наслідків терористичних ракетних атак Росії пропонує й компанія ДТЕК: "Мобільні ремонтні бригади ДТЕК роблять все можливе для відновлення енергопостачання на території Донецької області та сконцентрували необхідні ресурси, щоб оперативно надати допомогу в ремонті мереж та енергетичної інфраструктури в сусідніх областях, де є значні руйнування".

Усі ці поради можуть здаватися банальними. А підготовка до важкої зими – зайвою. Але, хоча останнім часом Росія більше береже свої ракети, ніхто не дасть гарантій, що останній "салют" РФ здійснить по цивільній інфраструктурі. Тож не варто недооцінювати можливості ворога. А краще бути готовими до того, щоб пожити кілька днів (а може й тижнів) в умовах, далеких від звичного побуту. Головне – вижити. І перемогти.

Ганна Бредіхіна, Тетяна Урбанська, Анастасія Світлевська

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся