Цей термін може буде продовжений до 2022 року в залежності від потреб кожної національної меншини.
Він додав, що якщо будуть підстави, то він готовий звернутися до президента України щодо ситуації в Закарпатської області.
Клімкін наголосив, що надзвичайно важливо мати відвертий і конструктивний діалог щодо освітнього закону.
Він зазначив, що Україна вирішила перейти до освіти, в основному, державною мовою, чого не було цілих 20 років. Але трьох років буде недостатньо для реформи.
На всі його запитання щодо закону, український міністр надала вичерпні відповіді.
Угорський посол зазначив, що ми переживаємо не надто легкий період угорсько-українських стосунків і висловив сподівання, що країни подолають цей період.
Він закликав міністра освіти Лілію Гриневич активно захищати новий закон про освіту.
Вона назвала міфом інформацію про те, що в Україні нібито будуть закривати школи з мовами нацменшин.
Він зазначив, що після отримання висновків і оцінок КСУ та Ради Європи мовне питання угорської нацменшини можливо вирішити позитивно.
Згідно з перехідними положеннями до закону, ухваленого Радою 5 вересня, він набуває чинності з дня, наступного за днем його опублікування, окрім деяких положень.
Він зазначив, що Україна готова до двосторонніх консультацій, щоб довести, що цей закон відповідає європейським стандартам і відповідає інтересам угорської національної меншини.