Перехідний період впровадження нового закону "Про освіту" може бути продовжений до 2022 року в залежності від потреб національних меншин. Як передає кореспондент УНІАН, про це заявила міністр освіти та науки Лілія Гриневич перед засіданням уряду.
Читайте такожУ МОН запропонували варіант вирішення проблеми навчання російськомовних дітей"Зараз за цими висновками сформулювати моделі освіти для національних менших у законі "Про загальну середню освіту". Тобто ми не будемо вносити жодних змін до статті 7 закону "Про освіту". Фактично з рекомендацій ВК випливає лише те, що необхідно подовжити період перехідний", - сказала Гриневич.
Вона нагадала, що наразі він визначений до 2020 року.
"Ми не виключаємо, що особливо для тих меншин з інших мовних груп, де нам потрібно підготувати більшу кількість учителів, які зможуть викладати українською мовою, перекваліфікувати вчителів, нам треба буде продовжити термін, і власне це рекомендує ВК. Цей термін може буде продовжений до 2022 року в залежності від потреб кожної національної меншини", - сказала вона.
Як повідомляв УНІАН, 11 грудня Європейська комісія "За демократію через право" (Венеціанська комісія) офіційно опублікувала рішення щодо мовних положень (ст. 7) закону України "Про освіту".
Венеціанська комісія, серед іншого, рекомендувала забезпечити достатній рівень навчання офіційними мовами ЄС представників відповідних меншин; продовжувати забезпечувати достатню питому вагу освіти мовами меншин на початковому і середньому рівнях на додаток до навчання державною мовою; підвищити якість викладання української мови як державної; звільнити приватні школи від нових мовних вимог тощо.
Закон «Про освіту», яким в Україні мовою освітнього процесу в навчальних закладах визначається державна мова та вводиться 12-річна середня освіта, набув чинності 28 вересня.
Міністерство освіти і науки запропонувало три варіанти імплементації ст. 7 закону «Про освіту» щодо мови навчання в Україні, які будуть прописані в законі «Про загальну середню освіту».
