Колишній посол України в Угорщині, голова громадської організації «Товариство україно-угорської дружби» Дмитро Ткач заявляє, що відносини між Україною та Угорщиною можуть ще сильніше погіршитися в разі невирішення ситуації з мовною статтею закону про освіту в Україні. Як передає кореспондент УНІАН, про це він заявив на прес-конференції сьогодні в Києві.
Читайте такожВідповідь Будапешта на закон про освіту: Угорщина відтепер блокуватиме будь-яке зближення України з ЄСТкач сказав, що для Угорщини дотримання прав її національної меншини за кордоном входить в одне із головних питань національних інтересів країни.
"Ми створили проблему для себе на пустому місці. І ця проблема вплине і на міжнародний авторитет України, і на внутрішньополітичну ситуацію на Закарпатті", - сказав він.
Також Ткач зауважив, що угорська сторона вже звернулася в Організацію Об'єднаних Націй (ООН), Організацію з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) і до Ради Європи щодо закону про освіту в Україні в частині, яка стосується мов національних меншин. "Скрізь вони будуть доводити про те, що Україна порушила свої міжнародні зобов'язання, порушила своє внутрішнє законодавство, і вони будуть старатися це доказати, і вони будуть старатися, щоб Україна врешті-решт від цього 7 пункту (ст. 7 закону «Про освіту» - УНІАН) відмовилася", - сказав Ткач.
Також дипломат висловив думку щодо можливих варіантів виходу з цієї ситуації. Одним і таких варіантів він назвав звернення до Конституційного суду України, аби той розтлумачив відповідність 7 статті освітнього закону щодо мови в освіті до Конституції України. Ткач не виключає, що в разі звернення групи народних депутатів до КСУ, суд може прийняти рішення, що 7 стаття закону про освіту є неконституційною.
"Конституційний суд повинен це розглянути, тому що цей пункт входить в протиріччя з Конституцією, стаття 43, яка гарантує національній меншині навчання на своїй мові, повне навчання", - заявив Ткач.
Разом з тим, ще одним варіантом він назвав звернення до Ради Європи щодо оцінки 7 статті освітнього закону.
"Якомога швидше треба звернутися в Раду Європи, щоб Рада Європи дала відповідну оцінку і відповідне заключення щодо цієї ситуації", - сказав Ткач.
На його переконання, після отримання відповідних заключень і оцінок КСУ і Ради Європи, мовне питання щодо угорської нацменшини можливо вирішити позитивно.
"А якщо цього не станеться, то наші стосунки будуть дуже і дуже поганими... Все що завгодно можна чекати. Значить, можна чекати відкликання посла. Демарші можуть бути такі, які навіть наша дипломатія сьогодні не може уявити", - заявив Ткач.
Крім того, екс-посол заявив, що Україні треба думати над тим, як зберегти гарні відносини зі своїми сусідами. "Тому що Угорщина завжди нас підтримувала і в ЄС, підтримувала наші прагнення стати членом НАТО. І вона надає і сьогодні велику допомогу. Вона лікує наших поранених, які в АТО отримали поранення, і виділила 50 мільйонів євро на будівництво дороги навколо Берегового і т.д.", - сказав Ткач.
Він наголосив, що відносини з сусідніми країнами для України надзвичайно важливі.
Водночас дипломат вирішив поглянути на ситуацію з іншої сторони та нагадав про договір про основи добросусідства та співробітництва між Україною і Угорською Республікою, і зокрема про 17 статтю цього документу, в якій сказано, що повинні бути створені всі необхідні умови для забезпечення мовної та релігійної самобутності національних меншин. У зв'язку з цим, на його переконання, "угорців 7 стаття не торкається".
Ткач пояснив: "Є закон України про міжнародні договори, який був прийнятий Верховною Радою в 2004 році. Тут сказано, якщо міжнародним договором України, який набув чинності в установленому порядку, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовується правило міжнародного договору". "Це говорить про те, що міжнародний договір має верховенство перед внутрішнім законом України", - стверджує Ткач.
Як повідомляв УНІАН, 25 вересня президент Петро Порошенко підписав закон «Про освіту», яким в Україні запроваджується 12-річна середня освіта. Верховна Рада ухвалила цей закон 5 вересня.
Документ передбачає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова - українська.
У Польщі, Румунії, Угорщині, Греції, Болгарії висловили стурбованість у зв'язку з нормами цього закону, що стосуються мови навчання представників національних меншин України.
Зокрема, міністр закордонних справ та торгівлі Угорщини Петер Сіятро заявив, що ця країна буде блокувати усі кроки по зближенню України та ЄС в рамках програми «Східного партнерства». «Угорщина блокуватиме всі кроки в межах Євросоюзу, які представлятимуть прогрес у процесі європейської інтеграції України у дусі програми «Східного партнерства», - заявив він.
В свою чергу, Міністерство освіти і науки запевнило, що мовні положення нового закону про освіту в Україні не порушують Європейську хартію регіональних мов або мов меншин та Рамкову конвенцію про захист національних меншин.
