Цим законом запроваджено 12-річну середню освіту. Навчання учнів за програмами дванадцятирічної повної загальної середньої освіти починається: для початкової освіти – з 1 вересня 2018 року; для базової середньої освіти – з 1 вересня 2022 року; для профільної середньої освіти – з 1 вересня 2027 року.
Читайте такожЄС закликав Київ "якомога швидше" запросити оцінку Ради Європи щодо закону "Про освіту"Законом визначено, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова.
Передбачається, що у закладах освіти, відповідно до освітньої програми, можуть викладатися одна або декілька дисциплін двома та більше мовами - державною мовою, англійською мовою, іншими офіційними мовами Євросоюзу.
Особам, які належать до національних меншин України, гарантується право на навчання в комунальних закладах для здобуття освіти поряд з державною мовою, мовою відповідної національної меншини. Це право реалізується через класи (групи) з навчанням мовою відповідної національної меншини поряд з державною мовою.
Особам, які належать до корінних народів України, гарантується право на навчання в комунальних закладах дошкільної і загальної середньої освіти поряд з державною мовою відповідного корінного народу. Це право реалізується через створення класів (груп) з навчанням мовою цього народу поряд з державною мовою.
Крім того, законом встановлено, що особи, які належать до корінних народів, національних меншин України і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року, до 1 вересня 2020 року подовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які діють до набрання чинності даним законом, з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою.
Відповідно до закону, посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії встановлюється в розмірі трьох мінімальних зарплат.
Відповідно до закону, державні та комунальні заклади освіти відокремлені від церкви (релігійних організацій), мають світський характер. Приватні заклади освіти, зокрема засновані релігійними організаціями, мають право визначати релігійну спрямованість власної освітньої діяльності. Також у закладах освіти забороняється створення осередків політичних партій та функціонування будь-яких політичних об’єднань.
В законі передбачена атестація педагогічних працівників - чергова атестація проходить не рідше ніж один раз на п’ять років. Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи.
Передбачена сертифікація педагогічних працівників шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи. При цьому така сертифікація відбувається на добровільних засадах виключно за ініціативою педагогічного працівника. Успішне проходження сертифікації зараховується як проходження атестації педагогічним працівником. Педагогічні працівники отримуватимуть доплату за успішне проходження сертифікації.
Законом передбачено, що держава забезпечує асигнування на освіту в розмірі не менше ніж 7% ВВП за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та інших джерел фінансування, не заборонених законодавством. Державні та комунальні заклади освіти мають право надавати платні освітні та інші послуги, перелік яких затверджує Кабінет міністрів.
Законом передбачено, що наповнюваність класів закладів загальної середньої освіти не повинна перевищувати 30 учнів, а у сільських школах кількість учнів у класах повинна становити не менше п’яти осіб, а при меншій кількості учнів у класі заняття проводяться за індивідуальною або іншими формами навчання. Також передбачено, що тривалість уроків у закладах освіти становить: у перших класах - 35 хвилин, у других - четвертих класах - 40 хвилин, у п'ятих - одинадцятих класах - 45 хвилин.
Відповідно до закону, керівник державного та комунального закладу загальної середньої освіти призначається на посаду за результатами конкурсного відбору строком на шість років і не більше ніж два строки підряд.
Закон вступає в дію з наступного після його опублікування дня, крім ряду положень, які вступають в інші терміни, зокрема, щодо оплати праці педагогічних працівників, введення 12-річної освіти.
Як повідомляв УНІАН, положення закону щодо мови освіти викликала бурхливу реакцію за кордоном. У МЗС Угорщини пообіцяли блокувати кроки на шляху євроінтеграції України через підписання закону про освіту. Влада Закарпатської області, де найчисельнішою національною меншиною є угорці, закликала президента Петра Порошенка ветувати закон про освіту і повернути його у Верховну Раду з правками.
Міністр освіти України Лілія Гриневич наголошує, що законодавство не позбавить меншин права на освіту рідними мовами. Вона зазначає, що закон гарантує національним меншинам вивчення їхніх мов. Проте вона додає, що представники меншин в Україні повинні вільно володіти українською, щоб досягти успіху в Україні.
