Білі плями на мапі зв'язку: як Україна долає бюрократичні перепони у телеком-галузі

Оператори інвестують у модернізацію мереж та планують розширювати покриття. Але на заваді їм стоять бюрократія та радіофобія, через що отримання дозволів на будівництво веж зв'язку доходить до абсурду. Однак необхідні законодавчі зміни вже на підході.

Війна змусила українців переосмислити доступ до базових послуг: світла, тепла, а також зв'язку та інтернету. Можливість зателефонувати рідним стала не просто зручністю, а життєвою необхідністю.

З початку повномасштабної війни телекомунікаційна інфраструктура України зазнала масштабних пошкоджень. Базові станції руйнувалися в окупованих районах та внаслідок ракетних обстрілів, що створювало серйозні проблеми з доступом до зв'язку для місцевого населення. Нерідко обладнання мінувалося ворогом, чимало зв’язківців були поранені та убиті. Навіть далеко від лінії фронту майданчики мобільних операторів вражають ворожі ракети та дрони.

Як свідчать дані операторів, масштаби руйнувань значні.

"Від початку повномасштабної війни зруйновано більше 1200 базових станцій (включно з тими, що залишились на окупованих територіях, до яких ми не маємо доступу). Пошкоджень зазнали також понад 2000 базових станцій. Точну кількість пошкодженого обладнання складно визначити, оскільки в прифронтових регіонах одні й ті самі технічні майданчики постійно зазнають нових пошкоджень, а наші спеціалісти безперервно їх відновлюють. Кількість таких випадків зростає щодня", - розповідають у пресслужбі компанії lifecell.

Інші оператори наводять схожу статистику.

"За час повномасштабної війни понад 1600 телекомунікаційних об'єктів (сайтів) було зруйновано або залишилось на окупованих територіях, з них понад 660 об’єктів вже відновлено (станом на квітень 2025 року)", - наводить свої дані компанія "Київстар".

У Vodafone конкретизують:

"Найбільших руйнувань мережа зазнала у 2022 році. За результатами року 12,2% базових станцій були ушкоджені або повністю зруйновані внаслідок війни. Йдеться про базові станції, які знаходяться на деокупованих територіях і доступні для дослідження та відновлення", - зазначають у пресслужбі компанії.

За даними Міністерства цифрової трансформації, мобільні оператори активно працюють над відновленням та розширенням мережі.

Як зазначає радник міністра цифрової трансформації України з питань електронних комунікацій Денис Поздняков, за 2024 рік мобільні оператори побудували 3400 базових станцій мобільного зв'язку та забезпечили 4G-зв'язком 809 населених пунктів в Україні.

Втім, в Україні досі існують "мертві зони", в яких зв’язок дуже слабкий, або і зовсім відсутній. Не останню роль у цьому грає міграція населення – у зв’язку з напливом населення навантаження на мережі на заході країни значно збільшилося, через що операторам, задля забезпечення якості зв’язку, потрібно будувати нові майданчики.

"Під час війни компанія відновила більше 1000 ушкоджених базових станцій та запустила в ефір 7252 базових станцій LTE для розширення покриття та ємності мережі. У 2024 році Vodafone запустив в ефір 2134 базових станцій LTE, побудував 684 нових майданчиків. Цього року компанія планує збільшити обсяги будівництва", - зазначають у Vodafone.

Однак процес розширення мереж суттєво сповільнює складна процедура отримання дозволів на землевідведення під нові базові станції. І це при тому, що телеком-галузь готова інвестувати у розбудову інфраструктури навіть під час війни. Питання бюрократичних перепон стає особливо актуальним для країни, яка декларує прагнення до цифрової трансформації та євроінтеграції.

Якісний зв’язок з повітря

На сьогодні мобільним операторам, аби отримати дозвіл на будівництво нової базової станції на певній ділянці, потрібно пройти дев’ять кіл пекла, що аж ніяк не пришвидшує заповнення "білих плям" зв’язку.

"Сьогодні практика відведення земельних ділянок комунальної власності для будівництва веж операторами може тривати роками. Іноді сесії [місцевої влади для виділення землі] взагалі не проводяться або надаються безпідставні відмови щодо відведення ділянок", - розповідають нам у Міністерстві цифрової трансформації.

Така повільність у прийнятті рішень зумовлена складними бюрократичними процедурами. Наразі процес землевідведення може тривати роками. До того ж, деякі представники місцевої влади ще й додатково затягують та ускладнюють процес, що зумовлено, зокрема, радіофобією населення.  Виявляється, у маленьких містечках та селах люди досі бояться нібито шкідливого радіовипромінювання, від якого здатні захистити лише шапочки з фольги. І тому усіляко протистоять ініціативам зі встановлення телекомунікаційного обладнання. А чиновники, бажаючи порадувати виборців, усіма правдами та неправдами відтерміновують прийняття рішень та зрештою знаходять абсурдні приводи, аби відхилити запити мобільних операторів. Причому якісний зв’язок хочуть усі, але, за такою логікою, братись він має десь з повітря. Парадокс.

У "мертвих зонах" зв’язку люди не можуть викликати екстрені служби, не мають доступу до онлайн-ресурсів, втрачають можливості працювати й навчатись онлайн та й взагалі відірвані від зовнішнього світу та комунікації. Аби виправити це, уряд розробив та подав до Верховної Ради законопроєкт під номером 9549, який, згідно з запевненнями урядових законописців, має спростити та прискорити процес землевідведення для мобільних операторів.

Як пояснюють у Мінцифри, цим документом значно прискорюються терміни прийняття рішень місцевими органами влади.

"Це дозволить добропорядним місцевим радам мати більше законодавчих механізмів для оперативного прийняття необхідних рішень, що сприятиме швидшому розвитку мереж", - розповідають у відомстві.

Так, за даними профільного міністерства, сьогодні процес отримання оператором земельної ділянки для будівництва базової станції умовно можна поділити на три етапи. Перший з яких — власне, формування нової ділянки.

"Для цього потрібен дозвіл від місцевої ради або обласної військової адміністрації на розроблення проєкту землеустрою — документа, що визначає межі майбутньої ділянки. Сьогодні такий дозвіл надається впродовж місяця", - зазначають у Мінцифри, додаючи, що новим законом даний термін пропонується скоротити до двох тижнів.

Другий етап — визначення нормативної грошової оцінки ділянки, від якої залежить розмір орендної плати. Причому у сільській місцевості, через відсутність такої практики, грошову оцінку необхідно розробляти додатково, замовляючи технічну документацію та затверджуючи її на рівні місцевої ради або обласної військової адміністрації, що ще більше затягує процес.

"Це займає щонайменше три місяці і відбувається вже після рішення про передачу ділянки в оренду. Законопроєкт пропонує об’єднати ці етапи: щоб нормативну грошову оцінку визначали і затверджували одночасно з розробленням проєкту землеустрою та наданням ділянки в користування. Це дозволить зекономити до трьох місяців", - додають у відомстві.

І останній третій етап – це безпосереднє укладання договору оренду. Проте і тут можлива затримка - на практиці підписання договору може тривати до місяця.

"Тому ми пропонуємо встановити чіткий строк — не більше двох тижнів із моменту отримання ділянки в користування", - зауважують у Мінцифри.

Законопроект містить ряд інших новацій: розширення дії земельного сервітуту – тобто права на обмежене користування чужою земельною ділянкою без укладання договору оренди або зміни її цільового призначення. Зараз це право розповсюджується на прокладання мереж під землею, а новий закон поширює його також на будівництво наземних споруд. Крім того, документ передбачає можливість прискореного розгляду заяв від мобільних операторів, аби уникнути затримок на місцевому рівні.

"У разі звернення щодо виділення ділянки для базової станції, сесія ради має скликатися щонайменше двічі на місяць замість одного разу, як передбачено зараз. Завдяки цим змінам оператори зможуть проходити всю процедуру на 3–4 місяці швидше, ніж зараз. Це важливий крок для розширення мережі та швидшого забезпечення зв’язком деокупованих і віддалених територій", - додають у профільному відомстві.

І останній важливий аспект - урегулювання розміщення споруд мобільного звʼязку, щоб зменшити ризик їх демонтажу, бо на сьогодні цей механізм відсутній.

Тернистий шлях закону

Тема пришвидшення темпів отримання дозволів для мобільних операторів підіймається не вперше – у липні 2022 року президент вже підписав закон, яким скорочувалася процедура землевідведення з року до 6 місяців. Але це був лише перший крок, який діяв у якості пілотного проєкту і стосувався тільки першого етапу – розробки детального плану земельної ділянки. Тоді як залежність компаній від примх місцевих чиновників зберігалася.

"Попри попередні законодавчі зміни, які скоротили строки землевідведення до шести місяців, цього все ще недостатньо, ураховуючи гостру потребу у відновленні й розбудові критично важливої інфраструктури в умовах війни. Законопроєкт 9549 дозволяє зменшити цей термін удвічі — до 2-3 місяців, що істотно пришвидшить запуск нових базових станцій і, як наслідок, допоможе покращити зв'язок для мільйонів споживачів", - кажуть у компанії "Київстар".

Цей законопроєкт пройшов довгий шлях у стінах парламенту. Як зазначається на сайті Верховної Ради, зареєстровано його було ще у серпні 2023 року. Вперше депутати проголосували за його прийняття через рік – у серпні 2024 року, проте президент відмовився підписувати документ через низку зауважень.

Повторно депутати прийняли законопроєкт з урахуванням зауважень вже у березні 2025 року, і тепер документ знову опинився на столі президента та чекає на вердикт.

"Законопроєкт пройшов усі необхідні етапи відповідно до Регламенту ВРУ і з 1 квітня знаходиться на підписі у президента", - підтверджують у Мінцифри.

Профільне відомство та мобільні оператори наголошують, що цей законопроєкт не містить прихованих мотивів та має на меті розширення мобільного покриття задля покращення зв’язку для усіх абонентів. Що у свою чергу принесе користь і державі, яка оголосила курс на цифровізацію, і абонентам.

"Мінцифри має на меті забезпечити 98% громадян якісним мобільним зв’язком до 2030 року. Для цього необхідно прискорити надання операторам земельних ділянок для розгортання мобільних мереж. Сьогодні такий  процес відбувається іноді роками через низку бюрократичних процедур, але надалі, з ухваленням законопроєкту 9549, це відбуватиметься швидше та простіше", - підсумовують у міністерстві.

Що зміниться для абонентів

Мобільні оператори, у свою чергу, окреслюють власне бачення змін, які відбудуться після остаточного затвердження закону про спрощення землевідведення під будівництво базових станцій.

"Ми переконані: прийняття законопроєкту 9549 стосується насамперед інтересів людей, користувачів послуг, а не лише галузі. За підрахунками експертів галузі електронних комунікацій, понад 100 тисяч абонентів отримають покращене покриття вздовж додаткових 1600 кілометрів ключових автошляхів, де рівень покриття зросте з 80 до 95 відсотків протягом наступних двох років після набуття чинності цим законом", - розставляє акценти пресслужба найбільшого українського мобільного оператора "Київстар".

У компанії додають, що це дозволить розширити покриття до 1500 сіл і селищ, у яких мобільний зв'язок на сьогодні практично відсутній.

"Це надасть можливість приблизно 600 тисячам населення сільської місцевості практично вперше отримати доступ до базових цифрових послуг, що є життєво важливим в умовах війни", - додають амбітних цифр у компанії "Київстар".

Ще один приємний бонус – пресслужба оператора наголошує, що спрощення землевідведення, а отже пришвидшення будівництва базових станцій дозволить покращити зв’язок вздовж залізничних шляхів, де традиційно відсутнє стабільне покриття.

Інші мобільні оператори розділяють цей оптимізм та наводять свої аргументи.

"Ми вітаємо ухвалення законопроєкту 9549, який дозволяє значно пришвидшити розбудову телекомунікаційної інфраструктури. Сподіваємося на якнайшвидше підписання закону, адже він створює передумови для покращення якості мобільного зв’язку по всій країні — насамперед в інтересах громадян", - кажуть у Vodafone.

Після підписання закону компанія має намір пришвидшити будівництво цифрової інфраструктури – у першу чергу, "відновлювати звʼязок там, де він вкрай необхідний".

Аналогічну думку має і третій мобільний оператор.

"Після підписання закону lifecell планує сфокусуватися на подальшому розширенні покриття 4G вздовж важливих національних та міжнародних автошляхів, а також на розширенні мережі для українців у віддалених невеликих населених пунктах по всій Україні. Для українців це означає можливість швидше отримати доступ до мобільного зв’язку та мобільного інтернету у невеликих віддалених населених пунктах, та, відповідно, покращення якості їхнього життя і розширення можливостей, які надає мобільний зв’язок", - розповідають у компанії.

…Усі реформи у галузі телекомунікацій в Україні проходять надзвичайно довго та "зі скрипом" через складні бюрократичні перепони та заплутане коло інтересів. Питання землевідведення під будівництво веж зв'язку лунає щонайменше з 2016 року і тільки зараз, схоже, наближається до фінальної точки, яку в цій історії має поставити Президент України своїм підписом.

УНІАН в Google News