Фото УНИАН

Туристів у Тернопіль вирішили заманити тим, чого уже немає

Акцентувати увагу на минулому міста вирішили тернопільські краєзнавці та ентузіасти. Вони переконані, що саме в такий спосіб вдасться заінтригувати іноземних туристів і спонукати їх відвідати Тернопіль.

Фото УНИАН

Зрозуміло, відновити усі самобутні об’єкти довоєнного Тернополя, як це,скажімо, зробили з тристороннім годинником на центральній алеї, не вдасться. Однак активісти знаходять інші рішення, як продемонструвати туристам довоєнне місто уі всій його тодішній красі.

Копії зруйнованих храмів – під відкритим небом

Напередодні Великодня біля архикатедрального собору Непорочного зачаття Пресвятої Богородиці відкрили бронзовий макет довоєнного Тернополя. Тривимірну карту виготовили на основі сотень старих фотографій та карт. Зараз біля неї систематично збираються десятки людей, аби подивитися, як виглядав Тернопіль до війни, зокрема – на копії храмів, частину яких було зруйновано. Також тут можна побачити, як змінилося планування вулиць в центральній частині міста.   

«Цей макет надзвичайно актуальний, адже в часи Другої світової війни місто істотно зруйнували. Сучасний Тернопіль ми бачимо щодня і він виглядає не зовсім так, як би ми хотіли – це післявоєнна забудова, будинки «сталінської доби», «хрущовки». В плані архітектури вони нас нічим особливо не вражають. А період Австро-Угорщини – це був час найбільшого розквіту міста. На жаль, за радянської влади було знищено парафіяльний костел, який після війни зберігся значно в кращому стані, ніж архикатедральний собор, не збереглася і розкішна будівля вокзалу, збудована в той час», – каже тернополянин Вадим Перець, зусиллями якого було встановлено даний макет.

Фото УНИАН

Макет розмістили під відкритим небом біля катедри, до якої насамперед ідуть туристи. Макет містить QR-код. Завдяки йому усі бажаючі можуть отримати ще більше інформації про Тернопіль та його історію.

Минулого року QR-коди також розмістили на  будівлях, які збудували на місці зруйнованих храмів. Зокрема, на універмазі, що постав на місці зруйнованого парафіяльного костелу Матері Божої Неустанної Помочі, та на колишній швейній фабриці, основою якої став єзуїтський костел. Ще QR -коди є на Тернопільському замку та місці, де колись була розташована Тернопільська ратуша. Цьогоріч в міській раді обіцяють збільшити кількість таких  анотаційних дошок з QR-кодами.

А також розглядають можливість візуалізації проекту "Зникаюче місто" на металічних щитах, чисельно встановлених в центральній частині міста з метою промоції нового лого-бренду Тернополя.

Проект "Зникаюче місто" реалізували місцеві ентузіасти Олег Мушій, Юрій Собі та Тарас Циклиняк, які з допомогою фото старого Тернополя продемонстрували, як би виглядали уже неіснуючі об’єкти в сучасному просторі. Фото з проекту широко поширювалися в соцмережах, згодом вони стали основою для виставки в одній з кав’ярень міста.

У разі появи даних фотографій на вулицях Тернополя, їх побачить значно більше людей. І це може стати ще одної родзинкою, яка буде приваблювати туристів.

Нерозкритий потенціал – підземні ходи

За даними начальника міського управління стратегічно розвитку міста Юрія Дейнеки, у 2015 році кількість туристів, яка відвідала Тернопіль, зросла на 25% орієнтовно до 100-150 тисяч. Головно це трапилося за рахунок промоції Тернополя як міста фестивалів.

Водночас у мерії розуміють, що завдяки пам’яткам старовини та ретро-родзинкам можна привабити ще більше гостей.

Фото УНИАН

«Зараз ми думаємо над тим, як відновити історичний туризм і залучити іноземних туристів, особливо польських. Найближчим часом інформацію на QR-кодах буде продубльовано польською та англійською мовами. Також хочемо відремонтувати Тернопільський замок і відкрити у ньому музей міста. Вартість ремонту та облаштування музею – 36 млн грн, таких грошей в бюджеті немає. Подали цей проект на конкурс, але наразі грант не виграли. Намагатимемось знайти позабюджетні кошти, можливо вдасться реалізувати цей задум на умовах співфінансування», – ділиться планами Дейнека.

Місцеві ентузіасти ведуть мову про необхідність втілення ще одного доволі дороговартісного проекту – використання в туристичних цілях підземних ходів, які сполучали центральні храми Тернополя та замок. Старожили, які у післявоєнний період ще дітьми спускалися у ходи, розповідають, що ними можна було пройти сотні метрів, місцями ж вони були завалені. Попри численні ініціативи, обстеженням підземних ходів Теренополя через брак коштів ніхто так і не займався. 

Фото УНИАН

Тим часом на основі старих фотографій вдалося відновити годинники у вежі катедрального собору, а також самобутній тристоронній годинник, який став окрасою бул. Шевченка. Тристоронній годинник встановили на тому ж місці, на якому він стояв до війни.

Краєзнавець Тарас Циклиняк, який долучився до втілення більшості проектів з відродження пам’яток старовини, відзначає значний інтерес туристів до подібних об’єктів.

«Під час проведення екскурсій я бачу реакцію туристів, і очевидно, що такі речі роблять наше місто для них ще цікавішим», – каже він.

Андрій Вацик

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter