Півострів Маркен у Голландії / фото Yury Shulhevich

Відчути стару Голландію: ідеальна країна з кількома «але»

Нідерланди – маленька країна площею всього у дві Львівські області, але попри це вона відома на весь світ своїми туристичними принадами, майже ідеальними панорамами та дуже високим рівнем життя населення. Сьогодні розкажу вам, якою я побачила цю північну країну, а також опишу поїздку на мальовничий півострів Маркен, де зберігся дух старої Голландії.

Півострів Маркен у Голландії / фото Yury Shulhevich

Відома неофіційна назва Нідерландів – Голландія – насправді лише історична область, де нині розташовані дві провінції, тоді як країна має їх аж 12. Тому жителі інших регіонів трохи ображаються, коли так називають усі Нідерланди. Але, оскільки півострів, про який я розкажу нижче, знаходиться в одній з цих провінцій – Північній Голландії, то і я дозволю собі часом називати усю країну так. 

Амстердам дуже популярний серед туристів / фото Yury Shulhevich

Моє перше знайомство з Голландією супроводжувалося захопленням. Амстердам мені дуже сподобався, особливо його криві та кольорові будинки на каналах. Детально про столицю країни УНІАН.Туризм уже розповідав вам у матеріалі «Амстердам не «для галочки»: крізь натовпи туристів і потоки велосипедів до затишних каналів та легендарних кава-шопів».

Читайте такожТаємничий Чорний ліс: відправна точка – Фрайбург

Але не ним єдиним можуть похвалитися Нідерланди. Інші міста країни також дуже варті уваги та навіть, на думку багатьох, цікавіші, хоча б тому, що ви їх не так часто побачите (або взагалі не бачили) на десятках туристичних картинок, на відміну від популярної столиці. Будете вражені багато чим, скажу вам. Плюс, поїздивши трохи країною, ви зможете краще зрозуміти, як живуть самі голландці, бо в Амстердамі не дуже розберешся, де вони, а де туристи. :) 

Одним із пояснень голландського добробуту для мене є розміри країни / фото Yury Shulhevich

Читайте такожВстигнути на Різдво в Європу і не розоритися

Правда, дещо не давало мені спокою, коли ми подорожували країною. Голландія візуально якась занадто ідеальна: гарнесенькі будинки, рівненька травичка, чистенькі корови та вівці. Милі брами, які стоять собі одиноко без плотів. Така гарна особливість голландських будинків, яка свідчить, очевидно, про відкритість та безпечність, любувала око. Сюди можна додати високі вікна, які місцеві не закривають шторами, бо люди не звикли ховатися. У них інші традиції. Що ще.

У цій країні, як і скрізь у світі, є багатші та бідніші, але такого контрасту за якістю життя та виглядом будинків, який можна спостерігати в нас, наприклад, (бо чого далеко ходити) і близько немає. Оці порівняно невеликі, але триповерхові голландські будинки, де внизу кухня-вітальня, зверху спальні, ванна, а на третьому – якась кімната-горище, дуже симпатичні. А ще мініатюрний дворик з маленьким декоративним плотиком. І все це побудовано рівненько, рядами, за певним планом, а не хаотично. Повторюся, майже ідеально.

А всі автобани, що мене здивувало, освітлені. Електричні стовпи розміщені на розділювальній смузі, аби світло потрапляло на обидві частини дороги.

Читайте такожКазкові будинки в стилі фахверк: подорож в одне з найстаріших міст Німеччини

Одним із пояснень голландського добробуту для мене є розміри країни. Все, що менше, легше піддається контролю та порядку. Проте, напевне, місцеві так не думають і точно би не відмовилися від додаткової території. Вони й зараз продовжують осушувати море. І то не дивно, враховуючи, що густота населення там висока. У країні понад 17 мільйонів людей. Наприклад, у Львівській області, з якою я порівнювала Нідерланди, живе 2,5 мільйона людей. 

Голландці не бояться дощу / фото Yury Shulhevich

Але чому майже? По-перше, ідеального не буває. Думаю, голландці також знайдуть на що поскаржитися. По-друге, згадаю свою подругу, яка вважає, що великою проблемою та недоліком країни є часті дощі та особливо брак сонця. «Я би не могла там жити», - підсумувала вона. Але я ж лише турист, а тому те, що бачила за вікном, мені дуже подобалося. Особливо, коли ми їздили голландськими селами і бачили, в яких будинках живуть їхні фермери.

Читайте такожЗимова казка в Інсбруку: вирушаємо на пошуки різдвяного дива

А щодо погоди, то голландці холоду точно не бояться. Їх змалечку загартовують і вчать не зважати на дощ. Коли ми гуляли набережною в Гаазі у куртках та закутані шаликами, місцеві діти купалися в морі під наглядом батьків. А ще дуже дивувалися, потрапивши на урок з футболу сина наших друзів. Холодно. Почався дощ. Посилився. Але ніхто з дітей не біжить до батьків, слухають настанови тренера. Спостерігачі під парасолями, видно, що малим холодно, але всі продовжують заняття далі. Тоді я подумала: не дивно, що голландська збірна з футболу така крута. Ну, їм ще допомагає притаманний місцевим високий зріст та габарити, але, погодьтеся, з цим треба вміти працювати.

Дітей у Нідерландах загартовують змалечку / фото Yury Shulhevich

Популярність велосипедів - це ще одна дуже знакова особливість місцевих. Не знаю, звідки взялася у них така любов до двоколісних, які не дуже зручні за частих дощів, але їй вони не зраджують. Велосипеди скрізь і всюди. А щодо опадів, то, як розказали нам друзі, у Голландії жартують, що в країні випадає 50 різних видів дощів. Не розібралася, які саме, але кропило нас частенько, правда, швиденько. Якось усі дощі, під які ми потрапляли, були короткочасними. А бонусом від частини з них була веселка, як та, яку побачили дорогою на півострів Маркен, до якого ми доберемося нижче. 

Велосипеди у Голландії дуже популярні / фото Yury Shulhevich
Голландська сім'я має декілька велосипедів / фото Yury Shulhevich

Ще для декого недоліком Нідерландів є їхнє розташування. Велика частина території знаходиться нижче за рівень моря. І лише завдяки дамбам Амстердам та прилеглі міста не затоплює. Вздовж берега моря тягнеться смуга піщаних дюн шириною до 405 метрів  та висотою до 60 метрів, які разом з системою гребель, дамб та шлюзів захищають низинні землі. Мені здається, що голландці не дуже тим переймаються, бо системи надійні, але якщо згадати зміну клімату та підняття рівня світового океану, таке трохи насторожує. 

Півострів Маркен – там живе дух старої Голландії 

А тепер розкажу про місце, де сила води відчувається на повну. Маркен – це півострів в штучному озері Маркермер. До тринадцятого століття він був частиною суші, але після повені став островом. Час йшов, Голландія відвойовувала у Північного моря території та відгороджувалася дамбами. Так острів Маркен опинився в рукотворному озері. Після будівництва дамби в 1957 році він перетворився на півострів. На дамбі проклали дорогу. Сьогодні є кілька варіантів, як добратися до цього місця. Перший, зрозуміло, власною машиною. Також між Маркеном і Амстердамом, до якого десь 15 кілометрів, курсує регулярний автобусний маршрут. Плюс, з березня по листопад до острова можна дістатися на кораблі з рибальського села Волендам, де також є на що подивитися.

Читайте такожМісто з префіксом «най»: мальовничий Хайдельберг - територія студентів, велосипедів та середньовічної романтики

Ми їхали до Маркена на автомобілі. Дорога дамбою дивовижна та захоплююча! З обох боків тебе оточує бурхлива вода, бо в той день був сильний вітер, а ти посеред неї на вузькій дорозі. На шляху назад ми зупинилися на єдиному оглядовому майданчику на дамбі, аби насолодитися краєвидом з одразу кількома веселками, які утворилися після дощу. Холодно, вітер став ще сильнішим, але пейзаж був вартий того, щоб померзнути. Тому не забудьте теплу куртку, як надумаєте їхати, бо там вітряно. 

Дорога на Маркен / фото Yury Shulhevich
Вигляд на веселку з дамби / фото Yury Shulhevich

Саме містечко на півострові є не менш мальовничим, ніж природа навколо. Воно приваблює своїми традиційними для місцевості дерев’яними хатинками, які будували на палях і насипах. Протягом століть тоді ще острів знаходився в ізоляції від решти Голландії, там розвивалася окрема культура, на яку не впливали ззовні, а основним джерелом доходу для людей було рибальство. Зараз, думаю, туризм на першому місці. Містечко миле, чисте, акуратне, але темні хмари, вітер, чорні будинки, а також майже відсутність людей додавали цьому місцю якоїсь таємничої атмосфери. Хоча воно і не дивно – коли холодно і дощ, місцеві точно не будуть зустрічати тебе з хлібом і сіллю, вони швидше сховаються десь у теплих будиночках. :)

Традиційні дерев'яні будиночки Маркена / фото Yury Shulhevich

Але все одно в голові виринали думки: як тут можна жити. А якщо ще згадати про часткову відрізаність від решти країни. Здається, ніби, жителі містечка все ще перебувають у своєму замкнутому світі. Не знаю, як вони ставляться до чималої кількості туристів, але точно проти їхніх машин, які потрібно залишати на громадській стоянці на в'їзді в містечко. Але, з іншого боку, нащо вам машина, якщо ви приїхали на екскурсію. Ніжками, ніжками. Або ще велосипедом. Плюс, півострів невеликий, перетнути його можна десь за 20 хвилин прогулянки. До речі, довкола є гарний велосипедний екскурсійний маршрут. 

Читайте такожСтрасбург: місто на перехресті доріг, де народжуються закони Євросоюзу

Якщо забути про вітер і холод, а також про відокремленість, то здається, що в містечку панує якесь умиротворення, з його каналами, вулицями, доглянутими садками, які оформлені різними цікавими дрібничками. А в центрі уваги – аскетичні чорні та темно-зелені будинки. Красиво і автентично. Тут та Голландія, яку часто зображають на листівках. Але виглядає, що буде нудно, якщо засісти в такому місці надовго. :)

Аскетична чорна хатинка в Маркені / фото Yury Shulhevich

В містечку є цікава атракція для туристів – будинок-фабрика з виробництва голландських черевиків (clompen). Вам покажуть, як їх роблять. І, зрозуміло, що відразу є магазин, де запропонують купити це традиційне дерев'яне взуття, а також інші сувеніри.

А ще мені сподобалися ресторанчики на набережній. Тут вже було більше людей, як туристів, так і місцевих, які сиділи з друзями за чаркою чогось. На березі багато човнів, деякі з них стилізовані під старовинні. 

Набережна Маркена / фото Yury Shulhevich

***

На завершення. Дуже варто побачити в Голландії такі місця, як Маркен. Вас заворожить особлива атмосфера, яку там відчуєте, та контрасти, які побачите. Милі пряникові будиночки, затишні садочки на фоні штормового моря, вітру з дощем, а зверху ще чайки кричатимуть. Північна погода, яка змінюється кожні п’ять хвилин – то сонечко світить, то дощ – таки чимось зачаровує. Раджу відчути на собі. Вдалих вам подорожей.

Мирослава Шульгевич

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter