Травемюнде - затишний балтійський курорт у Німеччині / фото Yury Shulhevich
Подорож на північ Німеччини до Балтійського моря – місця, яке притягує веселки
08:35, 04.02.2020
8 хв.
Туризм
Німеччина – одна з найбільших країн Європи, така різна і всюди по-своєму цікава. Напевне, одна з її найзагадковіших частин – сувора північ. УНІАН.Туризм проведе вас до затишного курорту Травемюнде на березі Балтійського моря в Північній Німеччині. Природа тут вражає, зачаровує і навіть лякає. І здається, час призупиняється, аби дати вам змогу зібратися з думками.
УНІАН.Туризм вже розповідав вам про німецьке місто Любек, центр якого вважається найбільшою за площею пам'яткою країни, занесеною до світової спадщини ЮНЕСКО. З населенням всього 200 з копійками тисяч жителів воно відоме у всій країні та поза її межами своїми історичними будинками з червоної цегли, а ще його знають як столицю німецьких марципанів. Варта уваги місцина. А сьогодні ми пропонуємо вам відкрити для себе околиці міста, зокрема, Травемюнде – милий курорт на березі Балтійського моря.
Травемюнде - перлина балтійського узбережжя Німеччини
Ритм у Травемюнде розмірений та неспішний / фото Yury Shulhevich
Травемюнде – це затишний балтійський курорт і порт для скандинавських поромів. Від центру Любека до цього місця всього 20 кілометрів, які ви проїдете сільською місцевістю, що допоможе краще зрозуміти північ Німеччини. Дороги будуть ідеальними, що й не дивно для цих країв. Єдине, вас може здивувати їхня ширина. Німці – дуже практичні люди, які вміють рахувати гроші. Вони вирішили, що на периферії, де менші потоки машин, можна будувати вужчі дороги, аби зекономити кошти. Там ледве розминаються дві машини, але проблем з тим нема. Зате жодної ямки.
Відео дня
Ідеальні дороги Німеччини / фото Yury Shulhevich
Читайте такожТаємничий Чорний ліс: відправна точка – Фрайбург
Щодо самого курорту, то раніше це було самостійне містечко, а тепер – район Любека. Починалося все з поселення рибалок і моряків. Але вже з 1802 року Травемюнде – морський курорт, який є одним із найвідоміших і найстаріших у Німеччині. Він лежить у гирлі річки Траве, де вона впадає в Любецьку затоку Балтійського моря. Наразі тут проживає всього 14 тисяч людей, хоча поступово кількість населення зростає. Плюс, відпочивальники. Серед яких, як ви зможете зауважити, переважають старші люди. Напевне, їм хочеться місцевого спокою та побільше простору, яким не можуть похвалитися популярні тепліші моря. Тому ритм у Травемюнде розмірений та неспішний. Я би навіть сказала, що це місце, де час призупиняється, аби дати вам змогу подумати про життя.
На Балтійському морі найтепліше зазвичай у серпні / фото Yury Shulhevich
Читайте такожКонтрастний Франкфурт-на-Майні: місто хмарочосів серед історичних будинків
Відпочивальники гуляють узбережжям, дихають свіжим повітрям та милуються краєвидами. І для скептиків – так, у Балтійському морі можна купатися. Правда, температура води не всіх влаштовує, але хто любить прохолодні моря – тому саме сюди. Середня температура води коливається від 18 до 19 градусів, наприкінці червня може прогріватися до 20 градусів. Найтепліше зазвичай у серпні, хоча ми в цей період натрапили на холод і дощ. Але навіть це не завадило нам скупатися в морі та зрозуміти, що не така вода холодна, як видається на перший погляд. ))) До речі, тут гарний піщаний пляж протяжністю 3 кілометри. А ще Травемюнде може похвалитися міжнародним портом, звідки відправляються пороми по всьому Балтійському морю – до Швеції, Норвегії, Фінляндії та інших балтійських країн. Тому ви легко зможете продовжити свою подорож за межі Німеччини.
Сама центральна набережна гарно облаштована, вам точно сподобається там гуляти. А коли втомитеся, можна зайти в один з місцевих ресторанів з морепродуктами. Єдине, я не оцінила десь 30-поверховий готель на березі, який, на мою думку, псує там всю ідеалістичну картинку. Хоча з нього відкривається гарний вигляд на Балтійське море.
Балтійське море – місце, яке притягує веселки
Балтійське море після дощу / фото Yury Shulhevich
А тепер хочу поділитися з вами враженнями від Балтійського моря, яке робить в цьому регіоні всю погоду. Перші мої думки були такими: щось не дуже воно для купання, холодне, а ще попахує болотом. Але попри вітряну погоду та дощ, я швидко змінила свою думку і замилувалася красою моря. Для Балтійського властива мінлива погода з частими штормами. Зима тут тепла з дощами та сильними вітрами, а літо порівняно прохолодне, але з лагіднішою погодою. Саме ота мінливість – то сонце, то дощ – додає морю особливості, міняючи колір води зі світло-синього на темно-синій, брудно-зелений або сірий. Здалося, що ми бачили декілька різних водойм в один день. Плюс до цього, там багато чайок, лебедів та інших птахів – дійсно дуже гарно. І, як я люблю казати, Балтійське море полюбляють веселки. А це – неймовірна краса.
Від центральної набережної ми вирішили пройтися вздовж берега, над яким нависав обрив. І чим далі відходили, тим більше море показувало нам свою міць. Скажу вам, сила природи вражає і навіть лякає. Ми побачили, як Балтійське море "відрізає" кусками землю. На березі валяється цегла, очевидно, від старих дачних будинків. Коли перед тобою повалені водою могутні дуби, думаєш: ого, що вона може. А нам лише підлаштовуватися залишається.
Балтійське море «відрізає» кусками землю / фото Yury Shulhevich
Прогулюючись вздовж берега, обрив здавався безлюдним та пустинним, але потім ми побачили зверху людей. Хоча на березі було дуже атмосферно – каміння під ногами, плюскіт води, вітер, що підіймає хвилі, стало цікаво що ж там вище. Підгледівши, як місцеві чоловік з жінкою пробираються скелистою стежкою вверх, ми також подалися туди. Правда, за кілька хвилин пошкодували, бо підйом був крутим та ще й мокрим після дощу. Проте, все закінчилося добре. А побачене зверху нас дуже здивувало. Там, виявляється, цивілізація. )))
Відпочивальники гуляють узбережжям / фото Yury Shulhevich
Німці вміють робити з чогось "лялечку", особливо у таких відпочинкових місцях. Прокладена доріжка для прогулянок (можна пішки або на велосипеді), лавочки для відпочинку, які стоять у місцях з найкращими краєвидами на море. А ще різні дивакуваті пам’ятники. Також знайдете там кафе.
Найбільше нас вразила стара велосипедна доріжка, яку майже "забрало" море, тому поряд для безпеки людей зробили вже нову. До обриву радять не підходити. А ще коли вітер, дощ... Ефектне видовище, скажу вам.
Стара і нова велосипедні доріжки / фото Yury Shulhevich
Плюс, дуже гарно сидіти біля моря і дивитися на веселку. Відчувається сила та гармонія. І десь там далеко ще кораблик пропливає. Одним словом, раджу.
Лавочки стоять у місцях з найкращими краєвидами на море / фото Yury Shulhevich
Через усю Німеччину: з півдня на північ
Ще скажу кілька слів про наше добирання. Ми їхали до Балтійського моря з Майхайму, що у південно-західній Німеччині. З міста до нашого пункту призначення приблизно 650 кілометрів. Якщо німецькими автобанами, то таку відстань можна подолати десь за 6 годин, але то за умови, що дороги порожні. Ми ж спланували свою поїздку на серпень – період відпусток у Європі, тому автобани були переповнені. Про що знали, але такого ажіотажу не очікували. До відпусток додалися ще ремонти на німецьких автобанах, під час яких перекривають ту чи іншу смугу, звужуючи інші, тому й швидкість обмежують. 2019-го року тих ремонтів було якось дуже багато. Подорож зайняла у нас 10 годин, але втома перекривалася цікавістю побаченого. Поле, чотири смуги в одну сторону, чотири – в іншу, і всі вони переповнені машинами на кілометри. Ефектно воно виглядає ввечері, особливо, якщо ти дивишся на все це з якогось пагорба. Проте, у таких заторах ти не стоїш, а повільно сунешся, хоч то рятувало. Ось з такими пригодами ми добиралися, що зробило подорож ще веселішою.
P.S. Північ серед літа зустріла нас дощем та трохи холодом. Підготувалася, аби ми не забували про її суворість. :) Але відпочинку це не зіпсувало. Бажаємо і вам позитивних вражень від поїздок, незалежно від ситуації за вікном.
Мирослава Шульгевич
Підписуйтесь також на Телеграм-канал УНІАН.Туризм.
