Парашка - найвища вершина Сколівських Бескидів / фото Myroslava Shulhevich

Осінні походи в гори: підкорення найвищої вершини Сколівських Бескидів

08:15, 23.10.2019
7 хв. Туризм

Українські Карпати прекрасні в будь-яку пору року, і кожна нова зустріч з ними дарує неймовірні відчуття та додає енергії. Якщо ви хочете в цьому переконатися – вперед в гори, адже там на вас чекають неповторні пейзажі та первозданна природа. А УНІАН.Туризм познайомить вас з найвищою вершиною Сколівських Бескидів - горою Парашкою.

Якщо часом здається, що Карпати вже не мають чим вас здивувати, бо вже були і все бачили, то ви дуже помиляєтесь. По-перше, осінні гори по-особливому гарні в своєму розмаїтті кольорів. Здається, ніби кожен листочок на дереві має власний неповторний відтінок. По-друге, кожен новий пагорб та вершина відкриють вам якусь іншу, ще цікавішу сторінку Карпат.  

Карпати - неймовірно красиві гори / фото Myroslava Shulhevich

УНІАН.Туризм продовжує знайомити вас з нашими рідними Карпатами, де полюбляють відпочивати як українці, так і іноземці. І то не дивина, адже українські гори дуже красиві та комфортні. Плюс, я би сказала про них – «людяні», бо вони в міру високі, тому порівняно легкі для підкорення. 

Читайте такожВ Україні як в Європі: три «західні» ідеї для осіннього уїк-енду

Відео дня

З наших попередніх матеріалів ви вже могли дізнатися про Містичні Шпиці – гори, де похований карпатський Робін Гуд, Гуцульські Альпи – мальовничі Мармароси на кордоні з Румунією. Також ми ділилися досвідом походу на гору Піп Іван Чорногірський, на вершині якої стоїть Білий слон – колишня польська астрономічна обсерваторія. Далі був підйом на четверту за висотою гору Українських Карпат – грозовий Петрос. Ще ми розказували, як підкорити найвищу гору України – красуню Говерлу. Розписували ми й маршрути для легких походів полониною Боржава. А далі була не дуже висока, але горда гора Пікуй – найвища географічна точка Львівської області на межі із Закарпаттям. 

Сьогодні ж розкажемо вам про гору Парашка, яка є найвищою вершиною Львівщини та лежить повністю на території області. Для її підкорення вам вистачить одного дня, а також не потрібно якихось особливих фізичних здібностей. Втім сказати, що це буде легка прогулянка, все ж не можна, бо таки доведеться йти вгору. 

Парашка – гора пам’яті

Дорога на Парашку / фото Myroslava Shulhevich

Гора Парашка, або Параска – найвища вершина національного природного парку «Сколівські Бескиди» у Карпатах. Втім, порівняно з іншими вершинами Українських Карпат вона невисока – лише 1268,5 метри (за іншими даними - 1271 метр). Розташована гора всього за 90 кілометрів від Львова. Кажуть, що за ясної погоди ви навіть зможете побачити місто Лева, але я не бачила. )))

Читайте такожВідпочинок за Києвом: коли дуже потрібне перезавантаження, але немає можливості виїхати далеко і надовго

Парашка дуже мальовнича, а дорога до неї дійсно цікава. Схили гори вкриті хвойними лісами, часом ви знайдете букові та березові зони. Також тут багато рідкісних рослин, які занесено до Червоної книги України. Біля підніжжя Парашки бере початок Велика Річка, на якій знаходиться відомий водоспад Гуркало. Ще неподалік протікають річки Опір та Стрий. Ви будете йти на гору в запашному лісі під спів пташок та дзюрчання води. А коли ми піднімалися на гору, то ще крізь дерева пробивалося сонце. Такі місця неймовірно красиві. Здавалось би, в цьому немає нічого особливого – просто ліс. Але після міської метушні він дарує спокій, затишок та умиротворення. 

Кожна гора має якусь свою легенду чи історію, пов’язану з її назвою. Зазвичай я їх не розповідала, але цього разу захотілося. Парашку назвали на честь дочки кня­зя Святослава – красуні Парасковії. 1015 року біля підніжжя гори її вбили воїни князя Святополка Окаянного під час міжусобної битви між синами Володимира Великого. Могила ж самого князя Святослава, також убитого Святополком, знаходиться в урочищі за Сколе. На східному схилі ви знайдете кам’яну плиту із написом, який переповідає цю легенду. А на вершині гори стоїть високий хрест. 

Маршрути, що ведуть на Парашку

На гору Парашку є кілька маршрутів. Найпопулярніший, напевне, з міста Сколе. Також на вершину можна підніматися з Коростова, Корчина, Крушельниці та Майдану. Дорога на гору зі Сколе – це 10 кілометрів довжини та 800 метрів вгору. Вона забере у вас десь 4-5 годин. Цей маршрут привабливий своєю доступністю та простотою добирання до міста. Сюди зручно доїхати електропоїздом Львів-Мукачево, а також маршрутками, які курсують регулярно. Отож, вперед і вгору!

Читайте такожДауншифтинг по-українськи: як вижити у триденному поході в Карпатах

Стежка на вершину починається з місця, де сходяться сколівська об'їзна та дорога з міста. Не доходячи до річки, треба повернути направо, а далі повз лісопилку стежкою вийти на початок маршруту. Він позначений біло-жовтими маркуванням. Ви будете йти лісовою стежкою, але майте на увазі, що перші півкілометра будуть важкуватими. Бо той кусок підйому досить стрімкий, як для початку. Потім буде пологіше, що дозволить вам трохи відпочити, тоді знову підйом. Десь через три кілометри ви зайдете до першого оглядового майданчика – галявини, звідки видно хребет та гору. Також недалеко знайдете джерело, там можна напитись води та перепочити. З галявини знову до лісу, де на вас чекають ще кілька підйомів.

Місцеві екстремали добираються на гору машинами / фото Myroslava Shulhevich

А далі – вихід на хребет, який відразу додасть енергії, а втома забудеться, бо перед очима визирне неймовірний світ гірських хребтів. Дехто каже, ніби, побачивши таку красу навколо, відкривається друге, у когось третє дихання, а ноги самі готові бігти далі. Хтось говорить, що йому виростають крила. ))) Якщо ви не фанати такого пафосу, то просто оціните красу природи і помилуєтеся нею, бо вона все одно зачепить вас. Хребтом потрібно буде пройти ще десь 4 кілометри до Парашки, але цю відстань порівняно легко долати. Плюс, краєвиди навколо робитимуть маршрут ще цікавішим.

Читайте такожУкраїною своїм ходом: як потрапити в різні куточки країни, якщо у вас немає машини

Останній підйом на вершину здаватиметься крутим, але він не дуже важкий. Крок за кроком, ніби сходинками, ви пробиратиметесь все вище і вище. І нарешті – вершина, на якій зможете заслужено відпочити, помилуватися панорамою та роздивитися гори навколо. Однак майте на увазі: часом на Парашці сильні вітри, про які згадують усі старші люди з тутешніх сіл.

Повертатися хребтом до Сколе на годину менше, ніж підніматися. Дорога, ніби, та сама, але ви все одно знаходитимете для себе щось нове, що не зауважили у погоні за вершиною. Є ще варіант спуститися в долину Великої Річки з водоспадом Гуркало й виходу до села Корчин, але ця дорога є складнішою. Проте у неї свої переваги: ви побачите нові місця, а родзинкою маршруту стане водоспад, який відповідає своїй назві під час паводків. А в звичайні дні – маленький собі водоспадик. )))

До речі, зимові гори також неймовірні, а Парашку можна підкорювати і зі снігом. Але у такому випадку варто знайти хороших провідників, бо гори у холодну пору року стають непередбачуваними та небезпечними. 

***

Вдалих вам походів та підкорення все нових і нових вершин!

Мирослава Шульгевич

Підписуйтесь також на Телеграм-канал УНІАН.Туризм.

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся