Гірше за сомалійських піратів: російські окупанти не дають Одесі спокій

Вийшовши із "зернової угоди", Росія почала завдавати масованих ударів по Одеській області, де зосереджені основні портові потужності для експорту українського продовольства. Також вона пригрозила атаками на торговельні судна, якщо вони наважаться вивозити збіжжя з України. УНІАН дізнавався, якою може бути подальша доля "зернового коридору", та що потрібно Одесі для захисту від бомбардувань.

З Одеського морського порту 16 липня "зерновим коридором" пішло останнє судно з продовольством на борту. Наступного дня Кремль заявив, що не продовжуватиме "зернову угоду" без виконання низки умов. Зокрема, держава-агресор зажадала підключити "Россільгоспбанк" до системи SWIFT, відновити роботу аміакопроводу "Тольятті-Одеса", розморозити активи російських компаній, розблокувати постачання запчастин тощо. Російські погрози прозвучали, у тому числі, на адресу цивільних суден (під будь-яким прапором), які попрямують під завантаження в українські порти. І одразу почались обстріли Одещини.

Гірше за сомалійських піратів

Задіявши дрони-вбивці та крилаті ракети, включаючи "Калібри", "Онікси", "Іскандери", окупанти почали планомірно знищувати на Одещині аж ніяк не військові об'єкти. Вони б'ють по інфраструктурі морських портів, продовольчих терміналах, аграрному сектору, фермерських господарствах. Вже спалені десятки тисяч тонн зерна, олії, знищена дороговартісна сільськогосподарська техніка... Зруйновані житлові будинки та інші об'єкти, які не мають жодного стосунку до оборони. Так, в Одесі лише за одну ніч, з 22 на 23 липня, пошкоджено понад 60 будівель, з яких близько 30 – пам'ятки архітектури. Серед них – житлові будинки (майже півтори сотні квартир), музеї, Будинок вчених та найбільший у регіоні храм – Спасо-Преображенський кафедральний собор.

У Кремлі заявили, мовляв, удари по чорноморській перлині – "відплата" за пошкодження Кримського мосту, яке сталося 17 липня. Проте низка аналітиків впевнена: атака на Одеський регіон не пов’язана з цією подією.

Так, за словами військового експерта Романа Світана, до таких атак за день-два підготуватися неможливо. Вони ретельно були сплановані спеціально під завершення "зернової угоди". За його словами, в України були сподівання, що Одесу захистить "зерновий коридор". Глобальним прикриттям міста рік фактично не займалися, і це стало великою помилкою.

Як вважає військовий експерт Владислав Селезньов, зараз президент РФ Володимир Путін руйнує інфраструктуру, яка необхідна для експорту продовольства. Мовляв, лідер держави-агресора прагне не допустити транспортування зерна без своєї участі. І, бажаючи позбавити Україну морських перевезень, піде на будь-який терор, включаючи атаки на торговельний флот. При цьому Селезньов вважає, що Україні поки не варто сподіватися на підтримку міжнародних організацій, які відповідають за безпечне судноплавство. Такий висновок він зробив через те, що з 24 лютого 2022 року РФ вже блокує більшу частину Чорного моря, тероризуючи не лише Україну, а й усю світову спільноту.

На думку аналітиків, Росія поводиться гірше, ніж сомалійські угруповання, які десятиліттями займаються піратством. Саме з цієї причини безпеку судноплавства в "зоні" Сомалі здійснюють, зокрема, кораблі країн НАТО.

Як зазначають експерти, аналогія зараз очевидна. Адже Кремль ігнорує чинні норми міжнародного права, включаючи Кодекс торговельного мореплавання. На думку аналітика Петра Черника, саме тому до погроз агресора "топити цивільний флот" слід ставитися дуже серйозно.

За його словами, охорону торговельних караванів могли б забезпечити Туреччина та Румунія.

"Подібні випадки історія знає. Наприклад, у 1987 році іранські ВМС атакували танкери з нафтою, які йшли з Кувейту на світові ринки (під час ірано-іракської війни, – УНІАН). Щоб захистити тоді ці перевезення у Перській затоці, США провели потужну військову операцію "Ернест Вілл", вступивши у бої з іранськими морськими силами…", - каже Черник.

Наразі своїми діями РФ завдає страшного удару не лише по Україні. Блокуючи транспортні морські шляхи, держава-агресор поставила під загрозу виживання багатьох країн. Виходячи з цих реалій, чи ризикнуть країни НАТО вжити заходів щодо захисту караванів із зерном? Багато аналітиків вважають, що ні...

Торгівля без Путіна та "зернового коридору"

На думку гендиректора української аграрної конфедерації Павла Коваля, після виходу РФ із "зернової угоди", можна розглядати кілька подальших сценаріїв. Це – експорт продовольства без "зернового коридору", його дія в іншому форматі або повернення до "коридору", який існував, однак без участі РФ.

За словами експерта, без портів Великої Одеси логістика є досить проблематичною. За таких умов українці вже працювали торік, задіявши залізницю, автомобільне сполучення та дунайські порти. При цьому, на червень 2022 року, аграрії вийшли на щомісячну перевалку у 2-2,5 млн тонн, що вдвічі менше від необхідного "у піковий сезон".

"Але є відповідні резерви, як у залізничному сполученні, так і на Дунаї", - вважає Коваль.

Крім того, він наголошує, що мають місце організаційні нюанси – слід вжити заходів щодо зменшення черг на кордоні на заході України.

Очільник конфедерації зазначає, що останнім часом "зернова угода" діяла, скоріше, умовно: одеські порти майже не працювали, бо судна блокувалися РФ у Босфорі. Зараз, через зрив "зернової угоди" на президента РФ тиснуть як його друзі, так і опоненти. Але Путін саме на це і чекав, щоб підвищити "ставки". І досягає цього, зокрема, тими ж бомбардуваннями Одещини.

"Це терористичний підхід, який притаманний РФ", - наголошує Коваль.

Він також вважає, що у разі неучасті Росії "у зерновому коридорі", його робота може здійснюватися лише за умови військового конвоювання караванів.

На думку Коваля, у "зерновому питанні" можуть ще напрацьовуватись якісь моделі, оскільки на світових ринках ціни на продовольство, зокрема на пшеницю, вже значно зросли.

"Це дуже погані ігри Росії", - підкреслює експерт.

За його словами, Москва і раніше, під час дії "зернової ініціативи", заробляла на простої суден у Босфорі. Зокрема, маніпулювала, наприклад, під час пропуску в українські порти суховантажів (балкерів) та суден під наливні вантажі (танкерів) – під навантаження олії.

"Якщо вони не пропускали кілька 30-тисячників (танкерів вантажністю 30 тисяч тонн, – УНІАН), то під загрозою зупинки опинялися два-три заводи з переробки соняшника в Україні. Через простої можуть знижуватися ціни на соняшник, олію, люди втрачатимуть роботу", - пояснює фахівець.

Він наголосив, що росіяни ретельно відстежують ринок, бо для них це потужний інструмент ведення війни. Крім того, впливаючи на чергу у Босфорі, вони не просто її гальмували, а й певним чином сортували судна. Насамперед пропускали, наприклад, непершочергові для України суховантажі. Експерт констатує, що втрачаючи свої традиційні ринки, Україна комусь ними поступається, наприклад, тій же Росії.

Основна мета РФ – відновити сили, кошти та зробити ривок

Крім чорноморських портів, окупанти вночі 24 липня вперше завдали потужного удару по порту на Дунаї – одному з тих, які експерт Коваль вважає альтернативними. Варто зазначити, що удари завдано поруч з кордом Румунії, яка є учасницею НАТО. Але й цей нюанс агресора аж ніяк не зупинив…

За словами керівника об’єднаного прес-центру Сил оборони півдня України Наталії Гуменюк, ворог атакував виробничі потужності дронами типу Shahed.

"Вздовж усього узбережжя Дунаю порти зазнавали загрози. Ворог намагався розвідати, зокрема, способи захисту цих підприємств. На жаль, є влучання в один із портів – в ангар, у якому зберігалося зерно. Пошкоджено ще кілька резервуарів для інших видів вантажів та портові крани. Постраждали люди…", – розповіла Гуменюк.

Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко впевнений: удари по Одеській області – примус до укладання "зернової угоди", але на умовах РФ.

"І, якщо росіяни змусять Україну піти на домовленості, то наступний крок буде серйознішим – примус до мирних переговорів", - зазначає Коваленко.

На його думку, зараз для РФ продовження активних бойових дій стало досить проблематичним. Причина – великі втрати та відсутність їхньої повноцінної компенсації, що може призвести до обвалення фронту, особливо на півдні України. Коваленко наголошує: якщо у 2022 році Росія була просто зацікавлена у тимчасовому припиненні війни, то зараз це питання для неї стоїть особливо гостро. Така пауза може тривати навіть кілька років, але за цей час РФ нагромадить сили та здійснить черговий ривок, аби захопити нові українські території.

"Відновити сили та кошти – основна мета Росії, а "коридор" – елемент побічний, яким намагаються тиснути на Україну та наших міжнародних партнерів. Ба більше, примус до перемир'я також виходитиме від організацій, політсил, які – "на прикормі" у Кремля. Це той самий прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, партія "Альтернатива для Німеччини", представник французької партії "Національний фронт" Марін Ле Пен…", - впевнений експерт.

Він зазначив, що "мирні ідеї" такі політсили та окремі діячі просувають без будь-яких попередніх умов, що повністю відповідає потребам Росії, але ніяк не України.

На думку Романа Світана, після жорстких ударів по мирній Одесі, зокрема портах, Україна не може йти на якісь угоди з Росією. Це – схоже на самогубство, і Путін не може цього не розуміти.

"Тому навряд чи він хоче повернутися (до "зернової угоди", – УНІАН). Він просто продовжить геноцид українського народу...", - вважає експерт.

Одесі необхідна сучасна ППО

Усі фахівці сходяться на тому, що Одещину потрібно швидко прикрити надійними системами ППО, адже необхідно рятувати не тільки порти, а й національне надбання – "чорноморську перлину".

За словами Коваленка, російська армія з тією чи іншою інтенсивністю продовжуватиме бити по Одесі – інтервали між ударами залежать від накопичення ракет. При цьому він наголошує, що захист чорноморського регіону – на користь міжнародних партнерів України, далекоглядність яких, на жаль, викликає сумнів.

"Через те, що зерно з України не надійде, наприклад, до Африки, там розпочнеться продовольча криза. Де голод – там хаос, маса біженців – мільйони жителів Африканського континенту захочуть стати частиною Європи... Берлін, Рим, Париж готові прийняти сотні тисяч голодних людей? Особисто я в цьому маю сумнів", - пояснює експерт.

Він також звертає увагу, що у голодуючих, в соціально нестабільних регіонах народжуються різні радикальні рухи. У зв'язку з цим, друге життя отримає "ІДІЛ", або виникне страшніший "гомункулус", замішаний на вже існуючих, але агресивніших ідеологіях. І діяльність нових терористичних організацій, поза всяким сумнівом, позначиться на благополуччі країн ЄС.

За словами аналітиків, немає сенсу міркувати: чи має противник боєприпаси у потрібній кількості, чи він відчуває їх дефіцит. Так само безглуздо закликати Путіна повернутися до "зернової угоди" та перестати стріляти – це все одно, що погрожувати йому пальчиком, наче він маленький хлопчик в коротких штанцях.

"Якщо у Брюсселі цього ще не зрозуміли, гріш ціна білим комірцям-аналітикам із зарплатою як річний бюджет Сваляви (курортне містечко на Закарпатті, – УНІАН)", - каже Коваленко.

На думку військових фахівців, протидіючи ракетно-дроновим атакам ворога, захисники Одещини щодня роблять подвиг. За наявних технічних засобів більшого вимагати зараз неможливо. Ситуацію може врятувати сучасна ППО, зокрема Patriot та інші сучасні установки. Тих, хто цього ще не розуміє, можна запросити на одеське та миколаївське узбережжя, щоб вони "руками ловили" "Онікси" та "Іскандери". Можливість для такої "розминки", зважаючи на все, ще є – ворог, навряд чи дасть південним регіонам України спокій.

Лариса Козова

УНІАН в Google News