"Для росіян атака ATACMS стала неприємним сюрпризом, бо ми зуміли втримати отримання ракет у таємниці", - військовий експерт Олексій Гетьман

Ветеран російсько-української війни, майор запасу ЗСУ Олексій Гетьман в інтерв’ю УНІАН розповів про наслідки ударів Сил оборони України по аеродромах у Бердянську та Луганську і які можливості додала українському війську ATACMS.

Пане Олексію, днями ЗСУ завдали ударів ракетами ATACMS по аеродромах у Бердянську та Луганську. Що це були за аеродроми та які наслідки цих ударів?

Аеродром Бердянська - це був так званий аеродром підскоку. Тобто використовувався, переважно, для гелікоптерів. Для того, аби вони могли швидко долітати до місця використання і там робити певні дії, атакуючи наші позиції. Багато чи мало їх було уражено? 6-9 - це достатньо для одного удару. Велика кількість гелікоптерів, боєкомплекти вибухали декілька годин... І найголовніше, що там пошкоджене летовище. Вони там більше не можуть базуватися.

Що стосується луганського аеродрому, то добре, що ми змогли знешкодити кілька гелікоптерів, але в них є можливість відсунути їх далі на територію РФ – до Курська, чи куди вони запланують. В них дальність польоту 480 кілометрів. Це означає - 240 кілометрів в один бік. Але все одно потрібно буде більше часу, аби ці гелікоптери долетіли до лінії зіткнення.

Також виникає питання, чи зможуть вони десь на більш-менш серйозному летовищі тримати [гелікоптери та обладнання для їх обслуговування]. Гелікоптер можна посадити в посадці, він не потребує якихось злітних смуг. Але тримати їх в лісі сенсу немає, бо гелікоптер потребує обслуговування, його треба заправляти пальним, озброювати…  Тобто, просто посадити їх десь в полі можна, але тримати – неможливо. Щоб їх обслуговувати, потрібно летовище.

Таким чином, якщо перегнати їх ще на кілька сотень кілометрів від лінії фронту, це ускладнить їх використання безпосередньо в бою.

Можемо говорити, що росіяни більше не матимуть можливості кошмарити наші війська на напрямках контрнаступу, зважаючи на збільшення підльотного часу?

Можливість вони матимуть, але підлітати на далеку відстань…По-перше, швидше за все їх побачить наша аеророзвідка. Це суттєво ускладнить для них виконання бойових завдань.

Адже, в чому сенс гелікоптера? За великим рахунком, це зброя швидкого реагування. Тобто, якщо потрібно, вони можуть терміново піднятися та надати вогневу підтримку своїм військам. А коли треба літати півтори-дві години до цілі…Теоретично, це можна використовувати. А практично, немає таких бойових завдань, щоб гелікоптер летів до місця бою 200 кілометрів. Хоча, думаю, вони можуть і це використовувати, але, скажімо, не так активно.

Другий момент: якщо порахувати відстань до Бердянська навіть від Запоріжжя, вона складе менше ніж 160 кілометрів. Розуміємо, що Сили оборони України запускали ці ракети (ATACMS, - УНІАН) не з Запоріжжя, а десь ближче на Південь. Можемо припустити, що це була перша партія ракет дальністю не 300 кілометрів, а 160 кілометрів… Отже, росіянам потрібно буде відводити [гелікоптери та склади] на відстань, щонайменше, 200 кілометрів. І не факт, що в нас немає ракет, які можуть стріляти на відстань 300 кілометрів.

Ба більше, з того ж Бердянська росіянам немає, куди відводити техніку від лінії фронту. Хіба що в море (жартую). Тож у них виникає проблема. Потрібно буде переміщувати склади, гелікоптери, швидше за все, десь в Крим, ближче до Південного узбережжя. Щоб принаймні на 160 кілометрів ракети їх не могли дістати.

І, зважаючи, що ми наступаємо на Бердянському та Мелітопольському напрямках, це допоможе нашим військам просуватися вперед.

Ударів по аеродромах було завдано ракетам ATACMS. Які загалом можливості з цим озброєнням отримали Збройні сили України?

Є декілька видів цих ракет: MGM1, MGM1A…в цілому, п’ять видів. Є ті, що летять на відстань до 300 кілометрів, є ті, що на 160 кілометрів. Це не означає, що вони гірші, просто по різному зроблені.

Є різні бойові частини. Наприклад, осколково-фугасна - це означає, що це велика граната. Вона вибухнула та силою вибуху руйнує цілі. Так само як і у Storm Shadow є можливість вибухати не одразу, а проникати трохи всередину. Там стоїть затримувач. І коли вона, внаслідок кінетичної енергії "зарилася" десь всередину, після цього відбувається вибух. Тобто, вона може руйнувати укріплені будівлі, бліндажі, бункери. Звісно, що в бетонний бункер завглибшки 20 метрів вона не пролізе. Але таких бункерів там і немає.

Ракети, що передали нам, вони з касетною бойовою частиною. Залежно від марки ракети, в ній знаходиться, якщо не помиляюся, від 275 до 950 бойових елементів. Там, де менша кількість, там більший розмір і вона більш бронебійна. Під час ураження цілі касети вибухають на висоті кілька десятків чи сотень метрів, розривається головна частина і касети розлітаються приблизно на відстань один квадратний кілометр. Вони руйнують або слабоброньовані об’єкти, або вражають живу силу. В них не такий потужний вибух, як в осколково-фугасної бойової частини, однак вони можуть зруйнувати склад з боєприпасами, він почне вибухати. Тобто, це така річ, яка накриває велику відстань. Їх дуже зручно використовувати, наприклад, проти стоянки гелікоптерів чи легкоброньованих машин, що ми і зробили.

Також наявність далекобійних ракет ускладнить логістику війська, оскільки зменшить можливості ворога концентрувати озброєння на складах у визначених місцях. Якщо росіяни не матимуть можливості тримати склад, то ми будемо знищувати більше, ніж вони встигатимуть підвозити.

Після неодноразових вибухів у легендарній Чорнобаївці, росіяни не маскують гелікоптери у Бердянську. Чому так?

Для росіян ця атака стала сюрпризом…Президент Зеленський сказав, що удари по аеродромах - це було перше використання цих ракет.

Тобто, нам вдалося втримати все у великій таємниці. Адже варто розуміти, що потрібно було привезти, потім поставити на озброєння, розробити план атаки… На це пішло кілька тижнів. І, думаю, що ракети поїхали до нас одразу після того, як зустрілися президенти Зеленський та Байден.

Також я чомусь думаю, що в нас є і 300-кілометрові ракети. Але спочатку 160 кілометрові. А головне, що ми показали нашим партнерам, що ми дуже добре вміємо користуватися зброєю і не стріляємо по об’єктах, де може бути завдано шкоди цивільному населенню.

А що росіяни можуть протиставити ATACMS? За даними відкритих джерел, комплекс С-400 їх може збивати. Водночас військові, з якими я розмовляв, зазначали, що ракета занадто швидка для російського ППО і легко "пробиває його".

Теоретично, може збити. Їхній С-400 "Тріумф", як вони для себе вирішили - це аналог Patriot, а Patriot збиває не лише "Іскандери", які за своїми бойовими можливостями схожі на ATACMS.

Ми збиваємо Patriot не "Іскандери", а і Кинджали, які росіяни казали неможливо збити. А чи зможуть вони? Теоретично, згідно з їхніми тактично-технічними характеристиками, так. Практично - є великі сумніви. Бо вони постійно перебільшують можливості свого озброєння. Поки що вони нічого не збили.

Ярослав Конощук

УНІАН в Google News