Військовий експерт Роман Світан: найближчим часом росіяни продовжать спроби вдарити по Верховній Раді у відповідь за Кремль
13:37, 12.05.2023
18 хв.
Інтерв'ю
Полковник в запасі ЗСУ, військовий експерт Роман Світан розповів в інтерв'ю УНІАН, як пов'язана атака БПЛА на Кремль зі збиттям "Кинджала" під Києвом, чому відсутність військової техніки на параді в Москві 9 травня - це демонстрація безсилля і глухого кута в розвитку РФ, як проходитиме контрнаступ України і чи допоможуть нам у цьому передані Міг-29.
- Парад 9 травня - демонстрація безсилля та глухого кута у розвитку
- Атака на Кремль та збиття "Кинджала" - ланки одного ланцюга
- Контрнаступ: там, де тонко – там і рветься
- Реакція міноборони РФ на заяви Пригожина
- Як проходитиме контрнаступ
- Міг-29 не вирішують питання, що стоять перед ЗСУ
Парад 9 травня - демонстрація безсилля та глухого кута у розвитку
Почнемо з цього ганебного параду 9 травня на Червоній площі з музейними експонатами. Відразу скажу, що здивувало: викотили всього лише три танки Т-34, Путін з'явився, і приїхали лідери Вірменії, Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Туркменістану та Узбекистану. Анонсованих Кремлем терактів не було. Відсутність техніки на параді може говорити про реальний потенціал ВПК Росії сьогодні?
Відсутність техніки як мінімум говорить про те, що вона вся зараз у полях на фронті. І, в принципі, було б не логічно показувати якусь техніку, якої зараз росіянам катастрофічно не вистачає на лінії фронту.
Тому в Росії й не пішли на цей крок. Викотили Т-34 і кілька ракет, які в даний момент не використовуються. Ті ж С-300 і "Ярси" (PC-24 "Ярс" - російська твердопаливна міжконтинентальна балістична ракета, - УНІАН), - вони хоч і готові до виконання бойових завдань, але їх нікуди застосовувати.
Це така демонстрація майбутнього Росії і російської армії. Вони показали суспільству та й самі подивилися на те, що залишиться від російської армії: один танк Т-34, який навіть і в переплавку не годиться, хіба крім дула й гусениць.
Також це демонстрація безсилля й глухого кута в розвитку. Вони не можуть самі себе убезпечити. Вони не можуть ту ж авіацію випустити, боячись ударів по ній. Армія, яка не може сама себе захистити - це не армія, це просто вже збіговисько "зелених чоловічків", може бути, на залізі. Але не більше того.
Це не дуже хороша перспектива росіян. Хоча, з точки зору самих росіян, це скоріше хороша перспектива, так як їм не треба буде витрачати гроші на підтримку в робочому стані армії. У них не буде ні грошей - ми їх заберемо за допомогою репарацій; ні армії - вона їм просто буде не потрібна.
А термінове "скликання" такої кількості президентів - це спроба створити так званий живий щит, тим більше, що приїхати повинен був один?
Якраз такого роду дії, причому одномоментно всіх, говорять про те, що це зрежисований сценарій. Режисером, швидше за все, є лідер Китаю Сі Цзіньпін.
Лідер Киргизстану відразу підтвердив готовність, так як йому діватися немає куди. У нього бідна держава, яка повністю залежить від російських енергоносіїв, а киргизи в основному працюють на російських будівництвах, приносячи хоч якусь копійку державі.
А ось те, що буквально за добу з'явилися лідери всіх інших станів, це швидше за все саме Сі Цзіньпін домовився (зі США та/або з нашим керівництвом) про те, що буде підтриманий деякий режим безпеки і жодного безпілотника на Червону площу не прилетить.
Дійсно, перед парадом не було 100%-ї гарантії безпеки, взагалі стояло питання про його проведення. І вони, звичайно, від "хлопка" там трохи присіли, було видно їхню реакцію. Тобто чекали удару й не повністю довіряли Сі Цзіньпіню.
Але не самі вони туди поїхали. Сі Цзіньпін їх туди "пригнав" для того, щоб, швидше за все, вирішити питання щодо поставок радянського озброєння, яке є в цих країн. А вже через 10 днів увесь цей натовп ОДКБшників буде у Сі Цзіньпіня "на килимі" доповідати. І, швидше за все, Сі просто відновить їхні втрати - передасть їм китайське озброєння. А ОДКБшники передадуть у режимі заміщення радянське озброєння російської армії. Ось звідки у росіян найближчим часом з'явиться старе радянське озброєння. Але воно таке ж, як у росіян зараз.
Протиставити цьому можна тільки дуже потужне посилення санкцій, аж до визнання Росії спонсором тероризму, і накладення вторинних санкцій вже на всіх контактерів із Росією, включаючи тих же китайців. Тобто до 18 числа потрібно цей момент вирішити. У наших партнерів, у США, є тиждень, щоб визнати Росію спонсором тероризму та не допустити такого руху старої радянської техніки в Росію.
Атака на Кремль та збиття "Кинджала" - ланки одного ланцюга
У ніч на 9 травня Росія запустила 25 крилатих ракет на територію України, попередньої ночі було 35 дронів-камікадзе Shahed. За травень уже було 5 таких атак, багато чого летіло на столицю. Хоча в квітні звучали прогнози, що до вересня подібних обстрілів не буде. Що це було - свого роду "побєдобєсіє", залякування перед 9 травня, залякування таким чином контрнаступу? Або це орієнтовано на внутрішній ринок, мовляв дивіться, ми ще можемо повторити не раз?
Ні, це просто невдала провокація. Була на початку травня зроблена спроба провести операцію "купол на купол".
Росіяни підірвали "хлопавку" перед камерою на куполі Кремля о 2:30 3 травня. Після цього рівно через добу летіла ракета "Кинджал", швидше за все в купол Верховної Ради. Це - ланки одного ланцюга: вистрілили "собі в голову", у купол, цим безпілотником, а потім відправили "Кинджал", щоб показати, ось "купол за купол". Ця операція однозначно замислювалася до того, як був підірваний безпілотник над Кремлем, адже підготувати "Кинджал", льотчиків і техніку за кілька годин практично неможливо, для цього потрібно кілька днів.
Різниця в наслідках удару повинна була приголомшити всіх, у тому числі росіян: спалах над куполом Кремля і удар "Кинджалом" по Верховній Раді, яким би її рознесло на цеглинки. Цього домагалися росіяни, але Patriot завадив.
Довелося їм наступного дня відправити 35 "Шахедів" по тій же Верховній Раді і урядовому кварталу, але дрони були знищені. Вони вирішують відправити певну кількість ракет. Збиті в Дніпрі "Калібри" не факт, що йшли по цьому місту - вони могли просто з Чорного моря йти до Києва. А потім пішли Х-101 і Х-555, знову ж по Києву. Завдання стояло - знищення урядового кварталу, Верховної Ради. Знову "купол за купол", але знову вони були збиті. У результаті росіяни вийшли на 9 травня з "кулею" у себе в голові й без завданої відповіді.
Найближчим часом, я думаю, росіяни знову намагатимуться якось завдати удару. Вони розуміють, що "Шахедами" не вийшло, але можуть пробувати ще, оскільки це дуже дешева версія. У них залишилося ще приблизно стільки ж ракет, близько 20-25, під пуском - їх можуть дуже швидко запустити. Залишилися ще близько 40 "Кинджалів", можуть спробувати вдарити ними.
Тому киянам у цьому сенсі потрібно бути дуже обережними. Я думаю найближчим часом продовжуватимуться удари росіянами по куполу Верховної Ради. Це вже не військове завдання, а "понятійно-інформаційне".
Як довго будуть намагатися - поки не влучать, або поки не зрозуміють, що небо над Києвом все ж закрито? Ми бачимо за результатом цих атак, як справляється наше ППО і як впорався Patriot із "Кинджалом", це можна назвати історичною подією…
Саме "Кинджал" протибалістичної ракетою був збитий саме Patriot уперше, так що тут з почином.
Але росіяни - дуже складно прогнозований народ. Це як барани на нові ворота - вони втупляться й будуть довбати до другого пришестя. Тому тут спрогнозувати, коли вони зупиняться, дуже складно.
Я думаю в кожній хвилі одна з ракет буде йти в бік купола Верховної Ради і намагатися його знищити. Залишився в них невиконаним хід саме по удару по куполу. Російське суспільство вимагає відплати, вимагає обратки, а ось її якраз і немає.
Контрнаступ: там, де тонко – там і рветься
Не можна не згадати заяви радника голови Офісу президента Михайла Подоляка. Він сказав, що контрнаступ не буде свого роду вирішальною битвою, а низкою подій, головне завдання яких - обнулення залишків морально-вольового духу громадян РФ. Як би ви прокоментували це, процес насправді вже запущений?
Першим завданням будь-якої армії є знищення армії противника. А вже звільнення та повернення територій - наслідок першого завдання. Буде знищена армія противника - усі території повернуться без проблем. А тому саме над цим першим завданням працюватимуть українські Збройні сили.
Якщо для знищення армії противника треба рух - буде рух, не треба - не буде ніякого руху, вона буде просто знищуватися. І це вже зараз почало відбуватися останні кілька днів. Збільшилася кількість обстрілів по російській армії, і з деяких позицій вони йдуть, про що навіть Пригожин починає говорити, мовляв тікають російські військові частини. Ми ще навіть рухатися не починаємо, тільки почали працювати артилерією, а вони вже йдуть, - такої щільності вогню ніколи не бачили. Це завдання виконується, а далі це буде вже рух військових частин згідно того плану, який буде прийнятий.
Планів існує дуже багато, і який з варіантів розвитку подій буде прийнятий, залежить від положення на фронті. Там, де тонко - там і рветься. Десь розірветься лінія російського фронту - вони побіжать до другої-третьої лінії оборони, а може станеться й каскадне обвалення фронту. І в цей прорив підуть наші частини і резерви. Далі вихід на оперативний простір і, в залежності від плану, який буде затверджений, буде розвиватися ситуація.
Питання - у напрямку наступальних дій. Обираються основні, кілька другорядних, кілька відволікаючих маневрів - вони всі будуть відбуватися. Але сама дія як така відбуватиметься без якихось відхилень від уже розіграних на штабних іграх діях. А ось де, як ми просунемося, з яким успіхом, з якими для росіян втратами, уже залежатиме від розвитку обстановки на фронті. Це дуже складно спрогнозувати, оскільки така обстановка постійно динамічно змінюється і залежить від кількості боєприпасів, від правильності прийнятих рішень і від безстрашності воїнів.
Реакція міноборони РФ на заяви Пригожина
Коли ви вже згадали про заяви Пригожина, там було кілька цікавих моментів. Перше - він дуже сильно проштовхував кандидатуру Суровікіна, мовляв при ньому все буде добре - і боєприпаси будуть і дисципліна. Друге - він "розніс" міноборони РФ, назвав його міністерством інтриг, і 72-у бригаду окупантів згадав, що через неправильне командування вона залишила 3 кв. км у Бахмуті. І говорив, що він поскаржиться верховному головнокомандувачу, і народними бунтами погрожував, мовляв візьмуть вила через міноборони і підуть вас зносити. Що це за риторика - хтось вкладає йому такі тексти, чого він домагається?
Ну, це зрежисована гра для виконання деяких завдань уже в інформаційному полі.
Суровікін дійсно генерал, який для організованого злочинного угруповання (ОЗУ) Пригожина "за частку малу" більшу частину боєприпасів відправить, зменшивши норми поставок іншим частинам.
А як реагуватиме на такі тиради міністерство оборони - та ніяк, вони його "не бачать". Міноборони РФ управляє армією в 2 млн осіб по території в 7 тис. кілометрів. А Пригожин топчеться на квадратику в 10 кілометрів із якимось недоробленим ОЗУ, у якому близько 5 тисяч осіб. Це просто небо і земля.
Якраз це Пригожина і грижить. У політичному плані він ніби як фігура, тому що потоптався поруч із президентом Путіним, а у військовому плані - він ніхто і звати його ніяк. Жоден генерал взагалі на нього уваги не зверне. Ну крім Суровікіна - він, можна сказати, підтвердження правила. Не бачать військові людей, які не з їхнього кола.
Це така смітинка, яку видавлять. Хоче Пригожин разом зі своїм ОЗУ загинути в Бахмуті - військові йому цю можливість однозначно нададуть. Вони навіть можуть надати йому можливість потрапити в полон до українських військ у повному складі. Коли почнеться рух наших військ з флангів, ті просто відійдуть на лінію оборони, яка була до цього в районі Попасної. Але Пригожин топтатиметься в Бахмуті, куди йому подітися. А далі будемо бачити вже епопею криків "плачу Ярославни" із Бахмута про те, що його там кинули.
А як там насправді в Бахмуті? В цілому, яка зараз ситуація, співвідношення сил. Ми зрозуміли, що пригожинських там тисяч 5, не більше, але є ще регулярна російська армія.
Регулярної російської армії в 5-10 разів більше в цьому районі - Бахмут, Соледар, Курдюмівка, Білогорівка. Там близько півсотні тисяч російських військ, а пригожинців лише близько 5 тисяч. Але в Бахмуті вони виконують бойові завдання, нічого не змінилося. Як було літаковилетів, так і залишилося. Підійшла техніка, танки, достатня кількість боєприпасів у російських військ, у Пригожина чи ні - не важливо.
Виконуються штурмові завдання в районі Бахмута із видавлювання українських військ. Не вдало, у них це не виходить. Ті заходи, які проводять наші командири, що знаходяться там і безпосередньо керують обороною частини Бахмута, не дозволяють росіянам виконати своє завдання. Ось 9 травня нікуди вони не дійшли, нічого не взяли, тому ніхто нічого на Червоній площі й не доповів. Доповідати нічого.
І в цьому важкому становищі ситуація буде для нас, поки розвинеться наш наступ уже до прориву, до цього каскадного обвалення, до виходу десь на 20-30 км, поки не дійдемо до другої-третьої ліній оборони. А далі - рух в залежності від планів нашого Генштабу. У нього вистачає професійної майстерності, наші генерали - досить непогані військові командири і стратеги.
Як проходитиме контрнаступ
Цікаво, що саме два напрямки, Бахмут і Авдіївка, звучать в новинах. А на думку багатьох експертів, навряд чи контрнаступ почнеться саме там. Вважається, що Донбас залишать "на закуску". Водночас, ми бачимо, що колаборанти тікають із окупованої частини в Запорізькій області. А в Херсонській області були потужні прильоти по окупантах. Чи може контрнаступ розпочатися в двох напрямках? І чи можемо ми припустити, звідки воно почнеться, або вже йде?
Наступ почнеться не в двох напрямках, а в трьох і більше. Один основний, два другорядних і кілька відволікаючих маневрів. Наступальні дії повинні початися вздовж усієї лінії фронту, вони вже почалися і кілька днів йдуть, я про них якраз і говорю. Висунення нашої розвідки і посилена робота артилерії - це і є початок наступальних дій.
Але точно де не почнуться широкі наступальні дії, це на Донбасі. Справа не в "закусці", а в тому, що його неможливо звільнити фронтально: Донецьк, Макіївка, Ясинувата, Шахтарськ, Зугрес - це така велика агломерація, наступати дуже складно. І це висоти, перевищення над рівнем моря 300-350 метрів, а наступати вгору, на височині дуже складно. "Розумний в гору не піде, розумний гору обійде". Його треба обходити, брати в кліщі, виходити на Луганськ і відсікати від Росії. Потім зачищати вже військові частини РФ, які залишаться на Донбасі без боєприпасів і амуніції.
Але там можна проводити, і вони вже проводяться, наступальні операції по поліпшенню оперативної обстановки на полі бою. Дрібні наступальні дії однозначно будуть в районі Бахмута, Білогорівки, Авдіївки, Вугледара і Мар'їнки. Там ми будемо відбивати свої позиції, але це все-таки тактичні дії, 5-7 км не більше.
Міг-29 не вирішують питання, що стоять перед ЗСУ
І далі по контрнаступу. 8 травня стало відомо, що Польща надала Україні 10 винищувачів МіГ-29. Раніше також обіцяні літаки передала Словаччина. Як ці "пташки" вплинуть на ситуацію на полі бою і чи допоможуть вони?
Там загальна кількість близько трьох десятків літаків, це три ескадрильї, можна сказати бригада. Десь таку кількість літаків ми втратили протягом року. Тобто це літаки зайшли на відновлення наших втрат.
Це гарна підмога перед наступальними діями, але вона глобально не вирішує тих питань, які стоять перед нашими військами. Цими літаками неможливо змагатися з російськими літаками Су-30, Су-34, Су-35, - вони на голову кращі за ці МіГ-29.
Звісно, ними неможливо буде працювати по землі, так як російські винищувачі їх просто "переклацають". Використовувати ці літаки можна буде тільки при виконанні якихось завдань, може бути, зачистки, або роботи в русі в якості літаючих комплексів. Вони можуть працювати і як штурмовики, відстрілюючи так звані НАРи - некеровані авіаційні ракети. Більше їх використовувати практично не можна.
Можна їх ще використовувати для виконання завдань зі знищення крилатих ракет, "Шахедів", аероцелей у глибині території під прикриттям ЗРК, яких у нас зараз немає в достатній кількості, але принаймні з'являються.
Наприклад, в крайньому пакеті допомоги на $1,2 млрд від США, там будуть одними з основних ЗРК MIM-23 Hawk і ракети до них. Вони дуже добре себе показують, нехай і не з 95% результатом, - до NASAMS їм далеко. Проте, дві ракети практично з такою ж імовірністю знищують одну аероціль. І досить непогано їх можна використовувати як в глибині країни, так і на полі бою. Вони досить мобільні й можуть застосовуватися для прикриття наших наступаючих військ.
Під кінець не можу не запитати. WashingtonPost написав про те, що Велика Британія може нам надати далекобійні ракети Storm Shadow, які можуть вражати цілі на відстані 300 км (11 квітня голова Міноборони Британії Бен Воллес підтвердив передачу Україні цих ракет, - УНІАН). Чи можна говорити про те, що Кримському мосту варто приготуватися?
Дай Бог, щоб ми їх отримали, і ми відразу почнемо їх використовувати. І ви маєте рацію, перша ціль - це Кримський міст.
Справа не в самому мості, справа в логістичному ланцюжку постачання кримського, херсонського, запорізького угруповань: 30% військової амуніції туди йде через Кримський міст і близько 70% - сухопутним коридором. Прибрати цих 30% - уже надасть великий позитивний ефект для нашого наступу на Запоріжжя, якщо воно буде обрано одним із основних або другорядних напрямків.
Я думаю, Storm Shadow ми відразу почуємо - великий удар трьох-чотирьох ракет по Кримському мосту поставить на ньому хрест уже надовго, якщо не назавжди.
Тала Калатай, Олександр Топчій
Новини партнерів
