Бізнес на полонених

22:48, 19 квітня 2021
10 хв. 1866

У підвалах та тюрмах окупованого Донбасу досі перебувають сотні бранців. Полонених, які мають заможних родичів – вимінюють на гроші. Інших – катують і нерідко вбивають. Як живуть ті, кого вдалося витягнути з полону, а також родичі тих, надія на звільнення яких тане з кожним днем?

Ізабелла Пех показує «Грошам» свої усміхнені фото. На знімках вона разом зі своєю матір’ю Оленою. Наразі сім’я залишилася щасливою лише на світлинах. Останні три роки для доньки та її матері стали пеклом. У серпні 2018-року Олену Пех заарештували бойовики «ДНР».

Ізабелла розповідає, що над Оленою дуже сильно знущались: «Вкручували гострі предмети в коліна, душили пакетом, катували електричним струмом… Зараз вона дуже погано ходить».

Ізабелла Пех розповідає, як бойовики «ДНР» пропонують їй викупити матір з полону за 100 тисяч доларів

Бойовики пропонують Ізабеллі викупити свою матір. Спочатку називали суму у 30 тисяч доларів. Потім підняли до 68 тисяч доларів. Далі назвали вже зовсім космічні 100 тисяч доларів...

За 68 тисяч доларів терористи обіцяли привезти Олену Пех на кримський кордон, звідки дівчина змогла би забрати свою матір на територію, підконтрольну Україні. Однак Ізабелла не має навіть третьої частини грошей, які вимагають бойовики. Дівчина у розпачі. «Я хочу зупинити цей момент. Тому що у мене немає грошей, я не можу платити», - бідкається жінка «Грошам» і гірко плаче.

Тетяна Матюшенко вже чотири роки не може дочекатися з полону  «ДНР» свого чоловіка Валерія Матюшенка. Вона розповідає «Грошам», що їй відомі випадки, коли полонені купували свою свободу. «Чоловік, з яким я спілкувалась, віддав 50 тисяч доларів. Якоюсь мірою це вже перетворилось на торгівлю людьми», - каже Тетяна.

Дійсно, під час скандального обміну у 2019-му, в Україну передали затриманих бойовиками бізнесменів, які не мали стосунку до збройного конфлікту на Донбасі.

Багато українських військовослужбовців та патріотів залишаються в полоні

Як розповів «Грошам» експерт з питань національної безпеки, генерал-майор СБУ, екс-керівник Головного слідчого управління СБУ Василь Вовк, це були бізнесмени, які зрадили батьківщині, перейшли на сторону ворога, але й там прокралися, тож потрапили в буцегарню. «Вони заплатили, щоб ворог їх передав на бік України. Мова йде про 50, 100, 150 тисяч доларів», - каже він.

Але засуджених за політичні мотиви бойовики не готові відпускати навіть за великі гроші. Валерій Матюшенко – один з «політичних». Він отримав 10 років тюрми за «шпигунство». Але чи дочекається чоловіка додому живим, Тетяна не знає, бо з кожним днем його стан здоров’я погіршується.

Доки бранці Донбасу щодня борються за своє життя в полоні, їхніх родичів на свободі тероризують «посередники», які пропонують за гроші посприяти звільненню українських заручників. Такі «бізнесмени» є як з боку бойовиків, так і зі сторони українських спецслужб, розповідає «Грошам» юрист Олег Веремієнко, який від самого початку війни займається процесами звільнення наших полонених.

«В моїй практиці (не називатиму прізвищ) було таке, що певні люди, дотичні до силових структур, зв’язувалися з родичами полонених. Представлялись начебто від мого імені. Казали, що ми від такого-то юриста, адвоката, і, ось, потрібно  терміново заплатити 30 тисяч гривень, і тоді вашого родича поміняють», - каже він «Грошам».

Юрист Олег Веремієнко розповідає, як родичів полонених тероризують «посередники» і пропонують за гроші посприяти звільненню заручників

Такі ділки навіть дійсно отримували ці гроші. «Але ми з цією ситуацією розібралися. Ми їх знайшли, попередили, сказали, що якщо ми ще раз про це почуємо, то ви просто сядете реально в тюрму», - запевняє Веремієнко.

У перші роки війни процесами визволення заручників активно займалися волонтери. Вони вміли знаходити потрібних людей як на українській, так і на окупованій території. Вели перемовини з терористами та відшукували тих, кого в Україні вважали зниклими безвісти.

«Вдавалося знаходити інформацію про місцеперебування таких людей. Я домовлявся про їх визволення або хоча б про збереження життя», - розповідає «Грошам» волонтер Олександр Кудінов.

Тоді ж у волонтерському середовищі з’явилися люди, в чиїй порядності засумнівалися колеги. Наприклад, відому в Україні волонтерку, учасницю групи «Патріот» Гайде Різаєву, яка сама побувала в полоні «ЛНР», підозрюють у шахрайстві.

За словами Олександра Кудінова, це «досить талановита аферистка»: «Мої знайомі знаходилися з нею в полоні, де вона почувалася вільно. Вирішувала питання за гроші. Вона вміє дурити людей».

«Гроші» відшукали колишнього бранця «ЛНР» Леоніда Мазанька, який у 2015-му році сидів з Гайде Різаєвою в одній в’язниці. Після того, як вийшла на свободу, волонтерка відшукала в Києві доньку Леоніда й пообіцяла допомогти батькові.

«У другій половині липня, у 20-тих числах липня 2015 року Гайде Різаєва від моєї доньки в районі метро Харківська в місті Києві отримала 2 тисячі доларів на вирішення питання в Службі безпеки України на внесення мене на обмін з полону», - розповідає Леонід Мазанько.

Через місяць Гайде Різаєва отримала від доньки полоненого Леоніда Мазанька наступний транш, який мав пришвидшити свободу Леоніда – ще 3 тисячі доларів.

«Донька знайшла ці гроші і перерахувала їй на ту картку, яку вона скинула їй смс повідомленням», - каже Леонід.

Проте 5 тисяч доларів, які родина Мазанька віддала Різаєвій, не пришвидшили звільнення Леоніда. Чоловік провів у полоні 9 місяців. А вийшов на свободу під час офіційного обміну полонених у 2016 році. 

«Моїм обміном особисто опікувався куратор, який курував моєю діяльністю від Служби зовнішньої розвідки України. Ніякого стосунку до мого обміну і, тим більш, ніякого впливу на цей обмін не мали люди, які взяли в мене гроші», - розповідає «Грошам» Мазанько.

Вже на свободі чоловік написав заяву до поліції про те, що під час полону в його доньки шахрайським шляхом волонтерка виманила 5 тисяч доларів. Але кримінальне провадження спустили на гальмах. Сама ж волонтерка Гайде Різаєва винною себе не вважає. Визнає, що гроші взяла, але не собі. І що вся ця історія – лише спроба дискредитації її як волонтера.

А поки полоненими торгують, наче на базарі, бойовики продовжують щодня хапати на вулицях нових заручників.

Полоненими торгують, наче на базарі

Але й тим, кому вже вдалося повернутися на підконтрольну Україні територію, зараз живеться не солодко.

Володимир Данильченко провів у підвалах та в’язницях Луганська майже три роки. Зараз лікує постравматичний розлад. Щоночі йому сниться жахіття, пережите в полоні.

«Дуже страшно. І вдень, і вночі страшно. Б’ють, на розстріл водили, струм підключали…», - розповідає він «Грошам».

Після катувань бойовиків багато хто з полонених більше не повертався до своїх камер. Володимиру було особливо складно. Бо разом із ним в неволю потрапили його два брата. «І, коли чуєш, як вони його виводять, а потім заносять, це дуже-дуже страшно», - каже він.

Про те, як полонених бойовики продають родичам за гроші, Володимир знає не з чуток. Схожа історія сталася з його товаришем, але чоловік розповідає її без імен. Так безпечніше. Для всіх.

«Особисто я знайомий з чоловіком, батьки якого взяли у кредит 15 тисяч доларів і віддали за те, щоб отримати свою дитину. Звільнити. Але, окрім цього, у нього відібрали багато грошей. Тобто його арештували з розрахунку на те, що у нього є гроші. Всього забрали понад три мільйони гривень. Забрали усе, до останніх трусів», - розповідає «Грошам» Володимир Данильченко.

Родичі готові віддати все, щоб звільнити близьку людину

Сам же луганчанин Данильченко співпрацював з СБУ, був членом угруповання «Тіні», членів якого «воєнний суд ЛНР» судив за скоєння терактів, а також вбивства бойовиків «Мотороли», «Гіві» та Захарченка. Володимир повернувся на підконтрольну Україні територію під час масштабного обміну полонених у 2019 році. В літаку познайомився з Валентиною Єрьоменко, теж бранкою «ЛНР».

Зараз пара живе разом. Їм виділили невеличку кімнатку в гуртожитку Національної академії наук. Але з державного житла колишніх полонених уже просять піти.

«Комендант нам не дозволяє користуватись санвузлом. Каже, що «ми не дозволяємо вам тут жити», «не будемо впускати»», - розповідає «Грошам» Валентина.

Пару виганяють з гуртожитку через те, що вони заборгували гроші за кімнату. Та колишні полонені зізнаються, що платити за житло їм просто нічим. Володимир до карантину працював в ресторані. В локдаун керівництво закладу попросило співробітників «посидіти вдома». «Тож поки що ні роботи, ні грошей. Якщо я буду платити за житло, у мене не буде грошей просто, щоб поїсти», - каже Володимир.

Валентина також безробітна. Після пережитих в полоні катувань має серйозні проблеми зі здоров’ям. «Після тортур у мене постраждала нервова система, кінцівки… У мене часті судоми, не відчуваю ні рук, ні ніг…», - розповідає вона.

Жінці, яка провела у луганській тюрмі 2,5 роки, держава не виплатила обіцяну одноразову державну допомогу розміром у 100 тисяч гривень. Бо Валентину досі не визнали постраждалою від російської агресії.

«Немає визнання – немає 100 тисяч. Але ця маленька «крапля» могла б нам допомогти зі здоров’ям», - переконана Валентина Єрьоменко.

Зараз таких як Валентина – аж 14 полонених. Їх Україна повернула з полону, але не визнала постраждалими від російської агресії. Тому державну допомогу їм так і не дали.

А після останнього великого обміну у 2019-му питання звільнення заручників взагалі застигло намертво.

Питання звільнення заручників наразі застигло намертво

«Це пов’язано з політичною ситуацією, яка склалася. Тобто з глухим кутом у мінських домовленостях. Українська сторона заперечує виконання цих домовленостей Росією, а Росія заперечує Україною. І так, обзиваючи один одного дурнем, ми стоїмо на місці. В тому числі і в сегменті звільнення наших патріотів», - каже «Грошам» Василь Вовк.

На жаль, родичам тих, хто досі перебуває в полоні, від цього не легше…

Світлана Федик

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Новини партнерів
завантаження...

Чи подобається Вам сайт?
Залиште свою думку

+
Погоджуюся
Ми використовуємо cookies