Ігор Номан / фото надані героєм інтерв'ю

Білорус Ігор "Янкі" Номан: Якщо військовослужбовці з Білорусі увійдуть до України, впоратися з ними буде легше, ніж із бурятами

07:05, 02.07.2022
11 хв. 22495

Командир інтернаціонального батальйону "Титан" Ігор Номан, відомий як "Янкі", розповів УНІАН, що білоруси в українській армії думають про погрози Лукашенка, чи чекати нової хвилі протестів у Білорусі проти диктаторського режиму, та чи варто побоюватися наступу армії Білорусі на Україну.

Ви брали участь у протестах проти режиму Лукашенка 2020-го року. Як тоді змінилося ставлення білорусів до влади?

Ті вибори президента багатьом показали, наскільки все у Білорусі продажне, зокрема, поліція. А президент досить часто "чудить". Після того, як Лукашенко прибирав своїх конкурентів – я говорю про посадки Тихановського та Бобарики – не дивно, що люди почали виходити на вулиці. Тоді я побачив безліч людей, які були проти режиму. І це було не десять, не сто осіб. На той момент прийшло усвідомлення, що на виборах щось відбуватиметься.

У день виборів були такі черги, яких я ніколи не бачив. Самому довелося прочекати півтори години, аби проголосувати.

У ніч протесту ми з друзями (оскільки завжди відстоювали білоруські цінності) стояли в перших рядах, прикриваючи людей від гумових куль. Я навіть був поранений світлошумовою гранатою, але ми простояли аж до ранку.

Великим недоглядом стало те, що люди подумали, що їм дають можливість вийти на мирний протест. Адже, поки вони дарували ОМОНу квіти, у поліції з'явилася можливість розібрати все відео, щоб затримувати людей. Наприклад, мого найкращого друга забрали до поліції і там побили. Але були не лише побиття, були зґвалтування дівчат, був випадок, коли на літнього чоловіка "стрибали" з електрощитом… Сьогодні там просто бояться режиму.

Коли ви зрозуміли, що не можете залишатися в країні?

Коли до мене додому з обшуком увірвався ОМОН. Тоді було ухвалено рішення поїхати.

Як білоруси ставляться до того, що відбувається сьогодні в Україні? Як ставляться до російської агресії, до війни?

Я продовжую спілкуватися з багатьма білорусами. Ті, хто міг щось зробити, просто виїхали з Білорусі. Я розумію, що багато з тих, хто залишився, проти всього цього, але, на жаль, вони нічого не можуть зробити, бо бояться режиму. Тому й відбуваються пуски ракет, бомбардування України з території Білорусі.

Крім того, є ще й якась кількість людей, схильних до пропаганди. Мені здавалося, що таких вже немає, але, спілкуючись в інтернеті, дізнаєшся, що є білоруси, які підтримують Росію, які вважають те, що відбувається "спецоперацією".

Сьогодні, коли Путін штовхає Лукашенка у війну проти України, у Мінську могла б розпочатись нова хвиля протестів?

Я цього не бачу. Адже це залежить від людей. А в Білорусі зараз надто посилили законодавство. Лукашенко вже змінив Конституцію. Якщо він піде, то є люди, які займуть його місце.

Лукашенко вже змінив Конституцію, нагадав Номан / фото REUTERS

У країні запроваджено страту і її можна застосувати абсолютно до кожного. Людині загрожує смертна кара вже навіть за те, що вона просто подумала про "тероризм".

Як ви вважаєте, лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська сьогодні могла б якось вплинути на ситуацію в Білорусі? Нещодавно вона записала звернення до народів України та Білорусі. Як до неї ставляться?

Я вважаю, що тоді (у 2020-му) вона була просто тією людиною, яка мала все змінити. Я не вважаю її президентом Білорусі. Вона просто тоді лишилася. Тому за неї треба було проголосувати, щоб вона випустила людей [із в'язниць] та з'явилися інші кандидати. То був маленький шанс прибрати Лукашенка.

Але можу прокоментувати те, що зараз вона їздить країнами і щось домовляється для білорусів. Коли створювався наш "Білоруський дім в Україні", ми її неодноразово запрошували. А вона їздила та зустрічалася з білоруськими діаспорами у різних країнах, але принципово не їхала в Україну. Закрадається думка: чому вона цього не робила? Вона начебто не хотіла показувати Росії, що вона приїхала до України.

Ось, наприклад, вона звернулася до білорусів, які воюють за Україну. Але питання: з ким вона взагалі розмовляє? Чи зв'язалася вона з полком Кастуся Калиновського (батальйон у складі ЗСУ, сформований із білоруських добровольців, — УНІАН)? Ні! Немає жодного зв'язку! До неї відповідне ставлення.

На нещодавній зустрічі Путіна та Лукашенка перший говорив про створення союзної держави, а другий навіть погрожував війною Литві.  Можете припустити, що Білорусь буде втягнута у війну з Україною, а то й у світову війну?

Можливо, це гра Путіна, щоб цією союзною державою він таки зміг повномасштабно втягнути білорусів у війну. Але для чого це потрібно Лукашенку? Мені здається, він уже не має шляхів для відступу. Ви ж розумієте, що Росія довгий час вкладала у Білорусь гроші. А коли ви вкладаєте гроші в бізнес, ви вимагаєте віддачі?

Але яка світова війна? Погрози Лукашенка абсолютно порожні. Мені важко повірити, що вони пустять в Україну величезну кількість військ із Білорусі. Кажу це як людина, яка жила в Білорусі та розуміє менталітет.

Навіть якщо вони увійдуть, то впоратися з ними буде легше, ніж із бурятами. Росію всі вважали другою армією світу. Але що вона робить зараз? Отримує з усіх боків!

"Янкі" не вважає білоруську армію якоюсь великою силою / фото Міністерство оборони Республіки Білорусь

Я не вважаю білоруську армію якоюсь великою силою. Де взагалі воювали війська Білорусі? Які з них воїни? По-перше, вони ніколи не воювали. По-друге, білоруська армія спрямована на придушення внутрішнього конфлікту – захищає самого Лукашенка. Усі ці ОМОНи та "Альфа" заточені лише на те, щоб захищати "царька".

Ви вважаєте, що Лукашенко боїться залишитися без армії, якщо його війська братимуть участь у новому наступі РФ на Україну з півночі?

Звісно. Якщо ви подивитесь на те, як викручується Лукашенко цієї хвилини, він намагається пересісти зі стільця на стілець так, щоб не випускати все військо, яке вимагає від нього Путін. Якщо він випустить військо, то армію переб'ють. Відповідно, не буде кому захищати його життя.

Подивіться, як росіяни розкидаються своїми солдатами. Якщо в Україні абсолютно кожна людина цінна, то в Росії такого немає. Там думають так: "Пущу туди 500 осіб. "Зажмурились", значить, нових приведемо". Так і буде. Скажуть їм іти, вони підуть та усі не повернуться.

Головний мінус, який зараз є, це та кількість ракет, які летять з території Білорусі, зазначає Ігор Номан / фото надані героєм інтерв'ю

Я спілкувався з хлопцями, які залишились у Білорусі. Вони напоготові вже котрий місяць. Вони стоять на кордоні у повній амуніції та чекають. Є частини, які готові одразу здаватися в полон.

А чи мають військові Республіки Білорусь такі настрої, щоб перейти на бік України?

Я не говорю, що вони хочуть перейти на бік України. Вони не підуть за нас воювати. Якщо здаються в полон, то бояться і хочуть зберегти своє життя.

Головний мінус, який зараз є, це та кількість ракет, які летять з території Білорусі.

Наскільки Росії заважають білоруські партизани, які почали так звану "рейкову війну"? 29 червня стало відомо, що слідчий комітет РБ завершив розслідування щодо трьох затриманих. Чи існує ризик, що їхня діяльність припиниться?

Я теж чув, що когось із партизанського руху вже усунули чи розстріляли. Але не знаю, наскільки це правда. Сьогодні ви можете знати про існування телеграм-каналу "Білоруський гаюн", в ньому повідомляється про переміщення військ на території Білорусі, в тому числі.

Ігор Номан вважає, що якщо Лукашенко випустить військо, то армію переб'ють / фото надані героєм інтерв'ю

Загалом скажу так: якщо є такі люди і такі формування, які цим займаються, це - найкращі люди країни. Коли мені пишуть: "Ігоре, ми нічого не можемо зробити…", але потім ти чуєш історію про те, що хлопці, які ніколи цим не займалися, пішли та підірвали, це викликає величезну повагу. Ось це і є справжні білоруси. Як каже мій друг – це білоруси здорової людини.

В Україні білоруси воюють проти Росії з 2014 року. Тоді сформувалася "Тактична група Білорусь". Ви приїхали після мінських протестів-2020 та стали командиром свого підрозділу. У 2022 році був сформований добровольчий батальйон білорусів — полк Кастуся Калиновського. Тобто повномасштабне вторгнення РФ в Україну спровокувало вже третю хвилю емігрантів та добровольців. З якими труднощами стикається білорус, коли приїжджає воювати за Україну?

Якщо ми візьмемо людей, які хочуть воювати за Україну, які намагаються якимись шляхами потрапити сюди, то цей потік є. Але більшість йде не з самої Білорусі, вона ж закрита зараз. Виїхати з Білорусі важко. Охочі покинути країну, кажуть, що там записи, візи, шалені черги…

В Україні проблема – коли немає жодних документів на початку. Ти їдеш в автомобілі і доводиться поряд саджати українця, щоб він пояснював на постах, що ти – нормальний білорус. А так особливо ніяких проблем немає.

У мене є документ про дозахист, але з нас він є в мене одного. Натомість у когось закінчився ВНЖ, у когось закінчилися терміни документів. Ця величезна проблема тягнеться з 2014-го року, коли хлопці шукають, де їм зробити посвідку на проживання чи куди виїхати. Тому я й створив петицію про надання громадянства тим іноземцям, які стали на захист України, за прискореною процедурою. https://petition.president.gov.ua/petition/144748

Надання громадянства України – складний, бюрократизований процес. Важко уявити, як, умовно, тисячам білорусів видадуть українські паспорти.

Давайте поділюся своїм баченням. Припустімо, є добробат. Якщо людина, умовно, три місяці, або до півроку воює за Україну, тоді їй надають громадянство.

А як же ризики?

Люди писали мені про те, що це можуть бути диверсанти. Добре, тоді хай за надання громадянства ці люди проходять в Україні поліграф.

Якщо тисячам осіб дають громадянство, то люди в інших країнах це бачать і розуміють, що в такій ситуації можна їхати сюди воювати. Доброволець думає: "Я приїду і не хвилюватимуся, що у мене не буде дому". До того ж, українське громадянство - єдиний інструмент повернути іноземного громадянина з полону. Якщо в полон потрапить білорус, його відправлять до Білорусі, а не обміняють.

Не можна вірити ворогові, що він дотримуватиметься прав людини, законів чи конвенцій ООН, це смішно. Тому ні в якому разі, крім українського громадянства, полонених [іноземних] добровольців не повернути. І я думаю, це питання має бути вирішене навіть без петиції.

Чи багато сьогодні білорусів у полоні у росіян?

Не можу сказати. Я знаю людей, близьких мені людей, які там. Мої близькі – у полоні.

Це не одна людина?

Так.

Як ви вважаєте, як надовго затягнеться війна із Росією?

Я думаю, що зараз війна на сторіччя. Я взагалі ніколи не став би говорити фразами Арестовича, що війна триватиме два-три тижні, або до вересня. Все буде так, як воно буде. І всі хлопці, які з нами, йдуть до кінця. Поки ми не заберемо все, що наше, ніхто не заспокоїться.

Анастасія Світлевська

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся