"‎Ера танків закінчується": як захистити бойові машини в умовах тотального засилля FPV-дронів

FPV-дрони знову ставлять під сумнів роль основних бойових танків у сучасній війні. Вони не лише здатні знищувати бронетехніку вартістю в мільйони доларів, а й змінюють підхід до ведення бойових дій.

"‎Ера танків закінчується"‎, – приблизно з  такими заголовками виходять останні місяці статті, присвячені застосуванню основних бойових танків (ОБТ) на фронтах російсько-української війни. Головна причина цього – поява FPV-дронів.

Дійсно, на сьогодні вже ніхто не заперечує революції, яку здійснили дешеві дрони. Цифри говорять самі за себе. За словами голови СБУ Василя Малюка, на сьогодні 85% знищеного особового складу та техніки ЗС РФ це робота дронів.

Майже "фантастичною" виглядає і номінальна кількість знищених бойових машин.

За даними ресурсу Oryx, за три з половиною роки війни росіяни втратили більше чотирьох тисяч танків, з яких близько трьох тисяч – знищеними. Звісно, що далеко не всі вони були виведені з ладу дронами, однак багато танків ворог втратив саме через застосування FPV.

Доволі цікавими виглядають оцінки від самих росіян. Як вважають фахівці Центру аналізу стратегій та технологій, на сьогодні танки вражаються на полі бою ще до виходу на рубіж застосування свого озброєння, що, "по суті, обезсмислює місце танка в системі озброєння військ".

Сучасний стан справ: чи є майбутнє у танка

Проте, є слова, а є дії. І судячи з останніх, росіяни не спішать відмовлятися від ОБТ.

Нагадаємо, на початку червня "Уралвагонзавод" відправив російським військам партію модернізованих основних бойових танків Т-80БВМ, які являють собою модернізований варіант радянської 80-ки (базовий Т-80 почали виробляти ще у 70-ті роки).

А ще раніше, у травні, росіяни повідомили про відправку у війська нових партій танків Т-90М і Т-72Б3М. Які, знову ж таки, являють собою модернізовані версії радянського Т-72.

На жаль, ми не знаємо кількості переданих машин, проте, можемо приблизно підсумувати кількість танків, які російська армія отримала у минулому році.

На думку західних фахівців з порталу Defence24, у 2024 році "Уралвагонзавод" передав військам близько 200 танків Т-72Б і Т-72Б1, які модернізували до версії Т-72Б3. Крім того, росіяни отримали близько 60-80 танків Т-90М нового виробництва. Запаси танків Т-80, придатних до модернізації, у 2024 році були "в основному вичерпані".

Хтось скаже, що "відсталі росіяни не розуміють сучасний стан справ". Однак інші країни також активно інвестують у танки. Будуючи як умовно "старі" ОБТ, так і розробляючи нові моделі.

Подивимось на країни Заходу.

На сьогодні програма MGCS (Main Ground Combat System) зі створення  франко-німецького основного бойового танка наступного покоління є однією із головних оборонних ініціатив ЄС.

На неї планують витратити мільярди. Принаймні зараз вона відчуває себе набагато краще за інші оборонні програми ЄС (зокрема, щодо винищувача шостого покоління Future Combat Air System).

Американці більш "скромні" і поки що говорять про модернізацію свого Abrams до версії M1E3. Формально, це буде все той же танк, однак, фактично, в ньому не залишиться майже нічого від попередніх версій бойової машини. Тобто така модернізація буде вимагати величезних грошей, зусиль і, звісно, часу.

З тим, що танки нікуди не зникнуть згодні і незалежні експерти.

"Навряд чи можна говорити, що повністю від танку відмовляться, тому що танк поєднує в собі унікальні можливості захисту, вогневої міці і маневровості. Жоден інший тип техніки не забезпечує такого поєднання", – говорить УНІАН директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець.

Втім, дійсно, в деяких країнах все менше кажуть про нові ОБТ. Наприклад, в Україні.

Причина цього зрозуміла. Танк – це, перш за все, інструмент для розвитку прориву – тобто, невід’ємна (принаймні до останнього часу) складова масштабних наступальних операцій.

У той же час, Україна останні роки знаходиться в обороні. І ознак того, що ситуація найближчим часом зміниться, відверто кажучи, не багато. Можливо, згодом ця тема стане більш актуальною і тоді питання захисту ОБТ постане більш гостро.

Головним питанням в цьому випадку буде захист танків від сучасних загроз (в першу чергу, FPV). Деякі з них можуть стати реальною протидією дронам, тоді як інші виступають лише як імітація прогресу.

Розглянемо основні варіанти того, як можна захистити танк.

"Мангали", "курятники" і подібні паліативні міри

Плюси: відносно легкі, дешеві, прості у виробництві;

Мінуси: не забезпечують достатній захист від FPV.

Ще до початку повномасштабної війни росіяни почали наварювати на свої танки конструкцію, яка отримала в народі прізвисько "мангал". Дійсно, підбитий танк з такою добудовою ставав схожим на жаровню.

Зазвичай це навіс з арматури і металевої сітки, який встановлюють над баштою танку. Трохи пізніше  росіяни почали встановлювати на "мангалах" динамічний захист з контейнерів "Конакт-1". Деякі  металеві сітки отримали люки, які можна відкидати, що спрощує експлуатацію.

"Мангали" мали захистити танки від ракет комплексів Javelin, БПЛА Bayraktar TB2 та (трохи пізніше) від роїв FPV-дронів. Чи справились вони зі своїм завданням, видно по кількості підбитих російських машин, яка, як вже зазначалось, давно перевалила за три тисячі.

Справа в тому, що "мангал" не захищає, а тільки "прикриває" частину танка від ураження ракетою або FPV. При цьому у машини все ще залишається велика кількість зон, які можуть бути вражені (з очевидними наслідками для танка).

"Цар-мангали", "черепахи" й інші "стальні сараї"

Плюси: непоганий всеракурсний захист, простота, дешевизна;

Мінуси: обмежує сектор обстрілу, знижує маневреність, ускладнює завантаження боєкомплекту.

"Цар-мангал" (або "танк-черепаха") можна назвати розвитком звичайного "мангала", але, з іншого боку, це принципово нова конструкція, яка фактично перетворює танк на зброю нового типу.

Конструкція покликана лишити дрон його головної переваги – виявляти вразливі місця ОБТ.

Після появи у України великої кількості дронів росіяни вирішили закрити взагалі все, щоб у танка (чи іншої бронемашини) майже не залишилося відкритих місць, куди можна було б влучити і знищити бойову машину.

Суто технічно "черепаха" є звичайним радянським танком, який отримав додаткову броньовану обшивку. Часто вона виконана з гофролистів, дротяних сіток, або цілих металевих надбудов. Так що зовні такий танк дійсно нагадує черепаху.

І хоча конструкція забезпечує непоганий захист, вона різко обмежує швидкість і маневреність ОБТ (зазвичай такі машини ледве пересуваються).

Також у цьому випадку суттєво обмежується сектор обстрілу, через що танк фактично лишається без своєї головної особливості – здатності вести вогонь в усіх напрямках.

Іноді "танки-черепахи" називають "машинами з обмеженим функціоналом". В цьому є доля істини. Фактично, єдина ситуація, де можна ефективно використовувати такі ОБТ – це прокладання шляху іншим танкам, які й будуть знищувати ворога.

Таким чином, незважаючи на абсурдний тезис деяких оглядачів щодо перетворення всіх танків на "стальні сараї", це, вочевидь, шлях, який заведе еволюцію ОБТ у глухий кут (до речі, в мережі можна побачити багато знищених "черепах").

Засоби радіоелектронної боротьби: чи варто на них покладатись

Плюси: захищають від значної кількості дронів;

Мінуси: не забезпечують захист від оптоволоконних FPV.

Засоби радіоелектронної боротьби продемонстрували високу ефективність проти "звичайних" FPV- дронів.

Ще у 2023 році фахівці британського Королівського інституту оборонних досліджень (RUSI) повідомляли, що російський РЕБ збиває близько 10 000 українських дронів щомісяця (до речі, це не так вже і критично, адже минулого року Україна виготовила два мільйони FPV).

Не дивно, що росіяни почали масово оснащувати свої танки засобами радіоелектронної боротьби. Один з них навіть отримав прізвисько "Цар-РЕБ". Мова йшла про звичайний Т-72Б3М, який був буквально обвішаний засобами РЕБ-у.

Це йому не допомогло – машину вивели з ладу. Як потім з’ясував фахівець у галузі військових радіотехнологій Сергій Флеш, базовий виріб складався із 6 антен та 6 модулів, а саме:

• 2 антен на 800Мгц і 2 модулів по 50 Вт;

• 2 антен на 900Мгц і 2 модулів по 50 Вт;

• 2 антен на 2.4ГГц і 2 модулів по 50 Вт.

Такий підхід має два недоліки. По-перше, він не дає стовідсоткового захисту, адже багато залежить від протоколів управління дронами, дальності їх польоту та інших чинників.

По-друге (і це головне) – нещодавно ми стали свідками нової революції. А саме – появи великої кількості оптоволоконних FPV.

Справа в тому, що вони використовують для передачі даних оптоволоконний кабель, що робить їх стійкими до радіоперешкод, а окрім того забезпечує високу якість відеосигналу.

Одним з недоліків оптоволоконних FPV була невисока дистанція застосування. Проте згодом їх дальність суттєво виросла.

В цьому році українські фахівці показали першу серійну котушку (на яку намотаний кабель) українського виробництва на 30 кілометрів для оптоволоконних FPV-дронів. Її серійне виготовлення вже розпочалося.

Нові комплекси активного захисту – головна надія

Плюси: можуть знищувати як звичайні, так і оптоволоконні дрони;

Мінуси: дорогі, потребують високорозвиненого ОПК, становлять загрозу для піхоти поряд з танком.

Сьогодні фахівці схиляються до думки, що танки майбутнього будуть мати принципово новий захист, який буде забезпечувати стійкість, зокрема, до FPV (танки Холодної війни взагалі не були пристосовані до загроз такого типу). 

"На всіх виставках ми бачимо додаткові рішення, які захищають танк від атак зверху, ззаду, з боків саме за допомогою нових систем захисту. Я думаю, що використання танків на полі бою буде залежати від активних систем захисту", – говорить УНІАН Сергій Згурець.

Що таке комплекс активного захисту, або КАЗ?

Загалом це доволі широке поняття і кожна система потребує окремого огляду, адже використовує різні принципи.

Мабуть, найвідомішим КАЗом є ізраїльський Trophy. Мова йде про систему активного захисту бронетехніки. Вона має власні радари, які відстежують ворожі загрози (наприклад, ракети), після чого випускаються протиснаряди, що їх перехоплюють.

Trophy, якими оснащують ізраїльські танки "Меркава" довели ефективність у реальних боях проти гранатометів та ПТРК. Більше того, за твердженням деяких експертів, Trophy робить танки практично невразливими для протитанкових ракет і гранат.

Один з недоліків системи полаяє в тому, що вона безсильна проти сучасних снарядів, які летять зі швидкістю 1500-1700 м/с, що перевищує можливості системи щодо реагування.

У жовтні минулого року ізраїльтяни оголосили про модернізацію Trophy.

Модернізована версія, згідно з заявою, може захистити танк "не тільки від протитанкових ракет, але й від дронів-камікадзе, мультикоптерів, здатних скинути боєприпас на дах танка, та ракет, що рухаються балістичною траєкторією".

Вже в цьому році повідомлялось про випробування модернізованого комплексу, під час яких він успішно перехопив безпілотник, який наближався під кутом майже вертикального пікірування.

При цьому Trophy – далеко не найновіша розробка. Тобто, більш сучасні системи будуть демонструвати ще кращий захист від БПЛА.

Нагадаємо, в цьому році чеська компанія EVPU Defence представила нову версію безпілотної башти Turra 30 V10, яка отримала захист від дронів.

Вона має власний комплекс активного захисту HARPIA, який використовує дані з радіолокаційних і електрооптичних датчиків для виявлення та ідентифікації загроз. Після виявлення відбувається нейтралізація цілі шляхом її знищення чи відхилення від курсу кінетичними методами.

Треба сказати, що комплекси активного захисту мають і суттєві недоліки.

Головний з них – ціна. Вартість однієї системи Trophy давно перевалила за 200 тисяч доларів, а нові комплекси, вочевидь, будуть коштувати ще більше.

Також треба розуміти, що серійне виготовлення таких систем потребує розвиненого ОПК, який наразі мають лише кілька країн світу, включно з Ізраїлем.

Нарешті, ще одним недоліком КАЗ є небезпека враження протиснарядями власної піхоти. Це потребує суттєвого перегляду звичних методів застосування ОБТ.

Чи виживе танк – питання відкрите, але є надія

Жодне з описаних рішень не забезпечує стовідсоткового захисту ОБТ і тільки час покаже, які з них залишаться, а які відправляться на звалище історії.

Втім, деякі висновки можна зробити вже зараз. Скоріш за все, "мангали", "курятники" та схожий ерзац-захист буде актуальний для країн третього світу, які не мають достатньо розвиненого ОПК. Вони забезпечують лише умовний захист і являють собою "паліативні" міри.

Водночас, розвинені країні будуть робити ставку на сучасні комплекси активного захисту, які зможуть захистити танк від великої кількості загроз.

"Виживання танку буде залежати від кількох компонентів, – кажеУНІАНСергій Згурець. – Запровадженняпасивно-активного захисту, зміни тактики використання, а також інтегрального поєднання пілотованих танків разом із безекіпажними машинами. Це може забезпечити певне місце танків, як керівних машин в бронегрупах, де будуть представлені різні платформи".

На останок варто сказати, що танк "ховали" з моменту його першого застосування британцями у 1916 році. Однак ці машини пережили Другу світову, коли їхні втрати сягали десятків тисяч, і Холодну війну, їх вважали "анахронізмом" через появу гігантських арсеналів ядерної зброї у обох сторін конфлікту.

Тому немає нічого дивного, що зараз, після початку російсько-української війни, актуальність танків знову постала на порядку денному.

Ілля Ведмеденко

УНІАН в Google News