"Брак компонентів БПЛА вже відчутний. Через місяць-два дефіцит буде дуже суттєвим", - представник ГО "Аеророзвідка" Юрій Босих

Представник ГО "Аеророзвідка" Юрій Босих розповів в інтерв’ю УНІАН, чому у вітчизняних виробників БПЛА через місяць-два виникнуть складнощі, які українські компанії перевезли свої потужності за кордон, і дав невтішний прогноз про виробництво Shahed 136 у РФ.

Українські виробники дронів мають потенціал, який може дозволити Україні увійти до п'ятірки кращих у світі у цій галузі. Досвід використання вітчизняних БПЛА у війні дає величезну перевагу, але без державної підтримки вихід на найвищий рівень неможливий. Про проблеми і перспективи галузі УНІАН поспілкувався з представником ГО "Аеророзвідка" Юрієм Босих.

Пане Юрію, як розвиваються БПЛА в сучасній війні? Хто перемагає в наших реаліях?

Ситуацію важко оцінити однозначно, оскільки існують якісні та кількісні показники. Знаходячи якесь технологічне рішення, наприклад, те, що забезпечує стійкість до перешкод системи передачі даних, каналу управління, тощо, ви тимчасово стаєте "королем повітря". Через деякий час супротивник вивчить засобами радіоелектронної розвідки сигнали, які випромінюються БПЛА, і почне створювати перешкоди… Ми стикаємося з проблемами бойового застосування.

Загалом, 95% БПЛА закуповуються на Заході. І ці 95% – комерційна (не військова) продукція. У цей же відсоток входить також допомога від наших партнерів, але вона не завжди відповідає сучасним бойовим вимогам. Деякі комплекси є зовсім технологічно недосконалі, або навіть застарілі для сучасного рівня протидії супротивника. В результаті, вони довго не літають - один-два польоти, і ми записуємо їх до бойових втрат.

Наразі існує значна кількість ініціативних груп, колективів та команд, що активно працюють над розробкою нових продуктів. І хоча їх кількість зросла, але це все ще не серійне виробництво. Великі комплекси виробляються в обмежених кількостях, місячні обсяги становлять одиниці, у той час, як менші випускаються десятками. Наші розробники постійно вдосконалюють свої БПЛА. Почали виробляти багато FPV дронів. Існує приблизно 20 сталих конструкцій, випуск яких складає біля сотні одиниць щомісяця. Тобто, великосерійного виробництва наразі все ще немає.

Через що?

Через певний брак компонентів, відсутність фінансів, обмежений професійний ресурс. Люди ще не відійшли від мануфактури — в нас немає фабрики DJI, де майже повністю автоматизовано процес виробництва. Є логістичні проблеми. Є компоненти, які підпадають під подвійне, або взагалі військове використання. Тоді треба мати певні дозволи для імпорту, а служба експортного контролю поки що не допомагає імпортувати компоненти. Контроль не дуже вдало організований. У нас простіше заборонити, ніж проводити такий контроль.

Наскільки складніше стало після того, як Китай запровадив обмеження на експорт БПЛА та комплектуючих?

Вже починається той час, коли стає відчутним брак компонентів. Ще є певні запаси, але через місяць-два дефіцит буде дуже відчутним. Всі виробники перебувають у процесі пошуку альтернативних схем постачання.

Чи є українські компанії, які виготовляють дрони за кордоном, скажімо, у Польщі, Прибалтиці?

Так, деякі виробники перемістили частину виробничих потужностей у сусідні країни. Це спрощує закупівлю компонентів, оскільки в Україні існує багато логістичних обмежень. Вони імпортують свою продукцію до нас. Проте тут теж є певні обмеження: якщо ви виробляєте БПЛА на території України, ви не можете експортувати її за кордон. Водночас компанії, які перемістили свої виробництва, можуть експортувати свою продукцію куди завгодно.

Це теоретична можливість, чи дійсно експортують?

Є компанії, які успішно експортують свою продукцію, а також ті, які відмовляються ділитися деталями, стверджуючи, що це питання приватності та фінансів. Це вже питання в площині морально-етичних аспектів.

З іншого боку, у наших Збройних силах є постійна потреба БПЛА. Українські компанії постають перед труднощами при реалізації БПЛА у ЗСУ через те, що постачальники не відповідають певним критеріям, які висуваються для укладання державних контрактів, не має ліцензій, рахунку у Казначействі, тощо.

Чи потрібна нам зараз така велика кількість компаній, груп ентузіастів, які виготовляють дрони? Чи не розпорошуємо ми так свій потенціал?

Якщо не буде конкуренції, ситуація почне погіршуватися. В принципі, вже зараз штучно обмежується кількість компаній, які можуть імпортувати компоненти. Як результат, ми вже маємо дефіцит та певний рівень корупції. Це вбиває розвиток галузі та піднімає ціни на внутрішньому ринку.

Зараз ми прийшли до моменту певного технологічного стрибка. Люди приходять до концепції кооперації: одна компанія робить системи навігації, інша — композитні матеріали, третя — польотні контролери та так далі. Гарний момент, щоб відкрити можливості для всіх. Це дасть стрибок і зараз, і у післявоєнний період. Наші системи успішно використовувались в бойових умовах. Це великий плюс для конкуренції на світовому ринку. Такий продукт купляють.

Можете спрогнозувати, як розвиватиметься виготовлення українських БПЛА?

Це важко спрогнозувати, оскільки майбутнє виготовлення українських БПЛА залежить від політичних рішень влади.

По-перше, попри ентузіазм, для успішного розвитку галузі дуже важливою є державна підтримка. По-друге, треба весь час підіймати професійний рівень.

Держава повинна ставити високі стандарти, спонукати до інновацій та встановлювати вимоги до ключових компонентів. Вона має казати: "Хочете зайти в цю галузь? Відходьте від "збирання лего", масових компонентів, з яких можна швидко скласти стандартні схемотехнічні рішення. Втілюйте інноваційні розробки". І виписує вимоги до навігаційних систем, до гвинтомоторної групи, паливної системи, зв’язку. Треба підіймати "планку" вимог, щоб її перестрибувати. Це сприятиме підвищенню якості та конкурентоспроможності.

Стати кращими у світі складно, але через деякий час, при державній підтримці галузі, у першу п’ятірку можемо зайти — потенціал у нас є.

У ворога може щось суттєво змінитись у виробництві БПЛА?

Ворог має стабільну фінансову підтримку та державну політику у виробництві БПЛА. Навіть із можливими корупційними втратами їхні інвестиції у технології значно перевищують наші. Інша річ, що вони можуть стикатися із дефіцитом компонентів, але здатні користуватися державною підтримкою системи паралельного імпорту та розвивати свої технології на основі масових мікроконтролерів, які використовуються від пральних машин до автомобілів. Необхідно бути обачливим та не недооцінювати їхні інженерні можливості.

Чи вдалося ворогові налагодити виробництво Shahed 136?

Наскільки можна робити висновки з інформації з відкритих джерел, є певні складності. Але вони закупили завод. Їм передають частину технологічної оснастки. З огляду на свою базу, вони щось будуть міняти і починати виробляти БПЛА. Це досить серйозний технологічний стрибок. Не за півроку, але, мабуть, за рік вони зможуть налагодити процес, якщо не зміняться зовнішні умови.

Хотів би коротко підсумувати нашу бесіду. Треба думати, як знищувати не тільки ворожі БПЛА, але і їх виробничі потужності. Необхідно розробляти та збільшувати власне виробництво БПЛА усіх типів, особливо ударних БПЛА великої дальності.

Треба не збавляти темп і використовувати всі можливості для того, щоб скорочувати дистанцію і рухати галузь вперед. Це питання нашого виживання як нації. Нам необхідна системна державна політика, щоб забезпечити успіх у цій галузі та нашу перемогу. Слава Україні!

Влад Абрамов

УНІАН в Google News