Українка із Польщі Марія Гутор: З восьми тисяч поляків, вже перевірених на дотримання карантину, лише дев’ять людей не виявилося вдома. Тобто свідомість на високому рівні. Або страх покарання

Польща – одна з найближчих «сусідок» України, з 20 березня запровадила в країні стан епідемії. УНІАН поспілкувався з українкою Марією Гутор, яка проживає у Познані, про те, які заходи запроваджує влада для запобігання швидкого розповсюдження коронавірусу, як поляки дотримуються карантину та чи готові вони до погіршення ситуації в країні.

У Польщі, де перший випадок зараження коронавірусом був зафіксований 4 березня, 20 березня було запроваджено стан епідемії. На цей момент кількість заражених коронавірусом у країні зросла до 411 осіб. Шість людей загинуло, зокрема, 27-річна жінка. Протягом доби у Польщі проводять близько 1500 тестів на COVID-19. Влада прогнозує, що найближчими днями кількість заражених коронавірусом може зрости до 1-2 тисяч осіб, а у найближчі тижні ця цифра сягне 10 тисяч. І це – попри введення жорстких карантинних правил і підвищення штрафів за порушення карантинного режиму з 5 тис злотих (понад 1 тис євро) до 30 тис злотих (6,6 тис євро).

Про те, що зараз відбувається у Польщі, чи готові мешканці до подовження режиму карантину і як його виконують, УНІАН розповіла українка, яка мешкає у Познані, Марія Гутор.

Польща раніше за Україну ввела карантин через коронавірус. Як цей процес стартував і якою була реакція населення?

Польща почала готуватися до боротьби з коронавірусом, коли ситуація в Європі була ще відносно спокійною. Вже тоді польський міністр охорони здоров’я Шумовський звітував про дії уряду з підготовки до епідемії, заявляючи, що «наразі у нас немає жодного хворого, але ми розуміємо, що вони будуть, це лише справа часу».

Перший випадок захворювання в Польщі було підтверджено 4 березня, а вже 12 березня було закрито всі навчально-виховні заклади - на 2 тижні з можливістю продовження (наразі призупинення навчання продовжено до 12 квітня, - УНІАН). Але у Познані, де я живу, всі школи і садочки закрили на день раніше - 11 березня. На той час в місті було підтверджено 1 випадок зараження, а 12 березня ця жінка померла, ставши першою жертвою коронавірусу в Польщі.

Ілюстрація Reuters

Я про запровадження карантину довідалася 10 березня, коли привезла сина в басейн на урок плавання: вчителька повідомила, що від завтра школи закриваються. Батьки школярів, переважно, реагували на це з розумінням, хоча й були розгублені - на кого залишити дітей? Але в той же день у всіх ЗМІ пройшли роз’яснення, що батьки дітей до 8 років у такій ситуації можуть взяти оплачуваний лікарняний на 14 днів.

До слова, лікарняні в Польщі вже близько року діють в електронній формі - лікар надсилає його безпосередньо в ЗУС (наш соцстрах) і до працедавця. Тобто, в цій ситуації нікуди йти не треба, заповнюєш формуляр і надсилаєш його своєму працедавцю або безпосередньо через сайт ЗУСу. Лікарняний можна взяти на одного з батьків, а можна поділити – тиждень батько, тиждень мама. Держава оплачує 80% окладу.

Що зараз відбувається в Польщі, як поляки дотримуються карантинного режиму?

13 березня прем’єр-міністр Польщі оголосив про запровадження стану епідеміологічної загрози, що означає відновлення кордонів з країнами шенгенської зони – заборона в’їзду для іноземців, а поляки після приїзду з-за кордону повинні пройти 14-денний карантин.

За недотримання карантину – штраф. Причому це не фікція чи страшилка, поліцейські справді ходять і перевіряють, чи людина сидить вдома. Читала на форумах, що або приходять додому, або телефонують і просять виглянути у вікно, питають про самопочуття і чи треба щось купити. З восьми тисяч  перевірених лише дев’ять людей не виявилося вдома. Тобто свідомість на високому рівні. Або страх покарання.  

Фото Марії Гутор

До речі, прем’єр Польщі Моравецький подякував полякам за те, що 99,5% осіб дотримуються вимог карантину, зазначивши, що це один з найкращих показників у Європі.

Наразі у місті працюють тільки аптеки і магазини, всі розважальні заклади, кав’ярні, паби, перукарні закриті. Дитячий майданчик у нашому подвір’ї обтягнуто плівкою, щоб не заходили на його територію. Людей на вулицях дуже мало, ніяких груп підлітків з вікна не бачила, місто ніби заціпеніло.

Ще хотіла б зазначити, що в католицькій Польщі, де чи не найбільший відсоток вірян в Європі, самі ксьондзи закликали людей не ходити на богослужіння, а молитися вдома, для цього богослужіння можна дивитися онлайн. І це теж свідчить про високий рівень свідомості.

Як вирішується питання із засобами дезінфекції, особистої гігієни та санітарії - є вони у вільному продажу? Чи є спекуляції?

Маски і засоби дезінфекції зникли з полиць магазинів і аптек майже миттєво, ще до запровадження карантину. І зразу ж ці товари почали з’являтися на торговельних майданчиках ОLX i Allegro у 2-3 рази дорожче. Але уряд теж відреагував миттєво – видав розпорядження цим сайтам, щоб негайно заблокували всі оголошення з продажу масок, респіраторів, антисептиків тощо.  

Днями концерн «Орлен» повідомив, що запускає другу лінію, яка випускатиме літрові дезінфікуючі засоби, а ще за 2 тижні – півлітрові. Засоби для дезінфекції рук мають з’явитися до кінця цього тижня на всіх заправних станціях Польщі, по 15 злотих за 1 л (близько 100 грн). Також «Орлен» заявив, що закупить для Польщі мільйон захисних масок.

Трамваї їздять майже пусті, буквально 1-2 людини на весь вагон / Фото Марії Гутор

Що робиться в магазинах, прилавки не порожні?

Як тільки запровадили обмеження, люди кинулися в магазини і скуповували все, що можна – крупи, консерви, засоби дезінфекції, туалетний папір. Але товари в магазини весь час підвозили, і зараз я не бачу дефіциту. Вчора робила закупи в супермаркеті Carrefour – усі  полиці повні, туалетного паперу море, всіх видів. Продавців, які виставляють товар, було набагато більше, ніж покупців у магазині. Видно, що люди скупилися і сидять по домах. Єдине, чого не знайшла в магазині, – це антисептичних засобів, все інше купила без проблем. Підвищення цін на товари не помітила.

Як працює транспорт? Чи обмежено кількість пасажирів в ньому?

Транспорт працює, але оскільки багато людей перейшли на дистанційний варіант роботи або взяли лікарняні на дітей, трамваї їздять майже пусті, буквально 1-2 людини на весь вагон. Тому було вирішено частину маршрутів скасувати, а на інших - збільшити інтервал руху (не кожні 8, а кожні 15 хвилин). Само собою, транспорт дезінфікують, а для водіїв виділено буферні зони, куди пасажирам вхід заборонено. Також заборонено заходити в транспорт через передні двері. Щоб люди не торкалися зайвий раз кнопок, всі двері відкриваються автоматично (досі, щоб зайти в трамвай або вийти з нього, треба було натиснути кнопку біля відповідних дверей).

Тобто спочатку було створено умови, щоб люди нікуди не їхали, а сиділи вдома, а потім біло зменшено кількість транспорту і частоту курсування, а не навпаки, як у Києві, де закрили метро, а як людям добиратися на роботу – не подумали. Бачила фото автобусних зупинок у Києві, це - жах!

Місто порожнє, майже всі працюють з дому / Фото Марії Гутар

Як вирішується в Польщі питання дистанційної роботи?

Всім керівникам компаній рекомендовано, по можливості, організувати дистанційну роботу. Я з першого дня карантину працюю з дому, правда, 1-2 рази на тиждень їжджу в офіс на кілька годин, щоб зробити те, що з дому не зробиш.

Як через карантин вирішується питання оплати праці?

З оплатою роботи вже зараз уряд говорить про критичну ситуацію, в якій опиняться тисячі людей, насамперед, ті, хто працює не в штаті, а отримує оплату погодинно або за конкретні послуги, а також дрібні підприємці, яким довелося закрити ресторани, кафе, перукарні, тощо. Вони в один день залишилися без роботи, а невдовзі можуть залишитися без засобів до існування.

Крім того, наприклад, у Познані, закрився найбільший автомобілебудівний завод Польщі (це найбільший працедавець у Великопольському воєводстві) – «Фольксваген», на якому працює понад 11 тисяч людей…

Що мені подобається – уряд Польщі перебуває в постійному діалозі з людьми і намагається працювати на випередження. Вже ухвалено пакет заходів на 212 млрд злотих для допомоги малому і середньому бізнесу, який дістав назву «антикризовий щит». Ним передбачено замороження на 3 місяці оплати страхових внесків, перенесення терміну подачі річних декларацій з кінця квітня на кінець червня. Крім того, уряд обіцяє допомогу у виплаті зарплати працівникам тих компаній, які були змушені закритися, – 40% зарплати заплатить уряд, ще 40% – працедавець, тобто зарплата зменшиться на 20%. Позаштатним працівникам, які отримують зарплату погодинно або від виробітку, уряд виплатить по 2000 злотих в умовах втрати роботи.

Ілюстрація REUTERS

Коронавірус особливо небезпечний для людей у ​​віці 60+. Як в Польщі вирішується ця проблема? Хто і як допомагає літнім людям?

Майже у всіх великих містах створено групи і телефонні лінії, на які можуть зголошуватися ті, хто потребує допомоги (купити продукти чи ліки, вигуляти собаку і т.п.), і ті, хто хочуть допомагати іншим як волонтери. Оголошення щодо цього вивісили і у нашому під'їзді. У ЗМІ пишуть, що пропозицій допомоги наразі більше, ніж прохань про допомогу. Але боюся, що чимало стареньких людей просто не знають про таку можливість і не користуються інтернетом.

Як організоване навчання в умовах карантину?

Вже з першого дня карантину вчителька мого сина (2-й клас) організувала дистанційне навчання. Щодня вона записує відеоуроки і виставляє їх в групі для батьків нашого класу. Вона зробила з картону імпровізовану дошку у себе вдома і на ній пише для дітей пояснення математичних завдань чи правил правопису. Виглядає це дуже жваво, діти мають відчуття безпосереднього контакту з вчителькою, ще й можуть, в разі потреби, поставити на паузу або включити повтор. Тобто щодня діти займаються – слухають уроки, а потім роблять домашнє завдання. Я приємно здивована такою оперативністю і творчим підходом.

У Польщі знаходиться величезна кількість українських мігрантів. Багато з них вже повернулися на батьківщину. Але дехто залишається. Що про це кажуть?

У Фейсбуці є багато груп, створених спеціально для українців у Польщі. Зараз там найчастіше питання – як добратися в Україну. Читала про дівчат, яких виселили з хостелу, бо його закрили, і вони залишилися на вулиці. Дуже багато людей хочуть виїхати додому, але не можуть. Мені траплялося багато оголошень з пропозицією довезти до кордону за якусь космічну суму, тобто хтось хоче зірвати куш на чужій біді. Але є й такі, хто готовий допомагати землякам. Читала пост українки – власниці пекарні у Вроцлаві, яка готова безкоштовно годувати своїх співвітчизників, які залишилися без грошей.  

Твої родичі живуть в Україні. Як зараз у них справи? Що вони розповідають про ситуацію?

Мої родичі, звичайно, налякані ситуацією, дотримуються карантину і вимог гігієни. Особливо переживаю за батька, який, з огляду на вік і супутні хвороби, є в зоні ризику. Він свідомий небезпеки, намагається не виходити з дому, благо, є скайп, і можу щодня з ним спілкуватися. Але дуже переживаю, що у разі навіть незначної проблеми зі здоров’ям, яка в його віці дуже можлива, він не зможе отримати допомогу, і це справді страшно. Люди у 21 столітті раптом відчули себе абсолютно не захищеними і безпомічними…

Нана Черная

УНІАН в Google News