Послання Медведєва – російська відповідь Обамі
Послання Медведєва – російська відповідь Обамі

Послання Медведєва – російська відповідь Обамі

18:37, 06.11.2008
9 хв.

Це було суцільне антиамериканське дежавю... Забавно, коли кажуть, що між Медведєвим і Путіним пробігла чорна кішка... Президент усе узгодив зі своїм колишнім куратором із КГБ...

Це було суцільне антиамериканське дежавю... Забавно, коли кажуть, що між Медведєвим і Путіним пробігла чорна кішка... Президент усе узгодив зі своїм колишнім куратором із КГБ...

Дмітрій МедведєвВидно, невипадково двічі переносилася дата щорічного послання президента Росії Дмитра Медведєва Державній думі. Вийшло так, що саме 5 листопада стало відомо про обрання президентом США темношкірого реформатора Барака Обами. Вільно чи невільно – але послання майже ровесника новообраного лідера Сполучених Штатів Дмитра Медведєва стало „російською відповіддю Баракові”. Мовляв, і в нас є молодий реформатор (хоч і білошкірий), і нас є динаміка суспільного та економічного розвитку, нове мислення й очищення суспільства. А ще ми, оновлені, є могутні й грізні, а тому начувайся, клятий Пентагоне зі своїми ракетами...

Натомість авторові 85-хвилинне (!) послання, яке з помпою, під „бурхливі овації” (35 разів) зачитав своїм беземоційним і малообертональним голосом Дмитро Медведєв, нагадало про „бородатий” анекдот радянських часів. Про розгойдування заштореного поїзда, який насправді стоїть на місці, і гучне оголошення зупинок. У даному разі теж спостерігалося яскраве блимання семафорів, випускання цілих хмар пари з пронизливими свистками, а також голосні висловлювання неймовірного задоволення з боку пасажирів. Чи то пак депутатів Держдуми.

Відео дня

Пройдемося хоча б по основних моментах нескінченного послання Медведєва.

У зовнішньополітичному блоці – суцільне антиамериканське дежавю. Кляті американці нацькували жорстоких грузинських агресорів на нещасних південних осетинів, розв’язали жахливу світову економічну кризу, ставлять ракети у Чехії та Польщі. Либонь, націлилися на Кремль. Але досить отого моноцентричного світу, він ниньки буде поліцентричним, Росія з Кавказу не піде, зате розмістить у Калінінграді свої ракетні комплекси „Іскандер” і впевнено візьме на мушку і американське ПРО у Європі, і американські кораблі в Чорному морі. Авжеж, жваво пригадується: кляті американці нацьковують єврейських агресорів на палестинців і розгортають „зоряні війни”, а тому Москва спустить під воду здоровенні субмарини „Тайфун” із ядерними ракетами й націлить їх точнісінько на статую Свободи... Достеменно за Екклезіастом: „Немає нічого нового під місяцем...” І під кремлівськими зорями – теж.

А якими „свіжими” були заклики Медведєва до запеклої боротьби з корупцією та бюрократією! Президент РФ відкрив для себе і для присутніх той ганебний факт, що бюрократія, виявляється, „намагається впливати на суди і втручатися у виборчий процес”. І тому їй потрібно надавати по загребущих лапах. Бурхливі аплодисменти. Російський політолог Олександр Єршов, що працює на „Єдину Росію”, іронічно назвав сам засновок Медведєва „чудовим”, але зазначив, що „поки незрозуміло, як розділяти бюрократичне і партійне втручання”. „Хочеться вірити, що люди в залі, які зааплодували після цих слів, не є бюрократами”, – іронічно додав петербурзький експерт.

Як відзначив ще один відомий російський експерт, президент фонду ІНДЕМ Георгій Сатаров, „про боротьбу з корупцією – частину, які я очікував з нетерпінням із професійної цікавості, – були сказані лише найзагальніші слова. Проблеми рейдерства та торгівлі місцями в уряді були геть чисто забуті”. Дуже демократично пролунав заклик Медведєва до судової системи не зловживати арештами й тюремними термінами. Одразу згадався Ходорковський – у кліфту і за ґратами. Ще президент РФ заявив, що „будь-які спроби розпалити соціальну й міжнаціональну ворожнечу в Росії будуть жорстко припинятися”. Ну, з міжнаціональною все зрозуміло – досить подивитися, як московська міліція з „лицями кавказької національності” поводиться. Тобто – позвільняти всіх ментів-шовіністів і набрати нових, толерантних. Тоді й не розпалюватимуть міжнаціональну ворожнечу. А як припиняти „соціальну ворожнечу”? Мабуть, як завжди в Росії, за Шариковим Поліграфом Поліграфовичем – усе в усіх відняти й поділити? Тоді й зникне нерівність як підґрунтя соціальної ворожнечі.

Щодо висування кандидатур губернаторів партіями-переможницями регіональних виборів – то це, як вважають експерти, призведе до запеклої боротьби всередині партії влади. Практично в усіх регіональних осередках "Єдиної Росії" є різні угруповання. Після втілення в життя ідей Медведєва вони почнуть змагатися за право висунути губернатора. У підсумку регіони Росії повернуться до ситуації, якої так прагнув позбутися Володимир Путін, запроваджуючи кілька років тому призначення губернаторів. Тепер регіональні еліти, які хочуть правити областями, мають іти в "Єдину Росію", що, звичайно, не додасть імпульсів до політичного структурування держави.

Ідеї Дмитра Медведєва щодо переформатування Ради федерації теж далеко не нові: формувати верхню палату з представників регіональних парламентів та органів місцевого самоврядування при скасуванні цензу осілості для сенаторів. Майже те саме було до 2000 року, коли до складу Ради федерації входили за посадою глави галузей влади в регіонах. Тобто заклик Медведєва став фактичним визнанням невдалості однієї з перших політичних реформ Путіна, запровадженої вісім років тому.

На перший погляд, Медведєв запропонував більш демократичну процедуру виборів до Держдуми. Нібито, відкрито дорогу до парламенту так званим малим партіям для "більшого залучення громадян до політичного життя". Очікується, що в найближчому майбутньому буде скасовано грошову заставу та пом`якшено вимоги до збору підписів. Більше того, на думку президента, необхідно забезпечити присутність у Держдумі представників партій, які отримали на виборах від п`яти до семи відсотків голосів, не подолавши виборчий бар’єр.

Щоправда, російські політологи вважають, що ці кроки ніяк не вплинуть на реальний розклад сил. "Це гарний маніпулятивний хід, – вважає Олександр Єршов, – У такий спосіб влада зможе вивести частину партій з опозиційного табору"; "поки немає реальної змагальності між партіями, реальних результатів не буде".

Ще один політтехнолог від „ЄдРа” Олексій Шустов зазначає, що заходи, запропоновані президентом РФ, не вплинуть на залученість населення в політичне життя. Їхня ефективність залишається під великим сумнівом. "Упевнений, що опозиція заявить про те, що це все гра в демократію, і без по-справжньому вільних ЗМІ, без розвитку громадських організацій і громадянського суспільства всі ці реформи належного результату не дадуть".

Не слід пропускати й такої світлої та мрійливої ідеї Медведєва, як „перетворення рубля на регіональну розрахункову валюту”. Що тут сказати? Краще за Салтикова-Щедріна все одно не вийде: „То не біда, якщо за рубль дають піврубля; а то буде біда, коли за рубль почнуть давати в морду”.

Доволі забавно, коли деякі експерти починають всерйоз міркувати над тим, що пропозиція президента РФ запровадити щорічний звіт уряду перед Держдумою означає, ніби між Медведєвим та Путіним пробігла якась чорна кішка. На глибоке переконання автора, всі месиджі з послання Медведєва були ретельно узгоджені з його колишнім куратором від КДБ. Можна лише уявити собі цей звіт Путіна перед сервільним парламентом – просто буде ще один майданчик для піару російської влади. Не дай Боже, мало децибел буде в оваціях на честь небувалого підвищення проценту жирів у маслі, Путін покаже тоді зюгановим-жириновським кузьчину матір.

До речі, журналісти підмітили, що виступ Медведєва з посланням відбувся не в Мармуровому залі Кремля, хоча така традиція вже сформувалася і саме таким був анонс заходу для ЗМІ. Буквально напередодні послання було вирішено, що російський президент виступить у Георгієвському залі – чи не найпишнішому в Кремлі. Спостерігачі одразу відзначити, що простежується певна тенденція: саме тут торік Володимир Путін представив доповідь щодо модернізації Росії до 2020 року. Тоді Володимир Володимирович позначив стратегію розвитку держави. Щорічне послання – не настільки глобальний документ: виступ Дмитра Анатолійовича, по суті, лише конкретизував ті завдання, які необхідно в короткостроковій перспективі вирішувати, спираючись на "Стратегію–2020", російській державі та суспільству з урахуванням загальносвітових політичних та економічних змін і труднощів (у яких, звісно, винні США).

Але не весь довжелезний виступ Медведєва являв собою чистий піарний перформанс. Ховалася тут одна цілком конкретна ідея, про яку колишній помічник Єльцина Георгій Сатаров висловився так: „Таке відчуття, що все це було невеликою димовою завісою перед тим, як викотити головне, а саме – збільшення строку повноважень президента й парламенту, причому це ніяк не було мотивовано тими завданнями, які перед цим президент позначав”.

Оскільки представники адміністрації Медведєва поспішили заявити, що подовження повноважень президента не торкнеться самого Дмитра Анатолійовича, світова преса (зокрема британська „Фаненшл Таймс”) зробила закономірний висновок: Медведєв готує ґрунт для повернення Володимира Путіна як глави російської держави на наступні 12 років. Після своєї каденції.

Оце, мабуть, і стане справжньою відповіддю Росії Обамі. Але трохи згодом...

Микола Писарчук

 

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся