Локальний флот: чи може Росія підсилити ВМС у Чорному морі
13:55, 29.09.2023
10 хв.
Росія позиціонує себе сильною морською державою з часів Петра І. Дійсно в неї є Балтійський, Чорноморський, Тихоокеанський та Північний флоти, а також Каспійська флотилія. Але їхня бойова потужність вже далеко не та, яка була за часів Холодної війни.
За даними з відкритих джерел, станом на зараз у Російської Федерації є 70 підводних човнів та близько 200 надводних бойових кораблів та катерів. На бойовому чергуванні їх менше, оскільки частина перебуває на ремонті чи модернізується.
Як розповів УНІАН капітан першого рангу у відставці Андрій Риженко, бойова потужність російського флоту значно знизилася після розпаду Радянського союзу. "Не помилюся, якщо скажу що десь у 5-10 разів", - зазначив він.
Росія будує "москітний флот"
Однак бажання бути великою морською державою нікуди не пропало. Тож з середини 2000-х Росія намагалася максимально посилити свій флот. Так, у 2010 році у РФ затвердили кораблебудівельну програму й почали будувати кораблі.
Відео дня
"Виконали цю програму відсотків на 20-30. В основному, здійснювали легку модернізацію радянських проєктів: фрегати адміральської серії, корвет "Буян". З’явилося в них декілька нових кораблів, наприклад, патрульний корабель "Василь Биков". Це щось нове, але не дуже вдале. Зараз вони зробили "Каракурт" (малі ракетні кораблі, призначені для дій у відкритому морі, - УНІАН), трохи його переробили. Фактично, вони будують москітний флот", - зазначив Андрій Риженко.
На темпи оновлення російського флоту вплинуло, зокрема, припинення постачання двигунів Україною та Німеччиною.
"Коли ми та Німеччина перестали постачати їм двигуни, вони почали самі щось шукати, переманювати наших фахівців з Миколаєва до Рибінська… Але я не думаю, що вони досягли спроможності будувати ці нові двигуни, радіолокаційні станції. Якщо ми подивимося на російські кораблі, то вони такі ж, як були 30-40 років назад. Можливо, росіяни трохи переглянули елементну базу індикаторів екранів… Так само озброєння. Воно в них - також продовження радянських проєктів. Ракета X-35, комплекс "Бал" - це ще радянська розробка – копія "Гарпуна". До речі, у нас з "Нептуном" - те саме", - розповів експерт.
"Максимально вони зараз будують корабель класу фрегат, наприклад, "Адмірал Горшков", максимальною водотоннажністю 5500 тонн. Крейсери чи авіаносці вони не будують, хоча планували побудувати до 2035 року три авіаносці… Наразі росіяни технологічно не можуть цього зробити. Такі кораблі будувалися в Україні, у Миколаєві. У них таких можливостей немає. І я не думаю, що вони будуть в найближчій перспективі", - додав Риженко.
Крім того, за його словами, не варто применшувати рівень корупції у кораблебудуванні країни-окупанта. Кораблі виходять дуже коштовні, а технологічність не дуже велика: "Коли в них був доступ до західних технологій, вони їх якось використовували, а зараз їх немає, тож вони щось "ліплять"…".
Наприклад, для Тихоокеанського флоту росіяни в Петербурзі будують підводні човни "Варшавянка". Але ці багатоцільові підводні човни спроєктовані за часів СРСР. Ще один проєкт – "Лада" - будували дуже довго, понад 20 років. А у 2023 році підводний човен проєкту "Лада" було списано.
"Була в них розмова про есмінець "Лідер", але ніякого руху там немає… Важкувато у них… Однак все одно це набагато більше, ніж в нас", - розповів Андрій Риженко.
Локальний Чорноморський флот
Основу російських морських сил становить атомний підводний флот, розподілений, в основному, між Північним та Тихоокеанським флотами. Проте в Чорному морі перебувають чотири підводних човни і вони - найнебезпечніші, адже стріляють ракетами "Калібр". Крім цього у ЧФ РФ є 80 бойових кораблів та катерів. З них найнебезпечніші – ракетні кораблі.
"В першу чергу, це нові фрегати 11356 (серія російських багатоцільових фрегатів 2-го рангу з керованим ракетним озброєнням ближньої, далекої морської та океанської зони, - УНІАН). Загалом їх три, але зараз в Чорному морі два, один залишився в Тартусі (місто в Сирії, - УНІАН). Також є три ракетних корвети типу "Буян-М". І до цього ще треба додати один ракетний корвет "Каракурт"", - зазначає Риженко.
Крім того, у росіян є кілька катерів радянської побудови та кораблів, які стріляють ракетами "Москит" (це дуже швидка ракета, яка летить зі швидкістю 800 метрів на секунду).
Останнім часом Україна завдає успішних ударів по Чорноморському Флоту Російської Федерації, тож росіяни вже не почуваються у портах та в акваторії Чорного моря господарями. ЧФ РФ зазнав низки серйозних атак (зокрема мова про удари по штаб-квартирі загарбників в Севастополі), які були добре спланованими та руйнівними.
"Фізична шкода для ЧФ РФ серйозна, але локальна. Флот майже точно зберігає спроможність виконувати завдання – завдання ракетних ударів та локального патрулювання. Проте, ймовірно, його здатність здійснювати ширше патрулювання у регіоні і, де-факто, забезпечувати блокаду українських портів, надалі зменшиться. Також ЧФ РФ, ймовірно, має погіршення у здатності захищати свої об’єкти в порту та проводити рутинне обслуговування", - зазначили у британській розвідці.
Та, на жаль, і теперішньої кількості російських кораблів достатньо для виконання бойових завдань.
"Я не думаю, що Росії зараз потрібне підсилення [у Чорному морі]. Адже і наявними силами вони виконують основні завдання", - зазначає Андрій Риженко.
По-перше, росіяни завдають ракетних ударів "Калібрами". За словами експерта, на наявних кораблях та підводних човнах вони можуть сконцентрувати 52 ракети, і ще 32 ракети - на Каспії.
"Крім того, два ракетні кораблі типу "Каракурт" вони завершують будувати в Керчі. Тож по ракетних кораблях у них потреби немає. Тут у них лише обмеження за кількістю ракет. За даними ГУР, у них був запас в 140 ракет і можливість виробляти 20-30 ракет на місяць. Приблизно так вони і вистрілюють", - каже він.
Крім того, треба брати до уваги, що у росіян є берегові ракетні комплекси, які також залучаються для стрільби по цілях на узбережжі.
"Можливо, вони хотіли б додати десантні кораблі. Але їх загалом не дуже багато. Те, що в них більш-менш рухалося, вони перекинули до війни. І, попри те, що зараз 25% їх кораблів виведено з ладу, десант на Чорному морі зараз не актуальний", - каже Риженко.
По-друге, тих сил і засобів, які є у ЧМ РФ, цілком достатньо для блокади північно-західної частини Чорного моря.
"Для цього потрібна невелика кількість надводних кораблів, які діють точково", - пояснив Андрій Риженко.
Існує і ще одна проблема. В "Основах державної політики РФ у сфері військово-морської діяльності на період до 2030 року" зокрема йдеться про вимогу маневрування ВМФ. Тобто про можливість змінювати склад будь-якого з російських флотів шляхом перекидання потрібних сил та засобів з одного флоту до іншого. Простими словами, Кремль, спираючись на вищеназваний документ, може перекинути якісь бойові кораблі з сильніших флотів – Північного та Тихоокеанського до ЧФ РФ. Але це – в теорії. На практиці трохи складніше.
Наскільки міцне турецьке "ні"
Річ у тім, що торік у березні, після початку повномасштабної агресії Росії проти України, Туреччина закрила рух військових суден через дві стратегічно важливі протоки між Середземним та Чорним морями - Босфор та Дарданелли, посилаючись на конвенцію Монтре від 1936 року. Очільник МЗС Туреччини Мевлют Чавушоглу, коментуючи це рішення, заявив: "Спочатку було російське вторгнення. Але зараз воно перетворилося на війну".
Саме той факт, що Туреччина назвала війну війною, дозволив втілювати положення конвенції Монтре. Адже в ній сказано, що за Туреччиною закріплюється суверенітет над Босфором та Дарданеллами. Тож у мирний час чорноморські держави можуть проводити через них військові судна будь-якого класу за умови попереднього повідомлення турецької влади. А от якщо Туреччина бере участь у війні, або вважає, що їй загрожує небезпека війни, вона має право забороняти прохід через протоки будь-яких військових суден. Зокрема, встановлюється пряма заборона на проходження протоками для бойових кораблів воюючих країн, окрім необхідності повернутися на базу.
За словами юриста-міжнародника, колишнього представника президента у Криму Бориса Бабіна, подолати заборону Туреччини на проходження бойових кораблів через Босфор для Росії неможливо. Адже Туреччина сама не зацікавлена в посиленні ЧМ РФ.
Як зазначає експерт-міжнародник Українського інституту майбутнього Ілія Куса, турецька влада чітко дала зрозуміти, що вона цього робити не буде, принаймні, за президента Реджепа Ердогана та його партії.
"Вони вирішили, що конвенція Монтре має величезне значення. Вона дозволяє Туреччині лишатися нейтральною між різними сторонами конфлікту, залишатися подалі від втягування у війни і не залежати від дій інших країн", - розповів він УНІАН.
Аналогічну думку озвучує капітан першого рангу у відставці Андрій Риженко: "Конвенція Монтре для них святий документ. Якщо вони все ж таки підуть на це (дозволять прохід російських військових кораблів через протоки, - УНІАН), то можуть прийти і кораблі інших країн. А якщо прийде той же американський есмінець типу "Арлі Берк", чи британський есмінець типу "Defender", то ситуація буде не на користь Російської Федерації", - зазначив експерт.
У будь-якому разі, зараз Сили безпеки України навели страху на росіян у Криму. "Єдиний безпечний варіант для росіян у Криму ― перебазуватись геть з українського півострова разом з усім своїм іржавим мотлохом", - зазначив представник ГУР Андрій Черняк.
За його словами, операція "Крабова пастка" (удар по штабу ЧФ РФ) викликала у окупантів тривожність. І тривожитись є, за що, адже куди б росіяни не ховали залишки своїх кораблів, штабів чи будь-яких інших об’єктів, українська розвідка бачить усі переміщення російських загарбників на території Криму, а ЗСУ використовують ці розвіддані.
Ярослав Конощук, Тетяна Стежар
Новини партнерів
