"В ЄС починають розуміти, що у разі поразки України вони опиняться сам на сам з РФ", - політолог-міжнародник Максим Ялі

Кандидат політичних наук, професор Національного авіаційного університету Максим Ялі розповів УНІАН, чи спонукають європейців посилювати свої армії останні заяви Трампа, та який зиск з цього може бути для України.

Колишній президент США Дональд Трамп, який прагне переобратися ще раз, заявив, що США не будуть захищати країни-члени НАТО в разі невиконання фінансових зобов’язань щодо витрат на оборону. Ба більше, навіть будуть заохочувати росіян робити те, що ті захочуть. Пане Максиме, як ви розцінюєте такі заяви?

Найперше, це не заяви, що буде робити Трамп. Це його згадки про те, як він спілкувався з європейськими партнерами, які доводи наводив, аби вони почали сплачувати більше до бюджету НАТО. Тому, в принципі, я абсолютно не здивований. Про це писали ще під час його президенства. Просто він це вже озвучив, так би мовити, від першої особи.

Його мета зрозуміла: залякати. І це мало, у принципі, результат. Уряди європейських країн почали сплачувати більше. Тому, я розглядаю це якраз у контексті передвиборчої агітації і не вважаю, що саме так він і буде діяти у разі обрання на посаду президента. Хоча, звичайно, певні ризики є.

Але скажу більше: в усьому цьому конкретно для нас, українців, є певний зиск.

В чому він полягає?

Європейці починають розуміти, що гарантій безпеки від Сполучених Штатів може й не буде, і тоді, у разі поразки України, вони (європейці - УНІАН) опиняться сам на сам з путінською Росією. Вони вже чудово розуміють із заяв тих самих лідерів Польщі, країн Балтії, генерального секретаря Столтенберга те, що конфлікт з НАТО є можливим, і є можливим напад на одну з європейських країн.

В цьому сенсі набагато дешевше підтримувати Україну зараз - фінансово і зброєю, аніж потім воювати з Росією. Особливо, враховуючи, що згідно з різними соціологічними опитуваннями, населення цих держав взагалі не готове воювати. Навіть у Польщі, не говорячи вже про Німеччину (це країни, де була така інформація і проводились соцопитування).

І ми зараз можемо бачити, як змінюється позиція Німеччини, канцлера Шольца. Напередодні повномасштабного вторгнення, коли він знав, що воно буде, він відправляв в Україну лише п’ять тисяч шоломів, а зараз Німеччина, і за номенклатурою, і за обсягами, фінансовою й військовою допомогою вже посідає друге місце після Сполучених Штатів. Крім того, Німеччина вже принаймні проголосувала за те, щоб виділити вдвічі більше коштів на цей рік, на відміну від тих самих Сполучених Штатів, де ця допомога досі блокується.

Тому, є, так би мовити, у короткостроковій перспективі від цих заяв є і певний позитив. Принаймні, з точки зору збільшення військової допомоги від наших європейських партнерів - від збільшення фінансування розвитку ВПК загалом і до розуміння реальних загроз їх національній безпеці з боку Росії.

Наразі від різних людей і експертів надходять сигнали, що нова адміністрація у Білому домі, в разі переобрання Трампа, буде більш ізоляціоністською. Тобто, менше перейматиметься зовнішніми справами. Відповідно, буде заявляти, щоби європейці самі розв’язували свої проблеми. Як ви ставитеся до таких перспектив?

Зміни у зовнішній політиці у бік ізоляціонізму почалися ще у 2009 році - з моменту вступу у повноваження президента США Барака Обами. Він з таким порядком денним обрався на посаду президента у 2008 році. Відмова від статусу глобального поліцейського світу почалась з виводу військ з Іраку та Афганістану. І саме з цим йшов на вибори Обама. Просто Росія тоді не була викликом глобальному лідерству США і світовому порядку.

До речі, Барак Обама вважав, що саме Європа має більше піклуватися перебігом подій і вже російсько-українською війною після того, як вона розпочалась у 2014 році - після незаконної окупації Криму і початку військової агресії Росії на Донбасі. І замість того, аби надавати нам зброю та вводити серйозні економічні санкції проти Росії, він застосував вето на постачання летальної зброї Україні. Натомість саме Трамп надав нам першу летальну зброю – "Джавеліни", які були дуже корисні у перші тижні вже повномаштабного вторгнення.

Тому, цей курс вже триває давно. Трамп його просто продовжує. А те, що Америка буде більш ізоляціоністською – це так.

Ви відзначили, що після заяв Трампа відбувається посилення допомоги для України, у тому числі з боку Німеччини. Але чи зможуть в ЄС швидко об’єднати різні їхні збройні сили в своєрідну єдину армію для власного захисту у тому разі, якщо США відмовляться дотримуватися зобов’язань за 5 статтею Вашингтонського договору про створення НАТО?

Насправді, намагання створити об’єднані війська вже неодноразово були. Зокрема такі ініціативи озвучувались з боку президента Франції Макрона. Але вони блокувалися. Європейська бюрократія сповільнює ці кроки.

Звичайно, якщо Трамп стане президентом, це пришвидшить процес. І ми бачимо вже зараз, що європейські політики починають прораховувати такі сценарії. Я впевнений, що кроки для створення таких військ будуть здійснені, аби завадити можливій військовій агресії Росії вже на одну з європейських країн.

А як ви розцінюєте, чи зможе, все-таки Конгрес США затвердити додаткову допомогу для України?

Я думаю, зможе, тому що усі конгресмени чудово розуміють, що це абсолютно відповідає національним інтересам Сполучених Штатів. Питання лише термінів і обсягів.

Можливо, це буде у зменшених обсягах, та й ухвалення рішення розтягнеться у часі. Але тут, на превеликий жаль, усе залежить від того ж Трампа. Він не хоче давати жодних аргументів, щоб ніяким чином не посилювати позиції Байдена. Навпаки, демонструє, що зовнішня політика опонента не має жодних досягнень. Власні президентські амбіції для Трампа набагато важливіші, аніж доля України і навіть національні інтереси Сполучених Штатів, які у цій війні повністю збігаються з українськими. Тому тут, скажімо так, напевно не може сказати ніхто.

Більш зрозумілою ситуація стане після того, як визначиться кандидат від Республіканської партії. Скоріше за все, це буде Трамп. Але це станеться після супервівторка - 5 березня. Втім, треба брати до уваги, що американські суди ще не сказали останнього слова. Хоча я не дуже розраховую на те, що вони заборонять Трампу брати участь у кампанії, але це може негативно вплинути на позицію тих виборців, які не є прибічниками ані Демократичної, ані Республіканської партій. Тобто, існують і варіанти: як позитивні, так і негативні для нас.

Віталій Саєнко

Віталій Саєнко

УНІАН в Google News