“Принц Персії”: екшн, з якого вийшла гарна східна казочка

“Принц Персії”: екшн, з якого вийшла гарна східна казочка

У стрічні є і кохання, і пригоди, і зрада, і вірність, і магія… Як виявилось, ігромани чекали даремно. Екранна версія гри зберегла максимум атмосфери гри, а от сюжетних ліній якось уникла…

Довгоочікувана екранізація відомої комп’ютерної гри “Принц Персії: Піски часу” нарешті вийшла на екрани, змусивши фанатів прочекати майже шість років. Ще у 2004 році  творец гри Джордан Мекнер оголосив про початок роботи над фільмом “Принц Персії” спільно зі студією Walt Disney Pictures. Стрічку обіцяли випустити в липні 2009 року. Але довелося чекати на режисера Майка Ньюела, що на той час був задіяний в іншому проекті. Згодом до “Принца” долучився продюсер трьох частин “Піратів Карибського моря” Джері Брукхаймер.

Як виявилось, ігромани чекали даремно. Екранна версія “Принца Персії” зберегла максимум атмосфери гри, а от сюжетних ліній якось уникла. Узагалі розглядати даний фільм крізь призму комп’ютерних уподобань якось недоречно – режисер зміг довести, що “Принц Персії” чудово може існувати поза клавіатурою та монітором.

Стрічку сміливо можна вважати своєрідним відкриттям – нарешті Голлівуд не намагається заманити глядачів суперзірками світових масштабів. Головні ролі тут виконали Джейк Джиллінхол та Джема Артертон, обличчя котрих уже знайомі глядачу, але ще не встигли набриднути. Це навіть трохи розслабляє глядача, у пам’яті якого постійно не спливають попередні ролі акторів.

За сюжетом принц Дастан, – третій син персидського царя, який насправді не є його кровним родичем. У дитинстві цар фактично взяв хлопчика з вулиці, виховавши його як власного сина. До речі, саме на цьому поставлений один з основних акцентів у фільмі: справжній принц Персії – поняття не крові, а гідності.

Тож, троє братів, принців Персії йдуть наступом на місто Аламут, котре ніби виготовляє і постачає зброю персидським ворогам. Завдяки Дастану і його воїнам місто захоплене, а принцеса Таміна має вийти заміж за старшого брата, Гарсіва. У цей час до рук принца потрапляє могутній артефакт – клинок часу, що здатен повертати піщинки часу назад, тим самим роблячи свого власника всемогутнім. Щоправда, сам Дастан ще не знає про такі можливості на перший погляд звичайного кинджала.

Але трапляється трагедія – царя вбито, і в цьому несправедливо звинувачено саме Дастана. Він тікає у пустелю разом з принцесою Таміною, яка є хранителькою клинка часу. Удвох вони шукають пісочний годинник, котрий за легендою є джерелом магії клинка і здатен переносити у часі не на хвилину, як артефакт, а на години, дні і навіть роки. Намагаючись виправити непоправне, вони також намагаються дізнатись – хто підставив Дастана і вбив правителя?

«Принц Персії» знову довів, що трейлерам вірити – зась. Хоча ті дві хвилини трейлера і вміщають усі сцени еквілібристики та паркуру фільму. До речі, консультантом з паркуру став француз Давід Бель, який, власне, і є винахідником цього популярного виду спорту. Та сама фішка не в акробатиці, а в такій собі «повільній анімації», що навіть у грі-прототипі була застосована ще задовго до появи «Матриці».

Безумовно, у стрічці маса пригод, цікавих героїв, смішних і напружених моментів, але складається враження, що фільм знятий не про благородність принца Дастана, а суто про його стосунки з принцесою. За всі півтори години «Принца Персії» є моментів шість, коли хочеться крикнути: «Та цілуйтесь уже нарешті і давайте далі про піски часу!». Разом з тим їхні діалоги суттєво оживляють фільм, надаючи йому легкої романтичності з присмаком східної тонкості.

Загалом актори грають непогано, режисер і сценарист не забули звернути увагу і на персонажів другого плану, гарно прописавши їхні образи. Наприклад, шалений «підприємець» Амар у виконанні Альфреда Моліни, що розбагатів завдяки страусиним бігам. Як зізнається сам актор, зніматися зі страусами було і важко, і страшно. Але сцена, де Амар цілує страуса стала імпровізацією. «Я був переконаний, що або птах виклює мені око, або у нас вийде досить кумедний епізод», – згадує актор.

Усе ж з екшену, якого, мабуть, очікувала більшість аудиторії вийшла гарна східна казочка – і кохання, і пригоди, і зрада, і вірність, і магія. Після перегляду такого фільму враження лишаються легкі та приємні, хоча моментів, що дійсно запам`ятовуються надовго одиниці.

Тим не менш, це не заважає Джордану Мекнеру в близькому майбутньому випустити нову гру «Принц Персії», але вже за мотивами фільму.

Катерина Зінов`єва

 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter