Зелений "кисіль" замість води. Чому цвіте Дніпро і чому українцям скоро не буде, що пити

В цьому році важко було не помітити, що вода у Дніпрі перетворилася на зелений бульйон. Синьо-зелені водорості просто заполонили головну річку країни. Причина цієї екологічної катастрофи одна – гроші. А наслідки відчує кожен українець.

Для власного комфорту та заробітку людина спалює вугілля, сиру нафту та природний газ, але… Усім цим отруює світ, у якому живе. Такий собі вбивчий компроміс: за зелені долари доводиться розплачуватися зеленим Дніпром…

Вбивча для природи промислова сфера - це дійсно шалені гроші. Не лише для монополістів. Підприємства видобувної та переробної промисловості у 2020 році забезпечили 20% державного бюджету України. Це понад 90 млрд грн. У галузі працюють 2,5 мільйони українців. Це їхні зарплати і можливість годувати родини…

Україна йде на вбивчий компроміс – за зелені долари прибутків доводиться розплачуватись зеленим Дніпром

"Гроші" звернули увагу, що у "доковідному" 2019 році, в ТОП-20 найприбутковіших підприємств в Україні увійшли, в основному, промислові.

finbalance.com.ua

Очолює рейтинг ГК "Нафтогаз України". Прибутки компанії склали шалені 50+ мільярдів гривень! На другій позиції - "Укргазвидобування" з доходом 19 мільярдів. У рейтингу також чотири гірничозбагачувальні комбінати. ДТЕК "Павлоградвугілля" та "Нафтогазвидобування"…

Усі ці підприємства виділяють в атмосферу шкідливі випари - вуглекислий газ, метан, оксид азоту. Потрапляючи в атмосферу, вони створюють ефект скла в теплиці. Це - той самий парниковий ефект.

Багато з цих парникових газів є природними. Але їхня концентрація дуже зросла. Настільки, що температура на земній кулі постійно підвищується.

"В Україні в півтора раза піднімається швидше температура, ніж в цілому по планеті", - розповів "Грошам" екс-заступник голови Держагентства водних ресурсів України, член Професійної асоціації екологів України Павло Гвозденко.

Десятиліття поміж 2011–2020 роками кліматологи назвали найтеплішим в історії.

"Зменшується кількість опадів. Зараз весняних повеней практично немає. Йде величезне випаровування, немає надходження води", - наголошує Павло Гвозденко.

Кількість опадів зменшується, а випаровування величезне, тож Дніпро міліє і цвіте

Це призводить до обміління рік та озер. Рівень води постійно падає.

Щоб пересвідчитись у словах еколога, "Гроші" відправились у заплив по Дніпру. І на середині третьої за величиною річки у Європі, головної водойми України, впираємося у мілину!

"Ми на мілині, можна виходити з катера й пройтися пішки", - каже "Грошам" човняр Мирослав.

За його словами, він знає тут щонайменше два таких місця. Доволі дивні відчуття – гуляти, у прямому сенсі цього слова, по середині Дніпра.

Доволі дивні відчуття – гуляти по середині Дніпра

Екологи кажуть, ще кілька років, і такі мілини стануть островами.

Екологи кажуть, ще кілька років, і такі мілини стануть островами

Екологи кажуть, ще кілька років, і такі мілини стануть островами

Одна з 20 найприбутковіших у 2019 році компаній - ПрАТ "Укргідроенерго". Її прибутки два роки тому склали 3,2 мільярда гривень. Компанія виконує дуже важливу функцію у державі - забезпечує населення електроенергією. І разом із тим… так само вбиває Дніпро.

"Однією з причин дисбалансу в екосистемі може бути дійсно зарегульованість Дніпра. Наприклад, каскад водосховищ, створений на Дніпрі", - розповідає "Грошам" гідробіолог Олена Білоус.

Київське, Канівське, Кременчуцьке, Середньодніпровське, Дніпровське і Каховське - шість водосховищ знищили течію, а разом з нею здатність водойми самоочищуватися. Це призводить до того, що за своєю структурою Дніпро вже не річка, а гігантські озера.

Зарості перетворюють річку на озеро

"Почали зарості утворюватися. Де утворюються зарості, вода вже не так швидко рухається. Змінюється русло Дніпра, наносить піску, як ми зараз бачимо, утворюються острови. І це з кожним роком все більше і більше вбиває річку", - каже "Грошам" Павло Гвозденко.

Чим мілкіша вода, тим більш концентрована у ній ціанобактерія. Саме так науковці називають збудник цвітіння. Гідробіолог Олена Білоус показує "Грошам" цих забруднювачів: "Це анабена флосака. А це – синьо-зелена водорість, масовий розвиток якої і провокує зміну звичного забарвлення води на синьо-зелений".

Читайте такожУ українки після купання в Дніпрі позеленів собака (фото)

Заносять цю вбивчу бактерію у воду фосфати. В Україні їх додають у всі мийні товари: пральні порошки, засоби для миття посуду, підлоги чи скла. Бо так, мовляв, дешевше. Але, за словами Павла Гвозденка, виробники більше думають про соціологію, ніж про екологію. "А якби у нас відбулася заборона фосфатних засобів, то станом на сьогодні було б набагато більше тих компаній, або фактично всі, які б виробляли безфосфатні мийні засоби", - переконаний він.

Насправді ж у центрі уваги влади не українці, а інтереси великих гравців ринку побутової хімії. Їхні доходи у доковідні часи сягали десяти мільйонів гривень на рік. За словами Павла Гвозденка, саме ці компанії через Європейську бізнес асоціацію щоразу блокують або намагаються відтягнути заборону в Україні фосфатів.

Натомість в Європі уперше від них відмовилися ще 35 років тому. Це була Німеччина. Сьогодні заборона діє чи не у всіх європейських країнах. Але, поки у Європі не можна, з головної української річки роблять помийну канаву.

У поточному році міністерство екології похизувалось: йдемо до зменшення кількості фосфатів у мийних засобах. Утім ця перемога трохи фіктивна. Адже зміни почнуть діяти аж у 2024 році. І це буде не повна заборона, а лише обмеження.

"Йдемо на поводу чиїхось інтересів, думаємо, що потрібно, щоби бізнес краще розвивався і податки платив. Але забуваємо про те, що вбиваємо екологію", - каже "Грошам" Павло Гвозденко.

Читайте такожЕкологічна катастрофа: у Дніпрі знайшли понад 160 небезпечних забруднювачів

На жаль, очисні споруди водоканалів в кращому випадку очищують 30% сполук фосфору у каналізаційних відходах.

"Для того, щоб очистити воду від ціанобактерій, потрібні досить дорогі технології, їх немає… Кажуть можна очистити будь-яку воду, якщо пропустити її через пачку грошей. Ця пачка грошей має бути досить значною", - розповідає "Грошам" завідувачка хімічної лабораторії Наталя Кравець.

Тим часом цвітіння Дніпра вже зараз є загрозливим для людини. Адже для більшості українців це не просто місце для купання, а життєво необхідна питна вода.

Цвітіння Дніпра є загрозливим для людини

"Водою з Дніпра користуються до 70% жителів України, тому це безпосередньо торкнеться мене, вас, абсолютно кожної людини", - наголошує Наталя Кравець.

І вже дуже скоро платити за цю воду доведеться дорого. Значно дорожче, ніж за безфосфатний пральний порошок.

Українці звикли думати, що дефіцит питної води - це проблема далекої Африки. Важко уявити, що в зеленій Україні, в якій так багато річок, може бракувати води. Цілком можливо, що особисто вас ця проблема не торкнеться. Але вона зачепить наступні покоління. І, можливо, чекати довго не доведеться.

Повний сюжет про те, хто і як вбиває Дніпро, в яких місцях третьої за розмірами річки Європи скоро утворяться нові острови з мілин та чому цвітіння водойми скоро залишить українців без питної води, дивіться сьогодні в новому випуску програми "Гроші"о 19:25на телеканалі 2+2.

Леся Подинська

УНІАН в Google News