Ормузька протока - вузьке місце українського енергоринку

Ормузька протока - вузьке місце українського енергоринку

Навіть якщо ситуація навколо Ірану не переросте в збройний конфлікт, вона все одно здатна дестабілізувати ринок нафти і підняти ціни, що обов`язково позначиться на вартості газу. А для України це одне з першорядних питань...

Поки український уряд продовжує вмовляти «Газпром» переглянути газові домовленості, мотивуючи це тим, що 416 дол. за тисячу кубометрів «блакитного палива» для України невиправдано багато, інший орган влади натякає, що нинішня ціна - це ще дуже по-божому. У своєму недавньому інтерв`ю секретар Ради національної безпеки і оборони Раїса Богатирьова завила, що можливе розгортання військового сценарію в районі Ормузької протоки призведе до підвищення ціни на газ для України до 700 доларів на кінець року. Гірше того, як випливає з висловлювань Богатирьової, така катастрофічна для нашої економіки цифра - більш-менш оптимістичний варіант. Інстинктивно хочеться відмахнутися від подібних прогнозів, назвати їх провокаційними, такими, що мають привернути увагу до проблеми низької енергоефективності української економіки. Проте варто лише побіжно пробігтися текстами публікацій зарубіжних ЗМІ, присвячених ситуації навколо іранської ядерної програми, і починає здаватися, що секретар Раднацбезу всього лише робить логічні висновки на основі загальнодоступної інформації. Але може фарби, якими сьогодні малюють перспективи світового енергоринку, все ж забули розбавити?..

Чорна смуга виглядатиме білою?

В кінці минулого року ситуація в районі Перської затоки різко загострилася після заяв Ірану про можливе перекриття Ормузької протоки, яка є одним із ключових морських шляхів транспортування нафти в цьому регіоні. Такою була відповідь Тегерану на намір країн ЄС ввести санкції щодо експорту іранської нафти. В інтерв`ю журналу "Віче" Р.Богатирьова нагадала, що ціна на газ для України в контракті від 2009 року прив`язана до вартості нафти, яка визначається кон`юнктурою світового ринку.

"У разі розгортання військового сценарію протягом найближчих місяців світ очікуватиме стрибок нафтових цін, що призведе до зростання ціни кошика нафтопродуктів", - зазначила, зокрема, секретар РНБО. В цьому випадку, на її думку, нинішня ціна на російський газ для України в 516 доларів за 1 тис. куб. м. (без урахування знижки) може трансформуватися в зовсім захмарну. «Якщо навіть ціна нафти не досягне 200-250 дол. США за барель, як це прогнозують деякі зарубіжні аналітики, а вийде на максимум 2008 року - близько 150 дол. США, то ми отримаємо ціну на газ під 700 дол. США», - підкреслює Р.Богатирьова. При цьому вона нагадала, що в 2011 році зростання цін на нафту було спровоковане заворушеннями у Північній Африці.

Якщо нафта дійсно подорожчає до 150 доларів за барель, а газ у 4 кварталі підніметься до 600 доларів з урахуванням харківської знижки, то кожен у міру своєї фантазії може уявити наслідки цих подій для України. Останнім часом нас і так лякають, що після Євро-2012 вітчизняна економіка увійде в період глибокої рецесії. Якщо ж до цього додати гіперінфляцію, спровоковану зростанням цін на бензин, то картина вимальовується без перебільшення катастрофічна. На цьому фоні входження в опалювальний сезон 2012-2013 року з газом по 600 доларів за тисячу кубів виявиться взагалі за гранню сприйняття.

Скільки «Газпром» скине, стільки криза і з`їсть

Як це не сумно, але доводиться визнати, що пом`якшити прогноз Р.Богатирьової можна тільки за допомогою шаленого оптимізму. Як відзначає директор енергетичних програм центру НОМОС Михайло Гончар, хоча думка секретаря РНБО поки тільки оцінка можливого сценарію, але передумови для того, аби він став реальністю, є. «Зовсім не обов`язково, що саме так і станеться, але іноді краще чесно описати ситуацію, ніж ховати голову в пісок. У даному випадку варто не стільки сприймати буквально озвучені цифри, скільки звернути увагу на їх порядок. Якщо взяти ціну на газ для України в 416 доларів за тисячу кубометрів і згадати, що відбувалося в Північній Африці близько року тому, то ми побачимо, що дані події й стали причиною різкого подорожчання «блакитного палива» в четвертому кварталі 2011 року - через півроку після стрибка цін на нафту подорожчав газ», - зазначив експерт.

На його думку, незважаючи на те, що ніяких бойових дій в Ормузькій затоці поки немає, розмови про їх можливість та оцінки наслідків викликали серйозну турбулентність на нафтовому ринку. «Варто згадати події 1980-х років, а саме ірано-іракську війну, яка тривала з 1980 по 1988 рік. Воюючі сторони топили танкери противника в Перській затоці. Ще раніше, в 1973 році, вибухнула нафтова криза, коли арабські країни ввели ембарго на поставки нафти країнами, що підтримують Ізраїль. Так от, незважаючи на те, що арабське ембарго 1973 року було значно серйознішим фактором впливу на світовий ринок нафти, ірано-іракська війна мала набагато потужніший і триваліший вплив на ціни нафтопродуктів. Коли ж ми подивимося на реальні факти, то виявиться, що кількість потоплених танкерів була не настільки вже й значною, а головну роль на ринку нафти відігравав брак інформації про ситуацію в Перській затоці і очікування поглиблення кризи. В цілому Перська затока залишається оголеним нервом, ставши з 1980-х ще потужнішим фактором впливу на світову економіку», - зазначає М.Гончар.

Одним словом, навіть якщо ситуація в Ормузькій протоці не переросте в збройний конфлікт, вона все одно здатна дестабілізувати ринок нафти і підняти ціни.

М.Гончар переконаний, що українському керівництву сьогодні варто врахувати невтішний прогноз - навіть у випадку успіху в «газовому» переговорному процесі з Росією, дешевих енергоносіїв не буде. «У 2010 році ми отримали знижку в 100 доларів, і де вона зараз - з`їдена подіями у Північній Африці. Не потрібно розраховувати і на те, що в разі різкого подорожчання нафти «Газпром» погодиться відв`язати ціну газу від її вартості», - констатував М.Гончар.

Перефразовуючи старе прислів`я, все ж дозволимо додати ложку меду в бочку з дьогтем. Коментуючи прогноз різкого зростання цін на нафту, директор консалтингової компанії "А-95" Сергій Куюн визнав: за останні роки паливний ринок підніс стільки сюрпризів, що дивуватися вже нічому не доводиться. «Проте мені все-таки здається, що світ не готовий до ціни в 150 доларів за 1 барель нафти. Європа як один з найбільших споживачів палива переживає зараз глибоку економічну кризу. Тому ціна в 150 доларів дуже малоймовірна. Не можна виключати, що в разі виникнення кризи в Перській затоці ціна може злетіти до позначки 150 доларів, але тільки на дуже короткий проміжок часу. Ціна в 100 доларів за барель сьогодні влаштовує і продавців, і покупців. Цей консенсус спостерігається вже протягом півроку, тому думаю, що ціна нафти протягом 2012 року буде зберігатися біля цієї позначки - плюс/мінус 10%. Відповідно, і ціна бензину цього року буде перебувати в межах 5-10%», - сказав експерт.

Коли питання про життя і смерть, економічні міркування тьмяніють

Нинішній стан економіки країн єврозони не передбачає будь-яких додаткових потрясінь. Криза в Ормузькій протоці може остаточно добити економіку ЄС і це очевидно. «В плані загострення ситуації в Перській затоці економічні проблеми в Європі, безумовно, є стримуючим фактором. Але Америка вже пройшла гостру фазу кризи, більше того, економіка США навіть в умовах стрибка цін на нафту буде почувати себе досить непогано», - вважає М.Гончар.

Виходить, що розвиток ситуації в Ормузькій протоці залежить від двох різноспрямованих факторів - готовність США до поглиблення кризи та пасивності Євросоюзу. Але є ще й третій фактор - Ізраїль. А ось тут мова йде вже не про економіку, а про виживання цілої держави. Вище керівництво Ірану в особі його релігійного лідера аятоли Алі Хаменеї абсолютно відкрито закликає мусульман всього світу до знищення Ізраїлю. Подібні заяви фактично не залишають ізраїльтянам вибору - або вони завдають превентивного удару по ядерних об`єктах в Ірані, або чекають, коли ж Тегеран матиме власну атомну бомбу і виконає свої погрози. Враховуючи, що в Ізраїлю вже є досвід ліквідації ядерних об`єктів недружніх країн (у 1981 році ізраїльтяни розбомбили іракський ядерний реактор, а 2007 аналогічна доля спіткала сирійський реактор), можна з високою ймовірністю говорити про те, що і по іранській АЕС в Бушері завдадуть удару з повітря. Але тут виникає ще одна обставина, здатна погіршити наслідки таких дій. Справа в тому, що частина ядерних об`єктів Ірану розташована досить глибоко під землею і для їх надійної поразки, на думку експертів, може знадобитися ядерна зброя, яку Ізраїль має в своєму розпорядженні. Наслідки реалізації такого сценарію виявляться катастрофічними. Незважаючи на всі релігійні і політичні протиріччя, ісламські країни можуть виступити єдиним фронтом проти Ізраїлю та його союзників. Ось тоді всі нафтові кризи виглядатимуть дрібними неприємностями. Нічого собі розбавили фарби, скаже читач...

Складається враження, що Україні у всій цій історії від початку приготували роль пасивного спостерігача. Дійсно, наша країна не має ні достатньої ваги на світовій політичній арені, аби вплинути на розвиток кризи, ні енергетичних резервів. Єдиний прийнятний для нас варіант - створювати недоторканий запас нафтопродуктів і закачувати по максимуму в ПСГ газ, але де взяти для цього додаткові кошти? Залишається сподіватися, що пронесе. Не варто тільки забувати, що, на думку багатьох зарубіжних експертів, криза в Ормузькій протоці - багаторівнева геополітична гра, учасники якої строго дотримуються певних рамок, прекрасно усвідомлюючи, - військовий конфлікт обійдеться їм усім дуже дорого.

Петро Черних (УНІАН)

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter