Сонце та вітер як спасіння від блекаутів: вартість, ризики  і переваги

Альтернативна енергетика часто згадується як панацея від відключень світла, але в реальності ці технології доступні далеко не усім. УНІАН з’ясував, скільки це коштує, та чи справді альтернативні джерела енергії врятують громадян від блекаутів.

Відключення світла тривають, а літо, тим часом, вже перейшло "екватор", і багато хто починає замислюватися про те, як забезпечувати себе електроенергією взимку. Це стосується як бізнесу, так і простих громадян, які бажають затишку та тепла в своїй оселі попри всі негаразди. Вирішити проблеми зі світлом і теплом обіцяє альтернативна енергетика, під якою розуміються сонячні (СЕС) та вітряні (ВЕС) електростанції.

У тому числі й побутові станції, попит на які зростає. Тим паче, що влада та банки з 19 липня почали видавати пільгові кредити на "альтернативне" обладнання за програмою "5-7-9" - тобто цей тренд отримав державну підтримку.

Як повідомила перший віце-прем’єр-міністр Юлія Свириденко, пільгові кредити "5-7-9" тепер зможуть отримувати ОСББ та житлові кооперативи, а для домогосподарств вони будуть взагалі безвідсотковими.

За словами фахівців, раніше кредити були доступні лише великому бізнесу, а малі й середні підприємці та побутові споживачі довгий час не мали змоги використовувати позикові кошти через високі процентні ставки. А ціни на обладнання для сонячної та вітрової генерації "кусаються" і купити його "з наступної зарплатні" не так просто.

У державному ПриватБанку, який одним з перших показав свою цільову програму кредитування для фізичних осіб, мінімальна сума кредиту становить 100 тис. грн, а максимальна – 480 тис. грн. Перший внесок складає 10% від суми. Строк погашення – до 60 місяців. Реальна процентна ставка - 23,52% річних, але, як зазначають у банку, для позичальника кредит буде безвідсотковим, а усі відсотки банку компенсуватиме держава.

Умови інших державних банків схожі, а головні відмінності стосуються термінів погашення та максимальної суми кредиту (в інших фінустановах - до 1 мільйону гривень для "фізиків").

Банки на цих програмах добре зароблять, а громадяни, у теорії, переплачувати не будуть.

Однак поки що банки видали замало таких кредитів, аби можна було реально оцінити справжні масштаби програми, та чи дійсно держава всім компенсує відсотки – особливо у прифронтових регіонах, де людей та бізнес кредитують вкрай неохоче.

"Вже було видано перший пільговий кредит. Ідея позитивна, безумовно. А залучені тут переважно державні банки й донорські організації. Але щоб оцінити ефект, потрібно бачити обсяг грошової маси, яку банками виділено на підтримку. Бо виглядає так, що об’єми підтримки невеликі", - каже Станіслав Ігнатьєв, голова Ради Української Асоціації відновлюваної енергетики.

Але чи має сенс сонячна та вітрова енергетика, щоб на неї взагалі витрачати кошти? Тим паче, у борг?

Альтернативна економіка для дому й бізнесу

Експерти досить скептично оцінюють перспективи альтернативної енергетики у "побутовому" вимірі. Якщо у приватному будинку сонячні панелі ще мають сенс (головне, аби були кошти на їхнє придбання), то у квартирі це може виявитися зайвою витратою грошей (й, крім того, обернутися штрафом від Державної інспекції архітектури і містобудування, якщо розміщувати їх на фасаді). А вітряки взагалі можуть встановлюватися лише в окремих локаціях, де, власне, завжди дме вітер.

"Жодного сенсу в сонячних панелях в багатоквартирних будинках я не бачу. Акумулятор ємністю 5-6 КВт/год з інвертором на 3-4 КВт – це, як на мене, ідеальне рішення для заживлення квартири. Якщо використовувати економно, то на 10-12 годин вистачить, - пояснює директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. – Як бізнес-проєкт і для приватних споживачів сонячні панелі майже не мають сенсу. Термін окупності в них складає 14-16 років та більше. Це має певний сенс влітку і, частково, восени та навесні - але майже не дасть ефекту взимку. Вітрова генерація як бізнес-проєкт більш приваблива, але і значно більш складна та довга в реалізації".

Таким чином, головною проблемою сонячних електростанцій є їхня захмарна ціна та занадто довга окупність такої інвестиції. До того ж, навіть за наявності необхідної суми коштів (зважаючи на те, що тепер їх можна взяти у позику), необхідно правильно визначити необхідну потужність електростанції та знайти відповідну площу. Чим більша площа під сонячними панелями – тим більша потужність, і розташовуватися вони мають на сонячній стороні. Треба враховувати, що для станції потужністю 5 кіловатт знадобиться близько 30 квадратних метрів панелей. Але і це ще не все.

"Сонячні панелі дозволяють мати електричну енергію вдень, а в разі наявності приладу накопичення – і вночі. Те, що вже є пільгові кредити з мінімальним відсотком – це добре. Для забезпечення приватного будинку енергією зазвичай достатньо 3 кВт. Але є нюанс – щоб генерувати 3 кВт потужності взимку в наших умовах, потрібно купувати панелі з максимальною потужністю 10 кВт. Влітку вона й і 9 кВт може видавати, але взимку це буде лише 2,5-3 кВт", - розповідає нам очільник Ради Української Асоціації відновлюваної енергетики Станіслав Ігнатьєв.

За його словами, комплексне рішення такої потужності разом з накопичувачем енергії буде коштувати у діапазоні 8-12 тисяч доларів (що за поточним курсом складе від 330 до 500 тисяч гривень). Станція більшої потужності (якщо ви бажаєте виробляти енергію не лише на власні потреби, але й продавати її), обійдеться ще дорожче. А це доволі великі кошти.

"Якщо зарядної станції немає, то її обов’язково потрібно докупити окремо. Спеціальні кабелі та конектори повинні йти разом з сонячними панелями, але перевірте їх наявність, - продовжує фахівець. – І не забудьте купити інвертор до своєї станції. Їх повно на ринку: як від бюджетних, так і від "крутих" компаній. Інвертор - це такий "перетворювач" перемінного струму, який робить його перемінним на 220 вольт, що важливо для роботи побутових електроприладів".

Ціна панелей залежить від бренду та якості обладнання. Але вартість, за словами Ігнатьєва, не завжди визначається якістю.

"Рейтинг брендів складає американська агенція Bloomberg по різних показниках. Але якості обладнання серед критеріїв оцінки там взагалі немає, хоча на ціну цей рейтинг впливає, - продовжує фахівець. – Головна проблема для побутового споживача – необхідність накопичувати енергію вдень, щоб користуватися нею вночі. У якийсь, умовно, великий павербанк чи зарядну станцію".

Тобто, назбирати необхідні кошти і нарешті купити сонячні панелі недостатньо – для них потрібно забезпечити інфраструктуру та докупити спеціальне обладнання, яке не завжди йде у комплекті. Але це все стосується власників приватних будинків.

Якщо ж говорити про квартири у багатоповерхівках, то, насправді, попри численні складнощі, для них також є рішення із сонячними панелями. Станіслав Ігнатьєв розповідає, що вже є житлові комплекси, де на дахах давно облаштовані сонячні електростанції. Їх найбільше у Києві. Проте вироблена ними енергія не завжди використовується раціонально.

"Сонячні панелі встановлюють на дахах багатоповерхівок. Але часто не дуже раціонально отриману енергію використовують. Живлять нею ліфти, наприклад, замість того, щоб накопичувати енергію для живлення насосів, що "видавлюють" нагору гарячу воду у трубах опалення", - пояснює експерт.

Він радить мешканцям квартир у таких будинках вже влітку поговорити з ОСББ - можливо, підняти тариф та придбати все необхідне обладнання на зиму: докупити генератор або перенаправити енергію з сонячних панелей, якщо такі вже встановлені.

"Тим більше, що на таке обладнання вже є пільгові кредити та навіть гранти. Наприклад, у Києві такі гранти видає міська влада. Спеціально на генератори, які забезпечують живлення насосної групи багатоповерхової забудови", - додає експерт.

Що ж стосується встановлення сонячних панелей на даху багатоквартирного будинку "з нуля" - це доволі сумнівна ідея через усі вищенаведені складнощі.

Безпекові загрози та великі перспективи галузі

Експерти додають ще один важливий нюанс, на який варто зважати побутовим споживачам та бізнесу – великі сонячні станції важко заховати, а вони надзвичайно чутливі до обстрілів: навіть якщо мова не про пряме попадання, а про збиття цілі неподалік.

Станіслав Ігнатьєв, з його слів, зараз мешкає у Києві, але переїхав з Харкова, де будував, зокрема, й сонячні електростанції. І на власні очі бачив наслідки російських обстрілів.

"Ворог має на меті й далі знищувати нашу енергетику. Я бачу, куди вони намагаються влучити останні місяці, і це вже об’єкти другого рівня - менші, які раніше їх не цікавили. Великі сонячні панелі не для прифронтових регіонів, оскільки такі панелі досить крихкі й чутливі навіть до збиття якихось об’єктів у повітрі. Я сам жив у прифронтовій зоні і, з мого власного досвіду, я б там ставити сонячні панелі не радив", - ділиться враженнями фахівець.

Він згадує, зокрема, й нещодавній випадок з атакою окупантів по "Епіцентру" у Харкові.

"Наприклад, у Харкові, навпроти зруйнованого Епіцентру, були встановлені сонячні панелі. Уламками та вибуховою хвилею їх було розбито вщент. Найбільшу електростанцію регіону у Мерефі також було знищено росіянами. Така ситуація, як у Харківській області, є доволі масовою і у інших прифронтових регіонах, на жаль, - застерігає Ігнатьєв. – Бо сонячні панелі є максимально вразливими для будь-яких бомб та ракет. Їх краще розташовувати там, де найменші військові ризики. Адже якщо підприємець візьме кредит, а його сонячну генерацію зруйнують, то може статися велика біда – втратить обладнання і потім ще й винен буде гроші".

Фахівець згадує також інші об’єкти СЕС та ВЕС, які росіяни знищили в Україні. Але, тим не менш, альтернативна енергетика у масштабі всієї країни залишається важливим джерелом енергії, яке балансує дефіцит генерації вдень.

"Для побутового споживача сонце та вітер - це не панацея. Але на державному рівні, де частка генерації великих сонячних та вітрових станцій зростає, все інакше, - каже експерт. – Вітрові електростанції працюють у власному режимі й дуже залежать від погоди. Наприклад, останні дні не було вітру на Півдні та Заході, і їх генерація зменшилася, що вплинуло на баланс. Для ВЕС дуже важливо обрати правильне місце. Зазвичай, будують їх там, де є гори або море".

Але головна проблема великих об’єктів – це час їх будівництва, який може займати до двох років. Плюс час на підключення до мережі та збір всіх дозволів.

"Тим не менш, зараз в Україні вже добудувалися три великі вітряні електростанції. Першу побудував ДТЕК у Миколаївській області, яка є однією з найбільших у світі. Вона постійно перебувала під обстрілами, по ній навмисно цілили окупанти ракетами, але вона працює, - додає деталей пан Ігнатьєв. – Другий подібний об’єкт - це ВЕС на Дністровському лимані в Одеській області, побудована компанією з американською реєстрацією. Третя – ВЕС у передгір’ї Карпат у Львівській області від компанії "Еко-Оптіма". І вже триває будівництво нового великого вітропарку у Волинській області компанією "ОККО-Енерджі". Всі інші значні проєкти, на жаль, або заморожені, або ліквідовані".

Так чи інакше, але помислові вітряки та сонячні панелі забезпечують нам значні обсяги енергії. ВЕС та СЕС дають до 10% всього енергобалансу, а також впливають на ціни на електроенергію на відкритих торгах, через які бізнес закуповує енергію. І чим більше в Україні такого обладнання, тим менший дефіцит.

Втім, це все стосується промислових виробників електроенергії. Для власного використання альтернативна енергетика є сумнівним рішенням, якщо ви живете у приватному секторі (насамперед, через складнощі у встановленні та космічну вартість такого обладнання, яке окупається через десятки років), і зовсім неефективним - якщо мешкаєте у багатоповерхівці. Звісно, якщо ваш ОСББ або місцева влада не попіклувалися завчасно про те, щоб облаштувати на даху будинку всю інфраструктуру для сонячних панелей та накопичення енергії з них.

Найкращий побутовий варіант на блекаут

Станіслав Ігнатьєв розповідає, який варіант буде найкращим для побутового споживача на час вимкнень світла влітку та взимку. Він наполягає на комплексних рішеннях, які передбачають не лише закупівлю зарядних станцій чи сонячних панелей, але й електричних ковдр та завчасне утеплення домівок.

"На квартиру потрібно мати одну потужну зарядну станцію будь-якого бренду, декілька павербанків та потужних ліхтарів, які можуть працювати від акумуляторів. Ще, звісно, теплі речі та ковдри чи килимки з електричним підігрівом від павербанку. Мешканцям квартир дуже важливо вже зараз подбати про їхнє утеплення, а також купити обігріваючі прилади низького енергоспоживання, - каже фахівець. – Також потрібно мати портативні плитки для приготування їжі, оскільки більшість навіть потужних зарядних станцій стандартну електроплитку не потягнуть. Обирайте електричну плитку з інвертором та приладом, що нагнітає повітря. У електрочайник наливайте саме стільки води, скільки вип’є ваша родина, що також допоможе економії".

У приватному будинку все значно простіше. Тут експерт рекомендує, головним чином, встановити котел для опалювання.

"У приватному будинку головне підібрати правильно котел. Бажано на твердому палеві (тобто дровах), та накопичити це паливо до зими. Можна й газовий котел ставити, але тоді будемо сподіватися, що в нашій газовій мережі буде газ та тиск взимку, - згадує пан Ігнатьєв про ще одну проблему на наступну зиму. – Взимку завершується контракт на транзит газу з Газпромом і важко сказати, що буде далі. Саме газ країни-окупанта забезпечує необхідний тиск у нашій газотранспортній системі. Думаю, відповідне технічне рішення вже знайдено, але тверде паливо надійніше".

Крім того, він нагадує про необхідність живлення спеціальних насосів, які повинні нагнітати теплоносій на другий поверх та вище, якщо ваша будівля багатоповерхова.

"Якщо дім має більше одного поверху, то цей теплоносій потрібно буде якось доставити нагору, для чого знов потрібен буде насос. Він може працювати від генератора, який краще поставити у спеціально обладнаному приміщенні, або від накопичувача електричної енергії, який треба заряджати від мережі чи від сонячних панелей", - зазначає пан Ігнатьєв.

Сонце та вітер - це важливе джерело енергії для України під час повномасштабної російської агресії. Але це точно не "панацея", якщо говорити про побутового споживача та малий бізнес, який працює в місті. Наявні рішення через вітчизняні кліматичні умови не дуже ефективні, але дуже дорогі. У кожному конкретному випадку потрібно враховувати вкрай багато факторів (потреба в енергії, погода, безпекові ризики та навіть ризики штрафів), перш ніж витрачати 8-10 тисяч доларів - тим паче, отриманих у борг.

УНІАН в Google News