Голова Державної податкової служби Сергій Верланов / фото УНІАН

​​​​​​​Голова податкової служби України Сергій Верланов: Наша мета - щоб платники забули дорогу до податкової, а заплатити податки було так само легко, як викликати таксі

12:12, 11 березня 2020
14 хв. 1653 Інтерв'ю

Голова Державної податкової служби Сергій Верланов розповів УНІАН про виконання держустановою планів з надходження податків до держбюджету, успіхи у боротьбі з тіньовими ринками підакцизних товарів та нелегальною зайнятістю населення, а також про нові електронні сервіси для українців.

У 2019 році в Україні розпочалася масштабна реорганізація Фіскальної служби, внаслідок якої були створені дві відокремлені державні установи – податкова та митна служби. Податкову службу в травні очолив юрист Сергій Верланов, який до цього обіймав посаду заступника міністра фінансів. Йому у спадок дістався цілий багаж проблем, ключовими з яких є затримка з відшкодуванням ПДВ, а також необґрунтовані запити податківців і неоднозначне трактування податкового законодавства контролюючими органами.

В інтерв’ю УНІАН головний податківець країни розповів, як ведеться робота в цьому напрямку, чи є затримки з відшкодування ПДВ експортерам, а також чи буде виконаний у березні план податкових надходжень до держбюджету, які формують 80% казни.

Почнемо з актуального. Президент Володимир Зеленський розкритикував роботу митної служби, яка провалила план надходжень до бюджету на суму тринадцять мільярдів гривень. Як йдуть справи у Державної податкової служби?

Читайте такожЗеленський підписав закон про протидію ухиленню від сплати податків

Як і обіцяли, ми виконали план з надходжень податків та зборів до бюджету за лютий. Результат, який ми продемонстрували, говорить сам за себе - 37,1 мільярда гривень, що перебільшує індикативні показники Міністерства фінансів на два з половиною мільярдів гривень. Це дало нам можливість наблизитися до мети, про яку ми заявляли раніше - виконати і перевиконати план 2020 року.

За якими податками досягнуто найкращих результатів?

Одним із головних чинників виконання податковою завдання із наповнення бюджету в лютому стало значне перевиконання плану надходжень податку на додану вартість. Наша системна робота з адміністрування цього податку дає свої результати. Перш за все - декларування. Завдяки підвищенню ефективності адміністрування та впровадження нової системи моніторингу податкових накладних, у лютому ми зібрали майже на два мільярди гривень ПДВ більше, ніж цього ж місяця минулого року. У цілому надійшло 10,8 мільярдів гривень цього податку, що на 3,4 мільярда більше запланованого.

фото УНІАН

Загалом, у січні та лютому надійшло 17,7 мільярдів гривень ПДВ, що більше плану на 5,1 відсотка, або на 900 мільйонів гривень за два місяці. Відповідно по цьому податку вже йде перевиконання плану.

Друга велика перемога – це група акцизних податків. Завдяки спільним заходам з урядом та правоохоронцями по детінізації підакцизних товарів у повному обсязі вкотре перевиконаний план зі спирту - на 42,2 відсотка, лікеро-горілчаної продукції – на 11,3 відсотка та пива - на 27. Ми виконали і достатньо серйозний індикатив – по тютюну, який був встановлений в 1,7 рази вище, ніж було зібрано у лютому минулого року.

А які податки залишаються проблемними?

Звичайно, це - рентна плата за користування надрами для видобування природного газу. Середня митна ціна газу у січні 2020 року зменшилась вдвічі порівняно з січнем 2019 року. З одного боку, це дуже добре для кінцевих споживачів. Утім, з іншого боку, по цій групі ми бачимо невиконання надходжень.

Також є проблеми з акцизним податком при виробництві та реалізації електричної енергії, адже відбулися зміни на ринку електроенергії. На сьогодні операції з реалізації «зеленої» енергії не підлягають оподаткуванню. Тому ми не отримуємо з цієї частини електричної енергії акцизний податок.

Крім цього, є деякі проблеми стосовно сплати частини чистого прибутку держпідприємствами.

фото УНІАН

Які прогнози на березень? Чи існує загроза недоотримання надходжень до держбюджету більш ніж на 15 відсотків за підсумками кварталу, що може стати підставою для перегляду бюджету?

Ми перекрили січневе недовиконання плану за рахунок перевиконання надходжень у лютому. Очікуємо, що ця позитивна тенденція продовжиться, і прогнози ми виконаємо. Тому загрози невиконання плану з боку податкової немає.

Минулого тижня ви презентували оновлену систему моніторингу ПДВ. Розкажіть про неї більш детально, що вона дасть для бізнесу?

Це - розвинена система моніторингу податкових накладних, яка діє в Україні понад два роки. Вона вже довела свою ефективність у боротьбі із різноманітними схемами з метою ухилення від сплати податків. Ми постійно удосконалюємо критерії ризиків, щоб унеможливити будь-яке шахрайство із цим податком і водночас забезпечити безперебійне функціонування і ритмічне відшкодування ПДВ для доброчесного бізнесу. Власне, урядова постанова (№1165), яка була прийнята в грудні і набрала свою чинність з 1 лютого 2020 року, є таким продуктом, який на сьогодні значно ефективніше протидіє схемам.

Читайте такожВерланов оголосив про запуск нового механізму для боротьби з мінімізаційними схемами при сплаті ПДВ

Зокрема, ми ввели нові критерії, які ставлять додаткові вимоги до ризикових галузей. Це і нові вимоги до кількості працівників і сплачених податків протягом певного календарного періоду. Усе це унеможливлює використання фірм одноденок.

Успіхи цієї системи ми підіб’ємо після 15 березня за результатами декларування за лютий. Відповідно, тоді ми відзвітуємо перед платниками податків і перед державою за проведену роботу.

Між тим, бізнес нерідко скаржиться на затримки з відшкодуванням ПДВ. Чому так відбувається?

Минулий рік ми провели у пошуках ритмічності відшкодування ПДВ та скорочення його фіктивного обсягу, що дозволило збільшити надходження і, тим самим, забезпечило відшкодування податку усім суб’єктам господарювання у рекордно врожайний для України рік.

У січні було відшкодовано все ПДВ 2019 року, як це і має відбуватися згідно з законодавством, у лютому ми відшкодували ще майже одинадцять мільярдів гривень. Це була уся заявка на лютий, тобто були задоволені фактично усі заявлені до відшкодування суми. Теза про те, що ПДВ не відшкодовується вчасно, не відповідає дійсності, оскільки відповідно до Податкового кодексу цей податок відшкодовується в автоматичному режимі.

фото УНІАН

Як саме це відбувається і чи всі заявники на відшкодування проходять перевірку?

Перш за все, протягом тридцяти днів ми проводимо камеральну перевірку. Якщо під час неї були встановлені факти, які потребують вивчення, то призначається документальна перевірка. Наприклад, якщо ми будемо говорити про найбільших експортерів зерна чи металургії, то у пікові місяці сезону такі компанії подають заявки і на півмільярда гривень щомісяця.

Вважаю, що це є не правом, а обов’язком податкової перевіряти такі суми протягом передбаченого законом терміну. На документальну перевірку закон дає ще тридцять днів. Ще якийсь час потрібний для подання висновку в казначейство. Так і виходить цей максимальний термін для відшкодування ПДВ у 75 днів, про який ми завжди говорили і з бізнесом, і з міжнародними партнерами.

По завершенню цього терміну ПДВ не може бути не відшкодований «просто так». Це трапляється, коли податкова приймає акт і відмовляє у відшкодуванні. А потім починається адміністративна і судова форма оскарження. Тому я хотів би ще раз підсумувати дуже важливі речі: перше - станом на лютий 2020 року заборгованості із відшкодування ПДВ немає. ПДВ відшкодовується місяць у місяць. Друге - у випадках, коли податкова приймає рішення про додаткову перевірку тих чи інших сум ПДВ, це робиться, виходячи із конкретних наявних фактів, які потребують додаткової перевірки і це робиться виключно в межах закону.

На минулому тижні під стінами податкової проходили кілька мітингів, учасники яких виступали з різкою критикою діяльності відомства та висували ряд вимог. Чи погоджуєтесь зі звинуваченнями в ваш бік з приводу корупції в податковій?

Критика була, є і буде. Це - нормально. Але давайте конкретно: під стінами податкової було декілька мітингів. Ми бачили відео одного з них – більшість мітингарів не можуть відповісти, для чого вони прийшли, і не знають, що за прізвища написані у них на плакатах. Інші виходять з тезами про те, що при попередниках було краще. Це навіть коментувати важко.

фото УНІАН

Розкажіть, яких заходів вжила податкова щодо виведення з тіні ринку підакцизних товарів і наскільки вони виявилися дієвими?

Починаючи з грудня, ми сконцентрувалися на таких ризикових ринках, як паливо, лікеро-горілчана продукція і спирт, тютюн. І досягли конкретних успіхів, які відмічають профільні асоціації.

Наприклад, пальне. Тут має місце безпрецедентна кількість закритих сірих і незаконних АЗС та комплексів - понад сімсот. Обсяг продажу пального збільшується приблизно на 6,8 відсотка щомісяця. Що це як не детінізація?

По спирту в лютому надходження акцизного податку склали понад 143 відсотки від минулого року. Це при тому, що по лікеро-горілчаній продукції місячний план не виконувався роками! Але починаючи з листопада, ми почали наближатися до індикативу. І, зрештою, у лютому ми його виконали.

Читайте такожДержбюджет за два роки недоотримав 25 мільярдів через "тіньовий ринок" пального - Рахункова палата

Крім того, минулого місяця Міністерство фінансів і податкова запровадили дві великі ініціативи. Це - електронна акцизна марка, яка почне працювати для лікеро-горілчаних виробів з першого травня. Її основна відмінність від сьогоднішньої системи – це так зване подвійне погашення. Вона буде з QR-кодом, тому автоматично погашатиметься у момент продажу під час сканування на касі. Таким чином, ми бачитимемо баланс реалізованої та нереалізованої продукції в місцях продажу.

Друга ініціатива має відношення до всіх нас - це можливість перевірки справжності марки акцизного податку як тютюнових виробів, так і алкогольної продукції. На сайті податкової і в режимі он-лайн без реєстрації і безкоштовно. Відповідно можна також подати скаргу автоматично, якщо немає такої марки, і вона буде розглянута. Усі ці речі були очевидними, але чомусь довгий час не робилися. В лютому ми це зробили, чим значно покращили становище.

Щодо тютюнової продукції, то щодо цього питання має місце достатньо сильна координація і всіх виробників, і СБУ, і МВС, і ДФС, і ДПС, і Мінфіну, і профільного комітету. Але тут дещо інший діалог, бо, якщо ми говоримо, наприклад, про лікеро-горілчаний ринок, то це передусім ринок, який є дуже конкурентний. А ринок тютюну – це фактично шість виробництв в Україні. Це серйозні великі фабрики, тому і специфіка роботи з цим ринком є дещо іншою. На цьому ринку нам вдалося досягти результатів не просто по збільшенню податкового навантаження, що теж важливо, але й по його вирівнюванню. Сподіваюся, що в наступних місяцях ми збережемо цей тренд.

фото УНІАН

Ще один тіньовий сегмент - ринок праці в Україні. Які результати боротьби податківців з нелегальною зайнятістю у 2019 році та які плани на 2020-й?

Завдяки спільним зусиллям з Держпраці, Пенсійним фондом та іншими перевіряючими органами, збільшилася кількість повідомлень про укладення трудових договорів. На 25 відсотків місяць до місяця, і у лютому цей тренд продовжувався. Бюджети різних рівнів отримують додаткові надходження, а працівники – соціальні гарантії. На початку року головна увага приділялась сфері послуг, тепер будемо відпрацьовувати інші галузі.

Наближається час, коли підприємці зможуть використовувати програмні реєстратори розрахункових операцій, або так звані касові апарати у смартфоні. На якій стадії знаходиться їх розробка та тестування? Які компанії беруть у цьому участь?

Щодо РРО ми рухаємося відповідно до графіку, який встановлено законом. Нами було вже розроблено і опубліковано API – це фактично підключення до фіскального сервера податкової, яке дозволяє будь-якій, наприклад, великій компанії під вимоги цього шлюзу зробити своє програмне РРО, яке потрібно саме цій компанії, і яке відповідає її бізнес-процесам.

Читайте такожП’ять "вічних" проблем бізнесу у році, що минає

Також було розроблено тестовий варіант безкоштовного програмного РРО, насамперед, для мікробізнесу. Цей додаток буде дороблятися до вимог API і таким чином, щоб 18 квітня цим продуктом зміг користуватися бізнес, який сьогодні вже використовує класичні РРО.

У період з квітня по жовтень програмні РРО будуть вдосконалюватися. І до часу, коли використання РРО для певних груп підприємців стане обов’язковим, податковою та ринком будуть зроблені вже хороші програмні продукти, що відповідатимуть потребам.

У січні вам було доручено підготувати план переатестації всіх співробітників. Коли і як це буде відбуватися?

План атестації вже підготовлено. На сьогодні ми займаємося формуванням комісії, розробляємо тестові завдання і найближчим часом розпочнемо атестацію. Почнемо з керівників підрозділів як центрального апарату, так і керівництва територіальних апаратів податкової. Також ми повторно надсилатимемо запити до правоохоронних органів щодо наявності у них інформації про недоброчесність тих чи інших керівників податкової.

фото УНІАН

Ви неодноразово стверджували, що українці мають забути дорогу до податкової, мати можливість вирішити всі питання дистанційно. Що для цього треба зробити?

Безумовно, наша стратегічна мета – створити платникам податків такі умови, щоб вони могли самостійно, швидко та зручно сплатити податки. Єдиний шлях до цього - розвиток електронних сервісів. У цьому році хочемо сфокусуватися над мобільними продуктами для громадян і фізичних осіб-підприємців. Дещо ми реалізовуємо на основі сервісу «Дія», дещо робимо в межах наших сьогоднішніх наявних продуктів, наприклад, нашого електронного кабінету. Ми вже згадували про програмне РРО, про електронну акцизну марку. Усі ці ініціативи наближують нас до мети - щоб платники дійсно забули дорогу до податкової, а заплатити податки було так само легко, як викликати таксі.

Олександра Данько

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Новини партнерів
завантаження...

Чи подобається Вам сайт?
Залиште свою думку

+
Погоджуюся
Продовжуючи переглядати www.unian.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом , і погоджуєтеся c Політикою конфіденційності