Скандальний закон про банки: як документ рятує Порошенка й екс-керівництво НБУ

Прийнятий у першому читанні під час сесії "в масках" закон про банки б’є рекорди за кількістю суперечностей з Конституцією і, відповідно, за кількістю правок. Їх подали понад 16 тисяч. Одні фахівці стверджують, що не всі правки обґрунтовані. Інші наголошують, що суперечностей у банківському законі справді надзвичайно багато, і не тільки законодавчих.

Закон про банки, проголосований у Верховній Раді у першому читанні, до другого читання отримав рекордну кількість правок. Тому «Гроші» пропонують розібрати цей сумний український рекорд детальніше. Почнемо з головного – із Конституції, якій він, у разі прийняття, буде суперечити.

«Законопроект містить пряме порушення норм Конституції. Стаття 129 Конституції України передбачає рівність усіх учасників перед законом і судом, а також змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є основними засадами судочинства в Україні», - підкреслює народний депутат Григорій Мамка.

Нардепи пояснюють, що неспростовними доказами у суді по банківських справах, у тому числі, на мільярди доларів, планують зробити лише рішення, прийняті самими чиновниками, і, передусім, Нацбанку.

«А як раптом, наприклад, прийде який шизофренік на посаду, і відносно 20 банків видасть розпорядження про виведення того чи іншого банку з ринку, позбавлення його ліцензії. І 20 великих банків будуть виведені з ринку. Це в країні буде хаос. Але як зупинити хаос? Люди не можуть оскаржити в суді рішення ненормальної людини», - вважає колишній генпрокурор Святослав Піскун.

Оскаржити рішення ненормальної людини неможливо, пояснює Піскун

Фактично, суд буде зобов’язаний формувати свої оцінки виключно на висновках нацбанківців, дії та рішення яких насправді й оскаржуються. І це серйозна проблема, зауважують юристи.

Друге – це суттєве обмеження повноважень судів по розгляду спорів між колишніми власниками банків та національним банком України, фондом гарантування вкладів.

«Вносяться зміни до процесуальних кодексів, і процесуальні можливості позивачів. Якщо хтось буде оскаржувати незаконні рішення і національного банку, фонду гарантування вкладів – вони суттєво звужуються. Це поширюється не тільки на майбутні спори, а й на ті ситуації, які існують на сьогодні», - розповідає керуючий партнер юридичної фірми «Ілляшев та Партнери» Михайло Ілляшев.

Одна з таких ситуацій - відповідальність керівництва і екс-керівництва Нацбанку за влаштований ними банкопад у 2014-2016 роках, каже один з постраждалих вкладників Максим Гарус: «Близько 100 банків було визнано національним банком неплатоспроможними… Є декілька рішень судів вищих інстанцій щодо неправомірної діяльності та бездіяльності стосовно деяких банків-банкрутів».

Юрист пояснив, чим обернеться прийняття "банківського" закону

Тобто, функціонери Нацбанку, на чолі з тодішньою його головою Валерією Гонтаревою, а також її тогочасні роботодавці, у разі прийняття закону не понесуть покарання навіть за вже доведені в судах порушення. Тож цей закон про банки, виходить, в першу чергу рятує Гонтареву і Порошенка.

«Як результат на сьогодні маємо близько 15 банківських установ, які знаходяться в так званому правовому вакуумі, котрі намагаються повернутися на ринок», - каже Максим Гарус.

Можливо, саме тому Петро Порошенко й агітував за прийняття проекту закону – рятівного для минулої влади? Лякаючи українців дефолтом, він обґрунтовував підтримку закону його партією. При цьому, за кілька днів новий міністр фінансів Сергій Марченко дефолт без кредиту від МВФ відкидає: «Немає необхідних умов для проведення реструктуризації. Боргове навантаження абсолютно контрольоване. Ми прекрасно розуміємо, що зараз відбувається. У нас на завершальній стадії переговори з Міжнародним валютним фондом, ми очікуємо кредитну підтримку Світового банку, Європейської комісії».

Які б не були мотиви Петра Порошенка, підтримка Європейської Солідарності у підсумку гарантувала прийняття закону в першому читанні. 

Позицію п’ятого президента дехто з експертів пояснює й тим, що в НБУ і досі лишилися призначені ним люди. За рік Зеленський змінивши майже всіх, і навіть двох прем’єрів, а голову нацбанку Якова Смолія, який змінив Гонтареву, та їх першу заступницю Катерину Рожкову, залишив. 

«Я так думаю, що ці люди, такі як керівники національного банку, майже щоденно працюють з фінустановами західних держав. І вони налагодили з ними дружні нормальні відносини. І ці дружні нормальні відносини чомусь закінчуються тільки на тому, що держава Україна бере кредит, виплачує відсотки по кредитах, і, харкаючи кров’ю, наші люди віддають гроші за кредити», - каже Святослав Піскун.

Втім, причину можна шукати ще глибше: у тому, що Нацбанк, та й уся економіка країни, управляється ззовні.

«Є такий вираз: хто платить, той і танцює. От в нашій країні таке відбувається - хто надає нам фіндопомогу, той, по факту, і керує державою. В нашому випадку - це управління саме фінансово-банківським сектором», - каже Максим Гарус.

НБУ управляється ззовні, впевнений Максим Гарус

Тож чи справді потрібно ще й ще збільшувати повноваження НБУ? Робити із нього фактично фінансове КДБ - орган, який, як вважають авторитетні експерти, буде вище ніж суд?

«Є велика проблема, що пропонується цим законом. Це те, що в багатьох випадках, Національний банк України стане істиною останньої інстанції», - вважає Михайло Ілляшев.  

Вибір справді непростий. Державі потрібна підтримка кредиторів, але як бути із тим, що нас ці ж кредитори цим самим законом фактично шантажують?

«Мені здається, що закон дуже сируватий. І, якщо так треба Міжнародному валютному фонду провести експеримент з банками держави, і з мільйонами вкладників, то, я думаю, цей експеримент зараз не на часі», - каже Піскун.

Яким же буде компроміс - побачимо вже найближчими днями, обіцяють у Раді. Чергове позачергове засідання може відбутись вже в середу.

Макс Калінських

УНІАН в Google News