Дочекалися: ціни на харчі падають найшвидше з 2013 року, але й тут криється загроза

Попри війну, ціни в Україні зростають значно повільніше, ніж можна було собі уявити. УНІАН проаналізував, за рахунок чого сповільнилося зростання цін, і до яких цінників готувати свої "гаманці" у найближчі місяці.

У травні Національний банк України опублікував інфляційний звіт за квітень, який охоплює дані за перші чотири місяці року. Документ містить огляд усієї економіки України, але найцікавішим розділом для пересічного українця є той, що стосується його щоденних витрат – цін на харчі та продовольчі товари. Мова про споживчу інфляцію, динаміка за якою, як зазначає НБУ, є чи не "найглибшою" з 2013 року.

УНІАН поспілкувався з експертами та розібрався, як змінюються цифри на цінниках, про які явища свідчить поточна цінова ситуація, та чому усе не так добре, як здається на перший погляд.

НБУ помірно оптимістичний

Свій звіт Нацбанк починає з обнадійливих оцінок економічної ситуації в Україні, одним з ключових індикаторів якої є показник інфляції – у березні базова інфляція в Україні сповільнилася до 4,2%, а споживча - взагалі до 3,2 відсотків (у порівнянні з минулим роком).

"Найбільший внесок у сповільнення загальної інфляції мали ціни на сирі продукти, що в березні 2024 року знизилися на 4.9 відсотків… Це лише четвертий випадок за останніх 25 років, а дещо глибше падіння спостерігалося лише в березні 2012 та 2013 років, - пишуть аналітики НБУ. – Динаміка цін на сирі продукти харчування наприкінці 2023 року та на початку 2024 року також відображала ефекти значних врожаїв попередніх кількох років. Так, хоча врожаї зернових та овочів в абсолютних вимірах у 2023 році не були рекордними, їх пропозиція в розрахунку на одну особу була найвищою в українській історії, передусім через скорочення кількості населення унаслідок міграції за кордон".

Тобто, це не врожаї в нас збільшилися, а населення зменшилося, що й призвело до завеликих залишків аграрної продукції, що й вплинуло на показники інфляції.

Крім того, на пропозицію овочів та фруктів позитивно вплинула м’яка зима та раннє потепління, а також тимчасова переорієнтація виробників на внутрішній ринок через блокаду західного кордону. Щоб не втратити прибутки через заблокований експорт, фермери змушені були "викидати" на внутрішній ринок більше овочів та фруктів, щоб спустошити сховища перед наступним врожаєм. Тож, наче маємо позитивний звіт (ціни падають – "дочекалися!"), але передумови такого явища досить неприємні.

"Ціни на харчові продукти дійсно впали через збільшення пропозиції, що пов’язано із кількома факторами, зазначеними НБУ. Подальша динаміка цін на харчові продукти буде залежати від обсягів майбутніх врожаїв, стану української енергетики. Але очікується, що в наступні роки продовольча інфляція буде низькою", - каже нам Кирило Криволап, керівник Центру економічного відновлення й радник прем’єр-міністра України на громадських засадах.

Експерт погоджується з оцінками й прогнозами Нацбанку, зазначеними у звіті. Які є досить позитивними на тлі повномасштабної війни, проте вкрай помірними. Інші фахівці доповнюють картину, нагадуючи про зовнішні фактори, що також потужно впливали на ціни навесні.

Зовнішні чинники  - ціни падають всюди, але це погано

Зменшення населення та великі минулі врожаї – це важливі фактори сповільнення інфляції, але вони зараз не є головними. На думку Івана Уса, головного консультанта Національного інституту стратегічних досліджень, головним рушієм цін є світова кон’юнктура.

Адже на початку року докорінно змінився світовий інфляційний тренд, відлуння якого торкнулося й України. І саме дешевий імпорт "тягне" донизу вартість вітчизняних - перш за все, продовольчих - ринків. Більше того, це вкрай негативно впливає на наш торгівельний баланс і прибутки експортерів.

"Є світові ціни й світова динаміка інфляції (а вона є негативною), на яку вітчизняний ринок реагує. Якщо ми подивимося на грошовий вимір нашої зовнішньої торгівлі товарами, то у 1 кварталі він був на 1 відсоток гіршим, ніж у 1 кварталі 2023 року. Але фізичні обсяги нашого експорту зросли на 30 відсотків, - пояснює Іван Ус. – Виходить так, що ми продали товарів на третину більше, але, через зниження світових цін, отримали на 1 відсоток менше грошей. Так само відбувається і в Україні на внутрішньому ринку, хоча й не в усіх секторах. Бо ціни в нас корелюють з цінами в інших країнах світу".

Хто з імпортерів найбільше впливає на український внутрішній ринок саме у травні? Це Туреччина, Узбекистан, Єгипет, Іран і Казахстан, відповідно до щотижневого звіту EastFruit. Цікаво, що узбекистанські постачальники зараз, фактично, демпінгують, й поступово зменшують частку Туреччини на внутрішньому ринку України.

Зростає, втім, на ринку і присутність власних українських виробників, особливо ягідників, що сукупно створює безпрецедентний для цього часу асортимент й конкуренцію саме щодо полуниці, ціни на яку впали на 40% на гуртових ринках у порівнянні з минулим роком. Схожа ситуація прослідковується по багатьох товарних групах, хоча і з меншою динамікою.

Зменшення цін на "аграрку" у світі збільшує конкуренцію та штовхає виробників до різних форм протистояння – як "агресивного" зниження цін, щоб позбутися конкурента, так і до тої ж згаданої блокади кордонів, яку практикує щодо України Польща. Можна припустити, що "аграрні війни" на тлі такої динаміки світових ринків будуть лише посилюватися.

Водночас, український ринок майже відкритий для імпорту, бо має чи не найнижчі в регіоні мита. До того ж, нещодавно Кабінет міністрів ратифікував Зону вільної торгівлі (ЗВТ) з Туреччиною, що зробить аграрний імпорт з сусідньої країни ще легшим.

Якщо по інших галузях економіки обидві країни мають великі перспективи співпраці й майже не є конкурентами (особливо у технологічному секторі), то саме щодо продуктів харчування ситуація складніша. В разі підписання ЗВТ на нинішніх умовах, вплив дешевої турецької продукції на вітчизняний ринок буде ще більшим, а ціни, відповідно, ще нижчими. Що буде радувати споживача, але зменшуватиме заробітки вітчизняних фермерів.

В Туреччині інфляція досі є найбільшою в регіоні, а ліра продовжує падати, що здешевлює турецький експорт на зовнішніх ринках.

Так чи інакше, але саме дешевий імпорт мав найбільший вплив на показник споживчих цін у квітні. Це – сезонний фактор, який був на користь споживачу. Проте є й негативні фактори, які можуть найближчим часом докорінно змінити гарну інфляційну картину.

Внутрішній негатив проти покращених прогнозів

Ми розглянули позитивні для споживача фактори, які призвели до того, що у першому кварталі 2024 року у нас спостерігається найкраща динаміка цін за останнє десятиріччя. Але є й негативні чинники, про які Нацбанк також згадав у своєму звіті. Це, передусім, зростання тарифів й повернення акцизів на паливо.

"Бізнес не може дотувати виробництво продукції чи послуг. Тому, в кінці кінців, як і завжди, за ці підвищення заплатимо ми з вами - як кінцеві споживачі", – коментував Руслан Соболь, голова Асоціації власників малого та середнього бізнесу.

Щодо підвищення тарифів на електроенергію, то тут також очікування негативні.

"Уряд готує підвищення тарифів на електроенергію для населення. Я думаю, що це може статися 1 червня. Я знаю, що обговорюється ціна в діапазоні 3,5-4 гривень за кіловат-годину, тобто приблизно в 1,5 рази - ось така реальна картина, яка, на жаль, у цій ситуації буде прийматися урядом", - стверджував народний депутат Олексій Кучеренко.

Обидва ці показники – тарифи й паливо – є ключовими складовими собівартості виробництва для будь-якого бізнесу, зокрема й для аграрного чи харчового сектору. Будь-яке виробництво вкрай залежне від електроенергії. А сировину потрібно якось доставити виробника, й готову продукцію – безпосередньо до споживча.

Тобто, нинішня ситуація з падінням цін є точно тимчасовою. Що й відзначає НБУ у своїх прогнозах – очікується, що базова інфляція в цілому за рік зросте вдвічі від квітневого показника і становитиме більше 8 відсотків.

Втім, дослідник Іван Ус вважає, що оцінки й прогнози НБУ занадто консервативні, й насправді тренд може бути значно кращим.

"Прогнози робити складно. Я досі пам’ятаю, які жахливі прогнози робилися під час ковіду, але не справдилися. Як і занадто позитивні. Нам такий "коридор" малювали, що буде скорочення нашої економіки від 11 до 32 відсотків у 2020 році. А чим рік закінчився? Скороченням лише на 5%, - нагадує дослідник. – Це було навіть менше, ніж в середньому по світі. Після 2022 року прогнози для нас теж були більш песимістичними, ніж це відбулося насправді. Зараз теж настрої щодо економіки та інфляції не кращі".

За його словами, ключовим фактором впливу на інфляцію є курс гривні, який залишається стабільним.

"Нагадаю, у першому варіанті бюджету на поточний рік прогнозувався середній курс гривні до долара 42,6 гривень. За оновленим прогнозом було вже 40,3 гривень. Але зараз немає навіть цього. Це, зауважу, прогнозований "середній курс" на весь рік, який ми вже на половину пройшли. А курс ще тільки підходить до цих прогнозів. Економіка стабільна і працює, тому не бачу підстав для значного прискорення інфляції. Бо курс гривні та валютна політика значною мірою підштовхували інфляцію раніше", - каже Іван Ус.  

Дійсно, НБУ повідомляє, що нинішні показники інфляції є значно нижчими за прогнозні. У перших своїх прогнозах НБУ, нагадаємо, передрікав шалені 30% інфляції на кінець 2023 року. Щоправда, такі оцінки він робив ще на початку повномасштабної агресії РФ.

Цікаво, що регулятор сам же визнає, що у прогнозах помиляється системно, й для наочності малює інфографіку своїх помилок. Цікаво, що у більшості випадків помиляється він саме у гіршу сторону. "Дує на холодну воду", так би мовити, задля перестраховки, й щоб під ці показники отримати від партнерів більше фінансової допомоги. Бо тим, в кого все добре, допомогу не дають. В нас все не то що добре (війна триває), але значно краще, ніж могло б бути.

В результаті, після отримання квітневих показників Нацбанк свій прогноз на 2024 рік покращив. Хоча й не дуже помітно – знизив очікувану інфляцію з 8,6% до 8,2%.

"Інфляція - це ключовий параметр для економіки, і вона вже давно не двозначна. Свою роль зіграло й підвищення облікової ставки, яка довго трималась на рівні понад 25%. Зараз вона вже 13,5%. Ми бачимо динаміку на поліпшення ситуації й на пом’якшення правил НБУ. Якщо ж порівнювати з показниками сусідніх країн, то ситуація у нас виглядатиме ще краще. Наприклад, у порівнянні з Туреччиною", - каже Іван Ус.

Цікаво, що пересічні українці, відповідно до наявних опитувань, мають чи не найоптимістичніші очікування щодо інфляції. Краще ситуацію оцінюють лише фінансові експерти, які створили для НБУ консенсус-прогноз. А ось бізнес, навпаки, найбільш песимістичний, на тлі очікувань зростання тарифів та акцизів на паливо. Бо тарифи для населення не є ринковими, а бізнес змушений ту ж електроенергію купувати на відкритому ринку.

Можемо підсумувати, що ситуація з цінами в Україні значно краща, ніж будь-хто очікував. І значною мірою це спричинено не українськими негараздами, такими як зменшення кількості населення чи його платоспроможності, а світовими трендами. Які вигідні споживачу, але малюють досить загрозливі перспективи для наших експортерів.

Втім, надалі ціни зростатимуть. Питання лише – на скільки і коли. Радує лише, що за оцінками експертів, динаміка не буде драматичною.

Андрій Попов

УНІАН в Google News