Позичаєш 10 тисяч – повертаєш мільйон: як взяти кредит та не стати заручником системи

Кредити залишаються популярним фінансовим інструментом серед українців, хоча нерідко перетворюються на боргову пастку. Особливо, якщо неуважно прорахувати власні фінансові можливості та взяти позику під непідйомний відсоток.

Споживчі кредити користуються дедалі більшою популярністю серед українців, і для когось вони є зручним інструментом для купівлі дороговартісних речей, для когось – "рятівним колом" до зарплати, а для декого - фінансовою пасткою, що занурює у кругообіг боргів.

Кредити в Україні пропонують як банки, так і небанківські фінансові установи, зокрема мікрофінансові організації. І умови користування, як і відсоткові ставки, у них відчутно різняться.

Українці використовують кредити з різною метою. До прикладу, киянка Марія поділилася з УНІАН своїм досвідом: жінка каже, що використала кредитні кошти під час відпустки, адже відкласти потрібну суму заздалегідь не вдалося.

"Відпустка - один раз на рік, тому вирішила не відмовляти собі у бажаній подорожі, а додати суму, якої не вистачає, з кредитної картки. Витратила такий обсяг коштів, який можу без зусиль погашати невеликими сумами щомісяця, аби це не стало головним болем", - ділиться співрозмовниця.

Мешканець Київщини Сергій розповідає, що активно користується банківськими програмами розстрочки, купуючи гаджети та побутову техніку.

"Чимало банків пропонують розбиття вартості товару на досить довгий термін – до року чи більше, тому щомісячні платежі можуть бути зовсім непомітними. До того ж за такі розстрочки не сплачуються відсотки", - каже чоловік.

Сергій додає, що ставиться до кредитів з обережністю і тверезо оцінює свої можливості. За його словами, в нього є знайомі, які занадто захоплюються використанням кредитних коштів і згодом опиняються у боргах, а нараховані відсотки просто "з'їдають" щомісячні платежі. Тому таким людям доводиться переказувати на кредитні картки усю зарплату, а далі знову користуватися нею, що призводить до замкненого кредитного кола.

На що українці беруть кредити

УНІАН поспілкувався з представниками українських банків, аби дізнатися, як їхні клієнти зараз користуються кредитами, і на які цілі вони позичають кошти найчастіше. Начальник Управління кредитних продуктів Unex Bank Олександр Алимов розповів нам, що після гострого "шоку" 2022 року попит на споживчі кредити поступово відновився і тепер майже досяг передвоєнного рівня.

"Ми постійно відстежуємо рівень використання лімітів і підвищуємо їх тим клієнтам, які активно дотримуються платіжної дисципліни. Скажімо, цьогоріч ми вдвічі підвищили розмір максимального кредитного ліміту для клієнтів, порівняно з минулим роком — сьогодні він сягає 200 тисяч гривень для кредитних карток та 100 тисяч гривень — для розстрочки на картку", - каже Алимов у коментарі УНІАН.

У прес-службі "Ощадбанку" також відмічають, що кредити стають дедалі популярнішими серед населеннями, тоді як із початком повномасштабного вторгнення цей ринок майже зупинився.

"Зараз ми бачимо стале зростання попиту на кредити в усіх сегментах. Найбільш відчутна динаміка – у сфері споживчих кредитів, зокрема цільових програм для придбання енергоефективних та енергонезалежних товарів, які частково реалізуються в межах державних і міжнародних ініціатив", - розповіли нам у прес-службі.

Там додають, що із початком війни змінилися і цілі, на які громадяни беруть кредити – наприклад, великою популярністю почали користуватися екофлоу, різноманітні зарядні пристрої та інші товари з даної категорії.

"Найбільш затребуваними стали кредити на придбання товарів для забезпечення енергонезалежності. Значна частина таких кредитів в "Ощаді" (понад 70 відсотків) видається в межах державних програм підтримки. Також зберігається інтерес до класичних споживчих продуктів - карткових кредитів і кредитів готівкою для покриття поточних потреб", - повідомили у банку.

У Unex Bank додали, що найчастіше люди оформлюють кредити, щоб покрити побутові витрати – коли зарплати ще немає, але виникла потреба придбати щось терміново. Також позики потрібні у разі непередбачуваних проблем зі здоров’ям.

"Часто клієнти звертаються за фінансуванням для купівлі побутової електроніки, техніки або на ремонт житла. Готівкові продукти також користуються попитом серед малого бізнесу та фізичних осіб-підприємців – здебільшого для придбання авто або на комерційні потреби", - говорить начальник Управління кредитних продуктів Олександр Алимов.

Додамо трохи статистики. За даними Центру економічних досліджень та прогнозування "Фінансовий пульс", станом на початок липня 2025 року обсяг кредитного портфеля фізичних осіб становив 328,5 мільярда гривень. З них найбільшу частку (77%) формували споживчі кредити, частка іпотеки склала 12%, автокредитів - 5%. Приріст споживчих кредитів з початку року ж склав 13,1%.

У Національному банку зазначають, що навесні цього року люди почали частіше розглядати можливість великих покупок, вважаючи їх доцільними.

"Як наслідок, приростав кредитний попит та, відповідно, портфелі роздрібних кредитів. Домогосподарства активно використовують банківські позики для фінансування поточних витрат. Середній чек кредиту помірний, а строки користування позиченими коштами - короткі", - йдеться у червневому звіті про фінансову стабільність НБУ.

В НБУ зауважують, що при цьому боргове навантаження дуже різниться залежно від доходів позичальників.

"За рік таке навантаження значно зросло для клієнтів із найнижчими доходами. Їхня низька платоспроможність обмежує кредитування у банках, тож вони більшою мірою покладаються на дорожчі позики небанківського сектору або ж від родичів чи знайомих. Боргове навантаження клієнтів з вищими доходами майже не змінилося", - сказано у звіті.

Відсотки за позиками

За даними фінансового порталу Мінфін, реальні річні ставки за кредитними картками у банках наразі варіюються від 40% і до 100%. Пільговий період таких карток в середньому складає 62 дні, але є і продукти з тримісячним пільговим періодом (це термін, протягом якого клієнт не сплачує відсотки за користування кредитними коштами).

Виходячи з чинних ставок, якщо людина візьме на рік кредит у 10 тисяч гривень, то за 12 місяців вона матиме повернути банку від 14 і до 20 тисяч гривень. Тобто переплата відчутна.

Але це ще нічого, порівняно з онлайн-кредитами, які пропонують небанківські фінансові організації. Тут вже зовсім інша картина, яка не тішить: там реальні річні ставки обчислюються тисячами відсотків, а абсолютним "чемпіоном" за вартістю позики стала установа з реальної річною процентною ставкою від 14 931% до 130 098%.

Якщо ті ж 10 тисяч гривень позичити в одній з таких організацій під умовні 15 000%, то сума боргу за рік зросте до фантастичних 1,5 мільйона гривень (а організації з неймовірною ставкою у 130 000% така відчайдушна особа заборгує понад 13 мільйонів гривень лише за рік).

Але це, звісно, екстремальні і непересічні умови. Втім, деякі українці й досі продовжують брати такі позики, по суті, стаючи заручниками на усе життя.

Якщо ж брати звичайні банківські ставки, чи варто очікувати здешевлення позик найближчим часом?

У вересні правління Національного банку України ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15,5%, що зазвичай означає незмінність банківських умов як в частині кредитів, так і в частині ставок за депозитами.

У "Ощадбанку" запевняють, що процентні ставки за споживчими кредитами вже якийсь час практично не змінюються – попри складні економічні умови, банки намагаються утримувати їх на доступному рівні, а для окремих цільових продуктів (наприклад, на придбання енергообладнання, навчання чи автомобілів) запроваджуються знижені ставки.

"За картковими кредитами відчутних змін у вартості обслуговування не відбувалося вже кілька років. Водночас умови кредитування поступово переглядаються: збільшується доступний розмір кредиту та вдосконалюються моделі оцінки платоспроможності клієнтів, що робить фінансування більш передбачуваним", - повідомили УНІАН у прес-службі банку.

Олександр Алимов з Unex Bank, у свою чергу, зазначає, що у випадку, якщо інфляція знизиться, і НБУ поступово пом’якшить монетарну політику, знизивши ключову ставку, кредити могли б трохи подешевшати. Проте в умовах війни й потреби у фінансуванні

держбюджету відсотки, швидше за все, залишаться незмінними або навіть зростуть, вважає банкір.

Як не втрапити у боргову пастку

У різних людей ставлення до кредитів різниться: хтось має бездоганну кредитну історію і користується позиковими коштами за потреби, сумлінно дотримуючись платіжної дисципліни. А хтось, через брак фінансової грамотності чи фінансові негаразди, зазнавав боргових проблем і не хоче навіть чути про кредити навіть після виплати усіх зобов'язань. Тому не зайвим буде нагадати основні рекомендації користування банківськими позиками, які допоможуть звести до нуля ризик фінансового капкану.

Директорка з управління ризиками та член правління "Глобус Банку" Олена Єрмолова зазначає, що серед споживчих кредитів найбільш ризикованими є кредити готівкою, включно з кредитними лімітами на картку. Це відносно невеликі суми, які часто позичають уже в умовах наявних і нерозв’язаних фінансових проблем. Окрім того, такі кошти дуже дорогі, а їх повернення – серйозний виклик для особистого бюджету.

Натомість, за її словами, найменше проблем виникає з кредитами на купівлю автомобіля або житла. Зазвичай це зважені рішення, і позичальник спершу має накопичити початковий внесок, що вже є перевіркою його платоспроможності.

Перед тим як зважитися на те, щоб взяти кредит, Єрмолова радить:

• переконатися, що щомісячний платіж не змусить відмовлятися від базових потреб;
• не планувати кредитні платежі, розраховуючи лише на гіпотетичне майбутнє зростання доходу, яке не є підтвердженим;
• не брати кредити, якщо нинішні доходи вже не дозволяють підтримувати гідний рівень життя.

Банкірка підкреслює, щоб рішення про кредит було зваженим і продуманим, з найменшими ризиками, найкраще застосовувати таку формулу:

• Відняти від щомісячного доходу середні витрати за останній рік на їжу, проживання, одяг, транспорт, лікування (без урахування розваг та відпочинку).
• Відкласти ще щонайменше 20% від середніх витрат на непередбачувані потреби.
•  Оцінити ймовірність збереження доходу протягом року (не нижче 80%).

Якщо залишку коштів після обов’язкових витрат вистачає для стабільних виплат, і ризик зниження доходу мінімальний, то, на думку банкірки, кредит можна брати без значних ризиків.

"Кредит може покращити життя, але він не створить дива. Якщо грошей бракує навіть на основні потреби, не варто позичати на речі, без яких можна обійтися", - резюмує Олена Єрмолова.

Якщо підходити до позик зважено, можна використовувати кредитні кошти навіть безкоштовно, головне – не забувати про вчасне погашення витрачених грошей.

Олександр Алимов з Unex Bank нагадав про головну перевагу кредитних карток: узятий ліміт можна використовувати в межах пільгового періоду і не турбуватися про зміну ставки. У більшості банків цей період становить 62 дні, і цього зазвичай достатньо, щоб погасити борг, якщо мова про невеликі суми.

"Погашати можна одноразово або кількома платежами – як клієнтові зручно. А після повного погашення знову можна користуватися кредитним лімітом, не сплачуючи відсотки. І ще одне, на що я хотів би звернути увагу позичальників: якщо дотримуватися платіжної дисципліни, то банк може прийняти рішення про збільшення кредитного ліміту і тоді користування кредитною карткою буде ще зручнішим", - каже Алимов.

Водночас, від себе додамо, що радикальне збільшення кредитного ліміту до умовних 50-100 тисяч гривень – це хитрість банку, яка спокушає та спонукає клієнта використовувати дедалі більше банківських грошей, які вже буде складніше повернути позичальнику за вказані вище 62 дні. Тож, доведеться влазити у відсотки і платити більше. А, як відомо, беручи кредит, витрачаємо ми спершу "чужі" гроші, а повертаємо - вже "свої". А це значно болючіше.

…Споживчі кредити в Україні залишаються одним із найпопулярніших фінансових інструментів для населення - як у повсякденних витратах, так і для великих покупок. Водночас саме від обачності та фінансової дисципліни позичальника залежить, чи стане кредит зручним помічником, чи перетвориться на тягар.

Банки пропонують чимало можливостей користуватися позиковими коштами вигідно, однак відповідальне ставлення та тверезе планування власних фінансів залишаються найкращим захистом від боргової пастки.

УНІАН в Google News