Плітки спричиняють серцевий напад

Плітки спричиняють серцевий напад

Негативні думки та критика призводять до звуження кровоносних судин. У подальшому це може спричинити підвищення кров`яного тиску і навіть серцеві напади...

Жінки та чоловіки, схильні до пліткування, більше, ніж інші, наражаються на ризик серцевих нападів і захворювань. Річ у тім, що коли люди розпускають плітки чи критикують когось, у них з`являються негативні думки. Ці думки призводять до того, що в організмі виробляється підвищена кількість нейропептидів, які беруть участь у процесі метаболізму жирів і перетворенні їх у ліпопротеїди.

Ліпопротеїди, як правило, поділяються на звичайні та низькогустинні (бета-ліпопротеїди). Останні вважаються більш небезпечними, оскільки містять велику кількість холестерину, надлишки якого відкладаються у кровоносних судинах. Таким чином, плітки призводять до звуження кровоносних судин. У подальшому це може спричинити підвищення кров`яного тиску і навіть серцеві напади.

Лікарі вважають, що дієта і фізичні вправи покликані істотно зменшувати ризик серцевих нападів, однак коли при цьому людина не полишить своїх негативних думок, позитивний вплив профілактичних заходів дуже легко знівелюється і серцю буде завдано значної шкоди. Через це доктор К.К.Аґарвал, кардіолог із лікарні "Індрапраст Аполло", що в Делі, каже: "Ми радимо нашим хворим із серцевими захворюваннями в оточенні людей налаштовуватися лише на нейтральний або позитивний лад".

Людині важко збагнути, що негативні імпульси у неї виробляються не тільки внаслідок виконання певних дій. На це можуть впливати і думки. Доктор Аґарвал радить: якщо людина сердиться або дуже засмучується через що-небудь, їй неодмінно слід докладати зусиль, щоб усунути негативні думки. Треба спрямувати думки на позитивний бік життя, думати про тих, кого любиш, або про тих, хто любить тебе.

До висновку про незаперечну шкідливість неприємних думок для хворих з серцево-судинними захворюваннями дійшов і доктор Гарбанс С.Вазір. Він зазначив: "Коли людина сердиться, у її кров виділяються адреналін і норадреналін. Це спричиняє частішання пульсу, зростання кров`яного тиску, що також може зашкодити й без того хворому серцю". З іншого боку, він помітив, що позитивні думки та дії, фізичні вправи зумовлюють виділення у кров оксиду азоту. Ця сполука має лікувальну силу та спроможна забезпечити добре здоров`я.

Ознайомившись із таким матеріалом, читач, природно, може запитати себе: "А чи не переважає у мене негативне ставлення до життя? Можливо, його слід переглянути?" З цією метою доктор Аґарвал і розробив спеціальний тест, який складається із восьми запитань. Якщо людина відповідає "так" більш ніж на три запитання, їй потрібно докласти зусиль, аби навчитися думати позитивно. Ось ці запитання:

1. Якщо вам треба виконати роботу спільно з іншими, чи будете ви вважати, що вони не допомагатимуть вам і більшу частину роботи вам доведеться виконувати самому?

2. Якщо ви не знаходите чогось на звичному місці, чи подумаєте ви одразу ж, що хтось це взяв?

3. Якщо хтось розбагатів за короткий проміжок часу, чи подумаєте ви, що багатство було нажите нечесним шляхом?

4. Якщо перед вами в театрі сидить людина дуже високого зросту, чи буде вас це нервувати?

5. Чи здаватиметься вам усе несправедливим?

6. Чи дратуєтеся ви через дрібниці?

7. Якщо вас критикують, чи перекладаєте ви відразу ж усю провину на іншого?

8. Якщо ж ви справді винні, чи стискається ваша рука в кулак?

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter