2 березня відзначають Міжнародний день сірника. Чому вибрали саме цю дату - невідомо, але кожен погодиться з тим, що сірники в усі часи були однією з найбільш незамінних речей в нашому житті. Відтак - заслужили.
Раніше ми розповідали, для чого встромляти сірники в горщик з квітами - що з цього вийде.
Звідки пішло слово сірник - історія дерев'яної палички
Прототипи сірників з'явилися ще в середньовічному Китаї - про це згадується в текстах XIII-XIV століть. В Європі перший сірник з'явився в 1805 році - тоді французький хімік Жан Шансель продемонстрував перші дерев'яні палички з головкою з суміші сірки, бертолетової солі з додаванням кіноварі, які самі запалювалися. Щоправда, для цього була потрібна лінза на сонці, а коли сонця не було, використовували маленьку краплю концентрату сірчаної кислоти. Ці сірники були жахливо дорогими і плюс до всього небезпечними: сірчана кислота при запаленні головки могла розбризкатися і викликати серйозні хімічні опіки.
Сірники довжиною 6-7 см, який можна було чиркнути, з'явилися в 1826 році завдяки англійцю Джону Вокеру. Їх продавали в комплекті з наждачним папером. У 1830 році французький вчений Шарль Соріа придумав додати в головку сірника білий фосфор - це дозволило запалювати його об будь-яку шорстку поверхню. Але, на жаль, ця речовина виявилася надзвичайно токсичною - працівники заводів з виробництва сірників вмирали від отруєння, а самогубці спеціально ковтали головки сірників. У 1855-му шведському хіміку Йохану Лундстрему спало на думку замінити небезпечний білий фосфор на безпечний червоний. Сірники стали називати шведськими, і це ті самі сірники, якими ми користуємося донині.
Зараз сірники не містять сполук сірки і хлору - замість них використовуються парафіни і безхлорні окислювачі. А свою назву сірники отримали, як неважко здогадатися, від слова "сірка".
10 цікавих фактів про сірники
Ми зібрали кілька цікавих фактів про сірники:
- Спочатку виробництво сірників було ручним - автоматична машина з виробництва сірників з'явилася в 1888 році.
- Перші коробки для сірників робили з металу, етикеток на них не було, а назву виробника штампували на кришці. Коробку для сірників, якою ми користуємося зараз, придумав в 1889 році Джошуа Пусі з Філадельфії (США).
Сірники роблять в основному з осики, але матеріалом для сірникової палички може також служити віск або картон. Є сірники, які можуть запалитися, якщо їх потерти об будь-яку поверхню, не обов'язково об коробку.
- До складу сірникової головки входить сірка, бертолетова сіль, хромпік, піролюзит, цинкові білила, залізний сурик, клей, мелене скло.
- Колір сірки сірників ніяк не впливає на їхнє горіння.
- Головка сірника здатна нагріватися до температури 1500°С.
- Вага стандартної сучасної сірники 0,09 грама, а коробкою можна користуватися як лінійкою - її довжина рівно 5 см.
- Всього в світі налічується більше 100 видів сірників. Серед них є мисливські сірники (стійкі до вітру і дощу), термічні (горять з більш високою температурою), камінні (довгі), сигаретні, сигнальні (мають кольорове полум'я), а також декоративні.
- Сірник, кинутий в море, розкладається тільки через 6 місяців.
- Сірник може рвятувати життя: якщо ним припекти укус від отруйного степового павука (Каракурта) не пізніше, ніж через 2 хвилини після укусу, то отрута не проникне в кров.
А ще у світі є кілька музеїв, колекції яких присвячені саме сірникам - у Швеції, Швейцарії, Німеччині та сусідній Польщі.
